Рішення № 12488248, 16.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

16.11.2010Справа №2-24/4785-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харско інфрастракче Україна", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Будкомплекс", АР Крим, м. Євпаторія

про стягнення 61 730,90 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Очеретна Л.О., представник за довіреністю від 05.11.2010р. №315/1-Дов.

Від відповідача – Катеруша О.М., представник за довіреністю від 27.01.2009р. №26/65.

Обставини справи:

До Господарського суду АР Крим надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харско інфрастракче Україна" до Відкритого акціонерного товариства "Будкомплекс" про стягнення 61730,90грн. Відповідно до п.1 ст.58 Господарського кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Ес Джі Бі Україна" змінило свою назву та адресу. Відповідно до Статуту ТОВ "ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА" є правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю "Ес Джі Бі Україна" з усіх прав та обов'язків, має однаковий з ТОВ "Ес Джі Бі Україна" ідентифікаційний код.

Таким чином, усі права та обов'язки за правочинами, що були укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Ес Джі Бі Україна" покладаються на ТОВ "ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА" та ТОВ "ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА" повинно бути Позивачем за позовною заявою до ВАТ "БУДКОМПЛЕКС" про стягнення коштів за зобов'язаннями, що виникли за договором № 73 від 24.07.2009р.

Між ТОВ "Ес Джі Бі Україна" (згідно умов договору - ОРЕНДОДАВЕЦЬ) і ВАТ -БУДКОМПЛЕКС" (згідно умов договору - ОРЕНДАР) 24 липня 2009р. був укладений договір № 73 на оренду обладнання : комплекту опалубки "Logik 60" вартістю 2 370 706,40грн., надалі - Договір, строком на період терміну оренди Обладнання. Перелік комплектуючих деталей був зазначений у Специфікації к Договору. Відповідно до умов Договору строк оренди Обладнання за Договором складав 30 днів, та орендна плата складала 2773,68грн. на добу та 83210,40грн. за 30 днів. Відповідно до умов Договору позивач передав, відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти у тимчасове володіння та користування Обладнання, повернути його позивачу після закінчення термінів оренди та своєчасно сплатити орендну плату. Актом передачі Обладнання в оренду від 24.07.2009р. позивач передав, а відповідач прийняв обладнання вартістю 2370706,40грн. в оренду. Відповідно умов договору сторони підписали додаткові угоди по Договору, якими погодили продовження терміну Договору та вартість оренди на цей період. На виконання умов договору позивачем були складені двосторонні акти здачі-прийняття робіт. Відповідач не здійснював плату за отримані послуги. Таким чином, заборгованість перед позивачем складає: 41 768,83 грн. - суму невиконаних зобов'язань по сплаті орендних платежів за Договором № 73 від 24.07.2009р.; 4957,02грн.- суму невиконаних зобов'язань по сплаті коштів за пошкоджене майно; 4142,22грн.- суму невиконаних зобов'язань за зобов'язаннями по сплаті коштів за втрачене майно; 4 476,39грн. - суми збільшення боргу за рахунок інфляції за несвоєчасну виконання зобов'язань по сплаті; 1245,64грн. - 3% річних; 5 140,80 грн. - пені; 617,31грн. - суми державного мита; 236,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що визнає існування боргу, але заперечує проти задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних і пені, оскільки вказує, що не міг сплатити орендну плату в зв’язку з настанням кризи у будівельної галузі.

Позивач заявою від 27.10.2010 р. повідомив суду про те, що в зв’язку з помилковим зазначенням у позовної заяві ЄДРПОУ відповідача, просить вважає вірним ЄДРПОУ відповідача – 14311525.

Також позивач у письмових поясненнях від 05.11.2010 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

09.11.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 16.11.2010 р. Після перерви судове засідання продовжено, представники сторін ті самі.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних і пені заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Розгляд справи відкладався та оголошувалася перерва, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

24.07.2009 р. між ТОВ «ЕС ДЖІ БІ Україна», правонаступником якого є позивач по справі ( Орендодавець ) та ВАТ Будкомплекс" (Орендар ) був укладений договір оренди №73 ( а. с. 11 – 14 ).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування комплект опалубки «Logik 60».

