Рішення № 12488591, 16.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р.Справа № 9/116

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/116

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич", Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Мануйлівка

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1АДРЕСА_1

про стягнення 13710,00 грн.,

Представники сторін:

від позивача - бухгалтер Туменко Т.А., довіреність №132 від 14.10.2010 р.;

від відповідача - участі не брав.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - 13710,00 грн. суми попередньої оплати товару з покладенням на відповідача судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні 14.10.2010р., 28.10.2010р. та 16.11.2010р. позовні вимоги пітримав повністю.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 26, 41, 62).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2010 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 видано позивачу рахунок №19/04-01 на оплату товару - сошників СКС 01.08.000 в кількості 18 одиниць на загальну суму 11250,00 грн. та розподілювачів СКС 01.08.051 в кількості 10 одиниць на загальну суму 175,00 грн., що разом з ПДВ в сумі 2285,00 грн. складає 13710,00 грн. (а.с. 19).

Згідно платіжного доручення №104 від 18.05.2010р. СТОВ "Славутич" перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 13710,00 грн. з призначенням платежу "за запчастини згідно рахунку №19/04-01 від 19.04.2010р. ПДВ в тому числі 2285,00 грн." (а.с. 20).

Але відповідач обумовлені запчастини не поставив позивачу.

При вирішенні спору по суті, господарський суд враховує положення статті 509 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно приписів частин 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач не приступив до виконання зобов"язання щодо поставки позивачу запчастин згідно рахунку №19/04-01 від 19.04.2010 р. на суму 13710,00 грн.

В силу вимог ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно умов ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідач доказів поставки товару, зазначеного в рахунку №19/04-01 від 19.04.2010р., або повернення суми попередньої оплати в розмірі 13710,00 грн. не надав, позовні вимоги щодо стягнення з останього заборгованості в сумі 13710,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Мануйлівка, ідентифікаційний код 30825207) - 13710,00 грн. заборгованості, а також 137,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя О.Б. Шевчук

Повне рішення складено: 22.11.2010 року.