Постанова № 12456743, 05.11.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01"листопада 2010 р. Справа № 39/44-10-27/387-09

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В.,

суддя Афанасьєв В.В.,

суддя Слободін М.М.,

при секретарі –Парасочці Н.В.,

за участю представників сторін :

позивача –представник Ушаков В.В. за довіреністю від 01.06.2009 р.,

1-го відповідача –не з'явився,

2-го відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3184Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 06 липня 2010 р. у справі № 39/44-0-27/387-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техекс», м. Харків,

до 1. Закритого акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Пайпхаус», м. Харків,

про стягнення 285674,06 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06 липня 2010 р. (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги позивача задоволено. Стягнуто з ТОВ «Криворіжіндустрбуд»на користь ТОВ «Техекс»26777,30 грн. основного боргу, 6409,98 інфляційних, 6050,78 грн. 3% річних, 38377,55 грн. пені, 40062,36 грн. штрафу, 1428,37 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ТОВ «Пайпхаус»на користь ТОВ «Техекс» 26777,30 грн. основного боргу, 1428,37 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 147068,99 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі п.1.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю спору.

Позивач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржуване рішення, виклавши його резолютивну частину в частині стягнення з відповідачів заборгованості у наступній редакції:

Стягнути з ЗАТ «Криворіжіндустрбуд» на користь ТОВ «Техекс»6409,98 грн. інфляційних, 6050,78 грн. 3% річних, 38377,55 грн. пені, 40062,36 грн. штрафу, 909,01 грн. державного мита, 75,10 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути солідарно з ЗАТ«Криворіжіндустрбуд» та ТОВ «Пайпхаус»на користь ТОВ «Техекс»53554,61 грн. основного боргу, 1947,73 грн. державного мита та 160,90 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу». В іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, неправильно застосував правила солідарної відповідальності, яка застосовується у разі притягнення до відповідальності поручителя. Також, апелянт просить звернути увагу суду на те, що у резолютивній частині рішення помилково судом першої інстанції вказано неправильне найменування відповідача, а саме: замість організаційно-правової форми «закрите акціонерне товариство»вказано організаційно-правову форму «товариство з обмеженою відповідальністю».

Відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом брати участь в судовому засіданні 01.11.2010 р., про причину неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про вручення їм ухвали апеляційного суду від 04.10.2010 р., у зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції вирішила розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до приписів статті 75 ГПК України.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 ГПК України, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, 10.02.2009 р. між 1-м відповідачем та позивачем було укладено договір поставки № 10/02/14-09-36 (номер реєстрації договору у відповідача 1 - № 14-09-36), відповідно до умов якого позивач (по договору –постачальник) взяв на себе зобов’язання передавати у власність 1-му відповідачеві (по договору покупець) сантехнічну та іншу продукцію, яка визначається відповідно до заявок покупця, виставлених рахунків-фактур та видаткових накладних, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити продукцію.

Згідно умов договору поставки (п.3.1.1) оплата поставленої продукції здійснюється по факту поставки, але не пізніше 2 (двох) календарних місяців з дня поставки першої партії продукції.

Судом вірно встановлено, що позивач належним чином і в установлені строки виконав свої зобов’язання за договором поставки у повному обсязі, в період з 18.02.2009 р. по 29.05.2009 р. здійснив поставку товару декількома партіями, що підтверджується наявними у справі видатковими накладними та довіреностями. Загалом сума поставки складає 1100623,60 грн.

Проте, 1-й відповідач у рамках договору поставки станом на дату подання позову здійснив оплату отриманого товару лише частково –в сумі 900000,00 грн., а тому, станом на дату подання позову за даними позивача рахується заборгованість у розмірі 200623,60 грн. грн., яка й була заявлена до стягнення та на яку позивачем здійснені відповідні нарахування.

Як вбачається із матеріалів справи, 1-й відповідач (боржник) суму боргу не заперечував та не спростовував, під час розгляду справи у суді першої інстанції здійснив оплату заборгованості на суму 147068,99 грн., у зв’язку з чим судом першої інстанції з урахуванням приписів ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України правомірно було припинено провадження у справі в цій частині позову, за відсутністю предмету спору.

Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, станом на дату прийняття рішення по справі залишок несплаченого боргу становив 53554,61 грн.

Позивачем при поданні позову заявлено вимоги про стягнення суми основного боргу з боржника (1-го відповідача) та поручителя (2-го відповідача).

