Постанова № 12486018, 16.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

<Список >

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2010 р. Справа № 2а-19875/10/0570

14 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Абдукадирової К.Е., суддів Шинкарьової І.В., Циганенко А.І.

при секретарі судового засіданні Окрибелашвілі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську

про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2010 року № 0000132303/0/25201

за участю прокурора : не з»явився

за участю представників сторін:

від позивача: Пахоменков В.І. за дов. від 14 січня2008 року

від відповідача: Шестаков М.А. за дов. від 11 травня 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Краматорську (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2010 р. № 0000132303/0/25201, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за березень 2010 року в сумі 6647741 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податків за березень 2010 року, за результатами якої складений акт від 3 червня 2010 року № 1183/23-3-00210602. Вказаним актом підтверджується відображене позивачем бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 12736302 грн.

Після проведення вказаної перевірки відповідачем проведена повторна позапланова перевірка, за результатами якої складений акт про результати документальної невиїзної перевірки від 18 червня 2010 року № 1340/23-3-00210602. У вказаному акті були безпідставно переглянуті висновки попереднього акту позапланової перевірки та вказано, що позивач припустив завищення бюджетного відшкодування в березні 2010 року в сумі 6647741 грн. На підставі наведеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2010 року № 0000132303/0/25201, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за березень 2010 року в сумі 6647741 грн.

На думку позивача, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню через наявні формальні та матеріальні ознаки. Серед формальних ознак позивач вказує на те, що у відповідача не було законних підстав для проведення повторної перевірки, податкове повідомлення-рішення не має обовязкового посилання на норму закону, що є підставою для проведення перевірки, податкове повідомлення-рішення має неправомірне посилання на підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем не спрямоване податкове повідомлення-рішення за результатами адміністративного оскарження, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення без розгляду заперечень до акту перевірки. Серед матеріальних ознак позивач вказує на те, що розрахунки за господарськими операціями з ТОВ «КС Парадиз» відсутні, а тому не враховані при розрахунку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оплата ТОВ «Крамп» здійснена у лютому 2010 року та сума сплаченого податку на додану вартість правомірно врахована в розрахунку бюджетного відшкодування у декларації за березень 2010 р., а тому порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відсутні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, надавши письмові заперечення. В запереченнях відповідач вказує, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Відповідач вказує, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податків за березень 2010 року згідно з вимогами наказу ДПА України від 18 серпня 2005 року № 350/ДСК «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» для підтвердження правомірності включення до податкового кредиту позивачем сум податку на додану вартість були направлені запити про проведення зустрічних перевірок постачальників позивача.

Встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Крамп» за декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року суму в розмірі 1576248,36 грн., за декларацією за лютий 2010 року 1152472,8 грн. Від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька отримано акт про неможливість проведення перевірки від 11 червня 2010 року № 513/23-3/36443702, згідно з яким ТОВ «Крамп» має стан «9» місцезнаходження не встановлено. Розрахунки з цим постачальником не підтверджені, факт відображення господарських операцій не встановлено.

Виявлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «КС Парадиз» за декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року суму в розмірі 1061673 грн., за декларацією за лютий 2010 року 2857346,84 грн. Від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька отримано акт про неможливість проведення перевірки від 14 червня 2010 року № 3233/23-3/36443702, згідно з яким ТОВ «КС Парадиз» має стан «0», але місцезнаходження не встановлено. Розрахунки з цим постачальником не підтверджені, факт відображення господарських операцій не встановлено.

Згідно з висновком до акту перевірки від 3 червня 2010 року № 1183/23-3-00210602 сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування у березні 2010 року у розмірі 12736302 грн. згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» мала бути відшкодована позивачу у разі встановлення надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

В ході перевірок не встановлено надмірну сплату податку на додану вартість до бюджету позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Крамп» та ТОВ «КС Парадиз». Відповідач також наголошує на тому, що між позивачем та ТОВ «Крамп», ТОВ «КС Парадиз» відсутні розрахунки.

Враховуючи вищенаведене, позивачем порушено п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 року розмірі 6647741 грн.

На підставі викладеного, просив у задоволенні позову відмовити.

Прокурор, який повідомив суд 27 серпня 2010 року про вступ у розгляд вказаної справи, заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав відсутності підтвердження факту сплати податку на додану вартість до бюджету.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» є юридичною особою, ідентифікаційний код 00210602, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 289620 (арк. справи 8, том 1). Згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06292253 позивач є платником податку на додану вартість (арк. справи 9, том 1).

Позивачем подана до податкового органу декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року з додатками (арк. справи 55-65, том 1), згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 12736302 грн.

Відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податків за березень 2010 року, за результатами якої складений акт від 3 червня 2010 року № 1183/23-3-00210602 (арк. справи 11-36, том 1).

