Рішення № 12458151, 11.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

11.11.2010Справа №2-11/3205-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ, (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г);

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестр», м.Сімферополь, (95001, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 14).

про стягнення 514328,39 грн.

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Варданян К.А., представник, дов. від 14.07.2010р.;

Від відповідача – не з`явився.

Сутьспору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ, звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестр», м. Сімферополь, про стягнення 514328,39 грн. заборгованості, у тому числі: 397271,80 грн. основного боргу, 42203,33 грн. пені, 11003,88 грн. 3% річних, 41070,38 грн. збитків, понесені у зв’язку із знеціненням грошових коштів, 22779,00 грн. штрафу.

13.09.2010 р. до господарського суду АР Крим надійшла заява від позивача про зменшення позовних вимог, в зв`язку з помилкою в розрахунках, у якій він просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 397271,80 грн., пеню – 27780,26 грн., 3% річних – 11003,88 грн., інфляційні – 41070,38 грн., штраф – 11389,50 грн.

Відповідач проти позову заперечував, по мотивам, викладеним у відзиві.

08.11.2010 р. позивачем надано уточнення позовних вимог, відповідно до якого, позивачем надано перерахунок штрафних санкцій, в зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача: 397271,80 грн. основного боргу, 43404,47 грн. пені, 12961,27 грн. 3 % річних, 38269,07 грн. інфляції, 11389,50 грн. штрафу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестр» (Відповідач) було укладено договір фінансового лізингу від 14.02.08р. № 080214-71/ФЛ-Ю-А.

Відповідно до умов Договору, Позивач зобов'язався передати Відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а Відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором, (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору строк користування лізингаодержувачем майна становить 25 місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі майна згідно пункту 4 3. даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

Згідно п. 3.1, 3.1.1., 3.1.2, 3.2. договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору) та пунктів 3.4.1.- 3.4.5 договору.

Пунктом 3.3 договору, передбачено, що загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим договором складає суму без ПДВ 20% - 117 144,71 гривень, при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору). Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.4.1 - 3. 4.5. договору.

Згідно п. 3.4.1 Лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу). Сума Sn, що підлягає сплаті на користь Лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу) визначається наступним чином:

Sn = SO * Kn

Ко

Де Кn – курс гривні до долару США в розрахунку на один долар (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), збільшений на 1,5 %;

Ко – курс гривні до долару США (кількість гривень отримана від продажу одного долару США), за яким банківська установа фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) кредиту у іноземній валюті, отриманого для придбання майна та його подальшої передачі у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу (надалі банківська установа).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу, згідно до вищевказаних договору булу передано майно на суму 569475,00 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджено актом прийому-передачі від 29.02.2008 р., який підписаний обома сторонами, (а.с. 39).

Додатком № 1 до Договору фінансового лізингу від 14.02.2008 року (а/с 32), підписаним між позивачем та відповідачем, встановлений графік сплати лізингових платежів строком з 22.02.2008 року по 27.03.2010 року.

Проте всупереч прийнятих на себе зобов’язань за договором фінансового лізингу відповідач допустив прострочку по оплаті лізингових платежів, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 397271,80 грн., яка станом на 01.06.2010 року складає:

-          з 27.01.09р. заборгованість збільшилась на суму 46146,80 грн., без врахування штрафних санкцій, (довідка про нарахування лізингових платежів від 27.01.2009 р., а.с.13);

-          з 27.02.2009 р. заборгованість збільшилась на суму 47972,17 грн., без врахування штрафних санкцій, (рахунок – фактура № СФ-902068 від 27.02.2009 р.), (довідка від 27.02.2009 р., а.с. 14);

-          з 27.03.2009 р. заборгованість збільшилась на суму 45186,94 грн., без врахування штрафних санкцій, (рахунок – фактура № СФ-904201 від 27.03.2009 р., (довідка-розрахунок від 27.03.2009 р., а.с.15);

-          з 27.04.2009 р. заборгованість збільшилась на суму 43019,36 грн., без врахування штрафних санкцій, (рахунок – фактура № СФ-905827 від 27.04.2009 р., (довідка-розрахунок від 27.04.2009 р., а.с.16);

-          з 27.05.2009 р. заборгованість збільшилась на суму 39986,55 грн., без врахування штрафних санкцій, (рахунок – фактура № СФ-907471 від 27.05.2009 р.), (довідка – розрахунок від 27.05.2009 р., а.с.17).

Також, з 29.05.2009 р. заборгованість збільшилась на суму 174 959,98 грн., без врахування штрафних санкцій, (рахунок – фактура № СФ-926892 від 29.05.2009р., а.с. 23). Зазначена сума нарахована відповідно до п.14.8 Договору, який передбачає, що у разі прострочення сплати будь-якого чергового платежу на строк понад 30 днів, лізінгодавець має право вимагати дострокової сплати усієї несплаченої суми на момент направлення відповідної письмової вимоги, а лізінгоодержувач зобов’язаний сплатити її протягом 10 днів з моменту направленні йому відповідної вимоги. Сторони дійшли згоди про те, що з моменту направлення лізінгодавцем зазначеної вимоги строк погашення усієї несплаченої лізінгоодержувачем частини загальної вартості майна вважається таким, що настав.

