Постанова № 12456938, 17.11.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2010 р. Справа № 13/127-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3661С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 30.09.10 у справі № 13/127-10

за позовом ДП "Український державний центр радіочастот" в особі Сумської філії, м. Суми

до Комунального закладу Охтирська центральна районна лікарня, м. Охтирка

про стягнення 1014, 06 грн.

встановила:

В вересні 2010 р. позивач –ДП «Український центр радіочастот»в особі Сумської філії звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача –Комунального закладу Охтирська центральна районна лікарня, м. Охтирка 852,50 грн. боргу, 74 грн. інфляційних, 12,36 грн. річних, 75,20 грн. штрафу та судові витрати, з посиланням на те, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг за укладеним між сторонами договором № 50/7 від 17.08.2005 р.

Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Лиховид Б.І.) від 30.09.2010 р. по справі № 13/127-10 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що позивач не подав доказів порушення відповідачем умов договору № 50/7 від 17.08.2005 р. на роботи з технічного радіоконтролю параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, в частині оплати за надані послуги (роботи) згідно з ціною, встановленою Додатками до нього.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення безпідставно не взяв до уваги той факт що в період дії договору № 50/7 від 17.08.2005 р. Рішенням НКРЗ від 02.03.2006 р. № 217 були затверджені нові тарифи на роботи (послуги) позивача пов’язані з користуванням радіочастотним ресурсом України, а іншим Рішенням НКРЗ від 11.12.2008 р. № 1256 затверджено тарифи на роботи (послуги) пов’язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, при цьому, внаслідок технічної помилки програмного забезпечення при оформленні рахунків на надані послуги (роботи) УДЦЦ, до відповідача були невірно застосовані тарифи за виконані позивачем роботи (надані послуги) в рамках договору № 50/7 від 17.08.2005 р., внаслідок чого позивачем був недоотриманий прибуток в сумі 852,50 грн. Як зазначає останній, вказані обставини підтверджуються довідкою КРУ від 02.10.2008 р. за № 06-10-04.

Вказані обставини, на думку позивача, є підставами для скасування прийнятого по даній справі рішення, та прийняття судом апеляційної інстанції нового про задоволення позову та ін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з посиланням на те, що відповідач свої зобов’язання за договором № 50/7 від 17.08.2005 р. виконував в повному обсязі, а причиною недоотримання позивачем прибутку за цим договором є неуважне ставлення останнього до своїх обов’язків щодо встановлення по відношенню до своїх замовників граничних тарифів на послуги та ін.

Сторони в судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Позивач надав до суду заяву в якій просить суд розглянути апеляційну скаргу за відсутності його представника.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу також просить суд розглянути апеляційну скаргу за відсутності його представника.

Враховуючи викладене, а також те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, за наявними в даній справі документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріли справи, 16.12.2005 року між сторонами укладено договір № 95 про виконання робіт з нагляду за технічними характеристиками випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.

В подальшому сторонами були укладені, аналогічні за змістом договори № 50/2 від17.08.2005 р. та № 50/2 від 27.04.2006 р.

Відповідно до п. 3.1 Договорів вартість робіт з нагляду визначена за один календарний рік і включає податок на додану вартість. Оплата робіт повинна проводитись авансом на початку року або рівними частинами щомісячно або щоквартально. Періодичність платежів визначено у Додатку до Договору.

Відповідно до п. 3.2 договорів, розрахунки між виконавцем і замовником за роботи з нагляду за технічними характеристиками випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів проводяться за затвердженими у встановленому порядку «Граничними тарифами на послуги, пов'язані з експертизою заявок, наглядом та моніторингом радіоелектронних засобів радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, систем кабельного і ефірно-кабельного телебачення, систем супутникового зв'язку», шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з п. 6.1 цей договір укладений на період в один календарний рік. набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Дата набрання чинності Додатками до нього Договору визначається сторонами у тексті самих Додатків.

Відповідно до п. 6.2 цей Договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний період тривалістю в один календарний рік. якщо жодна із сторін за тридцять днів до закінчення строку) його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі.

Як свідчать матеріали справи, згідно з Додатком № 1 від 01.09.2005 р. до Договору № 50/2 від 17.08.2005 р. про виконання робіт з нагляду за технічними характеристиками випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, вартість робіт за Договором за рік складає 330 грн.

Згідно з Додатком № 1 від 04.04.2006 р. до Договору № 50/2 віл 27.04.2006 рок) на роботи з технічного радіоконтролю параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, вартість робіт за рік складає 330 грн.

Як зазначає позивач, згідно з Довідкою контрольно-ревізійного управління в Сумській області від 02.10.2008 року № 06-10-04 проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Сумської філії Українського державного центру радіочастот за період з 01.01.2006 р. по 31.07.2008 р. та встановлено, що в порушення п. 17 Граничних тарифів, окремим користувачам радіочастотного ресурсу, які фінансуються з місцевого бюджету, надавалися 50-відсоткові знижки, в результаті чого за 2006 рік, 2007 рік та 7 місяців 2008 року від відповідача, якому надавалися послуги згідно з Договором від 27.04.2006 року, недоотримано 852 грн. 50 коп. прибутку.

В зв’язку з зазначеними обставинами, 27.02.2010 р. позивач надіслав відповідачу претензію про оплату заборгованості в сумі 852,50 грн.

