Справа № 2-2486/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(резолютивна частина)
04 жовтня 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Клімашевської І. В.
з участю секретаря Янової В.М.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,
Керуючись ст. ст. 128, 134,145,148 СК України, ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Охтирка, Сумської області, батьком ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3.
В актовий запис про народження ОСОБА_3 за №352 від 24.09.2009 року внести наступні відомості про батька: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, місце проживання:АДРЕСА_1
В задоволенні інших позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Охтирського
міськрайсуду Сумської області І. В. Клімашевська
Справа № 2-2486/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Клімашевської І. В.
з участю секретаря Янової В.М.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що з червня 2008 року по січень 2009 року він зустрічався з відповідачкою ОСОБА_2, підтримуючи з нею інтимні стосунки. Приблизно в грудні 2008 року відповідачка завагітніла. Через непорозуміння їх відносини як чоловіка і жінки припинились, але вони продовжували періодично спілкуватись з приводу вагітності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідачка народила доньку ОСОБА_3. В медичній картці дитини та медичній картці відповідачки, що знаходиться в жіночій консультації КЗ «Охтирська ЦРЛ», він записаний як батько дитини.
В звязку з тим, що позивач в червні 2009 року уклав шлюб з іншою жінкою, відповідачка зареєструвала дитину на себе, а відомості про батька дитини записала у відповідності до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
Після народження дитини, позивач допомагав дитині матеріально, купуючи коляску, інші речі необхідні для грудної дитини. Крім того, надавав грошову допомогу в розмірі близько 500 грн. щомісячно. З липня 2010 року відповідачка допомоги від нього не приймає, спілкуватись з дитиною не дає. Позивач бажає спілкуватися з дитиною, виховувати її та допомагати матеріально, відчувати себе батьком дитини фактично та юридично, тому вимушений був звернутись з позовом, в якому просив визнати його батьком дитини ОСОБА_3 та зобовязати відділ РАЦС по м.Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3, вказавши його батьком цієї дитини та змінити прізвище дитини з ОСОБА_3 на ОСОБА_5.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та суду пояснив, що протягом червня 2008 січня 2009 року він зустрічався з відповідачкою, вступаючи з нею в інтимні стосунки. Коли приблизно в січні 2009 року ОСОБА_2 повідомила йому про вагітність, він, навіть, не сумнівався в тому, що це його дитина, але одружитись з відповідачкою не міг, оскільки на той час вже зустрічався з іншою жінкою та збирався одружитись на ній. В подальшому він неодноразово зустрічався з ОСОБА_2 та її матірю і спілкувався з ними з приводу вагітності ОСОБА_2 Крім того, зазначив, що відповідачку добре знає його сім»я: мама та сестри, для яких не було секретом, що ОСОБА_2 завагітніла від нього.
Після народження дитини його родина: мати та сестра, разом з родиною відповідачки зустрічали ОСОБА_2 і його дитину з пологового будинку, що підтверджується фото, доданим до позовної заяви. Він не міг прийняти участь в зазначеній події через те, що якби про це дізналась його законна дружина, яка була на той час вагітна,то це привело б до сварки.
В подальшому, після повернення з пологового будинку, відповідач не створювала а ні йому, а ні його матері і сестрам перешкод у спілкуванні з дитиною, тому коли постало питання про реєстрацію народження, він не заперечував, що відомості про батька будуть записані зі слів ОСОБА_2 Тим більше розумів, що відповідачка вважатиметься одинокою матірю та в такому випадку буде отримувати значно більшу допомогу на дитину від держави.
Не дивлячись на це, він допомагав відповідачці, надаючи гроші та купуючи речі для дитини. В суд він вимушений був звернутись тоді, коли в липні місяці відповідач відмовилась приймати у нього будь-яку допомогу та заборонила зустрічатись з дитиною.
Вважав, що не дивлячись на те, що спільне життя між ним та відповідачкою не сталось, він залишається батьком дитини. В тому, що батько ОСОБА_3 він - у нього немає сумнівів. Крім того, про це говорять вищенаведені факти, але в разі необхідності він готовий до проведення судово-генетичної експертизи на предмет наявності його кровного споріднення з дитиною.
