Рішення № 12459219, 17.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року                    м. Черкаси                              Справа №17/2030

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика

С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Тищенко А.В. - по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/2030

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Скарлет»

простягнення 13248,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Скарлет»(далі-відповідач) 13248,69 грн. заборгованості, з яких: 12232,80 грн. основної заборгованості, 131,48 грн. - 3% річних, 122,33 грн. інфляційних та 762,08 грн. пені.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору постачання товарів № Є10/06-0223 від 23 лютого 2010 року.

У судовому засіданні 22.10.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити, на вимогу суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 27.09.2010 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. Портова, буд. 8).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 12.10.2010 року про порушення провадження у справі, від 22.10.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він в судові засідання 22.10.2010 року та 17.11.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору постачання товарів № Є10/06-0223 від 23 лютого 2010 року (а.с.9-13), за умовами пунктів 1.1.-1.2. якого позивач (постачальник) зобов’язується поставляти відповідачу (Покупцю) продовольчі товари (Товар), у відповідності до замовлення, супровідної документації і прийнятих сторонами змін і доповнень до Договору, що є невід’ємною частиною даного Договору, а відповідач зобов’язується приймати товар та здійснювати його оплату, в порядку та на умовах, визначених у договорі; асортиментний перелік товару, що поставляється за цим Договором, його штрихований код та ціна за одиницю товару погоджуються сторонами в замовленнях і вказуються у накладних, які є невід’ємною частиною цього договору.

Сторони в пунктах 2.1.-2.3. встановили умови постачання товару, а саме: постачання товару здійснюється на умовах DDU-склад відповідача, розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Берегова, буд. 20 (у редакції Інкотермс-2000); право власності на товар, а з ним і ризик випадкової загибелі переходить від позивача до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладних, що свідчать про передачу товару.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, згідно з яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору постачання товарів № Є10/06-0223 від 23 лютого 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 49839,74 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000082 від 01.03.2010 року на суму 18315,73 грн., № РН-0000097 від 30.03.2010 року на суму 13291,20 грн., № РН-0000154 від 06.05.2010 року на суму 18232,81 грн. (а.с.14-16).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 4.4. договору встановили, що відповідач зобов’язується здійснювати позивачу оплату поставленого за цим договором товару на протязі не більше ніж 21 (двадцяти одного) календарних днів з моменту отримання товару та підписання відповідної накладної відповідачем.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по видатковим накладним по кожній окремо, а саме: № РН-0000082 від 01.03.2010 року - до 22.03.2010 року, № РН-0000097 від 30.03.2010 року - до 20.04.2010 року, № РН-0000154 від 06.05.2010 року - до 26.05.2010 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, сплатив лише 37606,74 грн., його заборгованість на момент подання позову складає 12233 грн., але оскільки позивач просить стягнути 12 232,80 грн., то суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 7.2. договору, згідно з яким за несвоєчасну та (або) у неповному розмірі оплату вартості товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від суми неоплаченого товару.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати інфляційні, 3% річних та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом встановив періоди нарахування пені:

І період - за видатковою накладною № РН-0000082 від 01.03.2010 року (до 22.03.2010 року): з 28.05.2010 року до 08.06.2010 року на суму заборгованості 18232,80 грн.;

ІІ період - за видатковою накладною № РН-0000097 від 30.03.2010 року (до 20.04.2010 року): з 09.06.2010 року до 01.07.2010 року на суму заборгованості 13232,80 грн.;

ІІІ період - за видатковою накладною № РН-0000154 від 06.05.2010 року (до 26.05.2010 року): з 02.07.2010 року до 27.09.2010 року на суму заборгованості 12232,80 грн.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 762,08 грн., встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –762,64 грн.), але оскільки позивач просить стягнути пеню в сумі 762,08 грн., то задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

18232,8028.05.2010 - 08.06.20101210,25 %0.0562 %(18232,80*12*0,0562/100)=122,96

13232,8009.06.2010 - 01.07.2010239,50 %0.0521 %(13232,80*23*0,0521/100)=158,57

12232,8002.07.2010 - 07.07.2010

08.07.2010 –09.08.2010

10.08.2010 - 27.09.20106

33

499,50 %

8,50 %

7,75 %0.0521 %

0.0466 %

0.0425 % (12232,80*6*0,0521/100)=38,24

(12232,80*33*0,0466/100)=188,12

(12232,80*49*0,0425/100)=254,75

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 131,48 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

18232,8028.05.2010 - 08.06.2010123 %(18232,80*3%*12днів/365)=17,98

13232,8009.06.2010 - 01.07.2010233 %(13232,80*3%*23дня/365)=25,02

12232,8002.07.2010 - 27.09.2010883 %(12232,80*3%*88днів/365)=88,48

Позивач користуючись своїм правом нараховує інфляційні за період з 02.07.2010 року по 27.09.2010 року на суму заборгованості 12232,80 грн.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 122,33 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –477,07 грн.), але оскільки позивач просить стягнути інфляційні в сумі 122,33 грн., то задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

липень 2010 року12232,8099,8-24,47

(12232,80*99,8/100=12208,33-12232,80)

серпень 2010 року12232,80101,2146,79

(12232,80*101,2/100=12379,59-12232,80)

вересень 2010 року12232,80102,9354,75

(12232,80*102,9/100=12587,55-12232,80)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 13248,69 грн., з яких: 12 232,80 грн. основна заборгованість, 131,48 грн. –3% річних, 122,33 грн. інфляційних, 762,08 грн. пені.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 132,49 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Скарлет»(м. Черкаси, вул. Портова, буд.8, п/р 26001074205601 в АТ «Сведбанк», код ЄДРПОУ 36701436) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор»(м. Харків, вул. Червоно жовтнева, буд. 37/34, р/р 260080106058 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236, код ЄДРПОУ 33065976) –12 232,80 грн. основної заборгованості, 131,48 грн. – 3% річних, 122,33 грн. інфляційних, 762,08 грн. пені, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 132,49 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 17.11.2010 року.