Оскільки станом на 29.05.2009р. строк заборгованості відповідача становив сім місяців, позивач згідно п. 14.8 Договору направив відповідачу вимогу № 2910 від 28.05.2009р. про сплату загальної вартості предмету лізингу (а.с.135), що підтверджується описом вкладення (а.с. 134) та не заперечується відповідачем.

Оскільки сторони погодились у п.1.4.8 договору, що строк погашення усієї несплаченої лізінгоодержувачем частини загальної вартості майна вважається таким, що настав, (з моменту направлення вимоги позивача про сплату відповідачем простроченої, понад 30 днів заборгованості) вимоги позивача щодо стягнення дострокової сплати усієї несплаченої суми на момент направлення відповідної письмової вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Отже, за період користування майном з 27.01.2009 р. по 01.06.2010 р., відповідач повинен був сплатити позивачу 222 311,82 грн. згідно графіку сплати лізингових платежів, а також 174 959,98 грн. заборгованості у відповідності з п. 14.8 договору.

Також, як свідчать матеріали справи, позивачем також було направлено відповідачу лист-повідомлення № 2913 від 31.05.2009р. (а.с. 107) про розірвання договору, що підтверджується описом вкладення (а.с. 134) та не заперечується відповідачем.

Таким чином договір від 14.02.2008 р. № 080214-71/ФЛ-ЮА був розірваний та припинив свою дію згідно п.16.3.2 Договору, яким передбачено право лізингодавця на дострокове розірвання договору у односторонньому порядку якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж та прострочення становить більш 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку.

Згідно п. 5.1.6. Договору у разі дострокового припинення дії Договору вилучення майна не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх несплачених платежів до дати видлучення майна, передбачених договором в тому числі несплаченої суми штрафних санкцій.

Предмет лізингу повернуту 19.06.2009р. згідно акту прийому-передачі (а.с.119).

Отже, станом на момент повернення майна згідно п. 5.1.6. Договору сплаті підлягає загальна сума заборгованості 397271,80 грн., зокрема:

- 222 311,82 грн. за період користування майном з 27.01.2009 р. по 01.06.2010 р. згідно графіку сплати лізингових платежів;

- 174 959,98 грн. заборгованості у відповідності з п. 14.8 договору.

Пунктом 11.2.1 договору передбачено, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 даного Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавець буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), Лізингоодержувач у термін 5 (п'яти) банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від Лізингодавця.

Так позивачем відповідачу нараховано пеню за період з 28.01.2009 р. по14.12.2009 р., у розмірі 43404,47 грн., яка розрахована позивачем згідно графіку за кожний період основної заборгованості за лізинговими платежами (з січня 2009 р. по травень 2009 р.), але не більше 6 місяців. Отже пеня розрахована позивачем вірно та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Так, позивачем було нараховано відповідачу 12 961,27 грн. 3% річних, за період з 28.01.2009 р. по 01.06.2010 р., та 38 269,07 грн. індексу інфляції, за період з 28.01.2009 р. по 01.06.2010 р., які розраховані вірно та підлягають стягненню.

Пунктом 8.2.1. договору відповідач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення кредитору звіту у встановленій формі сторонам, (Додаток № 3 до Договору).

Відповідно до п. 11.2.3 договору за використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна, згідно пункту 8.2.1. договору, порушення умов пункту 14.7 договору Боржник сплачує кредитору штраф у розмірі 1 (один) відсоток від загальної вартості майна на момент укладення відповідного договору за кожен випадок такого порушення.

Відповідачем за період з 1 квартал 2009 р. по 3 квартал 2009 р. звіт в установленій формі не надавався, в зв`язку з чим позивачем нараховано штраф у розмірі 11389,50 грн. за перший та другий квартал.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 397271,80 грн. основного боргу, 43404,47 грн. пені, 12961,27 грн. 3 % річних, 38269,07 грн. інфляції, 11389,50 грн. штрафу, документально встановлений.

За таких обставин уточнені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 15.11.2010 року.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестр», (95000, м. Сімферополь, вул.. Некрасова, буд. 14, ідентифікаційний код 35110077 п/р 26003054904461 в «Приватбак» МФО 384436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354 п/р 26002262400276 в ВАТ «ВіЕйБі Банк» в м. Києві, МФО 380537) 397271,80 грн. основного боргу, 43404,47 грн. пені, 12961,27 грн. 3 % річних, 38269,07 грн. інфляції, 11389,50 грн. штрафу, 5032,96 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Потопальський С.С.