Рішення № 12458594, 09.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2010 р.Справа № 18/102 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №18/102

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг", м. Київ

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Долинський птахокомбінат", Кіровоградська область, м. Долинська

про стягнення 71 987,24 грн.

Представники сторін:

від позивача - Чаїн С.Л., довіреність б/н від 11.10.2010р.;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Долинський птахокомбінат" простроченої заборгованості по лізинговій угоді від 17.07.2008 року (Додаток № 02-347 до Генерального фінансового лізингу № 347 від 25.04.2008 р.) в розмірі 71987,24 грн., з якої: 60661,08 грн. заборгованість по простроченим лізинговим платежам, 7168,88 грн. пеня, 2901,40 грн. 3% річних та 1255,88 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов генерального договору фінансового лізингу №347 від 25.04.2008 року та лізингових угод до нього щодо своєчасної сплати лізингових платежів.

Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2010 року заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав, натомість 28.10.2010 року та 09.11.2010 року надіслав до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №3/122.

Розгляд справи в судових засіданнях 16.09.2010 року та 29.10.2010 року відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду.

Оскільки участь представника сторони в судовому засіданні є правом останньої, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення засідань по даній справі та фактичну можливість подання ним витребуваних документів, з огляду на граничні строки вирішення спору, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності представника відповідача.

При розгляді справи господарський суд враховує, що правильним типом акціонерного товариства відповідача є публічне акціонерне товариство (а.с. 36, 59)

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" (Лізингодавець) та відкритим акціонерним товариством "Долинський птахокомбінат" (Лізингоодержувач) укладено генеральний договір фінансового лізингу №347, за умовами якого Лізингодавець зобов'язався придбати у продавця (постачальника) у власність майно, найменування, ціна за одиницю, кількість і загальна вартість якого наведена у лізинговій угоді (Додаток до генерального договору фінансового лізингу) та передати його у тимчасове володіння і користування Лізингоодержувачу на визначених у лізинговій угоді умовах та строк за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно п. 2.2. названого договору зміст цього договору включає загальні умови, які встановлюють права та обов'язки між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем. Істотні умови щодо договору фінансового лізингу, які повинні бути узгоджені сторонами, будуть зазначатись у лізингових угодах (додатки до генерального договору).

За визначеннями, наведеними в п. 1 генерального договору, лізинговий платіж - це грошова сума, яка сплачується Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця та складається з Авансового лізингового платежу та Чергових лізингових платежів.

Сплачуються Лізингові платежі в терміни та в сумах, визначених в Лізингових угодах до даного генерального договору (п. 3.1. договору).

17.07.2008 року між сторонами укладено лізингову угоду, як додаток №02-347 до генерального договору фінансового лізингу №347 від 25.04.2008 року, за умовами якої сторони домовились, що Лізингодавець зобов'язується придбати у продавця (постачальника) у власність та передати у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу новий автомобіль ГАЗ-33104-318-Т "Валдай" (фургон термічний) з холодильним устаткуванням V200 max10 у кількості 2-х одиниць загальною вартістю 342 300,00 грн. (а.с. 18-19).

Пунктом 3 додаткової угоди від 17.07.2008 року сторонами погоджено графік сплати лізингових платежів.

14.10.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до лізингової угоди від 17.07.2008 року та змінено кількість автомобілів, що підлягали передачі відповідачеві з 2-х одиниць на 3 одиниці загальною вартістю 513 450,00 грн. і узгоджено графік сплати лізингових платежів з розрахунку зміненої вартості майна (а.с. 20).

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту приймання-передачі від 04.09.2008 р. на виконання укладених з відповідачем лізингових угод позивачем передано два автомобілі ГАЗ-33104-318-Т "Валдай" (фургон термічний) з холодильним устаткуванням V200 max10 загальною вартістю 342 300,00 грн. (а.с. 21).

Відповідач в свою чергу, прийняв зазначені автомобілі, про що свідчить наявний в акті підпис особи, уповноваженої з боку відповідача на прийняття автомобілів за довіреністю №946566 від 03.09.2008 року (а.с. 22).