Вказаним актом підтверджується відображене позивачем у декларації за березень 2010 року бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 12736302 грн.

Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка, за результатами якої складений акт від 18 жовтня 2010 року № 1340/23-3-00210602 (арк. справи 44-51, том 1).

В ході перевірки відповідачем встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Крамп» за декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року суму в розмірі 1576248,36 грн., за декларацією за лютий 2010 року 1152472,8 грн. Від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька отримано акт про неможливість проведення перевірки від 11 червня 2010 року № 513/23-3/36443702, згідно з яким ТОВ «Крамп» має стан «9» місцезнаходження не встановлено. Розрахунки з цим постачальником не підтверджені, факт відображення господарських операцій не встановлено.

Виявлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «КС Парадиз» за декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року суму в розмірі 1061673 грн., за декларацією за лютий 2010 року 2857346,84 грн. Від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька отримано акт про неможливість проведення перевірки від 14 червня 2010 року № 3233/23-3/36443702, згідно з яким ТОВ «КС Парадиз» має стан «0», але місцезнаходження не встановлено. Розрахунки з цим постачальником не підтверджені, факт відображення господарських операцій не встановлено.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 року розмірі 6647741 грн.

На підставі акту перевірки від 18 червня 2010 року № 1340/23-3-00210602 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2010 року № 0000132303/0/25201, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за березень 2010 року в розмірі 6647741 грн. (арк. справи 54, том 1). Згідно з корінцем вказаного податкового повідомлення-рішення воно вручено 18 червня 2010 року головному бухгалтеру позивача ОСОБА_4 (арк. справи 97, том 1).

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 18 червня 2010 року № 0000132303/0/25201, подав відповідачу скаргу в порядку адміністративного оскарження від 25 червня 2010 року № 13/2974 (арк. справи 66-68, том 1). Згідно з рішенням про результати розгляду скарги від 14 липня 2010 року № 28354/10/25-012-3 скарга позивача залишена без задоволення (арк. справи 69-72, том 1).

14 липня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132303/1/28268/10/23-3 (арк. справи 107, том 1), яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за березень 2010 року в розмірі 6647741 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення не було вручено позивачу.

Згідно з п. 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001року № 253 (далі - Порядок), після складання в той самий день податкове повідомлення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для надсилання (вручення) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення, залишається його копія.

Відповідно до п. 4.5 Порядку структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі.

П. 4.9 Порядку передбачено, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Під час судового розгляду відповідачем наданий акт від 14 липня 2010 року № 409/23-3-002100602 про неможливість вручення податкового повідомлення рішення, складеного на підставі акту перевірки 18 червня 2010 року № 1340/23-3-00210602 (арк. справи 106, том 1). Але вказаний акт не може вважатися належним доказом вручення податкового повідомлення-рішення № 0000132303/1/28268/10/23-3 від 14 липня 2010 року, оскільки відсутні підстави для його складання, передбачені п. 4.9 Порядку, а саме неможливість податкового органу або пошти вручити податкове повідомлення-рішення через незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, не встановлення фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків. Відповідач аргументує неможливість вручення податкового повідомлення-рішення від 14 липня 2010 року № 0000132303/1/28268/10/23-3 через відмову посадових осіб підписати акт перевірки 18 червня 2010 року № 1340/23-3-00210602, але відмова від підписання акту перевірки та відмова від отримання податкового повідомлення, прийнятого за результатами адміністративного оскарження не є тотожними діями. Крім того, податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2010 року № 0000132303/0/25201 вручено посадовій особі позивача особисто.

Предметом доказування в цій адміністративній справі є обставина обґрунтованості висновку відповідача про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 6647741 грн.

Спір виник через обставину не встановлення відповідачем надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджет України по взаємовідносинам з ТОВ «Крамп» та ТОВ «Комерційний союз «Парадиз».

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв»язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Зміст наведеної норми права свідчить проте, що факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв»язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об»єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов»язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від»ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від»ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від»ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судом встановлено, що позивачем був укладений договір поставки № 15/55893.О від 02.09.2009 р. з ТОВ «Крамп», додаткова угода № 1 від 30.10.2009 р. та специфікації до нього (арк. справи 133-136, том 1). За вказаним договором постачальник (ТОВ «Крамп») зобов»язується передати у встановлений строк товар у власність покупця (позивач), а покупець зобов»язується згідно з умовами договору прийняти товар та оплатити його.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Крамп» під час укладення договору поставки 15/55893.О від 2 вересня 2009 року, його виконання мало статус юридичної особи, записи щодо припинення юридичної особи відсутні (арк. справи 173-175, том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Обставина оплати позивачем за договором підтверджується платіжним дорученням № 60 від 17 лютого 2010 року, згідно з яким позивачем здійснена оплата в сумі 9702208,8 грн., у тому числі податок на додану вартість 1617034,8 грн. (арк. справи 131, том 1).

