Рішення № 12488585, 15.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2010 р.Справа № 17/87 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/87

за позовом: дочірнього підприємства "Техенерго", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоатом", м. Кіровоград

про стягнення 69923,68 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Коваленко Р.О., довіреність б/н від 30.12.2009 року;

від відповідача - участі не брали, хоча товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоатом" належним чином було сповіщено про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №01527182 від 04.10.2010 року та №01527190 від 04.10.2010 року (а.с. 68, 69).

Дочірнім підприємством "Техенерго" подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоатом" 67217,20 грн. основного боргу, 1596,01 грн. пені, 303,86 грн. відсотків річних та 806,61 грн. інфляційних втрат.

Відповідач до суду не з’явився, хоча належним чином був сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 68, 69), позов не заперечив, витребувані документи господарським судом не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між дочірнім підприємством "Техенерго" ("продавець") та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоатом" ("покупець") укладено договір №03/01 від 05.01.2009 року (далі - договір №03/01 від 05.01.2009 року), за умовами якого продавець зобов'язався партіями передати у власність покупця склопродукцію в асортименті (далі - товар), на умовах даного договору згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець - прийняти та оплатити товар (а.с. 14-15).

За своєю правовою природою даний договір є договором поставки.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору та специфікацій №1 від 04.01.2009 року, №2 від 03.06.2009 року, №3 від 18.11.2009 року, №4 від 29.01.2010 року, №5 від 10.06.2010 року до нього (а.с.16-20) позивачем було передано відповідачеві товар на загальну суму 728956,30 грн., що підтверджується видатковими накладними №ДТ-0000001 від 05.01.2009 року на суму 38045,70 грн., №ДТ-0000002 від 05.01.2009 року на суму 38045,70 грн., №ДТ-0000004 від 09.01.2009 року на суму 38045,70 грн., №ДТ-0000051 від 27.01.2009 року на суму 38045,70 грн., №ДТ-0000703 від 03.06.2009 року на суму 51270,10 грн., №ДТ-0000708 від 03.06.2009 року на суму 38045,70 грн., №ДТ-0000969 від 27.06.2009 року на суму 38045,70 грн., №ДТ-0002535 від 03.12.2009 року на суму 70876 грн., №ДТ-0002718 від 24.12.2009 року на суму 59972 грн., №ДТ-0000109 від 29.01.2010 року на суму 65424 грн., №ДТ-0000364 від 06.03.2010 року на суму 70876 грн., № ДТ-0000466 від 18.03.2010 року на суму 65424 грн., №ДТ-0001466 від 10.06.2010 року на суму 51416 грн., №ДТ-0001528 від 15.06.2010 року на суму 65424 грн. (а.с.21-32, 105-106) , довіреностями серії ЯПК №327346 від 05.01.2009 року, серії ЯПН №616034 від 27.01.2009 року, №000091 від 02.06.2009 року, №000133 від 25.06.2009 року, №000278 від 02.12.2009 року, №000299 від 23.12.2009 року, №000325 від 27.01.2010 року, №000353 від 05.03.2010 року, №000356 від 16.03.2010 року, №000396 від 09.06.2010 року (а.с. 107-116) та актом звірки розрахунків за договором №03/01 від 05.01.2009 р., підписаним керівником підприємства відповідача без зауважень та скріпленим печаткою ТОВ "Енергоатом" (а.с.59).

Відповідно до пункту 3.2 договору №03/01 від 05.01.2009 року оплата товару зазначеного у даному договорі здійснюється на розрахунковий рахунок продавця, на умовах зазначених сторонами в специфікаціях.

Згідно пунктів 3 специфікацій №1 від 04.01.2009 року, №2 від 03.06.2009 року, №3 від 18.11.2009 року до договору №03/01 від 05.01.2009 року оплата товару зазначеного у вказаних специфікаціях проводиться на розрахунковий рахунок продавця на умовах відстрочки платежу до 40 календарних днів; згідно пунктів 3 специфікацій №4 від 29.01.2010 року, №5 від 10.06.2010 року до договору №03/01 від 05.01.2009 року - з відстрочкою платежу до 45 календарних днів.

Відповідач частину товару на суму 49624,80 грн. повернув позивачеві, про що свідчить видаткова накладна (повернення) №ЕА-0000327 від 22.06.2010 року (а.с. 58), за решту поставленого товару розрахувався частково на суму 612114,30 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 34-57), внаслідок чого виникла заборгованість перед дочірнім підприємством "Техенерго" в сумі 67217,20 грн.

В силу вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №03/01 від 05.01.2009 року в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення 67217,20 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 1596,01 грн. пені.

Відповідно до пункту 5.2 договору №03/01 від 05.01.2009 року у разі несвоєчасної оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки платежу.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно видаткової накладної №ДТ-0001466 від 10.06.2010 року відповідач отримав товар 10.06.2010 року (а.с. 105), згідно видаткової накладної №ДТ-0001528 від 15.06.2010 року - 15.06.2010 року (а.с. 106), тому з урахуванням положень пункту 3 специфікації №5 від 10.06.2010р., що є невід'ємною частиною договору №03/01 від 05.01.2009 р., кінцевим терміном проведення розрахунків за отриманий за накладною №ДТ-0001466 від 10.06.2010 року товар є 25.07.2010 р.; за отриманий за накладною №ДТ-0001528 від 15.06.2010 року товар - 30.07.2010 року. Відтак, з 26.07.2010 р. за несвоєчасне проведення розрахунків за отриманий за накладною №ДТ-0001466 від 10.06.2010 року товар та з 31.07.2010 р. за несвоєчасне проведення розрахунків за отриманий за накладною №ДТ-0001528 від 15.06.2010 року товар мають нараховуватись штрафні санкції і припиняються нарахування через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 26.07.2010 року по 24.09.2010 року в сумі 42,58 грн. за прострочення оплати за товар, отриманий за накладною №ДТ-0001466 від 10.06.2010 року, та за період з 31.07.2010 року по 24.09.2010 року в сумі 1553,43 грн. за прострочення оплати за товар, отриманий за накладною №ДТ-0001528 від 15.06.2010 року, - на загальну суму 1596,01 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 303,86 грн. за період з 01.08.2010 року по 25.09.2010 року та інфляційні збитки в сумі 806,61 грн. за серпень місяць 2010 року, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоатом" (25006, м. Кіровоград, вул. В'ячеслава Чорновола, 40, р/р №26008420105001 в КОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 323293, ідентифікаційний код 31844758) на користь дочірнього підприємства "Техенерго" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, р/р №26004010042608 в АТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313, ідентифікаційний код 32072610) - 67217,20 грн. основного боргу, 1596,01 грн. пені, 806,61 грн. інфляційних збитків, 303,86 грн. 3% річних, 699,24 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 18.11.2010 року.