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору передача обладнання в оренду здійснюється уповноваженими фахівцями сторін згідно акту приймання – передачі обладнання на складі Орендодавця.

Відповідно до п. 3.3 вказаного договору визначено, що термін дії оренди складає 30 діб з дати акту приймання – передачі обладнання в оренду.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору загальна вартість обладнання, яке передається в оренду за цим договором складає 2370706, 40 грн.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору оренда здійснюється за договірними цінами. Орендар здійснює оплату за оренду обладнання відповідно до п. 4.4 вказаного договору

Відповідно до п. 4.3 вказаного договору вартість оренди обладнання за 1 добу склдає 2773,68 грн.

Відповідно до п. 4.4. вказаного договору вартість оренди обладнання в момент його передачі складає 83210,40 грн.

Відповідно до п. 4.7 вказаного договору орендар зобов’язується відшкодовувати орендодавцю всі витрати, які зазнав орендодавець під час дії цього договору та/або відшкодувати вартість пошкодженого ( втраченого ) обладнання, платити пеню, штрафи, що виникли в зв’язку з несвоєчасною сплатою орендних платежів.

Відповідно до п. 4.8 вказаного договору по кожному платежу орендодавець зобов’язується підготувати рахунок – фактуру на оплату, в якому зазначається сума до сплати.

Відповідно до п. 4.9 вказаного договору платежі, зазначені в п. 4.4. і п. 4.7 вказаного договору орендар повинен сплачувати в строки, зазначені в цьому договорі, але не пізніше 5 – ти банківських днів з дня надання рахунку на оплату.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 27.07.2009 р. до вказаного договору сторони дійшли згоди викласти п. 3.3 договору №73 в наступній редакції: «термін оренди складає 30 діб – з 27.07.2009 р. по 25.08.2009 р.».

Також було викладено п. 4.1 договору у наступній редакції: «загальна вартість обладнання, яке передається в оренду за цим договором складає 2247920,77 грн.

Також сторонами вартість оренди за 30 діб була визначена у розмірі 78678 грн.

Також Додатковою угодою №2 від 01.08.2009 р. сторони дійшли згоди викласти п. 3.3 договору №73 в наступній редакції: «термін оренди складає 30 діб – з 01.08.2009 р. по 30.08.2009 р.».

Також було викладено п. 4.1 договору у наступній редакції: «загальна вартість обладнання, яке передається в оренду за цим договором складає 2042909,77 грн.

Також сторонами вартість оренди за 30 діб була визначена у розмірі 71514 грн.

Також Додатковою угодою №3 від 05.08.2009 р. сторони дійшли згоди викласти п. 3.3 договору №73 в наступній редакції: «термін оренди складає 30 діб – з 05.08.2009 р. по 30.09.2009 р.».

Також було викладено п. 4.1 договору у наступній редакції: «загальна вартість обладнання, яке передається в оренду за цим договором складає 1624265,21 грн.

Також сторонами вартість оренди за 30 діб була визначена у розмірі 56880 грн.

Також Додатковою угодою №4 від 06.08.2009 р. сторони дійшли згоди викласти п. 3.3 договору №73 в наступній редакції: «термін оренди складає 30 діб – з 06.08.2009 р. по 04.09.2009 р.».

Також було викладено п. 4.1 договору у наступній редакції: «загальна вартість обладнання, яке передається в оренду за цим договором складає 1238486,49 грн.

Також сторонами вартість оренди за 30 діб була визначена у розмірі 43347,60 грн.

Також Додатковою угодою №5 від 07.08.2009 р. сторони дійшли згоди викласти п. 3.3 договору №73 в наступній редакції: «термін оренди складає 30 діб – з 07.08.2009 р. по 05.09.2009 р.».

Також було викладено п. 4.1 договору у наступній редакції: «загальна вартість обладнання, яке передається в оренду за цим договором складає 746 878,05 грн.