Вказану заборгованість відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позивач не подав доказів порушення відповідачем умов договору № 50/7 від 17.08.2005 р. на роботи з технічного радіоконтролю параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, в частині оплати за надані послуги (роботи) згідно з ціною, встановленою Додатками до нього.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв’язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно залишив поза увагою доводи позивача стосовно необхідності нарахування вартості наданих послуг згідно з існуючим тарифами встановленими рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог—відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вже було зазначено вище, п. 3.2 договору передбачено, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи з нагляду за технічними характеристиками випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів проводяться за затвердженими у встановленому порядку «Граничними тарифами на послуги, пов'язані з експертизою заявок, наглядом та моніторингом радіоелектронних засобів радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, систем кабельного і ефірно-кабельного телебачення, систем супутникового зв'язку», шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця.

Суд не звернув увагу що у вказаному пункті договору взагалі не йдеться про встановлення договірної ціни в додатках до договору.

Крім того, суд не врахував норми закону які регулюють обов’язковість встановлених тарифів для визначення ціни товарів (послуг) для всіх суб’єктів господарювання.

Зокрема, відповідно до ст. 189 Господарського кодексу України ціна (тариф) - це форма грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Згідно з ч. З ст. 189 цього ж кодексу, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України встановлено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

За таких обставин, висновки суду щодо встановлення вартості наданих позивачем послуг додатками до договору суперечать вищезгаданим вимогам договору та закону.

Тим більше, що п. 4.2 договору передбачено, що замовник гарантує виконання договірних зобов’язань, що викладені в цьому договорі та оплату робіт (послуг) виконавця згідно з діючими тарифами.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про ціни і ціноутворення" державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

У даному випадку уповноваженим органом державної влади є Національна комісія з питань регулювання зв'язку України.

В період дії договору, Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку від 02.03.2006 р. № 217 затверджено Граничні тарифи на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов’язані з користуванням радіочастотним ресурсом України. Крім того, рішенням НКРЗ від 11.12.2008 р. № 1256 затверджено Тарифи на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов’язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, які діють з 05.01.2009 р.

Згідно з п. 17 Граничних тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку від 02.03.2006. № 217 суб'єкти господарювання - користувачі РЧР, які фінансуються виключно за рахунок Державного бюджету України або які зайняті виробництвом сільськогосподарської продукції в сільській місцевості, усі види робіт оплачують у розмірі 50 відсотків від суми відповідної позиції тарифів. Зниження плати для бюджетних організацій і підприємств застосовується на підставі довідки фінансових органів виконавчої влади про повне фінансування організації чи підприємства за рахунок державного бюджету, а для виробників сільськогосподарської продукції в сільській місцевості -на підставі свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності Держкомстатом України з визначенням реєстраційного коду.

Фінансова та господарська діяльність КЗ «Охтирська ЦРЛ»здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та власних надходжень.

Таким чином, підстав для застосування до відповідача 50 відсоткової знижки за надані позивачем послуги в даному випадку відсутні.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порядок та строки оплати наданих позивачем послуг визначено п. п. 3.1-3.2 договору.

Вимоги позивача про оплату заборгованості (зокрема за відповідною претензією від 27.02.2010 р., яку, з урахуванням п. 3.5 договору можна вважати рахунком) відповідач, всупереч вимогам ст. 530 ЦК України, також не виконав.

За таких обставин, рішення господарського суду про відмову в задоволенні позову підлягає скасуванню, а позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 852,50 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

При цьому, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи відповідача стосовно неуважного ставлення позивачем до своїх службових обов’язків при визначенні вартості послуг при складанні додатків до договору, оскільки укладання договору є двохсторонньою дією, при цьому, відповідач, як господарюючий суб’єкт який згідно з умовами договору взяв на себе певні зобов’язання, укладаючи даний договір на умовах визначення вартості послуг згідно з існуючими тарифами (п. 3.2) таким чином зобов’язаний знати ці тарифи та вміти правильно їх застосовувати при визначенні та оплаті вартості спожитих послуг.

Разом з тим, не підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про стягнення штрафних санкцій, інфляційних та річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

П. 3.5 договору передбачено обов’язок відповідача здійснити оплату протягом 10 днів з дня виставлення рахунку позивачем.

Проте, матеріали справи не містять доказів виставлення позивачем відповідачу рахунку до сплати до моменту надсилання претензії від 27.02.2010 р.

При цьому, розрахунок штрафних санкцій, інфляційних та річних здійснено згідно з наданим позивачем розрахунком з 01.01.2006 р. до 31.07.2008 р.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, підстави вважати що відповідач порушив (прострочив) виконання грошового зобов’язання в період з 01.01.2006 р. по 31.07.2008 р., як про це зазначив позивач, в даному випадку відсутні, в зв’язку з чим, позов в частині стягнення з відповідача інфляційних та річних задоволенню не підлягає.

З цих же підстав, а так само в зв’язку зі сплином позовної давності (ст. 256, 258 ЦК України) також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 85,68 грн. держмита, 42,84 грн. держмита за подання апеляційної скарги та 198,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 30.09.2010 р. по справі № 13/127-10 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу Охтирська центральна районна лікарня (адреса: 42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 57; код 02007472) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»в особі Сумської філії (адреса: 40035, м. Суми, проспект М. Лушпи, буд. 43/2; код 23298373) 852,50 грн. заборгованості, 85,68 грн. держмита, 42,84 грн. держмита за подання апеляційної скарги та 198,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ доручити видати господарському суду Сумської області.

Повний текст постанови підписано 17.11.2010 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.