Постанова № 12488205, 16.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.11.10 10 год. 30 хв.Справа №2а-3044/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >: головуючого судді - Лотової Ю.В.;

< суддів ><<- >><Суддя >;

при секретарі - Сігнаєвському І.О.,

з участю представників:

позивача Летючої Д.Г., довіреність від 22.06.2009 року № 344/10-004;

відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011);< Список ><Позивач в особі >додочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» «Севастопольське СУ № 601 «Гідроспецфундаментбуд» (вул. Сімферопольська, буд. 11, м. Севастополь, 99003);< Список ><Відповідач в особі >про стягнення заборгованості,

Обставини справи:

18.10.2010 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд»«Севастопольське СУ № 601 «Гідроспецфундаментбуд»про стягнення з відповідача суми заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 552809,40 грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1118,96 грн., з комунального податку у розміру 87,90 грн., по збору за спеціальне водовикористання у розмірі 6,62 грн. та 29,06 грн., з податку власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 37580,68 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.10.2010 року позивачу поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом, відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-3044/10/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.10.2010 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду представником позивача подано клопотання про зменшення та уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просив стягнути з відповідача суми заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 552428,49 грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1118,96 грн., з комунального податку у розміру 87,90 грн., по збору за спеціальне водовикористання у розмірі 6,62 грн. та 29,06 грн., з податку власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 37580,68 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточненні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, позов просила задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 року (далі Закон України № 2181), Законом України «Про плату за землю»№ 2535-ХІІ від 03.07.1992 року (далі по тексту Закон України № 2535), Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»№ 1963-XII від 11.12.1991 року (далі по тексту Закон України № 1963).

Представник відповідач у судове засідання не зявився, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.10.2010 року не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Розглянувши документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах у містах підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям.

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 10 цього Закону одними із завдань податкової адміністрації є контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою обчислення і сплати податків та зборів; забезпечення обліку платників податків, правильність обчислення та своєчасність надходження податків.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без встановлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Таким чином, позивач є субєктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, із земельного податку з юридичних осіб, з комунального податку, з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та про стягнення заборгованості по збору за спеціальне водовикористання.

Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» «Севастопольське СУ № 601 «Гідроспецфундаментбуд» зареєстровано як юридична особа Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя, узяте на облік до органів державної податкової служби та є платником податків, зборів (обовязкових платежів), про що надані відповідні свідоцтва.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно із Законом України покладений обов'язок сплачувати податки та збори (обов'язкові платежі).