Також сторонами вартість оренди за 30 діб була визначена у розмірі 26105,40 грн.

Також Додатковою угодою №6 від 10.08.2009 р. сторони дійшли згоди викласти п. 3.3 договору №73 в наступній редакції: «термін оренди складає 30 діб – з 10.08.2009 р. по 09.09.2009 р.».

Також було викладено п. 4.1 договору у наступній редакції: «загальна вартість обладнання, яке передається в оренду за цим договором складає 619 862,35 грн.

Також сторонами вартість оренди за 30 діб була визначена у розмірі 21695,40 грн.

Також Додатковою угодою №7 від 14.08.2009 р. сторони дійшли згоди викласти п. 3.3 договору №73 в наступній редакції: «термін оренди складає 30 діб – з 14.08.2009 р. по 12.09.2009 р.».

Також було викладено п. 4.1 договору у наступній редакції: «загальна вартість обладнання, яке передається в оренду за цим договором складає 15240,02,77 грн.

Також сторонами вартість оренди за 30 діб була визначена у розмірі 533,52 грн.

Факт надання позивачем відповідачу послуг оренди підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі – приймання робіт ( надання послуг ) № ОУ – 0000317 на суму 8321,04 грн. ( рахунок №СФ – 0000462 від 21.07.2009 р. ); № ОУ – 0000344 на суму 13 113,00 грн. ( рахунок №СФ – 0000475 від 27.07.2009 р. ); № ОУ – 0000351 на суму 9535,20 грн. ( рахунок №СФ – 0000491 від 04.08.2009 р. ); № ОУ – 0000352 на суму 1896,00 грн. ( рахунок №СФ – 0000501 від 05.08.2009 р. ); № ОУ – 0000354 на суму 5779,68 грн. ( рахунок №СФ – 0000502 від 06.08.2009 р. ); № ОУ – 0000366 на суму 2892,72 грн. ( рахунок №СФ – 0000512 від 10.08.2009 р. ); № ОУ – 0000379 на суму 231,19 грн. ( рахунок №СФ – 0000553 від 17.08.2009 р. ), які були підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками ( а. с. 23 - 29 ).

Таким чином судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу послуги з оренди обладнання у розмірі 41768,83 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідач, в супереч вимогам ст.. 22 ГПК України, доказів сплати заборгованості по орендній платі у розмірі 41768,83 грн. суду не представив.

Також відповідно до п. 4.7 договору оренди №73 орендар зобов’язується відшкодовувати орендодавцю всі витрати, які зазнав орендодавець під час дії цього договору та/або відшкодувати вартість пошкодженого ( втраченого ) обладнання, платити пеню, штрафи, що виникли в зв’язку з несвоєчасною сплатою орендних платежів.

Як вбачається з акту приймання – передачі орендованого обладнання з оренди від 14.08.2009 р. було виявлено, що передане в оренду майно було пошкоджене на суму 4957,02 грн., в зв’язку з чим сторони дійшли згоди про те, що орендар бере на себе зобов’язання відшкодувати орендарю вартість пошкодженого майна у розмірі 4957,02 грн. ( рахунок - фактура № 0000537 від 14.08.2009 р. ). Вказаний було підписано представниками обох сторін та завірено відповідними печатками ( а. с. 38 ).

Також як вбачається з акту приймання – передачі орендованого обладнання з оренди від 27.08.2009 р. сторонами було виявлено втрату орендованого майна на суму 4142,22 грн., в зв’язку з чим сторони дійшли згоди про те, що орендар бере на себе зобов’язання відшкодувати орендарю вартість втраченого майна у розмірі 4142,22 грн. ( рахунок - фактура № 0000561 від 27.08.2009 р. ). Вказаний було підписано представниками обох сторін та завірено відповідними печатками ( а. с. 39 ).

Відповідач, в супереч вимогам ст.. 22 ГПК України, доказів сплати вартості пошкодженого майна у розмірі 4957,02 грн. та вартості втраченого майна у розмірі 4142,22 грн. суду не представив.

