Постанова № 12456926, 16.11.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2010 р. Справа №Б-50/70-10

Колегія суддів у складі:

головуючого судді-доповідача Лакізи В.В., судді Білоусової Я.О.,

судді Пуль О.А.,

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

апелянта - Кот Т.В., за довіреністю №7674 від 05.11.2010 року;

Міністерства аграрної політики - Дородько Н.Ф., за довіреністю №31-4/16 від 23.03.2010 року;

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лиманський»- Іванюта О.Д., за довіреністю №84 від 06.04.2010 року;

Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»- Болоховцев Є.О., за довіреністю №936 від 16.12.2009 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника, ДП «Харківський завод шампанських вин», (вх.№3604Х/2-6) на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.10.2010 року по справі №Б-50/70-10,

за заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лиманський», с.Куцуруб, Миколаївська область,

до Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», м. Харків, код 30590422,

про банкрутство, -

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2010р. (суддя Усатий В.О.) задоволено клопотання розпорядника майна повністю. Продовжено строк повноважень розпорядника майна ДП “Харківський завод шампанських вин” Бідної Оксани Іванівни до 26.04.2011 р. Відсторонено директора ДП “Харківський завод шампанських вин” Раїну Юрія Івановича від посади директора ДП “Харківський завод шампанських вин”. Покладено виконання обов'язків директора ДП “Харківський завод шампанських вин” на розпорядника майна Бідну Оксану Іванівну. Зобов'язано директора ДП “Харківський завод шампанських вин” Раїну Юрія Івановича в строк 3-х днів з дня винесення цієї ухвали, передати розпоряднику майна Бідній Оксані Іванівни установчі документи, фінансову та бухгалтерську документацію ДП “Харківський завод шампанських вин”, печатки та штампи, матеріальні цінності за актом приймання-передачі. Призначено попереднє засідання на 18 листопада 2010 р. о 12:00. Зобов’язано керівника боржника - розпорядника майна Бідну О.І. розглянути кредиторські вимоги, скласти та надати суду реєстр вимог кредиторів, здійснити аналіз фінансового становища підприємства-боржника та провести інвентаризацію активів боржника, докази чого надати суду.

Директор ДП “Харківський завод шампанських вин” –Раїна Ю.І., не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 19.10.2010 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким на підставі заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лиманський»про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство провадження у справі №Б-50/70-10 припинити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що ухвала господарського суду Харківської області від 19.10.2010 року по справі №Б-50/70-10 була винесена без участі представників сторін, на підставі документів, поданих розпорядником майна Бідною О.І., що призвело до порушення загальних принципів господарського судочинства. Вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги ст.43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки при оцінці наданих документів, які стали підставою для задоволення клопотання Бідної О.І., суд не надав учаснику судового розгляду Державному підприємству «Харківському заводу шампанських вин»права підтвердити або спростувати правову позицію арбітражного керуючого. Крім того, при винесені оскаржуваної ухвали господарським судом Харківської області не була розглянута заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лиманський»про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство , яка була подана 19.10.2010 року.

08.11.2010 року ініціюючий кредитор надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№9384), в якому зазначив, що підтримує позицію керівника Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», не заперечує проти задоволення апеляційної скарги апелянта та припинення провадження по справі №Б-50/70-10. Також зазначив, що ним було подано заяву про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки станом на 19.10.2010 року у повному обсязі ДП «ХЗШВ»сплатило на корить СВК «Лиманський»заборгованість у сумі 3980437,72 грн. Звернув увагу на те, що СВК «Лиманський»є єдиним кредитором у справі, тому що оголошення про порушення справи про банкрутство відносно боржника до офіційних друкованих органів не надавалось і відповідного опублікування не було. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, зазначену заяву не розглянув, чим порушив вимоги ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України.

08.11.2010 року представник боржника –Болоховцев Є.О. надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№9391), в якому зазначив, що підтримує вимоги апеляційної скарги директора ДП «ХЗШВ»та просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 19.10.2010 року по справі №Б-50/70-10, провадження у справі припинити.

