Рішення № 12458426, 25.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.10 р. Справа № 14/226

за позовом Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”,

ЄДРПОУ 26221744, м.Донецьк в особі виробничої одиниці

„Ясинувататепломережа”, ЄДРПОУ 05759681, м.Ясинувата

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

код НОМЕР_1, м.Макіївка

про стягнення 12911 грн. 40 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Буцик Р.А.-юрисконсульт

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа”, м.Ясинувата, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Макіївка, про стягнення заборгованості в сумі 12911,40 грн., у тому числі основний борг в сумі 10698,48 грн., інфляція в сумі 788,41 грн., три проценти річних в сумі 158,28 грн. та пеня в сумі 1266,23 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №149 від 15.10.2004р., акт на включення опалення, розрахунок суми позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (списки відправлень поштової кореспонденції від 20.10.2010р., 27.10.2010р., 16.11.2010р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

15.10.2004р. між сторонами був підписаний договір №149 на постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобовязання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п.2.1 договору №149 від 15.10.2004р. теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

-опалення та вентиляцію в період опалювального сезону;

-гаряче водопостачання протягом року, за виключенням 15 днів планового ремонту згідно з графіком, затвердженим держадміністрацією;

-технологічні потреби;

-кондиціювання повітря.

За змістом додатку №1 до договору №149 від 15.10.2004р. теплова енергія постачається позивачем до приміщення площею 150,5 кв.м, розташованого у будинку по АДРЕСА_1.

Згідно з п.5.1 договору №149 від 15.10.2004р. облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку.

За змістом п.5.5 договору №149 від 15.10.2004р. при відсутності приладів обліку або виході іх з ладу, кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначають, як виняток, розрахунковим способом.

У відповідності до умов вказаного договору позивачем за період з січня по квітень 2009р. було поставлено відповідачу теплову енергію на суму 10698,48 грн.

Факт постачання позивачем теплової енергії до приміщення, розташованого у будинку по АДРЕСА_1, протягом вказаного періоду з боку відповідача не заперечується.

За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п.6.1, 6.2 договору №149 від 15.10.2004р. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, за 1 кв.м опалення та 1 куб.м. гарячої води. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно до п.6.4 договору №149 від 15.10.2004р. якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

За приписом п.6.3 договору №149 від 15.10.2004р. відповідач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує позивачу 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Споживачу, що не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договорними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді згідно діючих „Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КГМ 204 України 244-94”. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.5 договору).

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 10698,48 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з січня по вересень 2010р. нараховано та предявлено до стягнення інфляцію в сумі 788,41 грн. та три проценти річних в сумі 158,28 грн. за період з 16.01.2010р. по 15.07.2010р.

За висновками суду, розрахунок суми інфляції та трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

Згідно з п.7.2.3 договору №149 від 15.10.2004р. позивачем також нараховано та предявлено до стягнення пеню в сумі 1266,23 грн. за період з 16.01.2010р. по 15.07.2010р.

За висновками суду, позов в частині вимог про стягнення пені підлягає залишенню без задоволення.

Зокрема, згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Як було встановлено судом вище, відповідач мав виконувати свій обовязок зі сплати вартості отриманої теплової енергії за договором №149 від 15.10.2004р. не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.5 договору).

Як наслідок, з урахуванням вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування пені за несвоєчасне проведення розрахунків за період з січня 2009р. по квітень 2009р. припиняється відповідно 16.11.2009р.

Відповідних позовних вимог про стягнення пені за вказаний період позивачем не заявлено.

Одночасно, враховуючи неправомірність нарахування пені за період з 16.01.2010р. по 15.07.2010р. позов в частині вимог про стягнення пені в сумі 1266,23 грн. підлягає залишенню без задоволення.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав, в судові засідання на виклик суду не зявився. Поважних причин невиконання вимог суду не встановлено.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичих осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 станом на 29.10.2010р. міститься в Єдиному державному підприємстві юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та проживає за адресою: АДРЕСА_2.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу, інфляції та трьох процентів річних доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, проте в частині вимог є неправомірним, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 10698,48 грн., інфляції в сумі 788,41 грн. та трьох процентів річних в сумі 158,28 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа”, м.Ясинувата до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Макіївка на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа”, м.Ясинувата основний борг в сумі 10698 грн. 48 коп., інфляцію в сумі 788 грн. 41 коп. та три проценти річних в сумі 158 грн. 28 коп., всього заборгованість в сумі 11645 грн. 17 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 116 грн. 45 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 212 грн. 85 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа”, м.Ясинувата відмовити.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 25.11.2010р.

Суддя Левшина Г.В.