Згідно з п. 3 ст. 9 цього Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до пп. 4.1.1, п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Пунктом 5.1. статті 5 цього Закону України № 2181 визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Судом встановлено, що 20.11.2008 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість (далі по тексту ПДВ) № 85168 від 20.11.2008 року терміном сплати по 01.12.2008 року, у якій платник податків самостійно визначив податкове зобовязання з ПДВ у сумі 10191,00 грн. 22.12.2008 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 91262 від 22.12.2008 року терміном сплати по 30.12.2008 року, у якій платник податків самостійно визначив податкове зобовязання з ПДВ у сумі 13435,00 грн. 20.01.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 103535 від 20.01.2009 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 11198,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 20.02.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 4661 від 20.02.2009 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 108,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 20.03.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 7987 від 20.03.2009 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 817,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 17.04.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 19748 від 17.04.2009 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 186,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 20.05.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 34441 від 20.05.2009 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 2 451,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 19.06.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 38763 від 19.06.2009 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 339,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 20.07.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 54409 від 20.07.2009 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 306,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 19.08.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 67249 від 19.08.2009 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 531,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 18.09.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 72823 від 18.09.2009 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 443,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 20.10.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 89483 від 20.10.2009 року терміном сплати по 30.10.2009 року, у якій платник податків самостійно визначив податкове зобовязання з ПДВ у сумі 708,00 грн. 20.11.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 101542 від 20.11.2009 року терміном сплати по 30.11.2009 року, у якій платник податків самостійно визначив податкове зобовязання з ПДВ у сумі 654,00 грн. 04.12.2009 року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103237 від 04.12.2009 року, в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за березень 2009 року на суму 8332,00грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 417,00грн., відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України № 2181 (далі по тексту відповідно до Закону). 04.12.2009 року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103239 від 04.12.2009 року, в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за лютий 2009 року на суму 24728,00 грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1236,00 грн., відповідно Закону. 04.12.2009 року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103241 від 04.12.2009 року, в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за січень 2009 року на суму 11 671,00 грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 584,00 грн., відповідно Закону. 04.12.2009 року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103245 від 04.12.2009 року, в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за вересень 2008 року на суму 54 889,00 грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2745,00 грн., відповідно до Закону. 04.12.2009 року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103250 від 04.12.2009 року, в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за липень 2008 року на суму 121 693,00 грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 085,00 грн., відповідно до Закону. 04.12.2009 року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103252 від 04.12.2009 року, в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за травень 2008 року на суму 66 667,00 грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 333,00 грн., відповідно до Закону. 04.12.2009 року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103254 від 04.12.2009 року, в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за квітень 2008 року на суму 16666,00 грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 833,00 грн., відповідно до Закону. 04.12.2009 року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103258 від 04.12.2009 року, в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за березень 2008 року на суму 16 999,00 грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 850,00 грн., відповідно до Закону. 07.12.2009 року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103416 від 07.12.2009 року, в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за листопад 2007 року на суму 32 409,00 грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 621,00 грн., відповідно до Закону. 07.12.2009 року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103421 від 07.12.2009 року., в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за жовтень 2007 року на суму 46 000,00 грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 300,00 грн., відповідно до Закону. 07.12.2009 року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103427 від 07.12.2009 року, в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за грудень 2007 року на суму 41 015,00 грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 051,00 грн., відповідно до Закону. 07.12.2009 року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103429 від 07.12.2009 року, в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за січень 2008 року на суму 16 508,00 грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 825,00 грн., відповідно до Закону. 07.12.2009року відповідачем було надано до позивача уточнюючу податкову декларацію з ПДВ № 103433 від 07.12.2009 року, в якій підприємство самостійно збільшило собі суму податкового зобовязання з ПДВ за лютий 2008 року на суму 59 000,00 грн. та донарахувало собі суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 950,00 грн., відповідно до Закону. 18.12.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 106211 від 18.12.2009 року по терміну сплати 30.12.2009 року, у якій платник податків самостійно визначив податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 772,00 грн. 22.02.2010 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 6742 від 22.02.2010 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 192,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 19.03.2010 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 10075 від 19.03.2010 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 377,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 20.05.2010 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 33617 від 20.05.2010 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 213,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 09.06.2010 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 354431 від 09.06.2010 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 217,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 20.01.2010 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 119881 від 20.01.2010 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 208,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. 20.04.2010 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з ПДВ № 23617 від 20.04.2010 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу у розмірі 274,00 грн. шляхом зарахування відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

03.11.2008 року позивачем проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання своєчасного погашення узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за липень 2008 року. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки № 496/15-129/01416626/9057/10 від 03.11.2008 року порушення вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 та п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181, а саме зобовязання перед бюджетом з податку на додану вартість за липень 2008 року по терміну сплати 01.09.2008 року, фактично та повно погашено відповідачем 22.09.2008 року із затримкою в 21 календарний день. За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 000329152/0 від 14.11.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 310,78 грн., яке було отримано уповноваженою особою відповідача 20.11.2008 року та, у встановленому законом порядку, не оскаржувалось.

08.05.2009 року позивачем проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання своєчасного погашення узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2008 року по терміну сплати 01.12.2008 року та за листопад 2008 року по терміну сплати 30.12.2008 року. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки № 176/15-219/01416626/2380/10 від 08.05.2009 року порушення вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 та п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181, а саме:

- самостійно узгоджена сума податкового зобовязання з ПДВ, яка підприємством визначена в декларації від 22.12.2008 року по терміну сплати 31.12.2008 року, підприємством погашена частково у розмірі 186,00 грн. 17.04.2009 року, тобто із затримкою у 108 календарних дня;

- самостійно узгоджена сума податкового зобовязання з ПДВ, яка підприємством визначена в декларації від 20.11.2008 року по терміну сплати 02.12.2008 року, підприємством погашена частково у розмірі 9 255,50 грн. 20.01.2009 року, тобто із затримкою у 50 календарних дня;

