Постанова № 12486108, 15.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2010 р. справа № 2а-23999/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А. С.

при секретарі Кобець О.А.

представників позивача Соловйової В.І., Євстратова В.В.,

представників відповідачаМайдикова С.Б., Паскал І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, 83017, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ольгінський агробуд» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання незаконними дій по проведенню опису активів під податкову заставу, визнання недійсним акту опису активів, на які поширюється право податкової застави № 7 від 17.09.2010, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Ольгінський агробуд» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції Волноваському районі Донецької області про визнання незаконними дій по проведенню опису активів під податкову заставу, визнання недійсним акту опису активів, на які поширюється право податкової застави № 7 від 17.09.2010.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що загальними зборами учасників товариства від 26.05.2010 було прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, призначено ліквідаційну комісію та її голову, про що 28.05.2010 було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру.

07.06.2010 позивач надіслав до цільових фондів, ПФУ та ДПІ у Волноваському районі Донецької області для проведення відповідних перевірок та предявлення кредиторських вимог. Перевіркою ДПІ у Волноваському районі Донецької області було встановлено наявність податкової заборгованості у сумі 24,5 тис.грн. Заборгованість була виявлена також по іншим фондам.

Отримавши довідки фондів, ліквідаційна комісія почала формувати реєстр по заявленим вимогам та встановлювати черговість погашення заборгованості згідно ст. 112 ЦК України по їх задоволенню після продажу активів підприємства. Вимоги відповідача мали задовольнятися у третю чергу.

ДПІ у Волноваському районі Донецької області без погодження із ліквідаційною комісією здійснила опис активів у примусовому порядку, про що склала акт № 7 від 17.09.2010.

Позивач вважає, що такі дії ДПІ у Волноваському районі Донецької області не відповідають вимогам Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, опис активів був складений відповідачем без представника підприємства, у присутності підставних понятих, які не могли бачити активів.

Просив позов задовольнити (а.с. 3-4).

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що податкова заборгованість в позивача виникла 21.05.2010 у звязку з несплатою самостійно визначених податкових зобовязань. На підставі ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем було надіслано податкову вимогу № 1/68.

Відповідно до ст. 8 цього Закону головним бухгалтером підприємства було виділено автомобіль МАЗ-500 (автокран) для реєстрації податкової застави, податковим керуючим було складено акт опису активів від 27.05.10 № 4 та зареєстровано податкову заставу у Донецькій філії «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

29.06.2010 ДПІ у Волноваському районі Донецької області було сформовано другу податкову вимогу № 2/86.

Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийнято рішення № 7 від 30.07.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Також, відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Ольгінський агробуд» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства, за результатами якої було складено акт від 06.08.2010. В ході перевірки було виявлено ряд порушень податкового законодавства, що призвело до донарахування податкових зобовязань відповідними податковими повідомленнями-рішеннями. Прийняті податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем не були. Суми, визначені у них, позивач до бюджету не сплатив. Станом на 01.09.2010 заборгованість позивача перед бюджетом складає 32,2 тис.грн.

На виконання вимог п.п. 10.1.3 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 12 Розділу ІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі» ДПІ у Волноваському районі було направлено листа від 02.09.2010 голові ліквідаційної комісії ТОВ «Ольгінський агробуд» з пропозицією виділити активи, виходячи з принципів збереження цілісного комплексу та урахуванням того, що звичайна вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу. Листами від 13.09.2010 та від 17.09.210 голова ліквідаційної комісії висловлює незгоду щодо законності дій ДПІ у Волноваському районі стосовно опису майна та їх подальшої реалізації у рахунок погашення податкового боргу.

Отже, з урахуванням приписів п.п. 12, 13, 15 вказаної вище Постанови, податковим керуючим було складено акт опису активів від 17.09.2010 № 7 на які поширюється право податкової застави та акт відмови від підписання акту опису. 17.09.2010 акт опису активів було вручено позивачу поштовим листом.

Таким чином, ДПІ у Волноваському районі Донецької області діяла в межах наданих повноважень, у порядку, встановленому законодавством. Крім того, законодавством не встановлюється застережень стосовно того, що з моменту прийняття власником чи уповноваженим ним органом рішення про ліквідацію платника податку, не повязаного з банкрутством, припиняється податкова застава. Проведення опису активів не порушує черговості використання активів, а лише передбачає узгодження операцій з продажу активів з податковим органом.

Просили відмовити у задоволенні позову (а.с. 85).

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, допитавши свідка, дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Ольгінський агробуд» зареєстрований як юридична особа 26.04.2000 Волноваською районною державною адміністрацією Донецької області, включено до ЄДРПОУ за № 20314887, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 181612 (а.с. 23), довідкою Міжрайонного управління статистики у Волноваському районі № 02-17/29 від 01.03.2007 (а.с. 22), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 84). Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами учасників товариства 10.04.2000, протоколом № 1 (а.с. 25-36). Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Волноваському районі Донецької області з 01.07.1990 (а.с. 21).