Таким чином за відповідачем значиться заборгованість в загальній сумі 50868,07 грн., факт наявності якої, зокрема, підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків №АС – 0000066 від 07.07.2010 р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками ( а. с. 40 ) та визнавалася представником відповідача в судових засіданнях.

При таких обставинах, позовні вимоги в частині стягнення суми невиконаних зобов'язань по сплаті орендних платежів за Договором № 73 від 24.07.2009 р. у розмірі 41 768,83 грн., суми невиконаних зобов'язань по сплаті коштів за пошкоджене майно у розмірі 4957,02грн., суми невиконаних зобов'язань за зобов'язаннями по сплаті коштів за втрачене майно у розмірі 4142,22грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5140,80 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем було розраховано пеню за період з 05.09.2009 р. по 21.09.2010 р., тобто з виходом за межі встановленого законом шостимісячного строку.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.1.5 договору оренди №73 сторони дійшли згоди про те, що у випадку несвоєчасної сплати чергових платежів за послуги оренди обладнання або інших платежів згідно договору, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сум заборгованості за кожний день прострочення та за весь час прострочення.

Таким чином, оскільки в договорі оренди №73 сторонами було передбачено нарахування пені за весь час прострочення, то суд не вбачає в даному випадку підстав для застосування передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку нарахування пені та погодився з періодом нарахування пені, який був запропонований позивачем.

Перерахувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 05.09.2009 р. по 21.09.2010 р. у розмірі 5140,80 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4476,39 грн. та 3 % річних у розмірі 1245,64 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягає стягненню 3% річних за період з 05.09.2009 р. по 21.09.2010 р. у розмірі 1245,64 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд з ним погодився та вважає за необхідне стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 05.09.2009 р. по 21.09.2009 р. у розмірі 4476,39 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних і пені заперечував та вказав, що не міг сплатити орендну плату в зв’язку з настанням форс – мажорних обставин, а саме кризи у будівельної галузі. Крім того, відповідач посилався на приписи ст.. 218 Господарського кодексу України та вважає, що він здійснив всі залежні від нього заходи для недопущення в умовах фінансово – економічної кризи будівельної галузі господарського правопорушення у вигляді прострочення погашення боргу, а тому не повинен відповідати за невиконання взятого на себе зобов’язання.

З вказаним суд не може погодитися, оскільки форс – мажорні обставини, з настанням яких сторони звільняються від відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов’язань, викладені в розділі 12 договору оренди №73. У вказаному розділі не наведено такої форс – мажорної обставини, як кризі в будівельної галузі.

До того ж відповідно до п. 12.2 вказаного договору відповідачем не була надана довідка ТПП України на підтвердження настання яких - небудь форс - мажорних обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, відсутність грошових коштів не можна вважати форс – мажорною обставиною.

До того ж відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При таких обставинах суд не приймає до уваги вказані доводи відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторонам, що повний текст рішення буде складено 19.11.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19.11.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Будкомплекс", АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Будівельників, 5, ( р/р 26000133038001 в Міжнародному комерційному банку, м. Сімферополь, МФО 384685, ЄДРПОУ 14311525 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харско інфрастракче Україна", м. Київ, пр.. Академіка Палладіна, 18/30, нежитлове приміщення 13А, ( ЄДРПОУ 33601363, банківські реквізити не відомі ) 41 768,83 грн. - сума невиконаних зобов'язань по сплаті орендних платежів за Договором № 73 від 24.07.2009р.; 4957,02грн.- сума невиконаних зобов'язань по сплаті коштів за пошкоджене майно; 4142,22грн.- сума невиконаних зобов'язань за зобов'язаннями по сплаті коштів за втрачене майно; 4 476,39грн. - сума збільшення боргу за рахунок інфляції за несвоєчасну виконання зобов'язань по сплаті; 1245,64грн. - 3% річних; 5 140,80 грн. - пені; державне мито у розмірі 617,31 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.