- самостійно узгоджена сума податкового зобовязання з ПДВ, яка підприємством визначена в декларації від 22.12.2008 року по терміну сплати 31.12.2008 року, підприємством погашена частково у розмірі 108,00 грн. 20.02.2009 року, тобто із затримкою у 52 календарних дня;

- самостійно узгоджена сума податкового зобовязання з ПДВ, яка підприємством визначена в декларації від 22.12.2008 року по терміну сплати 31.12.2008 року, підприємством погашена частково у розмірі 817,00 грн. 20.03.2009 року, тобто із затримкою у 80 календарних дня;

- самостійно узгоджена сума податкового зобовязання з ПДВ, яка підприємством визначена в декларації від 22.12.2008 року по терміну сплати 31.12.2008 року, підприємством погашена частково у розмірі 1 942,50 грн. 20.01.2009 року, тобто із затримкою у 21 календарний день.

За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001120152/0 від 18.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2036,10 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001130152/0 від 18.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 194,25 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001140152/0 від 18.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 93,00 грн., які були отримані 26.05.2009 року головним бухгалтером дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» «Севастопольське СУ № 601

«Гідроспецфундаментбуд». Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувались.

Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181, платник податків, що не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків зобов'язаний сплатити штраф - при затримці до 31 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу, - при затримці від 31 до 91 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу, - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті позивачем на підставі перевірок є обґрунтованими та такими, що прийняти відповідно до діючого законодавства.

Згідно з п. 1.4. ст. 1 Закону України № 2181 пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.2, 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 Закону України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; та при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Відповідно до уточнюючих розрахунків позивача відповідач має залишок несплаченої пені у розмірі 933,84 грн.

Таким чином, з урахуванням часткової сплати відповідачем суми податкового боргу та пені у розмірі 933,84 грн. заборгованість відповідача перед позивачем з податку на додану вартість на момент розгляду справи складає 552428,49 грн., що підтверджується матеріалами справи.

20.06.2000 року дочірньому підприємству відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» «Севастопольське СУ № 601 «Гідроспецфундаментбуд» надано у постійне користування земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Азарова, буд. 21, м. Севастополь, загальною площею 1,8780 гектарів для обслуговування адміністративного, виробничого та складських будинків та споруд з віднесенням цих земель до категорії земель промисловості відповідно до п.1.10.5 Українського класифікатора форм власності на землю, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 року № 14-1-7/1205.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 2535 землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно зі ст. 13 Закону України № 2535 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 4.1.1, п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Статтею 14 Закону України № 2535 встановлено, що платник земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Судом встановлено, що відповідачем було надано до позивача податкову декларацію №1 094 від 29.01.2009 року, в якій підприємство самостійно обчислило собі розмір земельного податку на 2009 рік, який склав 1607,97 грн., тобто розмір щомісячного платежу становить 134,00 грн. Зобовязання за грудень 2009 року по терміну сплати 30.12.2009 року підприємством не сплачено у встановлений законом строк, що з урахуванням переплати у розмірі 0,47 грн. станом на січень 2010 року призвело до виникнення заборгованості у розмірі 133,53 грн., що підтверджується матеріалами справи. 29.01.2009 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію № 557 від 27.01.2010 року, в якій підприємство самостійно обчислило собі розмір земельного податку на 2010 року, який склав 1 702,83 грн., тобто розмір щомісячного платежу становить 141,91 грн. Але, сплата самостійно узгодженого податкового зобовязання з земельного податку юридичних осіб, підприємством у встановлений законом строк не здійснюється, що призвело до виникнення заборгованості.

Пунктом 5.1. статті 5 цього Закону України № 2181 визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Таким чином, з урахуванням існуючої заборгованості на 01.01.2010 року у розмірі 133,53 грн., заборгованість відповідача перед позивачем з земельного податку з юридичних осіб на момент розгляду справи складає 1118,96 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» «Севастопольське СУ № 601 «Гідроспецфундаментбуд» є платником збору за спеціальне водовикористання, комунального податку та податку з власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до пп. 4.1.1, п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до вимог діючого законодавства, відповідачем до позивача було надано податкову декларацію № 127158 від 09.02.2010 року за 2009 рік, в якій підприємство самостійно обчислило збір за спеціальне водовикористання в частині використання води, в тому числі використання води теплоенергостанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв в сумі 23,64 грн. по терміну сплати 19.02.2010 року. 07.05.2010 року відповідачем було надано податкову декларацію № 29400 від 07.05.2010 року за 1 квартал 2010 року, в якій підприємство самостійно обчислило збір за спеціальне водовикористання в частині використання води, в тому числі використання води теплоенергостанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв в сумі 29,56 грн. по терміну сплати 20.05.2010 року

Пунктом 5.1. статті 5 цього Закону України № 2181 визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Сплата самостійно узгодженого податкового зобовязання зі збору за спеціальне водовикористання, підприємством у встановлений законом строк не здійснюється, що з урахуванням переплати у розмірі 17,52 грн. призвело до виникнення заборгованості у розмірі 35,68 грн., що підтверджується матеріалами справи.

09.02.2010 року відповідачем до позивача було надано податкову декларацію № 127139 від 09.02.2010 року, в якій підприємство самостійно обчислило комунальний податок в сумі 71,40 грн. по терміну сплати 19.02.2010 року. 07.05.2010 року відповідачем було надано податкову декларацію № 29408 від 07.05.2010 року, в якій підприємство самостійно обчислило комунальний податок в сумі 27,20 грн. по терміну сплати 20.05.2010 року.

Пунктом 5.1. статті 5 цього Закону України № 2181 визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Сплата самостійно узгодженого податкового зобовязання з комунального податку, підприємством у встановлений законом строк не здійснюється, з урахуванням переплати у розмірі 10,70 грн. призвело до виникнення заборгованості у розмірі 87,90 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач, як платник податку з власників наземних транспортних засобів, відповідно до ст. 5 Закону України № 1963 повинен сплачувати податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Статтею 6 цього Закону регулюється порядок обчислення і сплати податку та встановлюється, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Відповідно до пп. 4.1.1, п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

29.02.2008 року відповідачем було подано до позивача розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 4850 від 29.02.2008 року на 2008 рік, в якій підприємство самостійно розрахувало суму податку за 1 квартал у розмірі 5 689,00 грн., за 2 квартал у розмірі 5 689,00 грн., за 3 квартал у розмірі 5 689,00 грн. та за 4 квартал у розмірі 5 687,00 грн. 25.02.2009 року відповідачем було подано до позивача розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 5150 від 25.02.2009 року на 2009 рік, в якій підприємство самостійно розрахувало суму податку: за І квартал у розмірі 5 553,00 грн., за 2 квартал у розмірі 5 553,00 грн., за 3 квартал у розмірі 5 553,00 грн. та за 4 квартал у розмірі 5 553,00 грн. 24.02.2009 року відповідачем було подано до позивача розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 7076 від 24.02.2009 року на 2010 рік, в якій підприємство самостійно розрахувало собі суму податку: за 1 квартал у розмірі 5 330,00 грн., за 2 квартал у розмірі 5 330,00 грн., за 3 квартал у розмірі 5 330,00 грн., за 4 квартал у розмірі 5 330,00 грн.

Пунктом 5.1. статті 5 цього Закону України № 2181 визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п. 1.4. ст. 1 Закону України № 2181 пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.2, 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 Закону України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; та при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Відповідно до уточнюючих розрахунків позивача відповідач має залишок несплаченої пені у розмірі 164,06 грн.

Сплата самостійно узгодженого податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів підприємством у встановлений законом строк:

- за 4 квартал 2008 року по терміну сплати 14.01.2009 року у розмірі 5 687,00 грн.;

- за 1 квартал 2009 року по терміну сплати 14.04.2009 року в розмірі 5 553,00 грн.;

- за 2 квартал 2009 року по терміну сплати 14.07.2009 року в розмірі 5 553,00 грн.;

- за 3 квартал 2009 року по терміну сплати 14.10.2009 року в розмірі 5 553,00 грн.;

- за 4 квартал 2009 року по терміну сплати 14.01.2010року в розмірі 5 553,00 грн.;

- за 1 квартал 2010 року по терміну сплати 14.04.10 року в розмірі 5 330,00 грн.;

- за 2 квартал 2010 року по терміну сплати 14.07.2010року в розмірі 5 330,00 грн.