Обставина поставки товару позивачу за договором підтверджується видатковою накладною № 2354 від 13 листопада 2009 року (арк. справи 137, том 1), прибутковим ордером № 163 від 13 листопада 2009 року (арк. справи 140-143, том 1).

Використання товару в господарській діяльності підтверджується вимогами, що підтверджують видачу товару в цеха (арк. справи 144-151, том 1).

На підставі наведених доказів суд приходить до висновку про підтвердження реального здійснення господарських операцій за договором поставки № 15/55893.О від 02.09.2009, який укладений позивачем з ТОВ «Крамп».

ТОВ «Крамп» як продавцем виписана податкова накладна від 13 листопада 2009 року, за якою загальна сума коштів, що підлягає оплаті разом з податком на додану вартість, складає 9702208,8 грн., у тому числі податок на додану вартість 1617034,8 грн. (арк. справи 138, том 1).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

ТОВ «Крамп» є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 364427005666, що підтверджується інформацією, отриманою від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, відображеною в акті від 29 червня 2010 року № 630/23-2/36442702 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Крамп» з питань підтвердження отриманих від платника податків ВАТ «ЕМСС» відомостей (арк. справи 112-113, том 1). Дані про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість відсутні.

Також позивачем наданий лист ТОВ «Крамп» № 0029 від 9 вересня 2010 року, в якому повідомляється про те, що посадові особи податкового органу для проведення зустрічних перевірок щодо взаємовідносин з позивачем не зверталися та перевірки не проводилися (арк. справи 177, том 1).

Судом встановлено, що постачальник позивача ТОВ «Крамп» на час здійснення господарської операції був юридичною особою та платником податку на додану вартість, а як наслідок мав право здійснювати господарську діяльність та складати податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит.

Оскільки в лютому 2008 року позивачем здійснена оплата за договором № 15/55893.О від 2 вересня 2009 року, то дії по включенню такої суми до розрахунку суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідають вимогам п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд враховує, що обставина неможливості проведення перевірки контрагентів позивача не може вплинути на право позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування з цього податку. При цьому, є безпідставними посилання відповідача на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 року № 350, оскільки вони не є нормативно-правовим актом. Згідно з ч. 3 ст. 117 Конституції України нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Вказаний наказ ДПА України не зареєстрований в Міністерстві юстиції України.

Таким чином, вищенаведеним спростовуються доводи відповідача про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при відображенні в податковому обліку результатів господарської діяльності з ТОВ «Крамп».

Стосовно податкового обліку взаємовідносин позивача з ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» судом встановлено, що 25 грудня 2009 року позивачем та ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» укладено договір № 15/55990.О, за яким постачальник (ТОВ «Комерційний союз «Парадиз») зобов»язується передати у встановлений строк товар у власність покупця (позивач), а покупець зобов»язується згідно з умовами договору прийняти товар та оплатити його (арк. справи 222-223, том 1). 1 лютого 2010 року позивачем та ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» укладено додаткову угоду № 1 до наведеного договору (арк. справи 224, том 1). Позивачем та ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» складено специфікації за № 1 від 25 грудня 2009 року, № 2 від 1 лютого 2010 року до договору № 15/55990.О від 25 грудня 2009 року (арк. справи 225-226, том 1).

Обставина поставки товару позивачу за договором № 15/55990.О від 25 грудня 2009 року підтверджується видатковими накладними № 301 від 22 січня 2010 року (арк. справи 246, том 1), № 562 від 12 лютого 2010 року, (арк. справи 232), прибутковими ордерами № 17 від 22 січня 2010 року (арк. справи 244-245, том 1), № 41 від 12 лютого 2010 р. (арк. справи 230-231, том 1),

ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» як продавцем виписані наступні податкові накладні: від 22 січня 2010 року, за якою загальна сума коштів, що підлягає оплаті разом з податком на додану вартість, складає 6370038 грн., у тому числі податок на додану вартість 1061673 грн. (арк. справи 221, том 1), від 12 лютого 2010 року за якою загальна сума коштів, що підлягає оплаті разом з податком на додану вартість, складає 7980720 грн., у тому числі податок на додану вартість 1330120 грн. (арк. справи 220, том 1).

29 січня 2010 року позивачем укладено договір поставки № 15/342 з ТОВ «Комерційний союз «Парадиз», за яким постачальник (ТОВ «Комерційний союз «Парадиз») зобов»язується передати у встановлений строк товар у власність покупця (позивач), а покупець зобов»язується згідно з умовами договору прийняти товар та оплатити його (арк. справи 213-216, том 1). Позивачем та ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» складені специфікації №№ 1,2,3 до вказаного договору поставки (арк. справи 217-219, том 1).

