Рішення № 12488896, 24.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.10                                                                                           Справа№ 1/885-19/520

За позовом: Дочірнього підприємства Прикарпатська ГРЕС ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин

до відповідача : Стрийського державного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації, м.Стрий

Про: спонукання до вчинення дій

Суддя : Кітаєва С.Б.

Секретар : Хороз І.Б.

Представники:

від позивача: не з»явився

від відповідача : Кубай В.Р. –представник (довіреність від 23.11.10 р №3768)

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України представнику відповідача, який взяв участь в судовому засіданні, роз”яснено. Заяви про відвід судді від сторін до суду не надходили.

Суть спору: позов заявлено Дочірнім підприємством Прикарпатська ГРЕС ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин, до відповідача : Стрийського державного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації, м.Стрий, про: спонукання до вчинення дій. У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд спонукати Стрийське ДК МБТІ провести державну реєстрацію права власності нерухомого майна ДП Прикарпатська ГРЕС ЗАТ Укрпрофоздоровниця на підставі рішень виконавчого комітету Моршинської міської ради Стрийського району Львівської області та Моршинської міської ради Стрийського району Львівської області від 22.12.98 р №154 та рішення №191 від 27.07.2000 року.

Провадження у справі №1/885-19/520 за даним позовом було порушено ухвалою арбітражного суду Львівської області від 30.11.2000 року та призначено судове засідання по розгляду справи на 19.12.2000 року.

В судовому засіданні 19.12.2000 року було встановлено, що в провадженні арбітражного суду знаходиться справа №1/890-19/619 за позовом ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»до РВ ФДМУ по Львівській області про визнання недійсним договору на користування майном. Оскільки позови про спонукання проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно і про визнання недійсним договору на користування майном стосувались одного і того ж майна і Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області передало спірне майно в користування як державне майно, суд вважав, що провадження у справі про реєстрацію спірного майна за позивачем слід зупинити до вирішення спору про визнання недійсним договору на користування майном по суті. Відтак, ухвалою від 19.12.2000 року провадження у справі було зупинено до усунення обставин, що зумовили його зупинення. З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 19.12.2000р у справі оскаржувалась позивачем, однак ухвалою суду від 24.04.2001 року була залишена без змін.

Розпорядженням голови Господарського суду Львівської області від 25.12.2001 року, у зв»язку з тим, що суддя М.Городечна призначена суддею Львівського апеляційного господарського суду, справа №1/885-19/520 передана на розгляд судді С.Кітаєвій.

Як вбачається з документів у справі, суд періодично звертався з листами до учасників судового процесу щодо доцільності поновлення провадження у справі №1/885-19/520, та просив інформувати (надати докази) усунення обставин, які викликали зупинення провадження у цій справі, однак, такі докази суду не були надані.

Оскільки сторони не клопотали про поновлення провадження у справі, не надали доказів в підтвердження усунення обставин, які обумовили зупинення провадження у даній справі, суд, зважаючи на тривалість знаходження справи №1/885-19/520 у провадженні, вбачав за доцільне поновити провадження у справі з власної ініціативи для з»ясування обставин, зокрема пов»язаних із усуненням обставин, що обумовили зупинення провадження у справі та щодо з»ясування питання про подальший розгляд даної справи. Ухвалою від 29.10.10 р поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 23.11.2010 року.

Поштові повідомлення, які знаходяться в матеріалах справи, свідчать , що всі учасники судового процесу повідомлені про судове засідання 23.11.2010 року та про зміст ухвали від 29.10.2010 року.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив. Заяви чи клопотання від позивача до суду не надходили.

В судовому засіданні взяв участь повноважний представник відповідача –комунального підприємства Львівської Обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»( м.Стрий, вул..Котляревського,27, код ЄДРПОУ 03348614), який повідомив зокрема, що станом на час розгляду справи Стрийське МБТІ не володіє інформацією про усунення обставин, які обумовили зупинення провадження у справі, а щодо факту існування спору, то позивач не звертався та не висував жодних претензій до відповідача з моменту зупинення провадження у справі.

Судом встановлено.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ДП Прикарпатська ГРЕС ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»,позивач звернувся з позовом про спонукання відповідача до вчинення дій, з тих мотивів, що Стрийське ДК МБТІ листом №369 від 16.08.2000 р відмовило позивачу у проведенні державної реєстрації нерухомого майна за позивачем через відсутність необхідних документів для такої реєстрації. Як на під ставу заявлених вимог позивач покликається на рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради Стрийського району Львівської області та Моршинської міської ради Стрийського району Львівської області від 22.12.98 р №154 та рішення №191 від 27.07.2000 року. Вважає, що покликання відповідача у відмові по вчиненню реєстраційних дій на те, що майно належить до державної власності є таким, що перевищує повноваження відповідача, оскільки вирішення даного питання входить до компетенції органів місцевого самоврядування і, видавши рішення №154 від 21 червня 2000 року та рішення №191 від 27 липня 2000 року Моршинська міська рада та її виконавчий комітет таким чином визнали право власності на майно за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Судом встановлено.