Арбітражний керуючий Бідна О.І. в судове засідання не з’явилася, однак надіслала клопотання (вх.№9383), яким просила відкласти розгляд справи та призначити судове засідання на іншу дату, у зв’язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в медичному закладі та відсутністю об’єктивної можливості бути присутньою у судовому засіданні.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки відсутність Бідної О.І. не є перешкодою для розгляду справи по суті. Крім того, статтею 102 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2010 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.11.2010 року.

У судовому засіданні 08.11.2010 року представник апелянта підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі. Представники Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»та Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лиманський»оголосили свої відзиви на апеляційну скаргу, якими підтримали позицію апелянта з тих же підстав, які зазначені скаржником.

Представник Міністерства аграрної політики України письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні оголосив, що, не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, міністерство подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу господарського суду Харківської області від 19.10.2010 року по справі №Б-50/70-10 скасувати, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зазначив, що суд першої інстанції не врахував приписів ч. 2 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»та не звернув уваги на те, що клопотання розпорядника майна не містить конкретних відомостей та фактів, які б свідчили про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна та вчинення ним дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів. Також пояснив, що при винесенні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не було вказано на конкретні протиправні дії директора ДП «Харківський завод шампанських вин»та не було визначено конкретний склад правопорушення.

Крім того, представник Міністерства аграрної політики України звернув увагу, що у відповідності до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»прийняття судових рішень, пов'язаних з вирішенням питань щодо прав та законних інтересів учасників справи, має відбуватися за участю осіб, права та інтереси яких зачіпаються. На думку представника міністерства, суд першої інстанції безпідставно не викликав у судове засідання 19.10.2010 року директора боржника Раїну Ю. І. та Мінагрополітики, чим позбавив їх можливості викласти свою позицію стосовно заявлених вимог.

Представником Міністерства аграрної політики України в судовому засіданні були надані відповіді на запитання суду, з яких вбачається, що міністерству було відомо про конфлікт між керівником ДП «Харківський завод шампанських вин»та арбітражним керуючим, але доказів щодо вжиття заходів врегулювання зазначеного конфлікту міністерством не надано. Також з боку власника майна не вживалося будь-яких заходів щодо запобігання банкрутству боржника та проведення позасудових процедур у відношенні нього у відповідності до приписів ст.3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2010р. за заявою ініціюючого кредитора порушено провадження у справі про банкрутство боржника на підставі ст. ст. 7, 8, 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” призначено дату підготовчого засідання на 26.04.2010р., зобов’язано боржника надати суду відомості про склад майна, кредиторської та дебіторської заборгованості, про наявність коштів тощо; зобов’язано Державний департамент з питань банкрутства надати суду кандидатуру арбітражного керуючого, погоджену з Міністерством аграрної політики України для призначення розпорядника майна; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 1-2).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2010 року, яка є чинною з моменту її винесення судом, за результатами підготовчого засідання відмовлено боржнику у задоволенні клопотання про припинення провадження по даній справі; зобов’язано ініціюючого кредитора опублікувати в офіційному друкованому органі України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника; встановлено розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора до боржника у сумі 3980437,72 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна –арбітражного керуючого Бідну Оксану Іванівну; відмовлено арбітражним керуючим Караченцеву Ю.Л., Таможанському О.В., Бережному О.І. та Чернишенко О.П. у задоволенні заяви на участь у даній справі; зобов’язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути у встановленому законом порядку вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів; зобов’язано розпорядника майна виконати всі обов’язки передбачені п. 9 ст. 13, п.5 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», надати у попереднє засідання аналіз фінансової, господарської і інвестиційної діяльності боржника, його положення на товарному ринку на час проведення попереднього засідання, який надати до суду до 25.05.2010 року, для чого зобов’язано керівника боржника в строк до 10.05.2010 року забезпечити розпоряднику майна доступ до бухгалтерської та фінансової документації боржника; призначено дати попереднього засідання, проведення перших зборів кредиторів, а також засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання його банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, чи припинено провадження у справі про банкрутство; а також письмово повідомити усіх кредиторів про час і місце проведення попереднього засідання суду (том 2, а.с. 44-47).

Арбітражні керуючі Таможанський О.В., Караченцев Ю.Л. та боржник з ухвалою суду від 26.04.2010 року не погодились та звернулись до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, які були прийнятті 14.05.2010 року до провадження та призначені до розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2010 року апеляційні скарги арбітражного керуючого Таможанського О.В., арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л. та Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.2010 року залишено без змін, справу направлено до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду (том 3, а.с. 59-66).