При цьому, на підтвердження правомірної своїх позовних вимог позивачем до матеріалів справи надано укладений між ним та ТОВ «Пайпхаус»(2-м відповідачем) договір поруки від 17.02.2009 р., за умовами якого 2-й відповідач зобов’язався відповідати по зобов’язанням 1-го відповідача перед позивачем в частині сплати 100% (сто відсотків) вартості поставленої продукції, за спірним договором поставки. Договором поруки встановлено, що ним не забезпечується оплата збитків, інфляційних нарахувань, процентів річних та відповідних штрафних санкцій за договором поставки.

Колегія суддів зазначає, що договір поруки станом на дату прийняття спірного рішення не був розірваний та не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, а відтак, в силу положень ст. 204 ЦК України він є правомірним.

З урахуванням вищенаведених фактичних обставин справи та положень ст. ст. 526 та 554 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення несплаченої суми основного боргу у розмірі 53554,61 грн. солідарно з обох відповідачів.

Разом з тим, визнаючи правомірність позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу солідарно з обох відповідачів, місцевим господарським судом без жодних правових обґрунтувань вирішено стягнути з кожного відповідача по 26777,30 грн. Така правова позиція суду першої інстанції не узгоджується з нормами чинного законодавства, а відтак, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду в цій частині підлягає зміні та викладенні резолютивної частині рішення в частині стягнення 53554,61 грн. основного боргу відповідно до приписів чинного законодавства.

Щодо вимог позивача про стягнення з 1-го відповідача інфляційних втрат, 3% річних, пені, штрафу, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення в цій частині вимог позивача у повному обсязі, та зазначає, що такі вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України, п. 4.2, 4.3 спірного договору поставки та фактичних доказах. Колегією суддів перевірені розрахунки позивача по вказаним сумам. При цьому колегія суддів враховує також і те, що 1-м відповідачем рішення суду в цій частині не було оскаржено, що свідчить про його фактичну згоду із стягненням вищенаведених сум.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення вірно встановлені усі фактичні обставини справи та правильно застосовані положення чинного законодавства, однак, допущено помилки у стягненні суми основного боргу шляхом поділу цієї суми та стягнення її з кожного відповідача, а не солідарно з обох відповідачів, як то передбачено ст. 554 ЦК України, що також призвело до невірного розподілу судових витрат. Також, судом першої інстанції в резолютивній частині рішення невірно зазначено організаційно-правову форму 1-го відповідача, в відтак, оскаржуване рішення підлягає зміні шляхом викладення його резолютивної частині в іншій редакції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 80 п. 1-1 ч. 1, 99,101, 102, пунктом 4 ч.1 ст. 103, п. 4 ч.1 ст. 104, ст. 105, ГПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техекс»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 06 липня 2010 р. у справі № 39/44-10-27/387-09 змінити, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

«Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд»(50051 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул.. Орджонікідзе, 10 п/рахунок 26003120084980 в КФ ВАТ «Банк Фінанси та Кредит»в м. Кривий Ріг МФО 305835 Код 01239186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техекс»(61035 м. Харків пр. Гагаріна, 129 п/рахунок 26001805823641 в ХОВ АКБ «Укрсоцбанк»в м. Харкові МФО 351016 Код 31149692) 6409,98 грн. інфляційних втрат, 6050,78 грн. 3% річних, 38377,55 грн. пені, 40062,36 грн. штрафу, 909,01 грн., витрат по сплаті державного мита за подання позову та 73,58 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути солідарно з Закритого акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд»(50051 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Орджонікідзе, 10 п/рахунок 26003120084980 в КФ ВАТ «Банк Фінанси та Кредит»в м. Кривий Ріг МФО 305835 Код 01239186) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пайпхауз»(61017 м. Харків вул.. Котлова, 185 літ. 1 р/рахунок 26002285765001 в КРУ КБ «Приватбанк»м. Харків МФО 321842 Код 31153536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техекс»(61035 м. Харків пр. Гагаріна, 129 п/рахунок 26001805823641 в ХОВ АКБ «Укрсоцбанк»в м. Харкові МФО 351016 Код 31149692) 53554,61 грн. основного боргу, 2006,24 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову та 162,42 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині (в частині стягнення 147068,99 грн. основного боргу) провадження у справі припинити».

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя Слободін М.М.

повний текст постанови підписано 03 листопада 2010 року