Постанова № 12457048, 24.11.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р. Справа № 17/89-10

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Бабакова Л.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Горбачовій О.А.

за участю представників сторін:

позивача –Омельницької Т.В., дов.б/н від 11.11.10 р. (у справі)

відповідача – Холодова Е.М., дов.№13 від 01.03.2010 р. (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії (вх. №3677С/2-5)

на рішення господарського суду Сумської області від 04.10.2010 р. по справі №17/89-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖМ ГРУП», с.Сад, Сумський район, Сумська область

до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії, м.Суми

про визнання недійсними договорів

та за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії, м.Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖМ ГРУП», с.Сад, Сумський район, Сумська область

про стягнення 1154734,81 грн., -

встановила:

13.07.2010 р. господарським судом Сумської області було порушено провадження у справі №17/78-10 за позовом ВАТ Банк «БІГ Енергія»12.07.2010 р. до ТОВ «ЖМ ГРУП»про стягнення 1154734 грн. 81 коп., з яких 1125168 грн. 49 коп. заборгованості по кредитному договору, 29566 грн. 52 коп. –3% річних, нарахованих у зв‘язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами кредитного договору №019 про надання кредиту в формі кредитної лінії від 27.07.2007 р.

05.08.2010 р. було порушено провадження у справі №17/89-10 за позовом ТОВ «ЖМ ГРУП»до ВАТ Банк «БІГ Енергія»про визнання недійсними кредитного договору №019 від 27.07.2007 року з усіма змінами та доповненнями до нього, а також іпотечного договору №019, укладених із ВАТ Банк «БІГ Енергія».

Враховуючи те, що у справах №17/89-10 та №17/78-10 беруть участь ті ж самі сторони, вказані справи пов‘язані між собою і є однорідними, відповідно до вимог ст. 58 ГПК України господарським судом зазначені справи були об‘єднані до розгляду в одному провадженні з присвоєнням номеру справи - №17/89-10.

Рішенням господарського суду Сумської області від 04.10.2010 року (суддя Коваленко О.В.) позов ТОВ «ЖМ ГРУП»до ВАТ Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії про визнання договорів недійсними задоволено. Визнано недійсними кредитний договір №019 від 27.07.2007 року з усіма змінами та доповненнями до нього, а також іпотечний договір №019 від 27.07.2007 р., укладені між ТОВ «ЖМ ГРУП»і ВАТ Банк «БІГ Енергія». Стягнуто з ВАТ Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії на користь ТОВ «ЖМ ГРУП»170,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позов ВАТ Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії до відповідача ТОВ «ЖМ ГРУП»про стягнення 1154734 грн. 81 коп. задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ЖМ ГРУП»на користь ВАТ Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії 314549,15 грн. заборгованості, 3145,49 грн. витрат по сплаті державного мита, 64,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ВАТ Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії, з рішенням суду першої інстанції не погодився, надав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування як такого, що прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме: ст. ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльністю», положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів і ліцензій на виконання окремих операцій (постанова НБУ №275 від 17.07.2001 р.), п. 1.5 глави 1 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на території України як засобу платежу (постанова Правління НБУ від 14.10.2004 р. №483) позиції НБУ з цього питання, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993 р. та інших нормативно-правових актів НБУ. При цьому відповідач просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії повністю.

Позивач, ТОВ «ЖМ ГРУП», надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського Сумської області від 04.10.2010 р. залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 27.07.2007 року між ВАТ Банк «БІГ Енергія»(Банк) і ТОВ «ЖМ ГРУП»(позичальник) був укладений кредитний договір №019 про надання кредиту в формі кредитної лінії, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, а відповідач зобов‘язувався погасити заборгованість за кредитом, сплатити відсотки за його користування та інші платежі на умовах, передбачених цим договором. Кредит надається в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 200000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості 25.07.2008 року.

Сторони встановили, що повернення кредиту відповідачем здійснюється шляхом зменшення загального ліміту кредитування у наступні терміни:

- з 25.04.2008 року ліміт встановлюється у розмірі 150000,00 доларів США;

- з 25.05.2008 року ліміт встановлюється у розмірі 100000,00 доларів США;

- з 25.06.2008 року ліміт встановлюється у розмірі 50000,00 доларів США;

- з 25.07.2008 року остаточний розрахунок за кредитом.

До договору кредиту було прийнято ряд додаткових угод, якими за згодою сторін були змінені ліміти кредитування:

- додатковою угодою №1 від 07.11.2007 р. - 250000,00 доларів США.

- додаткової угодою №2 від 25.07.2008 р. - 220000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення 26.01.2009 року та сплатою відсотків за його користування у розмірі 18,0% річних, починаючи з 25.07.2008 року.