26.05.2010 загальними зборами учасників ТОВ «Ольгінський агробуд» було прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації та призначено ліквідаційну комісію (а.с. 10-11), про що листом від 07.06.2010 № 06 повідомлено ДПІ у Волноваському районі, у якому позивач також просив здійснити у встановлений термін перевірку підприємства і надати претензію (а.с. 8).

27.05.2010 податковим керуючим Паскал І.А. у присутності службової особи підприємства було проведено опис активів ТОВ «Ольгінський агробуд», на які поширюється право податкової застави, про що складено акт № 4 від 27.05.2010 (а.с. 58).

28.05.2010 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про податкову заставу активів платника податків згідно вказаного вище акту опису (а.с. 68).

17.09.2010 податковим керуючим Паскал І.А. у присутності понятих було проведено опис активів ТОВ «Ольгінський агробуд», на які поширюється право податкової застави, про що складено акт № 7 від 17.09.2010 (а.с. 62). Посадові особи підприємства від підписання акту опису відмовились, про що свідчить відповідний акт (а.с. 61).

Згідно з Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 28679233 від 30.09.2010, до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено зміни, а саме додано обєкт активи платника податків згідно з актом опису від 17.09.2010 № 7, та вилучено обєкт активи платника податків згідно акту опису від 27.05.2010 № 4. Підставою для внесення до реєстру вказаного запису вказано п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (а.с. 67).

Позивач, вважаючи незаконними дії ДПІ у Волноваському районі по проведенню опису активів під податкову заставу та акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 17.09.2010 № 7, звернувся 19.10.2010 до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач у судовому засіданні довів у повному обсязі правомірність вчинених ним дій, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.17 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами" податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 8 Закону України „Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

П.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 цього Закону передбачено, що право податкової застави виникає, у тому числі, у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Відповідно до п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами" з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 визнав неконституційними положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу та зазначив, що розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Так, у судовому засіданні допитаний у якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що він є заступником голови ліквідаційної комісії ТОВ «Ольгінський агробуд», працівники ДПІ у Волноваському районі прийшли на адресу товариства з бланками актів, акти були підписані залученими особами.

Як свідчать матеріали справи, за позивачем станом на день проведення опису активів 17.09.2010 рахувався податковий борг з податку з доходів найманих працівників у розмірі 24543,35 грн., податку з власників транспортних засобів у розмірі 1442,18 грн., єдиного податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб у розмірі 6529 грн. та штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування та регулювання обігу готівки у розмірі 35953,10 грн., що підтверджується довідкою ДПІ у Волноваському районі про податковий борг (а.с. 84), зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 73-83), корінцями податкових повідомлень-рішень, податковими розрахунками (а.с. 69-72). Загальна сума податкового боргу складає 68487,63 грн.

Отже, в силу положень п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами" виникло право податкової застави на активи ТОВ «Ольгінський агробуд» у межах суми податкового боргу.

Таким чином, у даному випадку податковий орган мав право складати акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, у порядку та за формою, встановленими Податковим розясненням положень статті 8 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», затвердженим наказом ДПА України від 06.07.2006 № 385, що і було зроблено ДПІ у Волноваському районі.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на ст. 112 ЦК України, оскільки нею передбачено черговість задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи. Суд зазначає, що законодавством виникнення права податкової застави не повязується із необхідністю задоволення вимог податкового органу у першу чергу. Згідно з положеннями п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом.

Таким чином, виникнення податкової застави не позбавляє позивача права розпорядження своїми активами (у тому числі, й задоволення вимог кредиторів у порядку визначеної законодавством черговості), а лише визначає необхідність узгодження з податковим органом операцій із цими активами, перелік яких наведено у п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Стосовно вимог позивача, щодо визнання недійсним акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 17.09.2010 № 7 суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до пункту 1 частини 1, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обовязків, встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення ч. 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушених прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, рішення субєкта владних повноважень у розумінні норм КАС України - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин.

Акт опису активів, на який поширюється право податкової застави, від 17.09.2010 № 7 не є рішенням субєкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки не породжує для позивача певних правових наслідків, не спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин.

Крім того, право оскарження акту опису активів взагалі не передбачено нормами діючого законодавства.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ольгінський агробуд».

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ольгінський агробуд» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі про визнання незаконними дій по проведенню опису активів під податкову заставу, визнання недійсним акту опису активів, на які поширюється право податкової застави № 7 від 17.09.2010 - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 15 листопада 2010 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 22 листопада 2010 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.