22.01.2002 р господарський суд Львівської області, розглянувши позов ТзОВ «Гідрогеолог», м.Моршин, до відповідача 1 : Моршинської міської ради, м.Моршин, відповідача 2 : виконкому Моршинської міської ради, м,Моршин, за участю третьої особи 1:Регіонального відділення фонду держмайна у Львівській області, за участю третьої особи 2 : ДП «Прикарпатська ГРЕС»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин про визнання рішень недійсними, прийняв рішення, яким визнав недійсними рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради Стрийського району Львівської області та Моршинської міської ради Стрийського району Львівської області №№154 від 21.06.2000 р та 191 від 27.07.2000 року.

Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Як було встановлено судом при розгляді зазначеної справи, рішення №154 від 21.06.00 р та №191 від 17.07.00 р прийняті з грубим порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування», «Про власність», Інструкції «Про порядок державної реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб».

Розглянувши позовні вимоги ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця, м.Київ, до відповідача 1 : РВ ФДМУ по Львівській області, м.Львів, до відповідача 2 : ТзОВ «Гідрогеолог», м.Моршин про визнання недійсним договору на користування майном від 10.08.2000 року, укладеного між відповідачами, із врахуванням заяви позивача про зміну предмету позову , а відтак, вимогу про визнання недійсним договору оренди державного нерухомого майна №16 від 29.12.2000 року, укладеного між РВ ФДМУ по Львівській області та ТзОВ «Гідрогеолог», за яким останньому передано в користування комплекс будівель та іншого майна в місті Моршин по вулиці Привокзальній та по вулиці Парковій та в селі Баня-Лисовицька Стрийського району, 13.11.2002 року господарським судом Львівської області прийнято рішення по справі №1/890-19/619-18/244, яким в позові ЗАТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» відмовлено повністю. При цьому, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, оцінивши та дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є неправомірними і такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги спростовуються, зокрема, постановою Вищого арбітражного суду України від 14.07.97 р №04-1/ЛВЗ 1415-6/32, постановою Арбітражного суду Львівської області від 30.12.99 р у справі №1/695-9/219 та рішенням Арбітражного суду Львівської області від 11.07.2000 року у справі №1/620-22/311, яким встановлено, що майно санаторно-курортних закладів і установ України, які в 1960 році були передані у відання профспілок, змінило сферу управління цих об»єктів без зміни форми державної власності і є власністю держави. Зазначені судові рішення, як було встановлено, набрали законної сили. Окрім того, суд також дійшов висновку, що позивач не представив жодних доказів, які б підтверджували його право власності на об»єкти оренди по спірному договору оренди. Судом було взято до уваги також ту обставину, що рішенням господарського суду Львівської області від 22.01.2002 р по справі №4/519-10/40 за позовом ТзОВ «Гідрогеолог», м.Моршин (відповідач-2 у даній справі) до Моршинської міської ради та виконкому Моршинської міської ради за участю третьої особи –Регіонального відділення фонду державного майна у Львівській області та третьої особи - ДП «Прикарпатська ГРЕС»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин про визнання рішень Моршинської міської ради №191 від 27.07.2000 р «Про клопотання генерального директора Прикарпатськоої ДП ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»та виконавчого комітету Моршинської міської ради №154 від 21.06.2000 р «Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на об»єкти нерухомого майна ДП «Прикарпатська ГРЕС»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця, було визнано недійсними зазначені рішення . При цьому місцевий господарський суд встановив відсутність документів, які б підтверджували право власності ДП «Прикарпатська ГРЕС»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»на майно за рішеннями №154 1 №191.

У рішенні від 13.11.2002 ороку у справі №1/890-19/619-18/244 суд дійшов висновку про те, що посилання позивача на ст.10 Закону України «Про підприємства в Україні»є неправомірним, а майно, що зазначене у договорі оренди державного нерухомого майна №16 від 29 грудня 29000 року є державною власністю і до статутного капіталу позивача не передавалося, а тому відповідач 1 мав усі правові підстави укласти з відповідачем 2 спірний договір оренди, оскільки функції держави по розпорядженню державним майном та укладенню договорів оренди на це майно передані відповідачу 1 відповідно до чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та вищезазначених постанов Верховної Ради України від 10.04.92 р та від 04.02.1994 року, а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

12.05.2003 року Львівський апеляційний господарський суд виніс Постанову, якою скасував рішення по справі №1/890-19/619-18/244 та прийняв нове рішення про задоволення позову ЗАТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця». 18.09.2003 року Вищий господарський суд України виніс Постанову, якою скасував Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2003 року по справі №1/890-19/619-18/244, а рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2002 року по справі №1/890-19/619-18/244 залишив у силі. 11.12.2003 року Верховний суд України виніс Ухвалу, якою відмовив у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку Постанови Вищого господарського суду України від 18.09.2003 року і зазначив, що дана Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. ( копії із матеріалів судової справи №1/890-19/619-18/244) долучено до матеріалів даної справи).

На підставі наведеного, враховуючи що рішенням господарського суду Львівської області від 22.01.2002 р №4/519-10/40 визнано недійсними рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради Стрийського району Львівської області та Моршинської міської ради Стрийського району Львівської області №№ 154 від 21.06.2000 р та 191 від 27.07.2000 р, які є підставою вимог позивача у даній справі, факти, встановлені судовими рішеннями про які йдеться вище в рішенні, правові підстави для задоволення заявлених вимог відсутні.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1,2, 12, 21, 22, 32,33,34,35,49,82,84,85 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення складено 26.11.2010 р.

Суддя                                                                                           Кітаєва С.Б.