Рішення № 12458617, 11.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2010 р.Справа № 9/126 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/126

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Дортранс", м. Київ, просп. Правди, 9-В, кв. 24

до відповідача: приватного підприємства "ПРОК", м. Кіровоград, пров. Макаренка, 1-В

про стягнення 425240,42 грн.,

Представники:

від позивача - Таліпов В.В., довіреність б/н від 11.01.2010 р.;

від відповідача - не брав участі.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Дортранс" подано позовну заяву про стягнення з приватного підприємства "ПРОК" суми боргу з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 425240,42 грн. з покладенням на відповідача судових витрат.

В судовому засіданні 11.11.2010 року представник позивача позов підтримав повністю.

Відповідач письмові пояснення по суті спору суду не надав, позов не заперечив.

Поштовий конверт із ухвалою про порушення провадження у даній справі, направлений відповідачеві за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві, яка підтверджена наданим на вимогу суду державним реєстратором виконавчого комітету Кіровоградської міської ради витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 33-63), повернутий органом поштового зв'язку з відміткою: "по даному адресу нет".

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

За викладених обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Дортранс" (надалі - постачальник) та приватним підприємством "Прок" (надалі - покупець) укладено договір поставки №07/7 (надалі договір №07/7 від 28.02.2007р.), за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору №07/7 від 28.02.2007р. загальна кількість товару: згідно із заявками покупця та накладними.

Згідно п. 4.1. договору №07/7 від 28.02.2007р. постачальник поставляє товар покупцю за цінами, які зазначені в додатках до даного договору, що є невід'ємною частиною, або рахунках-фактурах.

Договір №07/7 від 28.02.2007р. набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2007 року, але в будь-якому випадку до остаточного його виконання.

Договір №07/7 від 28.02.2007р. підписано представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

28.02.2007 року між сторонами спору у кладено Додаток №01 до договору постачання №07/7 від 28.02.2007р. в якому сторони погодили ціну щебеню гранітного на умовах самовивозу кар'єр ТОВ "Нерудпромматеріали" м. Кременчук:

висівки гранітні (0-5 мм.) - 3,55 грн. за тонну;

фракції 20-40 мм. - 30,00 грн. за тонну.

На виконання умов п.4.1. договору №07/7 від 28.02.2007р. позивач направив на адресу відповідача рахунки-фактури із зазначенням строку сплати №СФ-0000109 від 28.03.2007р. на суму 10871,52 грн., №СФ-0000098 від 22.03.2007р. на суму 97339,61 грн., №СФ-0000096 від 19.03.2007р. на суму 234602,76 грн. (а.с.20-22) на загальну суму 342813,89 грн.

Згідно видаткових накладних №РН-0000109 від 30.03.2007р. на суму 10871,52 грн., №РН-0000098 від 26.03.2007р. на суму 97339,61 грн., №РН-0000096 від 21.03.2007р. на суму 234602,76 грн., оригінали яких оглянуті в судовому засіданні 11.11.2010р., позивач поставив відповідачу товар, зазначений в додатку №1 до договору №07/7 від 28.02.2007р. (а.с.17-19).

Отримання товару відповідачем на загальну суму 342813,89 грн. за вищевказаними видатковими накладними підтверджується підписом на них уповноваженої особи та печаткою ПП "Прок".

Згідно акту звірки взаємних розрахунків суми станом з 01.03.2007р. по 31.03.2007р., що складений і підписаний сторонами спору, за відповідачем рахується заборгованість на суму 342813,89 грн. (а.с. 23).

Пунктом 5.1. договору №07/7 від 28.02.2007р. сторони погодили порядок оплати: оплата за товар здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати, впродовж трьох банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури продавця, або оплати товару за домовленістю сторін, але не пізніше 5-ти днів після поставки товару.

Оскільки відповідач в порушення умов договору №07/7 від 28.02.2007р. не перерахував позивачу суму заборгованості за поставлений товар в сумі 342813,89 грн. позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Право позивача на стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьої відсотків річних визначено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обгрунтованого розрахунку позивача сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 05.04.2007 р. по 10.10.2010 р. складає 36234,95 грн., а індекс інфляції за весь час прострочення платежу за період з квітня 2007р. по вересень 2010р. складає 5655,02 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 342813,89 грн., 3% річних за період з 05.04.2007 р. по 10.10.2010 р. в сумі 36234,95 грн. та індексу інфляції за період з квітня 2007р. по вересень 2010р. в сумі 5655,02 грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4696,08 грн. за період з 05.04.2007р. по 29.04.2007р. та в сумі 35840,48 грн. за період з 30.04.2007р. по 05.10.2007р., господарський суд прийшов до висновку, що при обрахуванні пені позивачем невірно було враховано облікову ставку НБУ, а тому невірно розраховано суму пені, що підлягає стягненню з відповідача.

Зважаючи на те, що ставка НБУ в період з 05.04.2007р. по 29.04.2007р. становила 8%, а не 10%, як то зазначено позивачем, та в період з 30.04.2007р. по 05.10.2007р. становила 8,5%, а не 12%, з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 05.04.2007р. по 05.10.2007р. в загальній сумі 28185,88 грн.

Враховуючи умови договору №07/7 від 28.02.2007р. та вимоги чинного законодавства позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Дортранс" підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 412889,74 грн. заборгованості, а саме: 342813,89 грн. основного боргу, 5655,02 грн. індексу інфляції, 36234,95 грн. - 3% річних та 28185,88 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "ПРОК" (м. Кіровоград, пров. Макаренка, 1-В, ідентифікаційний код 24715005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Дортранс" (м. Київ, просп. Правди, 9-В, кв. 24, ідентифікаційний код 31361645) - 412889,74 грн. заборгованості, в тому числі: 342813,89 грн. основного боргу, 5655,02 грн. індексу інфляції, 36234,95 грн. - 3% річних, 28185,88 грн. пені, а також 4128,90 грн. державного мита та 229,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя О.Б. Шевчук

Повне рішення складено: 15.11.2010 р.