27.05.2010 року до суду надійшло клопотання розпорядника майна Бідної О.І. (вх.№11889) з проханням прийняти заходи щодо виконання директором ДП «ХЗШВ»вимог ухвали суду від 26.04.2010 року.

07.06.2010 року до суду надійшла заява (вх.№12652) директора Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», в якій просить суд визнати дії арбітражного керуючого Бідної О.І. під час виконання ухвали суду від 26.04.2010 року незаконними та вирішити питання про анулювання її ліцензії АВ№482003 від 10.07.2009 року.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2010 року призначено справу до розгляду на 09.08.2010 року та зобов’язано керівника боржника ДП «ХЗШВ»надати суду пояснення, стосовно фактів, викладених розпорядником майна Бідною О.І. в клопотанні щодо незаконних дій з його боку, а також невиконанні ним вимоги ухвали суду від 26.04.2010 року, надати суду складений і підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером підприємства реєстр вимог кредиторів з посиланням на загальний розмір визнаних вимог кредиторів, а також виконати всі обов’язки, передбачені п.9 ст.13, п.5 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», надати аналіз фінансової, господарської і інвестиційної діяльності боржника, його положення на товарному ринку на час проведення попереднього засідання суду та докази здійсненої інвентаризації активів боржника. Також зобов’язано керівника боржника в строк до 05.08.2010 року забезпечити розпоряднику майна доступ до бухгалтерської та фінансової документації боржника.

12.08.2010 року справу було направлено до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги боржника –ДП «ХЗШВ»на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2010 року та на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.2010 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2010 року касаційну скаргу боржника залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2010 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.2010 року –залишено без змін.

15.10.2010 року від розпорядника майна Бідної О.І. надійшло клопотання (вх.№20064), в якому вона просила суд продовжити строк її повноважень до 26.04.2011 року, відсторонити директора ДП «ХЗШВ»Раїну Юрія Івановича від посади директора з моменту винесення ухвали за результатами розгляду даного клопотання та покласти виконання обов’язків директора на розпорядника майна Бідну О.І., а також зобов’язати Раїну Ю.І. негайно після винесення ухвали за результатами розгляду даного клопотання передати розпоряднику майна Бідній О.І. установчі документи, фінансову та бухгалтерську документацію ДП «ХЗШВ», печатки та штампи, матеріальні цінності за актом приймання-передачі.

19.10.2010 року за результатами розгляду клопотання розпорядника майна Бідної О.І. господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

При винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України та ст. 124 Конституції України акти суду є обов’язковими до виконання, а керівником боржника не виконуються вимоги суду, а саме: не забезпечується розпоряднику майна доступ до бухгалтерської та фінансової документації боржника, не здійснено інвентаризацію всіх активів боржника та не надано суду копій актів інвентаризації, що свідчить про протидію розпоряднику майна виконувати покладені на нього функції та призводить до затягування процедури розпорядження майном боржника та порушення інтересів кредиторів, а також укладення керівником боржника угод, згода на які розпорядником майна обов’язкова, що є порушенням вимог ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 12 та ч.16 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у процедурі розпорядження майном господарський суд за клопотанням учасників провадження у справі про банкрутство може припинити повноваження керівника боржника за таких обставин: якщо керівником не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, керівником створюються перешкоди діям розпорядника майна, керівником вчиняються дії, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, а також якщо керівник допускає інших порушень законодавства.

Згідно ч. 5 ст. 3-1 та ч. 9 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розпорядник майна зобов’язаний разом з іншими обов’язками вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку, скликати збори кредиторів, вживати заходів для захисту майна боржника, а також здійснювати аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становище на товарних ринках; надавати господарському суду та комітету кредиторів відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; окрім того, зобов’язаний виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. При реалізації своїх прав та обов’язків розпорядник майна зобов’язаний діяти сумлінно і розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