Обставина поставки товару позивачу за договором № 15/342 від 29 січня 2010 року підтверджується видатковими накладними № 393 від 1 лютого 2010 року (арк. справи 243, том 1), № 413 від 2 лютого 2010 року (арк. справи 235, том 1), № 459 від 5 лютого 2010 року (арк. справи 238, том 1), № 599 від 15 лютого 2010 року (арк. справи 229, том 1), прибутковими ордерами № 49 від 1 лютого 2010 року (арк. справи 239-242, том 1), № 50 від 2 лютого 2010 (арк. справи 233-234, том 1), № 51 від 5 лютого 2010 року (арк. справи 236-237, том 1), № 52 від 15 лютого 2010 року (арк. справи 227-228, том 1).

ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» як продавцем виписані наступні податкові накладні: від 1 січня 2010 року, за якою загальна сума коштів, що підлягає оплаті разом з податком на додану вартість, складає 7689511,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 1281585,20 грн. (арк. справи 212, том 1), від 2 лютого 2010 року, за якою загальна сума коштів, що підлягає оплаті разом з податком на додану вартість, складає 186600 грн., у тому числі податок на додану вартість 311000 грн. (арк. справи 209, том 1); від 5 лютого 2010 року, за якою загальна сума коштів, що підлягає оплаті разом з податком на додану вартість, складає 722650,32 грн., у тому числі податок на додану вартість 120441,72 грн. (арк. справи 211, том 1); від 15 лютого 2010 року за якою загальна сума коштів, що підлягає оплаті разом з податком на додану вартість, складає 564599,52 грн., у тому числі податок на додану вартість 94099,92 грн. (арк. справи 210, том 1).

Товар, отриманий від ТОВ «Комерційний союз «Парадиз», був використаний у господарській діяльності позивача, що підтверджується відповідними вимогами та накладними на внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей (арк. справи 247-250, том 1, арк. справи 1-10, том 2).

На підставі наведених доказів, суд приходить до висновку про підтвердження реального здійснення господарських операцій за договорами 25 грудня 2009 року № 15/55990.О, від 29 січня 2010 року № 15/342, які укладені позивачем з ТОВ «Комерційний союз «Парадиз».

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» під час укладення договорів від 25 грудня 2009 року № 15/55990.О, від 29 січня 2010 року № 15/342 їх виконання мало статус юридичної особи, записи щодо припинення юридичної особи відсутні (арк. справи 171-172, том 1).

ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 361028805662, що підтверджується інформацією, отриманою від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, відображеною в акті від 14 червня 2010 року № 3233/23-2/36442702 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» з питань підтвердження отриманих від платника податків ВАТ «ЕМСС» відомостей (арк. справи 109-110, том 1). Дані про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість відсутні.

Судом встановлено, що постачальник позивача ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» на час здійснення господарської операції був юридичною особою та платником податку на додану вартість, а як наслідок мав право здійснювати господарську діяльність та складати податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит.

Таким чином, позивачем правомірно на підставі, отриманих від ТОВ «Комерційний союз «Парадиз», податкових накладних сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Крім того, в акті перевірки від 3 червня 2010 року № 1183/23-3-00210602 закріплено, що у січні-лютому 2010 року розрахунків з ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» не було проведено за договором від 25 грудня 2010 року № 15/55990.О (арк. справи 22,27, том 1), також вказаний контрагент відсутній у додатку № 20 до акту перевірки, в якому закріплено перелік постачальників, які включені до складу податкового кредиту у листопаді, січні, лютому 2010 року за період з 1 лютого 2010 року по 28 лютого 2010 року, та яким здійснена оплата (арк. справи 37-43, том 1). При цьому, актом перевірки від 3 червня 2010 року № 1183/23-3-00210602 підтверджено задекларовану позивачем суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року в сумі 12736302 грн.

Наведене свідчить про те, що суми податкового кредиту, сформованого позивачем за результатами господарських операцій з ТОВ «Комерційний союз «Парадиз», не включалися до суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за березень 2008 року.

Таким чином, доводи відповідача про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при відображенні в податковому обліку результатів господарської діяльності з ТОВ «Комерційний союз «Парадиз» не знайшли свого підтвердження.

Суд враховує, що вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

На підставі викладеного, оспорюване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2010 року № 0000132303/0/25201 - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2010 року № 0000132303/0/25201.

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 листопада 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 19 листопада 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб»єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п»ятиденного строку з моменту отримання суб»єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Абдукадирова К.Е.

Судді Шинкарьова І.В. Циганенко А.І.