Рішення № 12461094, 18.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

18.11.2010Справа №2-32/4431-2010

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б. Лесі українки, 26, ідентифікаційний код 19357325)

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімонс» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Назукіна, 13 ідентифікаційний код 22265408)

Про стягнення 1320618, 09 грн.

За участю представників:

Від позивача Фоміних С.С., довіреність № 330-Ф/10 від 02.08.2010р.

Від відповідача не зявився

Від відповідача не зявився.

Від відповідача ТОВ «Лімонс» - Посох О.І. - директор

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімонс» про стягнення солідарно 1320618, 09 грн., у тому числі 987269, 58 грн. простроченої суми кредиту, 81142, 34 грн. суми прострочених відсотків, 10 471, 92 грн. простроченої щомісячної комісії, 241734, 25 грн. пені.

Відповідачі Фізична особа підприємець ОСОБА_1 та Фізична особа підприємець ОСОБА_2 жодного разу без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направили, не зважаючи на те, що були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, відповідачі вважаються повідомленими про час та місце судового розгляду справи.

Крім того, адреса зазначена в позовній заяві повністю співпадає з відомостями, що містяться Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи підприємця та витягів з ЄДРЮОФОП на відповідачів ( а.с. 144 145, 150-153) .

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідачі не скористалися своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги неодноразове відкладення розгляду справи, той факт, що строк розгляду справи вже був продовжений та спливає 20.11.2010р., суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів, та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також ту обставину, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідачів не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Крім того, матеріали справи містять картку поштового повідомлення, підписану особисто Мялковським, що свідчить про те, що відповідач Фізична особа підприємець ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи у господарському суді ( а.с. 56).

Стосовно ж відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, суд вважає за необхідне зазначити, що кореспонденція, направлена на адресу останнього повертається до господарського суду АР Крим із поміткою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про небажання відповідача отримувати кореспонденцію.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 обовязків за договором на відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 12/К-07 від 27.03.2007р., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

Крім того, за договорами поруки Фізична особа підприємець ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лімонс» поручалось перед позивачем за належне виконання взятих на себе Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 зобовязань , а отже відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (Банк) (позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) (відповідач) був укладений кредитний договір № 12/К-07. ( а.с. 8- 13).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, що зазначено в частині 2 статті 1054 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: 900000, 00 грн., що змінюється відповідно до Графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного в додатку № 1, строк кредитної лінії з 27.03.2007р. по 26.03.2010р. включно, процентна ставка становить 19, 5%.

Додатковим договором № 12/4 від 20.10.2008р. сторони також зазначили, що щомісячна комісія за управління кредитною лінією становить 2, 5 % без ПДВ.

Відповідно до пункту 2.1 Договору видача кредитних коштів здійснюється окремими частинами Траншами.

Надання кожного траншу здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, що закріплено в пункті 2.3 Договору.

Згідно з пунктом 2.4 Договору строк користування кредитною лінією починається з моменту перерахування коштів з позичкового рахунку.

Крім того, договором передбачена комісія за підготовку та оформлення Договору в розмірі 150, 00 грн., за відкриття кредитної лінії в розмірі 0, 3%: від ліміту кредитування, без ПДВ, що зазначено в пункті 1.1 Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, зміненим договором про внесення змін та доповнень № 12/1 від 31.08.2007р. ( а.с. 15), виконання Позичальником зобовязання за Договором забезпечується іпотекою риболовного судна «Шельф», що належить на праві власності майновому поручителю Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3, заставою рухомого майна Хамсово-тюлечного неводу, що належить на праві власності майновому поручителю позичальника Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2, порукою Фізичної-особи підприємця ОСОБА_2.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, зміненим договором про внесення змін та доповнень № 12/2 від 23.10.2007р. ( а.с. 18), Повернення Кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок у відповідності до Додатку № 3 до Договору ( а.с. 19), відповідно до якого починаючи з 01.10.2008 р. Позичальник повинен гасити 55000, 00 грн. щомісячно до 26.03.2010р.

Сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по 15-е число наступного місяця, сплата Позичальником 16396, 03 грн., що нараховані за період з 28.11.2007р. по 27.12.2007р. включно, здійснюється до 31.01.2008р. включно, що встановлено пунктом 4.4. Договору, зміненим договором про внесення змін та доповнень № 12/3 від 15.01.2007р. ( а.с. 20). Також відповідно до умов Додаткового договору № 12/4 від 20.10.2008р. оплата Позичальником комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа поточного місяця по 15-е число місяця, наступного за поточним. ( а.с. 21).

Пунктом 9.2 Договору сторони передбачили, що банк має право зупинити подальше кредитування Позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, відшкодування збитків у разі, зокрема, порушення Позичальником строків платежів, що встановлені Договором.

Обовязок дострокового повернення заборгованості за договором Позичальником у випадку та порядку, передбаченому пунктом 9.2 Договору, встановлений пунктом 6.1.3 Договору.

Також у відповідності до пункту 5.2.6 Договору при настанні випадків , передбачених пунктом 9.2 Договору Банк має право зупинити подальше кредитування Позичальника та /або стягнути всю заборгованість за Договором.

На виконання умов договору позивачем були надані грошові кошти в розмірі 900000, 00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи: меморіальним ордером № 5 від 30.03.2007р., № 6 від 13.04.2007р., № 1 від 19.04.2007р., № 1 від 25.04.2007р., № 10 від 26.04.2007р., № 14 від 28.04.2007р., № 2 від 31.08.2007р. ( а.с. 29-35).

У підтвердження обовязків за договором позичальником кредит був частково погашений а саме на суму 2730, 42 грн. 11.11.2008р. ( а.с. 37).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Поняття "зобов'язання" необхідно розглядати як правовідношення, зміст якого можуть складати декілька обов'язків разом з кореспондуючими ним повноваженнями, метою яких є товарне переміщення соціальних благ з майнової сфери боржника в майнову сферу кредитора.

Підпунктом 3 пункту 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Підставою виникнення зобовязання в даному випадку виступає договір про надання невідновлювальної кредитної лінії. .

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Пунктом 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Сторонами у договорі встановлений строк повернення грошових коштів, а саме до 26.03.2010р., у відповідності до графіку зменшення кредитної лінії.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач Позичальник не скористався правом подання відзиву та обґрунтування заперечень, у випадку їх наявності. Позичальником , всупереч вимог чинного законодавства, не надано суду доказів відсутності заборгованості, тоді як позивачем, навпаки, до матеріалів справи залучені документи, на підставі яких можна твердити, що заборгованість відповідача перед позивачем існує, є обґрунтованою, доведеною та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає що позовні вимоги щодо стягнення 987269, 58 грн. простроченої суми кредиту підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути 241734, 25 грн. пені за порушення зобовязання щодо повернення кредиту в строк, передбачений договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що у випадку порушення строків повернення Кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже пеня за визначений позивачем період повинна бути розрахована наступним чином:

По заборгованості з 01.10.2008р. по 31.10.2008р.:

(55000, 00 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 15.02.2009р.) х 10 днів прострочення)/365 = 361, 64 грн.

11.10.2008р. позивальником була здійснена часткова проплата кредиту.

52259, 58 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 15.02.2009р.) х 97 днів прострочення)/365 = 3333, 16 грн.

52259, 58 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 76 днів прострочення)/365 = 2611, 58 грн.

По заборгованості з 01.11.2008р. по 30.11.2008р.:

(55000, 00 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 14.06.2009р.) х 183 дня прострочення)/365 = 6618, 08 грн.

По заборгованості з 01.12.2008р. по 31.12.2008р.:

(55000, 00 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 14.06.2009р.) х 165 днів прострочення)/365 = 5967, 12 грн.

(55000, 00 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 18 днів прострочення)/365 = 596, 71 грн.

По заборгованості з 01.01.2009р. по 31.01.2009р:

(55000, 00 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 14.06.2009р.) х 134 дня прострочення)/365 = 4846, 03 грн.

(55000, 00 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 49 днів прострочення)/365 = 1624, 38 грн.

