Постанова № 124743699, 27.01.2025, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2580/24

№ пров. 3/697/62/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2024 о 00 год. 30 хв. в м. Канів, по вул. Г.Дніпра,1 водій ОСОБА_1 під час керування не врахував безпечну швидкість, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з стоячими авто марки Хюндай соната н.з. НОМЕР_2 та авто Хонда, н.з. НОМЕР_3 , які були припарковані за адресою м. Канів по вул. Г.Дніпра, 5. В результаті ДТП авто отримали механічні пошкодження, чим порушив п.12.1 ПДР Водій ТЗ не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан транспортного засобу, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Також, 13.11.2024 о 00 год. 34 хв. в м. Канів, по вул. Захисників України, 6 водій ОСОБА_1 , скоївши ДТП по вул. Г.Дніпра, 1, залишив місце скоєння правопорушення, чим порушив п. 2.10 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.11.2024, серії ААД № 495196 водій ОСОБА_1 13.11.2024 о 00 год. 35 хв. в м. Канів по вул. Захисників Вітчизни, 6 керував транспортним засобом SKODA SUPER B н.з. НОМЕР_4 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на алкотестері Драгер 0810 та результат 1,12 проміле під відео з нагрудної БК S/N: 2024-2432, S/N: 2024-2440, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Оскільки справи одночасно розглядаються одним і тим же органом, суддя дійшов висновку про об`єднання справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП в одну справу та одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину частково, пояснив, що на вимогу працівників поліції не зупинився, оскільки забув вдома водійське посвідчення та злякався через це. Він не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого було пошкоджено транспортні засоби. Місця ДТП не залишав, його автомобіль лише відкотився від місця зіткнення з іншими транспортними засобами. Алкогольних напоїв перед поїздкою не вживав, вживав лише ліки. Після проходження огляду на стан сп`яніння працівники поліції у нього не запитували чи погоджується він з результатами такого огляду та не пропонували йому через незгоду з результатами огляду пройти огляд на стан сп`яніння в лікарні. Йому лише надали документи і сказали підписати їх.

Відповідальність за ст.124 КупАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

За залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_1 , враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 в порушенні п. 12.1, 2.10а Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП доведена та підтверджується доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення, серія ЕПР 1 № 172407 від 13.11.2024;

- протоколом про адміністративне правопорушення, серія ЕПР 1 № 172413 від 13.11.2024;

- рапортом від 13.11.2024;

- схемою місця ДТП від 13.11.2024;

- поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .

Доводи ОСОБА_1 , щодо відсутності в його діях порушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП суд розцінює, як спробу уникнути відповідальності за вказане адміністративне правопорушення, оскільки факт вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди та залишення після цього місця дорожньо-транспортної пригоди підтверджується відеозаписами, долученими до протоколу.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 124, 122-4 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , суд встановив наступне:

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Так, статтею 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Ч. 2,3 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним

Відповідно до п. п. 4 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із протоколу про адміністративне правопорушення 13.11.2024, серії ААД № 495196 водій ОСОБА_1 13.11.2024 о 00 год. 35 хв. в м. Канів по вул. Захисників Вітчизни, 6 керував транспортним засобом SKODA SUPER В н.з. НОМЕР_4 в стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний 1,12 проміле.

Відповідно до відеозаписів, доданих до протоколу зафіксований рух транспортного засобу та факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Драгер. Проте з цих же відеозаписів вбачається, що працівниками поліції не дотримано порядок огляду водія на стан сп`яніння.

Зокрема, з відеозаписів вбачається, що поліцейські після огляду на місці зупинки зобов`язали ОСОБА_1 підписати чек Драгер без з`ясування у нього чи він погоджується з результатами такого огляду та у випадку незгоди з результатом огляду не запропонували пройти медичний огляд на стан сп`яніння в найближчому медичному закладі охорони здоров`я.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту. У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягується до відповідальності є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові. Зазначене узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Згідно правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Суд вкотре нагадує, що дотримання вимог законодавства є обов`язком органів державної влади. Зокрема такий обов`язок у даній справі полягає в дотриманні порядку проведення огляду на стан сп`яніння водія. З`ясування згоди водія з результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та направлення на огляд в медичний заклад у разі незгоди водія з результатами огляду працівниками поліції є обов`язковим, що випливає зі змісту ст. 266 КУпАП.

При цьому суд зазначає, що суд не має права самостійно усувати недоліки, допущені органом державної влади чи її посадовими особами, збирати чи відшуковувати докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки в такому випадку перебиратиме на себе функцію обвинувачення.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння був проведений з порушенням ст. 266 КУпАП, а інших належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не надано, суд дійшов висновку про закриття провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 за ст. 124. 122-4 КУпАП згідно з вимогами ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

У відповідності до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи обставини правопорушення, особу порушника, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4, ст. 124, та остаточно накласти адміністративне стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме у виді штрафу.

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку встановленому порядку. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності необхідно покласти сплату судового збору.

Керуючись ст. 36, 40-1, 122-4, 124, ч. 1 ст.130, 279, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справи про адміністративні правопорушення №697/2580/24, №697/2582/24 та №697/2579/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, в одне провадження та присвоїти об`єднаній справі єдиний номер №697/2580/24, провадження №3/697/62/2025.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, та призначити стягнення:

-за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 ( три тисячі чотириста ) гривень 00 копійок.

- за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 ( вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі статті 36 КУпАП шляхом накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 ( три тисячі чотириста ) гривень 00 копійок.

Розрахункові рахунки для сплати штрафу (по справах про адмінправопорушення): ЄДРПОУ: 37930566, одержувач: ГУК у Черкаській області/тг м.Канів/21081100, розрахунковий рахунок: UA778999980314030542000023717, МФО: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати громадянином штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути із ОСОБА_1 розмір штрафу 6800,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Канівського

міськрайонного суду Л. О. Колісник