Рішення № 12461386, 22.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2010 р. Справа № 60/275-10

вх. № 9335/1-60

Суддя господарського суду Чистякова І.О.

при секретарі судовогозасідання Одарюк М.П

за участю представників сторін:

позивача - Бунецької Г.Ю., довіреність №928 від 23.12.2009р.

3-ї особи - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Обласного комунального підприємства "Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська обласна рада, м. Харків

до Приватної фірми "Ексклюзив-Синтез", м. Харків

про стягнення 11109,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство "Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватної фірми "Ексклюзив-Синтез" заборгованості по орендній платі в сумі 8739,23 грн., за комунальні послуги у сумі 1057,49 грн. та компенсації з уплати податку за землю у сумі 1313,09 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті орендної плати згідно договору оренди комунального майна №27Н від 04.09.2007р. та договору на використання електричної енергії від 01.02.2004р. за липень 2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Харківську обласну раду та призначено розгляд справи на 10 листопада 2010 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 листопада 2010 року розгляд справи відкладено на 22 листопада 2010 року о 12:00.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 22 листопада 2010 року супровідним листом копію довіреності №928 від 23.12.2009р., яка судом долучається до матеріалів справи. Крім того, 19 листопада 2010 року позивачем надано супровідним листом (вх. №24890) документи, а саме копію статуту позивача, копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача, копію свідоцтва про державну реєстрацію позивача, копію витягу з Єдиного державного підприємств та організацій України на відповідача, копію списку відправлень №4164, копію поштового чеку, копію рішення ХLV сесії Харківської обласної ради V скликання від 27 серпня 2009 року №1367-V "Про внесення змін до контракту №13 від 12 березня 2008 року, укладеного з Морозко Любов`ю Георгіївною, директором Обласного комунального підприємства "Харківський академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка", копію рішення ХХІV сесії Харківської обласної ради V скликання від 28 лютого 2008 року №635-V "Про призначення на посаду директора Обласного комунального підприємства "Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка", копію звіту про пільги на земельний податок, копію розрахунку земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким встановлено грошову оцінку, копію податкового розрахунку земельного податку, копію таблиці орендованої площі на 31.12.2009р., копію платіжного доручення №617 від 13.08.2010р., копію довідки №3.1-28/3814 від 29.09.2010р., копію довідки №3.1-28/3305 від 21.08.2010р., копію платіжного доручення №626 від 18.08.2010р., копію платіжного доручення №659 від 13.09.2010р. Суд долучає надані документи до матеріалів справи.

Також, позивача надав клопотання про повернення з Державного бюджету зайво сплаченого державного мита в сумі 226,01 грн. В обгрунтування даного клопотання позивач зазначає про те, що платіжним дорученням №659 від 13.09.2010р. було сплачено держмито в сумі 236,00 грн. та платіжним доручення №626 від 18.08.2010р. було сплачено держмито в сумі 101,10 грн., всього 337,10 грн. Однак ціна позову складає 11109,08 грн., та відповідно розмір державного мита складає 111,09 грн., отже переплата складає 226,01 грн.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, ухвалою господарського суду Харківської області від 10 листопада 2010 року задоволено клопотання третьої особи про розгляд справи за відсутністю представника третьої особи. У заявленому клопотанні (вх. 22383 від 04.11.2010 р.) 3-я особа підтримує позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не представив.

До господарського суду Харківської області повернулась ухвала господарського суду Харківської області від 10 листопада 2010 року, яка була надіслана відповідачу на адресу: 61003, м. Харків, пр. Московський, 10/12 з відміткою пошти: "не значиться".

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження відповідача є таким: 61003, м. Харків, пр. Московський, 10/12.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між третьою особою та відповідачем 04 вересня 2007 року було укладено додаткову угоду №4 до договору оренди нежитлового приміщення від 25 березня 1999 року, якою викладено договір оренди у новій редакції, змінивши назву договору - договір оренди №27Н комунального майна.

          Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Орендодавець (третя особа) та Балансоутримувач (позивач) передають, а Орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежитлові підвальні приміщення загальною площею 1479,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, що знаходиться на балансі ОКП Харківського державного академічного театру опери та балету ім. М.В. Лисенка, склад і вартість якого визначено відповідно до висновку про вартість майна, складеного станом на 07.08.2007р., вартість якого становить 1541800,00 грн. без урахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою розташування стоянки автомобілів загальною площею 1437,7 кв.м. та автомийки площею 41,5 кв.м.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що позивач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

За актом приймання - передачі орендованого майна від 04 вересня 2007 року третя особа передала відповідачу спірне майно.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до п.10.1. Договору цей договір діє по 28 лютого 2010 року включно.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вищезазначена норма права узгоджується з положеннями ст. 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, затвердженої рішенням Харківської обласної ради ХVIII сесії V скликання від 06 вересня 2007 року №398-V і становить за рік 186313,69 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень місяць 2007 року становить 15619,30 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції за вересень місяць 2007 року. Ставка орендної плати (тариф) становить 12% та 15% за рік відповідно до мети використання майна. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п.3.3. Договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним: 70% до обласного бюджету; 30% - Балансоутримувачу (позивачу).

