Постанова № 12468696, 02.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 листопада 2010 року Справа № 2а-7605/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Качуріної Л.С.

при секретарі Лємба А.В.,

в присутності сторін:

представника позивача:Слєпцова І.В., протокол загальних зборів від 26.07.10; Соболевська О.О., довіреність 32 від 20.10.10.

представника відповідача: Філатов Ю.В., довіреність №9/9/10 від 11.01.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії.

У позовній заяві позивач просив суд: 1) визнати протиправними дії ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську щодо неприйняття у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року, травень 2010 року; податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року; уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за рік 2009 року; 2) зобовязати ДПІ у Артемівському районі м. Луганська прийняти та вважати прийнятою податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року, травень 2010 року; податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року; уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за рік 2009 року, а також занести вказані в цих деклараціях (уточнюючих розрахунках) показники (дані) до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку ТОВ «Інтертехторг».

В обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначив, що 11.06.2010 року ТОВ «Інтертехторг» у звязку з самостійно виявленими помилками, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, із змінами та доповненнями (далі Закон №2181) засобами поштового звязку були надіслані уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року з додатком №5 до них.

Однак, вказана звітність не була визнана відповідачем як прийнята, дані уточнюючого розрахунку не були занесені до картки особового рахунку ТОВ «Інтертехторг» та не занесені до електронних баз податкової звітності.

10.08.2010 року ТОВ «Інтертехторг» у звязку з самостійно виявленими помилками, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, відповідно до п.17.2 ст.17 Закону №2181 знову подало до ДПІ у Артемівському районі м. Луганська уточнюючий розрахунок зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року та травень 2010 року з додатком №5 до них та реєстри отриманих та виданих податкових накладних в електронному виді за відповідні періоди.

Однак, посадові особи ДПІ у Артемівському районі м. Луганська без пояснення будь-яких причин, незважаючи, що така відмова прямо заборонена п.п. 4.1.2 ст.4 Закону №2181, вказану звітність не прийняли посилаючись на Розпорядження Кабінету Міністрів України №757-р від 01.07.2009 року.

11.08.2010 року ТОВ «Інтертехторг» у звязку з самостійно виявленими помилками, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, відповідно до п.17.2 ст.17 Закону №2181 засобами поштового звязку були надіслані на адресу ДПІ у Артемівському районі м. Луганська уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень травень 2010 року з додатком №5 до них та реєстри отриманих та виданих податкових накладних в електронному виді за відповідні періоди.

16.08.2010 року на адресу підприємства від податкового органу надійшла відповідь №11561-01/10/28-10 та №115651-02/10/28-10 про те, що уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з ПДВ за квітень і травень 2010 року не визнані як податкова звідність з тих підстав, що у уточнюючих розрахунках не проставлено прочерк в показниках, які не заповнюються та було запропоновано надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

18.08.2010 року ТОВ «Інтертехторг» до відповідача була надана податкова звітність з ПДВ за липень 2010 року, але вказана податкова звітність відповідачем також не була прийнята, дані податкової декларації не занесені до картки особового рахунку та не занесені до електронних баз податкової звітності.

Крім того, 16.06.2010 року відповідачем не був прийнятий уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за рік 2009 року та додаток К1/1 до розрахунку.

Позивач вважає дії ДПІ у Артемівському районі неправомірними та такими, що порушують права, інтереси та обовязки ТОВ «Інтертехторг» як платника податків.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що надана податкова звітність ТОВ «Інтертехторг» була заповнена всупереч правилам, встановленим у затвердженому порядку її заповнення.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач субєкт господарювання юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» (надалі ТОВ «Інтертехторг», зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 20.02.2008 року за адресою: 91015, м. Луганськ, кВ. Мірний, 3/111, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35773316.

ТОВ «Інтертехторг» згідно довідки №2415 від 30.09.2010 року знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Артемівському районі м. Луганська та у відповідності з діючим законодавством України у сфері оподаткування надає податковому органу відповідну податкову звітність.

Суд установив, що 11.06.2010 року позивач поштою направив на адресу відповідача податкову звітність у формі уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість та додаток №5 з розшифровкою у розрізі контрагентів, у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року.

Відповідач підтвердив факт отримання поштового надходження та прийняття зазначеної звітності за квітень 2010 року, яку було зареєстровано за реєстраційним номером 27197 від 18.06.2010 року, та дані якої були внесені до баз даних АІС «Бест Звіт» за реєстраційним номером 27197 від 18.06.2010 року. В подальшому на підставі службової записки №2624 від 18.06.2010 року відділу адміністрування ПДВ цій звітності був наданий статус «Не визнана як податкова звітність» та на адресу позивача направлений лист №8857-38/10/28-10 від 21.06.2010 року з вказівкою причин неприйняття та пропозицією надати нову звітність.