- додатковою угодою №3 від 26.01.2009 року за згодою сторін був встановлений строк повернення кредиту 27.07.2009 року зі сплатою відсотків в розмірі 25,0% річних, починаючи з 26.01.2009 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту за договором кредиту 27.07.2007 року між ВАТ Банк «БІГ Енергія»і ТОВ «ЖМ ГРУП»був укладений іпотечний договір №019, за умовами якого предметом іпотеки є нерухоме майно –адміністративний будинок під літ. Б-ІІ –цегляний, обкл. цеглою, загальною площею 1023,8 кв.м., гараж під літ. «В»- цегляний, загальною площею 797,5 кв.м., котельня під літ. «Г»- цегляна, загальною площею 38,6 кв.м., павільйон під літ. «Д»- цегляний загальною площею 310,7 кв.м., що розташовані в селищі Сад, Сумського району, Сумської області, по вул. 60 років Жовтня, №1. При цьому, відповідач зобов‘язався в терміни, визначені цим договором, повернути кредит та сплатити відсотки за його користування.

Матеріалами справи підтверджується, Банк виконав свої зобов’язання за договором кредиту і ТОВ «ЖМ Груп»отримало від ВАТ Банк «БІГ Енергія»суму кредиту в розмірі 250000, 00 доларів США для здійснення ним своєї підприємницької діяльності.

Обґрунтовуючи свій позов щодо визнання недійсним кредитного договору ТОВ «ЖМ ГРУП»зазначив, що останній укладений у валюті, відмінній від гривні України, а також тим, що іноземна валюта за спірним договором використовувалась ВАТ Банк «БІГ Енергія»як засіб платежу без відповідної індивідуальної ліцензії, що суперечить вимогам діючого законодавства.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ТОВ «ЖМ ГРУП», але колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із зазначеним висновком з огляду на наступне.

Так, відповідач свідомо звернувся до Банку з метою отримання кредиту та отримав кредит у іноземній валюті.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в України у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 533 ЦК України передбачене загальне правило, відповідно до якого грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Проте, диспозиція норми частини 3 цієї статті дозволяє використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Частиною 2 статті 198 ГК України встановлено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Згідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Статтею 47 цього ж Закону визначений перелік банківських операцій, які здійснюються банком на підставі банківської ліцензії-зокрема, операції з валютними цінностями.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», стаття 1 якого відносить надання кредитів в іноземній валюті до валютних операцій.

Частиною 1 статті 5 Декрету передбачено, що НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

При цьому, генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання (ч. 2 ст. 5 Декрету).

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції (ч. 4 ст. 5 Декрету).

Але, на сьогодні законодавством не встановлено терміни та суми кредитів в іноземній валюті як критерій їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування.

Національний банк України у своєму листі за №13-210/7871-22612 від 07.12.2009 «Про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті»у зв'язку з запитами банків з питання щодо правомірності укладання кредитних договорів в іноземній валюті повідомив про те, що операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Отже, виходячи з приписів діючого законодавства операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Крім того, статтею 533 ЦКУ передбачено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Зокрема, ч. 2 ст.524 ЦКУ встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Тобто положення ЦК надають право за домовленістю сторін визначати в іноземній валюті грошовий еквівалент зобов'язання

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійсненну валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів в іноземній валюті.

Крім того, даний висновок підтверджується судовою практикою, зокрема Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2009р. по справі № 24/43-09-1527, Постановою Вищого Господарського Суду України від 18.11.2009р. у справі №9/70пд, Постановою Вищого Господарського суду України від 25.02.2010р. у справі №2/129-09, Висновком науково-правової експертизи щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті, проведеної відповідно до запиту Національного банку України на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу»Інститутом Держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України від 08.11.2006 р.

Відповідно до п.1.5. Положення «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженого Постановою НБУ від 17.07.2001р. № 275, Національний банк надає єдиний письмовий дозвіл на здійснення операцій, визначених п.п. 1-4 ч. 2 та п.1-6 ч.4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на підставі якого банки мають право здійснювати одну, кілька або всі операції згідно з переліком цих операцій, зазначеним у письмовому дозволі.

Пункт 2.3. цього ж Положення вказує на те що, за наявності отримання банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Отже, 11.05.2001 р. ВАТ Банк «БІГ Енергія» видана Національним банком України банківська ліцензія №41, згідно з якою Банку надано право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п.п. 5-11 та ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Крім того, . ВАТ Банк «БІГ Енергія»отримав виданий Національним банком України Дозвіл №1825/24-01 від 28.07.2005 р. на право здійснення операцій, визначених п. 1-4 ч.ч. 2, 4 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Так, відповідно до додатку до цього Дозволу Банк має право здійснювати, зокрема, операції з валютними цінностями щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (т. 1, а.с. 74-77).

