Постанова № 12459449, 19.11.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2010 р. Справа № 63/229-10

Колегія суддів у складі:головуючий суддя Білоконь Н. Д.,суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників:

позивача - Євтушенко О.Д., довіреність № 14/20-407-09 від 25.12.2009 р.

відповідача - Походенко Н.В., довіреність без номера від 22.01.2010 р..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3561 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 22.09.10 у справі № 63/229-10

за позовом відкритого акціонерного товариства "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг", смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області

до товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія", с. Верхньоводяне Близнюківського району Харківської області

про зобов"язання укласти договір

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" про (з урахуванням останніх уточнень позовних вимог) зобов"язання відповідача укласти договір страхування зернозбирального комбайну "ДОН-1500Б" з навісним обладнанням, заводський № 093607 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на весь строк дії договору фінансового лізингу № 20-07-232 сфл від 25.04.2007 р. та стягнення 12480 грн. штрафу на підставі зазначеного договору фінансового лізингу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22 вересня 2010 року у справі № 63/229-10 (суддя Погорєлова О.В.) позов задоволено.

Зобов"язано відповідача-товариство з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" укласти договір страхування зернозбирального комбайну"ДОН-1500Б" з навісним обладнанням, заводський № 093607 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на весь строк дії договору фінансового лізингу № 20-07-232 сфл від 25.04.2007 р. та стягнуто з відповідача на користь позивача 12480 грн. штрафу, 209,80 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2007 року між позивачем - ВАТ НАК "Украгролізинг" та відповідачем - ТОВ ім. газети "Ізвестія" укладено договір фінансового лізингу № 20-07-232 сфл, згідно з предметом якого позивач зобов'язався у встановлені строки передати в користування відповідачу сільськогосподарську техніку, закупівля якої фінансується за рахунок коштів Державного лізингового фонду (надалі - товар), а відповідач - прийняти товар і сплатити його вартість.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу в користування на умовах фінансового лізингу техніку, а саме: зернозбиральний комбайн "ДОН-1500Б" з навісним обладнанням, заводський № 093607 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в кількості однієї одиниці по ціні 624000,00 грн. з ПДВ, відповідно до додатку № 1 до договору від 25.04.2007 року, з виплатою встановлених графіком лізингових платежів на 7 років (до 09.06.2014 р.), що підтверджується актом приймання-передачі № 14 від 08.06.2007 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про фінансовий лізинг" предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором.

Згідно з п. 5.2. договору, предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця (позивача), тобто до повної сплати лізингових платежів за графіком сплати лізингових платежів.

Відповідно до п. 3.5.2. договору, відповідач (лізингоодержувач) зобов'язаний належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника.

Відповідно до п. 3.5.9. договору, відповідач (лізингоодержувач) зобов'язаний забезпечувати збереження предмету лізингу, як свого власного майна, та нести повну майнову відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження.

Статтею 7 Закону України "Про лизинг" серед істотних умов договору лізингу передбачено умови страхування об"єкту лізингу.

Розділом 6 договору передбачено виконання відповідачем наступних дій по страхуванню предмету лізингу:

- п. 6.1 - предмет лізингу підлягає страхуванню з обов'язковим попереднім погодженням умов договору страхування та компанії страховика з лізингодавцем;

- п. 6.2 - лізингоодержувач здійснює страхування предмету лізингу, при цьому у договорі страхування відшкодування можливого завданого збитку у межах страхової суми, має бути встановлене на користь лізингодавця. Договір страхування укладається на весь строк дії цього договору;

- п. 6.3 - за договором страхування предмет лізингу має бути застрахований від фізичного знищення або пошкодження, включаючи випадки пожежі, повені, фізичного пошкодження, зіткнення, вибуху, удару блискавки, пограбування, знищення, крадіжки та інших протиправних дій третіх осіб;

- п. 6.4 - страховий поліс (його копія) має бути переданий лізингодавцю.

Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання по договору щодо страхування лізингової техніки та договір страхування не уклав.

Місцевий господарський суд, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про зобов"язання відповідача укласти договір страхування зернозбирального комбайну "ДОН-1500Б" з навісним обладнанням, заводський № 093607 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на весь строк дії договору фінансового лізингу № 20-07-232 сфл від 25.04.2007 р., обгрунтовано пославшись на наступне.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать .

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір є правовою формою (засобом) узгодження волі двох або декількох сторін, спрямованої на досягнення певного результату.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про Фінансовий лізинг", предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором.

Як було зазначено вище, Розділом 6 договору фінансового лізингу № 20-07-232 сфл від 25.04.2007 р. передбачено обов"язкове страхування предмету лізингу , а статтею 7 Закону України "Про лізинг" умови страхування предмету лізингу визначено як істотну умову договору лізингу,однак відповідач не виконав свої зобовязання по страхуванню предмету лізингу за наведеним договором фінансового лізингу.

