Постанова № 12488202, 18.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.11.10 12 год. 15 хв.Справа №2а-39/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >: головуючого судді - Лотової Ю.В.;

< суддів ><<- >><Суддя >;

при секретарі - Сігнаєвському І.О.,

з участю представників:

позивача Блізнецова К.В., довіреність № 10/122-1746 від 21.07.2010 р., Мікрюкової О.Г., довіреність № 10/122-1885 від 02.08.2010 р.,

відповідача Шевченко Д.В., довіреність № 04-юр. від 04.01.2010 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомДержавної інспекції з енергозбереження (вул. Краківська, 17, м. Київ, 02094),< Список ><Позивач в особі >докомунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради (вул. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011), <Список ><Відповідач в особі >про стягнення 1955,78 грн.,

Обставини справи:

13.01.2010 року Державна інспекція з енергозбереження звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради про стягнення з відповідача 1955,78 грн. підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14.01.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-39/10/2770.

Ухвалою від 26.01.2010 року закінчено підготовче провадження, справа № 2а-39/10/2770 призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 27.01.2010 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 04.11.2010 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про енергозбереження»№ 74/94-ВР від 01.07.1994 року.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

З 26 березня по 15 квітня 2009 року Державною інспекцією з енергозбереження була проведена перевірка Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради Енергорайону № 5 щодо стану використання паливно-енергетичних ресурсів теплопостачальними підприємствами. За результатами цієї перевірки складений акт № 15-02/04-10-19 від 15.04.2009 року (арк.с.8-10). На підставі акту перевірки було прийнято припис (арк.с.11), для виконання якого позивачу требо було ввести в дію установки з компенсації реактивної енергії на котельних за адресами: вул. Фільченкова, 41а; вул. Аксютина, 37б; 1-а Бастіонна, 1; вул. Ясна, 12 і с. Дергачі(перевитрати) в строк до 25 вересня 2009 року.

12 жовтня 2009 року Державною інспекцією по енергозбереженню була проведена перевірка виконання припису структурного підрозділу Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради Енергорайону № 5, за результатами перевірка складений акт № 15-02/4-10-67 (арк.с.12), відповідно до якого припис у встановлений термін виконано не було.

На підставі акту перевірки Державною інспекцією з енергозбереження прийнято постанову № 15-02/4-5-67п від 13.10.2009 року про застосування економічних санкцій (підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) в сумі 1955,78 грн. (арк. с 13).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

В Законі України від 01.07.1994 року № 74/94-ВР «Про енергозбереження» (далі по тексту Закон України № 74) зазначено, що він визначає правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян.

Відповідно до ст. 5 Закону України № 74 суб'єктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства - промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва.

Статтею 26 зазначеного Закону встановлено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

Відповідно до п.п. 1 та 3 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 року № 1039 «Питання Державної інспекції з енергозбереження» державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР і йому підпорядковується. Інспекція здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням норм законодавства у сфері енергозбереження, узагальнює практику його застосування та розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства.

Структурною одиницею урядового органу державного управління Державної інспекції з енергозбереження є територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по АР Крим та м. Севастополю, яким під час комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів відповідачем встановлені факти безгосподарного використання паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів, тобто нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, що відповідно до ст. 27 п. "є" Закон України № 74 є порушенням законодавства про енергозбереження і тягне за собою передбачену законодавством відповідальність.

Відповідно до ст. 11 п. "е" Закон України № 74 економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року №64 "Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за №653/4874, визначений механізм накладення та стягнення підвищеної плати.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 року № 935 „Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів” встановлено, що планова перевірка стану ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів проводиться Інспекцією та її територіальними органами згідно з річним планом-графіком. Перевірка окремих структурних виробничих підрозділів чи філій юридичної особи може проводитися за окремим графіком за їх місцезнаходженням із складенням акта за кожним об'єктом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 03.09.2010 року по справі № 2а-115/10/2770 в задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради до Державної інспекції з енергозбереження про визнання дій неправомірними та скасування постанови про застосування економічних санкцій відмовлено. Цією постановою встановлено, що Державна інспекція з енергозбереження при проведені перевірки 13.10.2009 року діяла на законних підставах та в межах свої повноважень, а постанова № 15-02/4-5-67п від 13.10.2009 року є обґрунтованою та законною, а тому не підлягає скасуванню, постанова набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, факт правомірності перевірки, що проводилась позивачем 13.10.2009 року та законності рішення, прийнятого за її результатами, є обставиною, що встановлена судовим рішенням, та доказуванню не підлягає.

Кошти, отримані внаслідок застосування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, стягуються в доход Державного бюджету України.

Відповідно до резолютивної частини постанови № 15-02/4-5-67п від 13.10.2009 року підприємство повинно протягом 30 календарних днів з дня винесення постанови про застосування економічних санкцій внести підвищену плату за неефективне (нераціональне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, або енергетичний збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат та у пятиденний термін після внесення платежу письмово повідомити Інспекцію про сплату коштів з копією платіжного доручення.

На час розгляду справи підвищена плата за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 1955,78 грн. відповідачем не сплачена. Сума заборгованості судом встановлена, та підтверджується матеріалами справи.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача держмито, але відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18.11.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена 23.11.2010 року

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради (вул. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011) підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 1955, 78 грн. (одна тисяча девятсот пятдесят пять грн. 78 коп.) в доход спеціального фонду Державного бюджету України, код бюджетної класифікації 21081200 «Штрафні санкції за порушення законодавства з питань забезпечення енергетичних ресурсів», одержувач: державний бюджет Гагарінського району м. Севастополя, банк: ГУ УДК у м. Севастополі, р/р 31219202700006, ЄДРПОУ 24035612, МФО 824509.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Суддя< підпис >Ю.В. Лотова

Судді:< підпис ><Суддя >

< З оригіналом згідно >

Суддя< підпис >Ю.В. Лотова

Судді:< підпис ><Суддя >