На думку колегії суддів апеляційного суду, встановлених законом заходів розпорядник майна може вживати лише на підставі належних установчих, правоустановчих, фінансових та інших документів, які відображують господарську діяльність підприємства-боржника.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розпорядник майна вживала заходів щодо виконання приписів закону та вимог суду, зокрема, неодноразово намагалася пройти на територію Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», проте їй було відмовлено в цьому, що підтверджується актами від 30.04.2010 р., 05.05.2010 р., 14.05.2010 р., 17.05.2010 р., 18.05.2010 р., 19.05.2010 р., 26.05.2010р., 28.05.2010 р., 27.05.2010 р., 31.05.2010 р.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія телеграми, якою розпорядник майна Бідна О.І. просила у зв’язку із недопущенням її на територію ДП «ХЗШВ»для участі у перевірки, яка провадилась Міністерством аграрної політики України, негайно після складання документів надіслати цінним листом з описом вкладення копію акту перевірки та всі документи, пов’язані із перевіркою.

Також направлялись листи №50/70-10-23 від 20.09.2010 року на адресу боржника та №50/70-10-24 від 20.09.2010 року і на адресу голови комітету з конкурсних торгів ДП «ХЗШВ»та телеграми (за зворотнім повідомленням), якими повідомлялось, що невиконання директором боржника ухвал господарського суду Харківської області від 26.01.2010 року та від 21.07.2010 року по справі №Б-50/70-10 унеможливлює надання згоди розпорядником майна на укладання договорів закупівлі товарів, робіт та послуг на суму, що перевищує один відсоток балансової вартості активів.

Розпорядником майна також направлялись листи директору ДП «ХЗШВ»про необхідність виконання вимог ухвал суду та необхідність проведення інвентаризації майна боржника.

30.04.2010 року на адресу розпорядника майна була направлена телеграма, якою повідомлялось, що з метою погодження сумісних дій по виконанню ухвали суду, згідно наказу директора підприємство у період з 05.05.2010 року по 13.05.2010 року не здійснює свою виробничу діяльність. Також листом №871 від 07.09.2010 року було надано відповідь на запит щодо створення і призначення інвентаризаційної комісії та надання документів. У зазначеному листі вказано, що запит уважно розглянутий, але його виконання у вказані терміни неможливо.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла переконливого висновку про те, що директором Раїною Ю.І. грубо порушувалися як приписи Закону про банкрутство так і приписи ухвал господарського суду Харківської області від 26.04.2010 р. та 27.10.2010 р. При цьому, доказів належного виконання або неможливості виконання ним покладених на нього судом обов’язків суду керівником боржника не надано.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що арбітражний керуючий Бідна О.І., внаслідок невиконання керівником боржника ДП «Харківський завод шампанських вин»Раїною Ю.І. вимог ухвал суду, звернулася до прокуратури Ленінського району м.Харкова.

Прокурором Ленінського району м.Харкова радником юстиції за фактом звернення арбітражного керуючого, щодо невиконання рішення суду директором ДП «ХЗШВ»була проведена перевірка та прийнята постанова від 01.10.2010 року, про порушення кримінальної справи стосовно директора ДП «ХЗШВ»Раїни Ю.І. за фактом умисного невиконання та перешкоджання виконанню ухвали господарського суду Харківської області від 26.04.2010 року, що набрала законної сили, за ст.382 ч.1 Кримінального кодексу України.

05.11.2010 року також розпорядником майна надана до суду копія постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 27.10.2010 року, яким відмовлено у задоволені скарги Раїни Ю.І. на постанову про порушення кримінальної справи №24100049 та поновлені слідчі дії.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на таке. З матеріалів справи вбачається, що 15.09.2010 року на ДП «ХЗШВ»проведені тендерні торги на закупівлю сировини та допоміжних матеріалів на суму, яка перевищує 79 млн. грн. та проведені без погодження із розпорядником майна Бідною О.І., що є порушенням ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що розпорядник майна Бідна О.І. дійсно зверталася до керівника боржника з вимогами щодо надання їй відомостей про заходи щодо збереження майна боржника, документів для складання аналізу фінансового становища боржника тощо. Також з матеріалів справи вбачається, що розпорядником майна, окрім письмових запитів з вимогами надати копії документів, здійснювалися заходи щодо ознайомлення з документами у приміщенні підприємства –боржника, що вона з’являлася на підприємство, але не була допущена на територію підприємства, робилися спроби налагодження стосунків між нею та керівником боржника з головною метою її діяльності –діяти сумлінно і розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Таким чином, керівником боржника створювались перешкоди у діяльності розпорядника майна.