16.06.2010 року супровідним листом №31 (а.с.34-38) направив на адресу відповідача податкову звітність: уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровки податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2010 року, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виявленням самостійно виявлених помилок за рік 2009 року.

Але відповідач не надав суду доказів про розгляд зазначеного листа і надання відповіді позивачеві.

10.08.2010 року позивач знову направив поштовим відправленням на адресу відповідача податкову звітність у формі уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість та додаток №5 з розшифровкою у розрізі контрагентів, у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень, травень 2010 року.

Відповідач підтвердив факт поштового надходження та прийняття зазначеної звітності за квітень, травень 2010 року, яку було зареєстровано за вхідним реєстраційним номером 15479 від 12.08.2010 року, та дані якої були внесені до баз даних АІС «Бест Звіт» за реєстраційним номером 42825, 42826 від 18.08.2010 року. В подальшому ДПІ у Артемівському районі м. Луганська цій звітності був наданий статус «Не визнана як податкова звітність» та на адресу позивача направлені листи №1156100-02/10/28-10 та №1156100-02/10/28-10 від 16.08.2010 року з вказівками про заповнення в супереч порядку заповнення відповідної звітності, затвердженого наказами ДПА України, без розшифровки та вказівки на пункти правил в порушення яких саме відповідач дійшов такого висновку.

30.08.2010 року позивач направив поштовим відправленням на адресу відповідача податкову звітність у формі податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (додаток №5).

Відповідач підтвердив факт поштового надходження та прийняття зазначеної звітності за липень 2010 року, яку було зареєстровано за вхідним реєстраційним номером 16423 від 30.08.2010 року, та дані якої були внесені до баз даних АІС «Бест Звіт» за реєстраційним номером 45015, та посилаючись на п.п.4.3 44 Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПА України від 08.07.2010 року №493, отриманій податковій звітності позивача ДПІ у Артемівському районі м. Луганська надала статус «Не визнана як податкова звітність», про що повідомила позивача листом №12253-02/10/28-10 від 30.08.2010 року, без розшифровки та вказівки на пункти правил в порушення яких саме відповідач дійшов такого висновку.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини суд погоджується з позивачем, що такі дії відповідача не засновані на приписах норм діючого законодавства України.

Втім суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення норми матеріального права, яка підлягає застосуванню та кола фактів, які необхідно доказати з урахуванням вимог частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що згідно ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах у містах, зокрема виконують такі функції, а саме: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Підпунктом 4.1.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ визнечено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.1.2. ст.4 цього ж Закону визначено, що прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування відємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобовязаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на імя керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобовязаний погасити податкове зобовязання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

-надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

-оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Пунктом 17.2. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, зобовязаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі пяти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, (Пункт 17.2 статті 17 доповнено підпунктом “а” згідно із Законом N 550-IV від 20.02.2003)

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі пяти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобовязання з цього податку.

Відповідно до п. 4.4. наказу ДПА України №166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за номером №250/2054 (в редакції наказів ДПА України від 15.06.2005 року та від 17.03.2008 року №159) із змінами та доповненнями (надалі Порядок №166), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобовязаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (ze702-05, zf702-05, zg702-05, zh702-05) (далі уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Відповідно п.п. 4.4.1 п. 4.4. Прядку №166 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

У разі виправлення помилки, допущеної у податковій декларації, поданій за формою, затвердженою наказом ДПА України від 30.05.97 N 166 (z0250-97), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.97 за N 250/2054 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 N 213), уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною у додатку 5 (п.п.4.4.3 вказаного Порядку №166).

Суд установив, що ТОВ «Інтертехторг» користуючись правами, передбаченими п.п.4.1.2 ст.4 та п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у декларації за квітень 2010 року надіслало до ДПІ у Артемівському районі м. Луганська уточнюючі розрахунки з додатком №5 11.06.2010 року та повторно 10.08.2010 року.

В подальшому ТОВ «Інтертехторг» надсилало до ДПІ у Артемівському районі м. Луганська податкові декларації з ПДВ з відповідними додатками до них за травень 2010 року, липень 2010 року, за рік 2009 року.

ДПІ у Артемівському районі м. Луганська листами №8857-38/10/28-10 від 21.06.2010 року, №1156100-02/10/28-10, №1156100-02/10/28-10 від 16.08.2010 року (а.с. 46-47), №12253-02/10/28-10 та №12253/10/28-10 від 30.08.2010 року (а.с. 58-59) повідомило підприємство про визначення наданій звітності статусу «Не визнана як податкова звітність».

Згідно пунктів 7.1 та 7.2 Порядку №166 визначено, що податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників, в подальшому, зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.

Ухвалою суду від 06.10.2010 року відповідач був зобовязаний до 20.10.2010 року надати суду належним чином засвідчені копії письмових доказів, якими обґрунтовуються його заперечення проти позову.