По заборгованості з 01.02.2009р. по 28.02.2009р.:

(55000, 00 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 14.06.2009р.) х 106 днів прострочення)/365 = 3833, 42 грн.

(55000, 00 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 58 днів прострочення)/365 = 1922, 74 грн.

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 19 днів прострочення)/365 = 586, 92 грн.

По заборгованості з 01.03.2009р. по 31.03.2009р.:

(55000, 00 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 14.06.2009р.) х 75 днів прострочення)/365 = 2712, 34 грн.

(55000, 00 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 58 днів прострочення)/365 = 1922, 74 грн.

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 50 днів прострочення)/365 = 1544, 52 грн.

По заборгованості з 01.04.2009р. по 30.04.2009р:

(55000, 00 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 14.06.2009р.) х 45 днів прострочення)/365 = 1627, 40 грн.

(55000, 00 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 58 днів прострочення)/365 = 1922, 74 грн.

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 80 днів прострочення)/365 = 2471, 23 грн.

По заборгованості з 01.05.2009р. по 31.05.2009р.:

(55000, 00 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 14.06.2009р.) х 14 днів прострочення)/365 = 506, 30 грн.

(55000, 00 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 58 днів прострочення)/365 = 1922, 74 грн.

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 111 днів прострочення)/365 = 3428, 84 грн.

По заборгованості з 01.06.2009р. по 30.06.2009р.:

(55000, 00 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 42 дня прострочення)/365 = 1392, 34 грн.

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 141 день прострочення)/365 = 4355, 56 грн.

По заборгованості з 01.07.2009р. по 31.07.2009р.:

(55000, 00 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 11 днів прострочення)/365 = 364, 66 грн.

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 172 дня прострочення)/365 = 5313, 15 грн.

По заборгованості з 01.08.2009р. по 31.08.2009р:

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 183 дня прострочення)/365 = 5652, 95 грн.

По заборгованості з 01.09.2009р. по 30.09.2009р.:

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 183 дня прострочення)/365 = 5652, 95 грн.

По заборгованості з 01.10.2009р. по 31.10.2009р.:

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 183 дня прострочення)/365 = 5652, 95 грн.

По заборгованості з 01.12.2009р. по 31.12.2009р.:

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 165 днів прострочення)/365 = 5096, 92 грн.

(55000, 00 грн. х 19 % (подвійна облікова ставка НБУ з 08.06.2010р. по 07.07.2010р..) х 18 днів прострочення)/365 = 515, 34 грн.

По заборгованості з 01.01.2010р. по 31.01.2010р.:

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 127 днів прострочення)/365 = 3923, 08 грн.

(55000, 00 грн. х 19 % (подвійна облікова ставка НБУ з 08.06.2010р. по 07.07.2010р..) х 30 днів прострочення)/365 = 858, 90 грн.

(55000, 00 грн. х 17 % (подвійна облікова ставка НБУ з 08.07.2010р. по 10.08.2010р..) х 26 днів прострочення)/365 = 666, 03 грн.

По заборгованості з 01.02.2010р. по 28.02.2010р.:

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 99 днів прострочення)/365 = 3058, 15 грн.

(55000, 00 грн. х 19 % (подвійна облікова ставка НБУ з 08.06.2010р. по 07.07.2010р..) х 30 днів прострочення)/365 = 858, 90 грн.

(55000, 00 грн. х 17 % (подвійна облікова ставка НБУ з 08.07.2010р. по 10.08.2010р..) х 23 дня прострочення)/365 = 589, 19 грн.

По заборгованості з 01.03.2010р. по 26.03.2010.:

(55000, 00 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 73 дня прострочення)/365 = 2255, 00 грн.

(55000, 00 грн. х 19 % (подвійна облікова ставка НБУ з 08.06.2010р. по 07.07.2010р..) х 30 днів прострочення)/365 = 858, 90 грн.

(55000, 00 грн. х 17 % (подвійна облікова ставка НБУ з 08.07.2010р. по 10.08.2010р..) х 23 дня прострочення)/365 = 589, 19 грн.

Таким чином матеріалами справи підтверджується пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 98014, 79 грн.

Крім того, умовами договору передбачена оплата відсотків за користування кредитом.

Пунктом 1 статті 1056 1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Розмір відсотків та порядок їх оплати встановлені пунктами договору, про що вже було зазначено вище.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість із прострочених відсотків в розмірі 81142, 34 грн.

Крім того, позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом .

Сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по 15-е число наступного місяця, що встановлено пунктом 4.4. Договору, зміненим договором про внесення змін та доповнень № 12/3 від 15.01.2007р.

Судом встановлено, що пеня за визначений позивачем період повинна бути розрахована наступним чином:

По заборгованості за нараховані відсотки за період з 28.10.2008р. по 27.11.2008р.:

(12989, 85 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 15.02.2009р.) х 62 дня прострочення)/365 = 592, 56 грн.

(12989, 85 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 119 днів прострочення)/365 = 1016, 41 грн.

(12989, 85 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 2 дня прострочення)/365 = 15, 66 грн.

По заборгованості за нараховані відсотки за період з 28.11.2008р. по 27.12.2008р:

(16155, 52 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 15.02.2009р.) х 31 день прострочення)/365 = 329, 31 грн.

(16155, 52 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 119 днів прострочення)/365 = 1264, 11 грн.

(16155, 52 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 33 дня прострочення)/365 = 321, 34 грн.

По заборгованості за нараховані відсотки за період з 28.12.2008р. по 27.01.2009р:

(16910, 83 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 119 днів прострочення)/365 = 1323, 21 грн.

(16910, 83 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 58 днів прострочення)/365 = 591, 18 грн.

(16910, 83 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 6 днів прострочення)/365 = 61, 17 грн.

По заборгованості за нараховані відсотки за період з 28.01.2009р. по 27.02.2009р:

(17147, 29 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 91 день прострочення)/365 = 1026, 02 грн.

(17147, 29 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 58 днів прострочення)/365 = 599, 45 грн.

(17147, 29 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 34 дня прострочення)/365 = 327, 44 грн.

По заборгованості за нараховані відсотки за період з 28.02.2009р. по 27.03.2009р:

(15694, 79 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 60 днів прострочення)/365 = 619, 19 грн.

(15694, 79 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 58 днів прострочення)/365 = 548, 67 грн.

(15694, 79 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 65 днів прострочення)/365 = 572, 97 грн.

По заборгованості за нараховані відсотки за період з 28.03.2009р. по 31.03.2009р:

(2244, 06 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 60 днів прострочення)/365 = 88, 53 грн.

(2244, 06 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 58 днів прострочення)/365 = 78, 45 грн.

(2244, 06 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 65 днів прострочення)/365 = 81, 92 грн.

Таким чином матеріалами справи підтверджується пеня за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом в розмірі 9457, 59 грн.

Крім того, Банк просить суд стягнути 10471, 92 грн. заборгованості по сплаті щомісячної комісії за управління кредитною лінією за період з 28.10.2008р. по 31.03.2009р., що також передбачено умовами договору.

Перевіривши розрахунок комісії, суд встановив, що заборгованість з комісії в розмірі 10471, 92 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до умов Додаткового договору № 12/4 від 20.10.2008р. оплата Позичальником комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа поточного місяця по 15-е число місяця, наступного за поточним.

Судом встановлено, що пеня, заявлена до відшкодування позивачем за несвоєчасну оплату Позичальником комісії за визначений позивачем період повинна бути розрахована наступним чином:

По заборгованості за комісію за період з 28.10.2008р. по 27.11.2008р.:

(2093, 16 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 15.02.2009р.) х 62 дня прострочення)/365 = 85,33грн.

(2093, 16 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 119 днів прострочення)/365 = 163, 78 грн.

(2093, 16 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 2 дня прострочення)/365 = 2,5 грн.

По заборгованості за комісію за період з 28.11.2008р. по 27.12.2008р:

(2023, 10 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. по 15.02.2009р.) х 31 день прострочення)/365 = 41, 24 грн.

(2023, 10 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 119 днів прострочення)/365 = 158, 30 грн.

(2023, 10 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 33 дня прострочення)/365 = 40, 24 грн.

По заборгованості за комісію за період з 28.12.2008р. по 27.01.2009р:

(2095, 53 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 119 днів прострочення)/365 = 163, 97 грн.

(2095, 53 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 58 днів прострочення)/365 = 73, 26 грн.

(2095, 53 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 6 днів прострочення)/365 = 7, 06 грн.

По заборгованості за комісію за період з 28.01.2009р. по 27.02.2009р:

(2096, 26 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 91 день прострочення)/365 = 125, 43 грн.

(2096, 26 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 58 днів прострочення)/365 = 73, 28 грн.

(2096, 26 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 34 дня прострочення)/365 = 40, 03 грн.

По заборгованості за комісію за період з 28.02.2009р. по 27.03.2009р:

(1893, 39 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 60 днів прострочення)/365 = 74, 70 грн.

(1893, 39 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 58 днів прострочення)/365 = 66, 19 грн.

(1893, 39 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 65 днів прострочення)/365 = 69, 12 грн.

По заборгованості за комісію за період з 28.03.2009р. по 31.03.2009р:

(270, 48 грн. х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. по 14.06.2009р..) х 60 днів прострочення)/365 = 10, 67 грн.

(270, 48 грн. х 22 % (подвійна облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 11.08.2009р.) х 58 днів прострочення)/365 = 9, 45 грн.

(270, 48 грн. х 20, 5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 07.06.2010р.) х 65 днів прострочення)/365 = 9, 87 грн.

Таким чином, сума пені за несвоєчасну оплату комісії підтверджується матеріалами справи в сумі 1214, 42 грн.

Загальна сума пені становить 108686, 80 грн., саме в цій сумі підтверджується матеріалами справи, а отже й підлягає стягненню.

Крім того, на забезпечення виконання зобов'язань за договором, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (Кредитор), Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 ( Боржник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 Поручитель) був укладений договір поруки від № 12/Znop -07 від 27.03.2007р. ( а.с. 23-24) та договір поруки № 12/Znop -09 від 22.05.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (Кредитор), Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 ( Боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лімонс» ( Поручитель) ( а.с. 26).

Посилання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімонс» на те, що вказаний договір поруки був укладений із перевищенням повноважень, наданих директору ТОВ «Лімонс» не можуть бути прийняті судом, оскільки, сторонами не надано будь-яких доказів того, що вказаний договір визнаний недійсним. А оцінка дійсності договору не є предметом розгляду по даній справі.

Пунктом 1 Договорів передбачено, що Поручитель зобовязується перед Кредитором за виконання Позичальником зобовязань за Кредитним договором № 12/к-07 від 27.03.2007р.

Пунктом 3 Договору поруки № 12/Znop -07 та пунктом 4 Договору № 12/Znop -09 встановлено, що Поручитель та боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, комісії, штрафних санкцій та відшкодування збитків

Відповідно до пункту 4 Договору поруки № 12/Znop -07 та пункту 5 Договору поруки № 12/Znop -09 у випадку невиконання Боржником зобовязань за Кредитним договором Кредитор повідомляє про це Поручителя шляхом направлення письмової вимоги з зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які Поручитель зобовязаний сплатити заборгованість.

Пунктом 5 Договору поруки № 12/Znop -07 встановлено, що поручитель зобовязаний сплатити зазначену у вимозі Кредитора суму протягом 10 календарних днів з дати надіслання Кредитором вимоги.

Пунктом 6 Договору поруки № 12/Znop -09 встановлено, що поручитель зобовязаний сплатити зазначену у вимозі Кредитора суму протягом 5 календарних днів з дати надіслання Кредитором вимоги.

15.01.2009р. позивачем на адресу Поручителя Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 була направлена вимога на сплату 1026457, 73 грн. ( а.с. 94).

Вказана вимога була отримана особисто ОСОБА_2 про що свідчить його підпис у картці поштового повідомлення ( а.с. 93).

Проте Поручителем Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 обставини викладені у вимозі були проігноровані.

Відповідно до частини 2 статті 196 Господарського кодексу України у разі, якщо це передбачено законодавством або договором, зобовязання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачене законом.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Разом із тим, частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що закріплено в статті 627 Цивільного кодексу України.

Таким чином Поручитель Фізична особа підприємець ОСОБА_2 самостійно взяв на себе зобовязання перед кредитором, підписавши Договір поруки.

Пунктом 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Проте суд не може погодитись із позицією позивача щодо стягнення солідарно з Боржника та Поручителя Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 всієї суми заборгованості, з огляду на те, що у відповідності до умов договору поруки № 12/Znop -07 у Поручителя зявляється зобовязання оплатити суму, зазначену у вимозі Кредитора, отже, як вбачається з матеріалів справи, а саме з вимоги на виконання зобовязання, Кредитором до Поручителя була предявлена вимога лише на оплату 987269, 58 грн. заборгованості за кредитом, 34802, 14 грн. заборгованості за відсотками, 4386, 01 грн. заборгованості за комісію.

Сторонами самостійно в договорі поруки встановлений порядок виконання та розмір зобовязання у випадку невиконання кредитного договору боржником.

За таких обставин, суд вважає, що у Поручителя Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 є обовязок перед Кредитором лише в сумі, заявленій кредитором у вимозі.

Стосовно ж вимоги про стягнення суми боргу із поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімонс», суд вважає за необхідне зазначити наступне:

В матеріалах справи наявний лист-вимога від 03.11.2008р., направлений банком на адресу ТОВ «Лімонс». ( а.с. 90).

Проте вказаний лист не може бути прийнятий судом у якості належного та допустимого доказу того факту, що Поручитель ТОВ «Лімонс» був повідомлений про невиконання Боржником умов договору, оскільки по перше, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що вказана вимога взагалі була направлена поручителеві, а по-друге, Банк не міг вимагати виконання зобовязання за кредитним договором, оскільки, наявні в матеріалах справи документи вказують на те, що обовязок Боржника сплачувати кредит виник з 31.10.2008р. та й то в сумі 55000, 00 грн., згідно із графіком зменшення ліміту кредитної лінії ( а.с. 19). Таким чином Банк не мав права вимагати з Поручителя повернення кредиту в розмірі 992380, 34 грн., як про це зазначено в вимозі.

Пунктом 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд не може прийняти лист-вимогу від 03.11.2008р. у якості належного та допустимого доказу того, що Поручитель ТОВ «Лімонс» був належним чином повідомлений про порушення Боржником зобовязань за кредитним договором.

Позивачем до матеріалів справи був наданий Лист-вимога про повне виконання зобовязання від 05.11.2010р. із доказами його відправки на адресу ТОВ «Лімонс» ( а.с. 132-133).

Проте, суд вважає з цього приводу зазначити наступне:

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов та наявність чи відсутність порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу. Відсутність порушення чи оспорення тягне за собою відмову у задоволенні заявлених вимог як і відсутність відповідного матеріального права чи охоронюваного законом інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Проте, оскільки сторонами в договорі поруки самостійно був встановлений обовязок поручителя оплатити суму з моменту предявлення вимоги, на момент звернення позивача із позовом до суду ( 07.09.2010р., згідно із штампом вхідної кореспонденції канцелярії Господарського суду АР Крим) у відповідача ТОВ «Лімонс» ще не було обовязку оплатити невиконане Боржником зобовязання за кредитним договором, а відповідно у Кредитора не було порушеного Поручителем ТОВ «Лімонс» права.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги, предявлені до ТОВ «Лімонс» на момент звернення позивача із позовом до суду були передчасні.

Відповідно до пункту 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б. Лесі українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) 987 269, 58 грн. заборгованості за кредитом, 34 802, 14 грн. заборгованості за відсотками, 4 386, 01 грн. заборгованості за комісію, 10264, 58 грн. державного мита, 183, 43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б. Лесі українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) 46340, 20 грн. заборгованості за відсотками, 6085, 91 грн. заборгованості за комісію, 108686, 80 грн. пені, 1611, 13 грн. державного мита, 28, 79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині у позові відмовити.

5.Накази видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представникка у судовому засіданні 18.11.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 18.11.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.