Відповідач в судовому засіданні заперечила проти позову в повному обсязі та суду пояснила, що дійсно протягом певного періоду вона зустрічалась з позивачем як чоловік і жінка, мала з ним інтимні стосунки. Коли вона повідомила ОСОБА_1 про те, що вагітна від нього, він сказав, що одружуватись з нею не буде, оскільки в нього є інша жінка. Не дивлячись на таке відношення позивача до неї, вона вирішила зберегти та народити дитину. В подальшому, під час її вагітності, до неї неодноразово телефонувала законна дружина позивача з погрозами та образами, при цьому позивач неодноразово намагався влаштувати зустріч своєї законної дружини з відповідачкою. Через таку поведінку позивача у ОСОБА_2 складалось враження, що він умисно намагається викликати у неї нервові зриви, щоб стався викидень. Вагітність відповідачки перебувала під постійною погрозою зриву, а самі пологи проходили досить важко. За весь цей час позивач не допомагав ОСОБА_2 ні морально, ні матеріально. Такої допомоги не було від нього і після народження дитини. Відповідач не заперечувала того факту, що вона познайомилась з родиною ОСОБА_1 під час вагітності та вони дізнались, що вона мати їх майбутньої онуки. Родина спілкувалась з нею, а потім і з народженою дитиною, навіть, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 одружився на іншій жінці, яка проти цього спілкування. Зазначила, що допомогу у вигляді речей для дитини вона отримувала не від позивача, а від його рідної сестри, яка живе за кордоном.
Надаючи пояснення, відповідач звернула увагу суду на те, що ОСОБА_1 та його родина, нехтуючи елементарними правилами етикету, незважаючи на режим дня грудної дитини, неодноразово наносили візити без попередження, в незручний або достатньо пізній час, чим ставили її та її родину в незручне становище. Крім того, зазначила суду, що під час таких візитів позивач не займається вихованням дитини або спілкуванням з нею, він просто дивиться телевізор, а тому така поведінка не говорить про наміри спілкуватись чи виховувати дитину.
Вважала, що оскільки вона виховує свою дитину разом із своєю матірю та братом, матеріальної допомоги від позивача вона не отримує та не потребує, позивач не виконує своїх батьківських обовязків та в поведінці позивача вона не вбачає його бажання фактично відчувати себе батьком дитини, тому в задоволенні позову необхідно відмовити, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 і є біологічним батьком дитини.
Третя особа: відділ РАЦС по м.Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції, в судове засідання не заявились, надіслали суду заяву, в якій просили справу слухати у відсутність їх представника.
Суд, вислухавши думку учасників процесу та пояснення свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 128 Сімейного кодексу України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України.
В звязку з тим, що сторона відповідача висловила своє негативне відношення до проведення судово-генетичної експертизи, а позивач проявив готовность але не наполягав на її проведенні, та враховуючи те, що з огляду на вимоги ст. 145 ЦПК України проведення експертизи по дані категорії справ не є обовязковим, суд експертизу не призначав та при вирішенні справи оцінював інші докази, зібрані відповідно до ЦПК України.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_3, в актовому записі № 352 від 24.09.2009 року про народження якої в графі батько вказано ОСОБА_7 (а.с.15).
Запис про батька дитини в актовому записі був проведений відповідно до вимог ст. 135 Сімейного кодексу України в графі батько вказане прізвище матері, а ім”я та по-батькові батька вказане зі слів матері та співпадає з ім»ям та по батькові позивача у справі. Дитина мешкає з матір»ю за адресою АДРЕСА_2 (а.с.16).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала в інтимних відносинах з позивачем по справі ОСОБА_1 з червня 2008 року по січень 2009 року і ІНФОРМАЦІЯ_5 народила від нього доньку ОСОБА_3. З боку відповідача не надано ніяких доказів про її спілкування в зазначений період з іншими чоловіками.
Крім того, позивач визнавав себе батьком дитини, відповідач не заперечувала того факту, що він є біологічним батьком дитини. Про те, що ОСОБА_3 є дитиною позивача підтвердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_12 ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Так, свідок ОСОБА_5, яка доводиться позивачу матірю, суду пояснила, що її син зустрічався деякий час з ОСОБА_2 Не дивлячись на те, що він не одружився з відповідачкою, їх сім»я як до народження дитини, так і після народження спілкувались з ОСОБА_2, тому, навіть, немає сумнівів в тому, що ОСОБА_3 донька її сина.