Поряд з цим, відповідачем свої зобов'язання щодо належної оплати лізингових платежів у відповідності до узгоджених графіків не виконано. Так, згідно виписки по банківським рахункам, відповідачем сплачено позивачеві лише авансовий лізинговий платіж за два автомобілі в розмірі 83 636,54 грн. Наступні платежі, які згідно графіку підлягали сплаті 21-го числа кожного місяця - жовтня, листопада, грудня 2008 р. і січня 2009 р., відповідачем не сплачені. За розрахунком позивача, наведеним з урахуванням фактичної кількості переданих автомобілів в кількості 2-х одиниць, заборгованість відповідача за вказаний період становить 60 661,08 грн. (а.с. 64).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 3.3. лізингової угоди відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі в терміни, на умовах та у сумах, визначених Графіком.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем узгоджених в Графіку платежів, заявлена позивачем сума лізингових платежів в розмірі 60 661,08 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в п. 8.4.1. генерального договору фінансового лізингу від 25.04.2008 року передбачено відповідальність Лізингоодержувача за порушення обов'язку зі своєчасної сплати чергових Лізингових та інших платежів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми платежів за кожен день прострочення.

З урахуванням викладеного, за порушення грошового зобов'язання з відповідача підлягає стягненню пеня, що заявлена позивачем в розмірі 7 168,88 грн. згідно наведеного ним розрахунку (а.с. 62).

Підлягають стягненню з відповідача також заявлені позивачем 3 % річних в сумі 2 901,43 грн. та інфляційні нарахування, які становлять 1 255,89 грн., у відповідності з наведеним розрахунком (а.с. 65, 66).

Так, частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного вище та наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги ТОВ "АІС-Лізинг" про стягнення з ПАТ "Долинський птахокомбінат" - 60 661,08 грн. суми основного боргу, 7 168,88 грн. пені, 2 901,40 грн. 3% річних та 1 255,88 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом Кіровоградської області справи № 3/122 (а.с. 44-45, 57-60) задоволенню не підлягає в силу наступного.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Як вбачається з наданих відповідачем клопотань та ухвали суду про порушення провадження у справі № 3/122, предметом заявленого позову є визнання недійсним пункту 8.9.1. генерального договору фінансового лізингу №347 від 25.04.2008 року.

Зміст оскарженого відповідачем по іншій справі пункту договору передбачає, що Лізингодавець має право розірвати генеральний договір та/або окрему лізингову угоду у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив черговий лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, зазначеному у відповідній лізинговій угоді. В разі якщо лізингоодержувач прострочить сплату чергового лізингового платежу за цим договором на строк понад 30 днів, Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача одночасної дострокової сплати всіх чергових лізингових платежів по лізинговій угоді, а Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж Лізингодавцю протягом 10 календарних днів з моменту направлення йому Лізингодавцем відповідної письмової вимоги. Сторони дійшли згоди про те, що з моменту направлення Лізингодавцем вищезазначеної вимоги, строк погашення усієї несплаченої Лізингоодержувачем частини загальної вартості майна вважається таким, що настав.

Тобто, даний пункт визначає право позивача на розірвання генерального договору та дострокове стягнення платежів.

Поміж тим, предметом заявленої позивачем вимоги по даній справі не є дострокове стягнення платежів. Як встановлено судом та слідує з розрахунку позивача, останній просить стягнути платежі за лізинговим договором, строк сплати яких настав (прострочені платежі). Відповідно й позовні вимоги по справі не обґрунтовані посиланням на оскаржуваний по іншій справі пункт 8.9.1. генерального договору фінансового лізингу №347 від 25.04.2008 року.

За даних обставин, у господарського суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №3/122.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Долинський птахокомбінат" (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. 40-річчя Жовтня, 143, ідентифікаційний код 00443660, р/р 260050101782 в ПАТ КБ "Фінансова ініціатива", МФО 380054) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, ідентифікаційний код 33635277, р/р 26008060294196 в філії "Розрахунковий центр" ЗАТ КБ "Приватбанк" у м. Києві, МФО 320649) - заборгованість в сумі 71 987,24 грн., з якої: 60 661,08 грн. сума основного боргу, 7 168,88 грн. пені, 2 901,40 грн. 3% річних та 1 255,88грн. інфляційних втрат, а також 719,87 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 15.11.2010 року.