Відповідно до п.5.5. Договору відповідач зобов`язався відшкодовувати позивачу витрати земельного податку пропорційно займаної площі.

Пунктом 5.2. Договору встановлено обов`язок відповідача своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до обласного бюджету (70%) та позивачу (30%).

Також, 01 лютого 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на використання електричної енергії, відповідно до п.2 якого позивач зобов`язується відпускати електроенергію відповідачу у відповідності з встановленими лімітами елетроспоживання у режимі постачальника електроенергії - "Харківенерго".

Пунктом 4 вищенаведеного договору зазначається, що відпуск електроенергії споживачу здійснюється у розмірі 3000 квт/ч щомісячно.

У відповідності до п. 5 договору на користування електроенергією плата за споживання електроенергії здійснюється відповідачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача згідно двостороннього акту електроспоживання не пізніше 25 числа кожного місяця.

Пунктом 12 Договору встановлено, що даний договір укладено на строк до 01 лютого 2005 року та вважається щорічно пролонгованим, за умов відсутності заяв від однієї із сторін про відмову або перегляд даного договору.

З огляду на відсутність доказів заперечень позивача або відповідача про відмову або перегляд договору на постачання електричної енергії від 01 лютого 2004 року, суд приходить до висновку про пролонгацію дії вищенаведеного договору до 01 лютого 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру №СФ-101428 від 09 серпня 2010 року на сплату 11109,80 грн., що складається з оренди за липень 2010 року - 7282,69 грн. (без ПДВ), електроенергії - 881,24 грн. (без ПДВ), компенсації за землю - 1094,24 грн. (без ПДВ) та ПДВ - 1851,63 грн., та направлено відповідачу 12.08.2010 року, що підтверджується списком згрупованих відправлень № 4164.

Однак, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, електроенергії та компенсації податку за землю, з урахуванням чого виникла заборгованість в сумі 11109,80 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 11109,80 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Розглянувши клопотання позивача про повернення з Державного бюджету зайве сплачене державне мито в сумі 226,01 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" зі змінами і доповненнями та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 р. № 15.

Частиною 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Згідно п.15 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 р. № 15 сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету "Про державне мито"

Пунктом 1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" визначено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є стягнення заборгованості у розмірі 11109,80 грн., отже позивачем повинно було бути сплачене державне мито у розмірі 1% від 11109,80 грн., тобто 111,09 грн.

Платіжними дорученнями №626 від 18 серпня 2010 року та №659 від 13.09.2010р. позивачем було сплачено на рахунок №3111009570002 (рахунок для сплати державного мита) 101,10 грн. та 236,00 грн. відповідно.

Згідно наданих довідок Головного управління Державного казначейства України у Харківській області №3.1-28/3814 від 29.09.2010р. та №3.1-28/3305 Управлінням Державного казначейства у м. Харкові підтверджено надходження коштів від позивача згідно платіжного доручення №659 від 13.09.2010р. та згідно платіжного доручення №626 від 18.08.2010р.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що позивачем переплачено розмір державного мита за подачу позовної заяви в сумі 226 грн., отже клопотання позивача про повернення державного мита підлягає задоволенню та поверненню з Державного бюджету України державне мито у розмірі 226 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 111,10 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 625, 759, 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 17, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми "ЕКСКЛЮЗИВ - СИНТЕЗ" (61003, м. Харків, пр. Московський, 10/12, р/р №260090134296 у ВАТ "Інпромбанк", МФО 351878, ідентифікаційний код 30591075) на користь Обласного комунального підприємства Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, р/р №32301308901 в управлінні НБУ в Харківській області, м. Харків, МФО 351447, ідентифікаційний код 02224712) заборгованість по орендній платі у розмірі 8739,23 грн., заборгованість за електроенергію у розмірі 1057,49 грн., заборгованість по відшкодуванню податку на землю у розмірі 1313,09 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 111,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Клопотання позивача про повернення зайво сплаченого державного мита - задовольнити.

Повернути Обласному комунальному підприємству Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, ідентифікаційний код 02224712) державне мито у розмірі 226 грн., сплаченого платіжним дорученням №659 від 13 вересня 2010 року.

Видати Обласному комунальному підприємству Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, ідентифікаційний код 02224712) довідку на повернення державного мита у розмірі 226 грн.

Суддя Чистякова І.О.

Повний текст рішення по справі №60/275-10 підписано 24 листопада 2010 року.