Відповідач безпідставно посилається на те, що зобов"язання його укласти договір страхування зернозбирального комбайну "ДОН-1500Б" з навісним обладнанням, заводський № 093607 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на весь строк дії договору фінансового лізингу № 20-07-232 сфл від 25.04.2007 р. порушує принцип свободи договору, встановлений п. 3 ч. 1 статті 3 Цивільного одексу України та положеннями частини першої статті 267 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З наведеного вище вбачається, що обов"язок відповідача укласти договір страхування передбачений як законом, так і договором та умови страхування предмету лізингу є істотною умовою договору лізингу,.

Відповідач, уклавши договір фінансового лізингу, добровільно взяв на себе зобов"язання по страхуванню предмету лізингу, що відповідно до чинного законодавства передбачає укладення договору страхування.

Отже, позовні вимоги про зобов"язання відповідача укласти договір страхування предмету лізингу є вимогами виконати істотну умову договору лізингу та не містять вимог про укладення такого договору з конкретним страховиком та на конкретних умовах договору страхування, а тому не порушують принцип свободи договору та відповідають вимогам чинного законодавства.

Також місцевий господарський суд обгрунтовано відхилив посилання відповідача на закінчення загального трирічного строку позовної давності щодо позовних вимог про зобов"язання укласти договір, пославшись на наступне.

У статті 253 Цивільного кодексу України зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Згідно з ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

У ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

З матеріалів справи вбачається, що в договорі фінансового лізингу № 20-07-232 сфл від 25.04.2007 року строки, в які відповідач зобов"язаний укласти договір страхування предмету лізингу, не визначені. 20.01.2010 року за вихідним номером 50 позивачем відповідачу було направлено вимогу про страхування лізингової техніки та обладнання за договором фінансового лізингу.

На підставі наведеного, початок перебігу строку позовної давності розпочався з моменту пред"явлення вищезазначеної вимоги.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 12480,00 грн. штрафу, колегія суддів зазначає наступне..

Пунктом 7.2. договору фінансового лізингу № 20-07-232 сфл від 25.04.2007 р., передбачено, що за ненадання підтверджуючих документів реєстрації предмету лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобов'язань, визначених цим договором, лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 2% від вартості предмета лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє лізингоодержувача від обов'язку по виконанню умов договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору вартість предмету лізингу складає 624000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу України.

Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пославшись на наведене, місцевий господарський суд задовольнив зазначені позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу за невиконання зобов"язання по страхуванню предмету лізингу.

Однак, зробивши висновок про наявність підстав для відповідальності відповідача у вигляді штрафу за невиконання обов"язку щодо страхування предмету лізингу, місцевий господарський суд не прийняв до уваги тих обставин, що позивач зі свого боку сам допустив порушення умов договору, пов"язаних зі страхуванням предмету лізингу.

Пунктом 5.1 договору фінансового лізингу № 20-07-232 сфл від 25.04.2007 року передбачено, що предмет лізингу передається лізингоодержувачу по тристоронньому акту за умови укладення останнім на користь лізингодавця договору страхування предмету лізингу.

Пунктом 6.2 цього договору передбачено, що договір страхування укладається на весь строк дії цього договору.

Однак позивач в порушення зазначених умов договору передав відповідачу предмет лізингу до укладення договору страхування та з вимогою про укладення такого договору звернувся до відповідача лише 20.01.2010 р., тобто коли договір діяв вже два роки, вісім місяців та 27 днів.

Зважаючи на це, на відповідача не може бути покладено відповідальність у вигляді штрафу за невиконання обов"язку по страхуванню об"єкта лізингу.

Місцевий господарський суд зазначені обставини не з"ясувавав. у зв"язку з чим дійшов неправильного висновку про задоволення зазначеної позовної вимоги.

Тому оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12480 грн. штрафу слід скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цих вимог відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню85 грн. державного мита та 140,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 62,40 грн. частини суми державного мита, сплаченого за подання апеляційної скарги

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, п. 2 статті 103, п. 1 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.09.10 у справі № 63/229-10 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12480 грн. штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цих вимог відмовити.

Стягнути з

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвестія" (64841, Харківська область, Близнюківський район, с. Верхньоводяне, п/р 260095765 в Лозівському відділенні ХОД "Райфайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 31834521) на користь відкритого акціонерного товариства НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг" *(62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49-А, п/р 260067612 в ХОД ВАТ "Райфайзенбанк аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25861816) - 12480,00 грн. штрафу, 85,00 грн. державного мита та 140,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг" *(62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49-А, п/р 260067612 в ХОД ВАТ "Райфайзенбанк аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25861816) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвестія" (64841, Харківська область, Близнюківський район, с. Верхньоводяне, п/р 260095765 в Лозівському відділенні ХОД "Райфайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 31834521) 62,40 грн. державного мита.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис) Білоконь Н. Д.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Суддя (підпис) Ільїн О.В.

Постанову складено в повному обсязі 22.11.2010 р.