Рішення № 12461072, 15.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

15.11.2010Справа №2-28/4442-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська фірма «Безпека» (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 5; 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Спєктраль-Тур» (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Корольова, 7).

Про стягнення 139394876,71 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача – Капіцин В.Ю. - представник, довіреність від 17.09.2010 р.

Від відповідача – не з’явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторська фірма «Безпека» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спєктраль-Тур» про стягнення заборгованості у розмірі 139394876,71 грн., з яких: 120000000,00 грн. – сума основного боргу, 7320000,00 грн. – інфляційне збільшення суми боргу за період з 25.09.2009р. по 27.08.2010р., 8736000,00 грн. – пеня за період з 25.09.2009р. по 25.03.2010р. та 3338876,71 грн. – 3% річних за період з 25.09.2009р. по 27.08.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б715/09/09 від 17.09.2009р.

15.11.2010р. від ТОВ «Спєктраль-Тур» надійшла телеграма, в якій відповідач просить розглянути справу та прийняти рішення без участі свого представника.

Представник відповідача тричі не забезпечив явку свого представника у судове засідання, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Строк розгляду справи продовжувався відповідно до статті 69 ГПК України.

Справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спєктраль-Тур» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колекторська фірма «Безпека» укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б715/09/09 (а. с. 10).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. договору, продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача), а покупець прийняти та оплатити цінні папери вартістю 120000000,00 грн. Покупець зобов'язаний сплатити 100 відсотків від суми договору, яка зазначена в п. 1.2. договору не пізніше 24 вересня 2009 року після підписання договору (п. 2.1. договору).

Права та обов’язки сторін визначені розділом 4 договору, відповідно до якого продавець зобов’язується передати цінні папери покупцеві в порядку і на умовах передбачених договором, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цінні папери в порядку і на умовах передбачених договором.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується актом про виконання зобов'язань за договором № Б715/09/09 від 30.09.2009 р. (а. с. 11), який підписано та скріплено відповідними печатками сторін.

20 березня 2010р., 15 квітня 2010р та 12 червня 2010р. позивач направив претензії на адресу відповідача (а. с. 26-31), в яких просить погасити заборгованість перед ТОВ «Колекторська фірма «Безпека» протягом трьох банківських днів з дня отримання претензії.

Проте, відповідач свої зобов’язання по оплаті цінних паперів належним чином не виконав, сплатив позивачу лише суму у розмірі 5000000,00 грн. Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 115000000,00грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 26.08.2010р. (а. с. 32-33), який підписано та скріплено відповідними печатками сторін.

З огляду на встановлені вище обставини та розрахунок суми позову, виконаний позивачем, суд дійшов висновку, про наявність у прохальній частині позовної заяви помилки в частині зазначення суми заборгованості у розмірі 120000000,00 грн., оскільки заборгованість складає 115000000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 7320000,00 грн. – збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції, 8736000,00 грн. – суму пені та 3338876,71 грн. – суму 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача оплати цінних паперів, суд визнає вимоги позивача щодо нарахування суми 3% річних та суми збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції обґрунтованими.

За такими обставинами, з відповідача підлягає стягненню сума збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з 25.09.2009р. по 16.08.2010р. у розмірі 7320000,00 грн. та сума 3% річних у розмірі 3338876,71 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 8736000,00 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до п. 5.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання покупцем зобов’язання, передбаченого п. 1.2. договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,04% від суми невиконаного зобов’язання за кожний банківський день прострочки, але не більше ніж 10% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання.

Перевіривши розрахунок позивача у частині нарахування пені, суд знаходить його вірним, у зв’язку із чим з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 25.09.2009р. по 25.03.2010р. у сумі 8736000,00 грн.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості за договором купівлі продажу цінних паперів № Б715/09/09, або контррозрахунку сум позову, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсягу.

Відповідно до Листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК України), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК України або статтею 90 ГПК України.

Також неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами, що також тягне наслідки передбачені пункт 5 статті 83 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996 року N 762/96, який є чинним на момент розгляду справи, встановлено розмір неоподатковуваного мінімуму у сумі 17,00 грн.

Ухвалами господарського суду АР Крим від 09.09.2010р., від 21.09.2010р. та від 28.10.2010р. суд зобов’язував відповідача надати письмовий відзив на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, статутні документи, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінал для огляду в судовому засіданні, належним чином посвідченні копії для залучення до матеріалів справи), довідку Головного управління статистики про включення до ЄДРПО України, докази сплати заборгованості (якщо такі є) або контррозрахунок суми позову, також явка представника відповідача визнавалася обов’язковою. Явка представника відповідача визнавалась обов’язковою.

Проте, відповідач не виконав вимоги суду: не забезпечив явку повноважного представника, а також не надав витребуваних документів, у той час як відсутність представника відповідача та відсутність витребуваних документів перешкоджали суду всебічно та об’єктивно дослідити обставини та докази у даній справі.

Так суд вважає, що відповідач фактично зловживав процесуальними правами шляхом невиконання та ігнорування вимог суду, у зв’язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід державного бюджету штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 1700,00 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені – 15.11.2010р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України – 18.11.2010р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спєктраль-Тур» (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Корольова, 7, код ЄДРПОУ 32511452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська фірма «Безпека» (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 5) суму заборгованості у розмірі 115000000,00 грн., суму збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 7320000,00 грн., пеню у розмірі 8736000,00 грн., 3% річних у розмірі 3338876,71 грн., державне мито у розмірі 25500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спєктраль-Тур» (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Корольова, 7, код ЄДРПОУ 32511452) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31112106700002, МФО 824026, ОКПО 34740405, одержувач: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, код 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи та інші стягнення) суму штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, в розмірі 1700,00 грн.

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                         Лукачов С.О.