Тобто, ВАТ Банк «БІГ Енергія»на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті. Сумська філія ВАТ Банку «БІГ Енергія»здійснювала операції з валютними цінностями на підставі письмового дозволу №1825/24-01 від 28.07.2005 р. (т. 1 а.с. 77).

Також слід зазначити, що порядок та умови видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу регламентує Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (затверджено постановою Правління НБУ від 14.10.2004 року за №483), яке було розроблено Національним банком України відповідно до вимог ст. ст. 5, 11, 13 Декрету, а також ст. ст. 7, 44 Закону України «Про Національний банк України».

Відповідно до пункту 1.5 вказаного Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, в даному випадку, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України у жодної зі сторін кредитного договору.

Крім того, слід зазначити, що згідно ст.627 ЦКУ та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст.628 ЦКУ визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі; у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. З ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах; надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Також, згідно ст. 1056 ЦКУ позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто ТОВ «ЖМ ГРУП»свідомо звернувся до Банку з метою отримання кредиту та отримав кредит як у гривні, так і у іноземній валюті. Сторонами було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, тобто кредитний договір між позивачем та відповідачем було укладено з додержанням вимог законодавства.

Стосовно позовних вимог ВАТ Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії щодо стягнення з ТОВ «ЖМ ГРУП»1154734 грн. 81 коп., з яких 1125168 грн. 49 коп. заборгованості по кредитному договору, 29566 грн. 52 коп. –3% річних, нарахованих у зв‘язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами кредитного договору №019 про надання кредиту в формі кредитної лінії від 27.07.2007 р. то колегія суддів апеляційної інстанції вважає їх такими, що підлягають задоволенню, а, отже, рішення господарського суду в цій частині –підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.          

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, ВАТ Банк «БІГ Енергія», свої зобов’язання по договору кредиту виконав –надав відповідачу обумовлені договорами грошові кошти, проте, відповідач не виконує умови кредитного договору, в зв’язку з чим, станом на 26.05.2010 р. у останнього склалася загальна заборгованість перед ВАТ Банк «БІГ Енергія»у розмірі 141968,14 дол. США, що еквівалентно 1125168,49 грн. за офіційним курсом НБУ.

Зазначена сума заборгованості по кредиту узгоджена сторонами довідкою по звірці залишку боргу по кредитному договору №019 від 27.07.2007 р., який обліковується у сторін договору. Заборгованість по відсоткам відсутня.

На підставі статті 652ЦК України, відповідач, як такий, що прострочив виконання грошового зобов’язання повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми.

В даному випадку, 3% річних від суми неповернутого кредиту складають 3730,53 дол. США, що еквівалентно 29566,52 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 26.05.2010 р.

Таким чином, господарський суд помилково дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЖМ ГРУП»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, та визнав недійсними кредитний договір №019 від 27.07.2007 р. з усіма змінами та доповненнями до нього, а також іпотечний договір №019, а позовні вимоги ВАТ Банк «БІГ Енергія»задовольнив лише частково.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 04.10.2010 року по справі №17/89-10 було прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв’язку з чим рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Керуючись статтями 58, 99, 101, 102, 103 п. 2, 104 п. 1, 4 ч. 1, 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу ВАТ Банк «БІГ Енергія» задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 04.10.2010 року по справі №17/89-10 в частині задоволення позову ТОВ «ЖМ ГРУП»до ВАТ Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії про визнання недійсними кредитного договору №019 від 27.07.2007 р. з усіма змінами та доповненнями до нього та іпотечного договору №019 від 27.07.2007 р. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «ЖМ ГРУП»відмовити.

Рішення господарського суду Сумської області від 04.10.2010 року по справі №17/89-10 за позовом ВАТ Банк «БІГ Енергія»до ТОВ «ЖМ ГРУП»в частині незадоволених вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 840185,66 грн. скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким вимоги ВАТ Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖМ ГРУП»(42343, Сумська область, с. Сад, вул. 60 років Жовтня, 1, код 33525838) на користь Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, код 20023463) 1154734,81 грн. (один мільйон сто п’ятдесят чотири тисячі сімсот тридцять чотири гривні вісімдесят одну копійку) заборгованості, з яких 1125168,49 грн. (один мільйон сто двадцять п’ять тисяч сто шістдесят вісім гривень сорок дев’ять копійок) –сума боргу по кредитному договору, 29566,52 грн. (двадцять дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят шість гривень тридцять дві копійки) –3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖМ ГРУП»(42343, Сумська область, с. Сад, вул. 60 років Жовтня, 1, код 33525838) на користь Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»в особі Сумської філії (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, код 20023463) 11547,35 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Бабакова Л.М.

Суддя Гончар Т. В.

Повний текст постанови підписаний 24.11.2010 року.