Факт того, що ОСОБА_3 є дитиною позивача не заперечувала і свідок ОСОБА_8, яка суду повідомила, що її донька, ОСОБА_2, зустрічалась деякий час з позивачем, а потім завагітніла від нього. Дізнавшись про те, що позивач одружуватись на її доньці не збирається, підтримала свою доньку в бажанні народити дитину. Після народження дитини, позивач у вихованні дитини участі не приймає, матеріально не допомагає, зявляється в їх домі раптово, без попередження. Крім того, пояснила, що позивачу було добре відомо та він не заперечував проти того, щоб при реєстрації народження дитини відомості про батька в актовому записі та свідоцтві про народження записали згідно ст.135 СК України. За таких обставин, вважає, що позовні вимоги відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Повідомила суду, що як вона так і відповідачка вважають, що проведення генетичної експертизи є принизливим для їх сім»ї.
В індивідуальній картці вагітної ОСОБА_2, яка була витребувана судом з жіночої консультації КЗ «Охтирської ЦРЛ» та оглянута в судовому засіданні, в графі батько, зазначено прізвище імя та по-батькові позивача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.
В судовому засіданні була оглянута фотокартка, на якій зображено родичів як позивача, так і відповідача під час виписки ОСОБА_2 з дитиною з пологового будинку.
Таким чином, аналізуючи зібрані докази в сукупності, судом встановлено наявність обставин, що обґрунтовують вимоги позивача, а саме: знайомство та перебування в інтимних стосунках позивача та ОСОБА_2, визнання сторонами факту того, що позивач є біологічним батьком дитини, стосунки родичів сторін по справі та їх спільне фото, які говорять про те, що ними визнається факт того, що Багдана народилась від ОСОБА_1 , а тому позов в частині визнання позивача батьком ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Крім того, в звязку з визнанням позивача батьком дитини, на підставі ст.134 СК України необхідно внести відповідні зміни до актового запису.
В той же час суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні позовної вимоги щодо зміни прізвища дитини з ОСОБА_3 на ОСОБА_5, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.145 СК України я кщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися судом.
Як вбачається з матеріалів справи, підтверджено сторонами та не спростовується поясненнями свідків, позивач не проживає з відповідачкою та дитиною, має законну дружину, його участь у вихованні доньки ОСОБА_3 є епізодичною. Крім того, позивачу було відомо, що відповідачка обрала для доньки прізвище ОСОБА_3 та спору щодо прізвища дитини під час реєстрації народження та протягом року між ними не було, а чому дана позовна вимога висунута на даний час позивачем не аргументовано.
За таких обставин суд вважає, що така позовна вимога є необгрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 128, 134,145,148 СК України, ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Охтирка, Сумської області, батьком ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3.
В актовий запис про народження ОСОБА_3 за №352 від 24.09.2009 року внести наступні відомості про батька: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, місце проживання:Охтирський район, АДРЕСА_3
В задоволенні інших позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Охтирського
міськрайсуду Сумської області І. В. Клімашевська
З оригіналом згідно: /підпис/
ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
вул. Жовтнева 7, м. Охтирка , Сумська область, 42700 тел/факс(05446) 2-31-60
E-mail: inbox@oh.su.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 26440802
_______________
Начальнику
відділу реєстрації актів громадянського стану Охтирського МРУЮ
Дмитрієвій В.І.
№ 2-2486
11.10.10 р.
Охтирський міськрайонний суд Сумської області направляє на Вашу адресу копію рішення № 2-2486/10 від 04.10.2010 року до виконання
Додаток: копія рішення на 1 арк.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду І. В. Клімашевська
Начальнику
відділу реєстрації актів громадянського стану Охтирського МРУЮ
Дмитрієвій В.І.
№ 2-2486
11.10.10 р.
Охтирський міськрайонний суд Сумської області направляє на Вашу адресу копію рішення № 2-2486/10 від 04.10.2010 року до виконання.
Додаток: копія рішення на 1 арк.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду І. В. Клімашевська
Судове рішення № 12483981, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 04.10.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2486. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: