Рішення № 12486953, 23.11.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №2-3407/2010

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2010 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань Давидової В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду 15 вересня 2010 року з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 25 серпня 2001 року. Від даного шлюбу подружжя має дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 19 березня 2008 року шлюб між нею та ОСОБА_3 розірваний.

Разом з відповідачем вони не мешкають з 2007 року. Дитина мешкає з позивачем і знаходиться на її утриманні. Ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку відповідач не надає. Нікому іншому відповідач аліменти не сплачує.

На підставі вищевикладеного позивач звернулася до суду та прохає стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Харків, аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач прохала суд задовольнити її позов в повному обсязі.

Відповідач жодного разу в судові засідання не зявився, про причини своєї неявки суду не повідомив, був попереджений належним чином про день, час та місце слухання справи, про що свідчить розписка наявна в матеріалах справи, про повідомлення відповідача. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подано, не подано ним і заперечень на позовну заяву.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно ксерокопії свідоцтва про розірвання шлюбу, вбачається, що сторони з 19 березня 2008 року розірвали шлюб, що було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області, про що вчинено актовий запис №123 (а.с.№07).

Із ксерокопії свідоцтва про народження на ОСОБА_4 (а.с.№06), вбачається, що дійсно ОСОБА_4, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і в графі «Батько» вказано ОСОБА_3, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати» зазначено ОСОБА_2, позивач по справі.

Також, згідно довідки КП (а.с.№08), вбачається, що ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1, де зареєстровано ОСОБА_5, чоловік, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, дочка, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, дочка, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Крім того, в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов»язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: « Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов»язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов»язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що «Сім»я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім»ї разом з батьками або в сім»ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов»язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.» Згідно статті №12 цього закону вказано, що « Виховання в сім»ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов»язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача.

На підставі викладеного, суд знаходить позов позивача таким, що підлягає задоволенню.

У своїй позовній заяві позивачем не заявлено, про допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача в межах платежу за один місяць, однак, суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює прядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 169, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 224-226, ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ч. 2 ст. 84, ст.ст. 180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України; та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»; ст.51 Конституції України; В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року; ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року; ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402; ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»; суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки м. Південне, Харківського району, Харківської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? всіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду 15 вересня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п»ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.О.Каращук