здійснена не в повному обсязі, що з урахуванням переплати в розмірі 0,26 грн., часткової сплати в розмірі 1142,12 грн. та пені в розмірі 164,06 грн. призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 37580,68 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закон України № 2181 податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до п.п. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Так, на момент виникнення заборгованості, відповідачу вже були направлені перша податкова вимога № 1/608 від 03.12.2008 року із пропозицією погасити наявну заборгованість перед бюджетом у розмірі 9566,28 грн., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 15.12.2008 року, згідно підпису на поштовому повідомленні та друга податкова вимога № 2/47 від 15.01.2009 року із пропозицією погасити наявну заборгованість перед бюджетом у розмірі 28688,02 грн., яка була отримана особисто директором підприємства 19.01.2009 року, про що свідчить підпис на податковій вимозі.

На момент розгляду справи суми самостійно визначеного та нарахованого органами податкової податкового зобов'язання з податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб, комунального податку, податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та збору за спеціальне водовикористання у добровільному порядку відповідачем не погашаються і заходів щодо погашення заборгованості відповідач не робить.

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону № 2181 встановлено, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з позивача не стягуються.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16.11.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 19.11.2010 року.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1)Адміністративний позов задовольнити повністю.

2)Стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» «Севастопольське СУ № 601 «Гідроспецфундаментбуд» (вул. Сімферопольська, буд. 11, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 01416626, р/р № 26003199143, МФО 380805 у Райффайзен банк «Аваль» у м. Київ) суму заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 552428,49 грн. код платежу 14010100, яка підлягає перерахуванню на р/р 31112029700007, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598 одержувач: УДКУ в м. Севастополі, державний бюджет Ленінського району м. Севастополя.

3)Стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» «Севастопольське СУ № 601 «Гідроспецфундаментбуд» (вул. Сімферопольська, буд. 11, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 01416626, р/р № 26003199143, МФО 380805 у Райффайзен банк «Аваль» у м. Київ) суму заборгованості перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1118,96 грн. код платежу 13050100, яка підлягає перерахуванню на р/р 33210811700007, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598 одержувач: УДКУ в м. Севастополі, місцевий бюджет Ленінського району м. Севастополя.

4)Стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» «Севастопольське СУ № 601 «Гідроспецфундаментбуд» (вул. Сімферопольська, буд. 11, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 01416626, р/р № 26003199143, МФО 380805 у Райффайзен банк «Аваль» у м. Київ) суму заборгованості перед бюджетом з комунального податку у розмірі 87,90 грн. код платежу 16010200, яка підлягає перерахуванню на р/р 33214828700007, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598 одержувач: УДКУ в м. Севастополі, місцевий бюджет Ленінського району м. Севастополя.

5)Стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» «Севастопольське СУ № 601 «Гідроспецфундаментбуд» (вул. Сімферопольська, буд. 11, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 01416626, р/р № 26003199143, МФО 380805 у Райффайзен банк «Аваль» у м. Київ) суму заборгованості перед бюджетом по збору за спеціальне водовикористання у розмірі 6,62 грн. код платежу 13020100, яка підлягає перерахуванню на р/р 31113017700007, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598 одержувач: УДКУ в м. Севастополі, державний бюджет Ленінського району м. Севастополя.

6)Стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» «Севастопольське СУ № 601 «Гідроспецфундаментбуд» (вул. Сімферопольська, буд. 11, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 01416626, р/р № 26003199143, МФО 380805 у Райффайзен банк «Аваль» у м. Київ) суму заборгованості перед бюджетом по збору за спеціальне водовикористання у розмірі 29,06 грн. код платежу 13020200, яка підлягає перерахуванню на р/р 31411504700007, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598 одержувач: УДКУ в м. Севастополі, місцевий бюджет Ленінського району м. Севастополя.

7)Стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» «Севастопольське СУ № 601 «Гідроспецфундаментбуд» (вул. Сімферопольська, буд. 11, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 01416626, р/р № 26003199143, МФО 380805 у Райффайзен банк «Аваль» у м. Київ) суму заборгованості перед бюджетом з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 37580,68 грн. код платежу 12020100, яка підлягає перерахуванню на р/р 33213807700007, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598 одержувач УДКУ в м. Севастополі, місцевий бюджет Ленінського району м. Севастополя.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя< підпис >Ю.В. Лотова

Судді:< підпис ><Суддя >

< З оригіналом згідно >

Суддя< підпис >Ю.В. Лотова

Судді:< підпис ><Суддя >