Постанова № 12486335, 19.10.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-408/10/0770

рядок статзвіту 6.6.6

код - 07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої - судді Калинич Я.М.

з участю секретаря судового засідання - Краснової О.Р.

з участю:

представників позивача Майора І.В., Савицького С.І.

представника відповідача Бороденка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області до Приватного підприємства "Весна", Відкритого акціонерного товариства "Приват-Холдінг" про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - суб'єкт владних повноважень Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного підприємства "Весна", Відкритого акціонерного товариства "Приват-Холдінг" про стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивує тим, що договір поставки товарів між відповідачами є нікчемним, оскільки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону і не створює інших наслідків, крім тих, що повязані із його недійсністю.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримали повністю, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача відкритого акціонерного товариства "Приват-Холдінг" у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів викладених у запереченнях, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, так як такі є безпідставними. Окрім того, зазначив, що застосування адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 208 Господарського кодексу України до відповідачів є неправомірним у звязку із закінченням терміну давності, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.

Представник відповідач - приватне підприємство "Весна", будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового розгляду у засідання не з'явився.

З огляду на те, що сторони були повідомлені належним чином про дату судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за даної явки в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі постанови слідчого з особливо важливих справ слідчого управління податкової міліції державної податкової адміністрації України від 10 жовтня 2008 року “Про призначення невиїзної документальної перевірки ПП “Весна”(м. Перечин, пл. Народна, буд. 5, код за ЄДРПОУ - 20459893) по кримінальній справі № 69-59, порушеній відносно директора приватного підприємства “Весна”ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, а також з врахуванням вимог п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”та згідно наказу державної податкової адміністрації у Закарпатській області від 19 січня 2009 року № 22 проведена невиїзна документальна перевірка приватного підприємства "Весна" з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 30 жовтня 2007 року по 31 серпня 2008 року, про що складено акт перевірки від 18 лютого 2009 року № 6/23-50/20459893.

В процесі проведення невиїзної документальної перевірки відкритого акціонерного товариства "Приват-Холдінг" з питань правових відносин з приватним підприємством "Весна" за березень 2008 року встановлено, що відповідно до договору № 1-07/20-8 від 20 лютого 2008 року приватне підприємство "Весна" (продавець) на підставі податкових накладних, транспортних накладних, актів прийому - передачі та специфікацій відвантажило відкритому акціонерному товариству "Приват-Холдінг" (покупець) продукцію - марганцевмісну продукцію виробництва Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат".

Так, судом встановлено, що 20 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Приват-Холдінг" та приватним підприємством «Весна»було укладено договір поставки № 1-07/20-8. Відповідно до вказаного договору поставки відкрите акціонерне товариство "Приват-Холдінг" здійснило на користь приватного підприємства «Весна»поставку марганецьвмісткої продукції виробництва Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський ГЗК" та відкритого акціонерного товариства "Марганецький ГЗК" на підставі податкових накладних, специфікацій, актів приймання - передачі. Поставка марганецьвмісткої продукції здійснювалася на умовах FCA залізнична станція відправника. Продукція передавалася у власність відкритому акціонерному товариству "Приват-Холдінг" на складі відправника, а відправник у свою чергу отримував рознарядки на відправлення продукції кінцевим споживачам. Отже, у сторін не було необхідності укладати договори з перевізником або зберігати товар на власних складських приміщеннях.

Таким чином, поставка продукції мала місце і підтверджена первинними документами, такими як договір специфікації, видаткові накладні, податкові накладні. Окрім того, позивач сам підтвердив надходження продукції до кінцевих споживачів (ВАТ "СЗФ" та ВАТ "ЗФС"), а також те, що відкрите акціонерне товариство "Приват-Холдінг" відобразило вищевказані господарські операції в своєму податковому та бухгалтерському обліку. Отже, даний договір між відповідачами не може вважатися таким, що не був спрямований на настання реальних наслідків.

Крім того, позивач зазначає, що приватне підприємство «Весна»не надало для перевірки перевізні документи, якими підтверджуються факти відправлення товарів на залізничних станціях, що на його думку свідчить про відсутність доказів фактичного отримання відвантаження товарів. Однак, дане твердження суд не бере до уваги, оскільки приватне підприємство «Весна»так само як і відкрите акціонерне товариство "Приват-Холдінг" не здійснювали безпосередню відправку товару кінцевому споживачу залізничним транспортом, а лише придбавали та здійснювали продаж товару на складі виробника. Факт отримання товару та перехід права власності підтверджується актами приймання - передачі товару. Залізнична накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення і видається одержувачу. Оскільки приватне підприємство «Весна»не було одержувачем товару по залізничним накладним, то відповідно і не могло мати таких документів.

Окрім того, суд констатує, що проведені за вказаним договором поставки господарські операції були відображені в бухгалтерському та податковому обліку відкритого акціонерного товариства "Приват-Холдінг". Вказаний факт підтверджено численними перевірками, статистичними та іншими звітами, під час розслідування кримінальної справи.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю за впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що всі наведені та передбачені договором документи були складені між відповідачами, як сторонами договору поставки, та відповідають зазначеним вимогам законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови визнані такими за законом, які необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з вимогами ст. 180 Господарського кодексу України та аб. 2 ч. 1 ст. 631 ЦК України крім вище визначених істотних умов, договір повинен відповідати умовам, встановленим для даного виду договорів законом. При укладенні господарського договору сторони в будь-кому разі зобов'язані погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, договори укладені між приватним підприємством «Весна»та відкритим акціонерним товариством "Приват-Холдінг" відповідають вимогам, встановленим ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України та вважаються укладеними.

Згідно ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, договори між відповідачами є дійсними на сьогодні.

Для ст. 207 Господарського кодексу України характерними є такі ознаки як вчинення дій, що об'єктивно призводять до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; наявність суб'єктивного наміру сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки такі угоди укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди; факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з богу самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом та підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами, так як такими може бути наявність протиправного умислу, встановленого обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Отже, як вбачається із пояснень представників сторін, акту перевірки, оскаржувані правочин був товарним, господарські операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку, невідповідності господарської діяльності підприємств не встановлено. Підставами, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги недоведені та базуються на припущеннях. Факт наявності у сторін по правочинах протиправного умислу при його укладенні з матеріалів справи та пояснень осіб, які брали участь у справі не вбачається.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Однак, згідно із ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєктів господарювання протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Тобто, на момент подання позову закінчився встановлений ст. 250 ГК України максимальний річний термін з дня укладення і виконання угод між відповідачами. Крім того, жодною нормою чинного законодавства не встановлено можливості поновлення такого строку.

Таким чином, застосування адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 208 ГК України до відповідачів є неправомірним у звязку із закінченням терміну давності, що встановлений ст. 250 ГК України.

За наведених обставин, суд вважає, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області до приватного підприємства "Весна", Відкритого акціонерного товариства "Приват - Холдінг" - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Калинич Я. М.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 жовтня 2010 року

Суддя Калинич Я. М.