Незважаючи на це відповідач не надав у судове засідання доказів прийняття податковим органом декларацій, уточнюючих розрахунків з додатками до них, наданих ТОВ «Інтертехторг» та реєстрації їх у податковому органі, а також актів документальних невиїзних (камеральних) перевірок цих декларацій в підтвердженя своєї правової позиції щодо не визнання вище зазначеної звітності як податкової звітності.

Дослідивши у судовому засіданні надані суду позивачем письмові докази: податкову декларації з ПДВ за липень 2010р. з додатками до неї (а.с.28-31), уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за рік 2009 року з додатками до нього (а.с.35-38), уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень та квітень 2010 року з додатками до нього (а.с.42-45), уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень та травень 2010 року з додатками до нього (а.с.51-54), податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 року з додатками до неї (а.с.55-58), реєстри отриманих та виданих податкових накладних за квітень, травень та липень 2010 року (а.с.61-67), суд дійшов висновку що зазначені декларації та додатки до них заповнені у відповідності до вимог Порядку №166 і не містять недоліків, на які відповідач послався у листах №1156100-02/10/28-10, №1156100-02/10/28-10 від 16.08.2010 року (а.с. 46-47), а саме: «не зазначено обовязкового реквізиту: код ЄДРПОУ, КВЕД, КОАТУУ, не проставлено прочерк в показниках, які не заповнюються».

Мотиви ДПІ не визнання вище зазначеної звітності як податкової звітності не відповідають тим, які передбачені у п. 4.3 Порядку №166, а саме: податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Проте у судовому засіданні встановлено, що спірна податкова звітність має обовязкові реквізити, її підписано відповідними посадовими особами ТОВ «Інтертехторг», та скріплено печаткою платника податків, відсутні виправлення та описки.

В листах на адресу позивача №12253-02/10/28-10 та №12253/10/28-10 від 30.08.2010 року (а.с. 58-59) відповідач взагалі не вказує підстав не визнання ДПІ звітності за податковий період липня 2010 року як податкової звітності, що дає підстави суду для визнання дій відповідача з надання статусу поданої позивачем звітності «невизнана як податкова звітність» - незаконними.

Представник відповідача у судовому засіданні обґрунтовуючи дії ДПІ з визначення наданої ТОВ «Інтертехторг» податкової звітності зі статусом «Не визнана як податкова звітність» послався на п. 4.3, 4.4 наказу №493 від 08.07.2010 року «Про внесення змін до наказу ДПА України №827 від 31.12.2008 року про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затвердженої наказом ДПА України від 31.12.2008 року №827».

Наказ ДПА України №493 від 08.07.2010 року, як правова підстава з не визнання як податкової звітності наданої позивачем податкової звітності, на яку послався відповідач, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України і тому не має сили нормативно-правового акту з наступних підстав.

Так, Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» №493/92 від 03.10.1992 року, із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 21.05.1998р. №493/98, встановлено, що з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій нормативно-правові акти які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Пунктом 3 цього Указу передбачено, що нормативно-правові акти, зазначені в статі 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Реєстрація нормативно-правових актів здійснюється у відповідності до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №731 від 28.12.1992 року «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

Таким чином, із аналізу змісту зазначених положень законодавства суд приходить до висновку що оскільки наказ ДПА України №493 від 08.07.2010 року не зареєстрований в Міністерстві юстиції України і не має сили нормативно-правового акту, безпосереднє посилання відповідача на нього як правову підставу з незнання як податкової звітності, наданої позивачем згідно з чинним законодавством з питань оподаткування декларацій, додатків до них і уточнюючих розрахунків, не відповідають чинному законодавству України, що також дає підстави суду для визнання дій відповідача з надання статусу поданої позивачем звітності «невизнана як податкова звітність» - незаконними.

Відповідач не надав суду доказів законності та обґрунтованості своїх дій, в той час як у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд при вирішенні даної справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, з огляду на наявні у справі докази суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську щодо неприйняття у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень, травень 2010 року; податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року; уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за рік 2009 року та зобовязання відповідача прийняти і вважати прийнятою податкову звітність позивача за квітень, травень, липень 2010 року, за рік 2009 року, а також занести вказані в цих деклараціях (уточнюючих розрахунках) показники (дані) до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку ТОВ «Інтертехторг», відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Згідно квитанції №00681 від 05.10.2010 року позивач сплатив судовий збір на рахунок ГУДКУ в Луганській області за позовом до ДПІ у Артемівському районі м. Луганська в сумі 3,40 грн. Судове рішення частково ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії, задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську щодо неприйняття у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року, травень 2010 року; податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року; уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за рік 2009 року;

Зобовязати ДПІ у Артемівському районі м. Луганська прийняти та вважати прийнятою податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року, травень 2010 року; податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року; уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за рік 2009 року, а також занести вказані в цих деклараціях (уточнюючих розрахунках) показники (дані) до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку ТОВ «Інтертехторг»

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехторг» судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 07 листопада 2010 року

СуддяЛ.С. Качуріна