Відсторонення керівника боржника від займаної посади можливо при наявності таких умов, як вчинення дій, які порушують права та законні інтереси боржника та кредиторів та є мірою по забезпеченню вимог кредиторів у відповідності до ст. 12 Закону про банкрутство.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство»встановлено, що відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 4 та 5 Господарського процесуального кодексу України у провадженні у справах про банкрутство місцеві господарські суди виносять обов’язкові до виконання на всій території України ухвали, а також приймають постанови про визнання боржників банкрутами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що п.6 ухвали господарського суду Харківської області від 15.04.2010 року з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а саме: зупинено виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинено заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття даної ухвали, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Мораторій –це безумовне зупинення виконання боржником всіх вимог кредиторів по зобов’язанням, строк виконання яких настав до введення мораторію, а також припинення мір, направлених на забезпечення виконання цих зобов’язань.

Основною ціллю мораторію є збереження ліквідаційної (конкурсної) маси боржника. Крім того, введення мораторію передбачає заборону виконання зобов’язань боржника і встановлює спеціальний порядок їх задоволення.

Як свідчать матеріали справи, з 04.10.2010 року по 07.10.2010 року боржником ДП «ХЗШВ»в порушення введеного мораторію на задоволення вимог кредиторів було сплачено ініціюючому кредитору суму заборгованості у повному обсязі.

Згідно з частиною шостої статті 12 Закону дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян.

Дія мораторію не поширюється також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючий санацією згідно з планом санації затвердженим господарським судом або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону. Проте, слід врахувати, що Законом України від 07.03.2002 року №3088-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зі статті 14 Закону виключено норми, які дозволяли боржникові при проведені процедури розпорядження майном одночасно задовольняти вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів (далі –реєстр). Тому боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною 6 статті 12 Закону не поширюється дія мораторію. Задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Дія мораторію поширюється на задоволення вимог кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред’явлені до виконання виконавчі документи.

Задоволення боржником грошових вимог ініціюючого кредитора вже після порушення провадження у справі про банкрутство не є законною підставою для припинення провадження у справі. Такі дії порушують правила мораторію.

Така правова позиція колегії суддів узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у п.п. 38, 39,70 постанови Пленуму «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18.12.2009 року.

Щодо вимоги заявника апеляційної скарги, на підставі заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лиманський»про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство провадження у справі №Б-50/70-10 припинити, то колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Частина 3 зазначеної статті містить обмеження щодо розгляду вимог, які не були предметом розгляду в місцевому господарському суді. Вимоги, які судом першої інстанції не розглядалися, не приймаються і не розглядаються апеляційним господарським судом.

Вимоги щодо припинення провадження у справі в суді першої інстанції в судовому засіданні 19.10.2010 року не розглядались.

Крім того, колегія суддів зазначає, що заява СВК «Лиманський»(вх.№23713) була отримана господарським судом 19.10.2010 року о 17:30 годин, тобто вже після судового засідання, на якому винесена оскаржувана ухвала, що підтверджується відповідним записом на заяві.

Таким чином, судова колегія вважає, що вимоги апеляційної скарги керівника Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»Раїни Ю.І. про припинення справи про банкрутство не підлягають розгляду апеляційним господарським судом, тому що такі вимоги не були предметом розгляду у судовому засіданні 19.10.2010 року.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що ініціюючим кредитором необґрунтовано були порушені приписи ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ухвали господарського суду від 26.04.2010 р. щодо здійснення протягом десяти днів офіційної публікації про порушення провадження у справі про банкрутство, що є свідченням умисного затягування судової процедури розпорядження майном і порушення інтересів інших кредиторів боржника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 19.10.2010 року по справі №Б-50/70-10, якою задоволено клопотання розпорядника майна у повному обсязі є законною та обґрунтованою, прийнятою при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга керівника ДП «ХЗШВ»- залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 12, 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтями 99, 100, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу керівника Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.10.2010 року по справі №Б-50/70-10 залишити без змін.

Справу №Б-50/70-10 направити до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя           Лакіза В.В.

Суддя           Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2010 року.