Постанова № 12456736, 04.11.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2010 р. Справа № 14/150

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача - Андрієнко Н.О. за довіреністю №10-19/17-Д/71 від 15.04.2010 року;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3344П/2-6) на рішення господарського суду Полтавської області від 07.09.10 р. у справі № 14/150

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми,

до 1) Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Полтава,

2) Міністерства оборони України, м.Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів- Головне Управління Державного казначейства України у Полтавській області, м.Полтава,

про стягнення 16862,88 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.09.2010р. (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 7491,58 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України. Відмовлено в частині вимог до другого відповідача - Міністерства оборони України. Зменшено розмір пені, що підлягає стягненню з першого відповідача до 1% від заявленої вимоги по пені, що складає 60,93 грн. Стягнуто з першого відповідача суму пені в розмірі 60,93 грн., суму збитків від інфляції в розмірі 2414,95 грн., 3% річних в сумі 863,77 грн., суму державного мита в розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Повернуто позивачу з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 481,89 грн.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині зменшення на 99% розміру пені, яка підлягає стягненню, скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з першого відповідача 6092,58 грн. пені, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача вимоги заявленої апеляційної скарги підтримав в повному обсязі .

Представники першого та другого відповідачів в судове засідання не з’явились. Про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Письмового ставлення до апеляційної скарги не надали.

Представник третьої особи –ГУДК у Полтавській області в судове засідання не з’явився. Надав відзив на апеляційну скаргу (вх. №8793) в якому вважає її безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. Також заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

25 вересня 2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго" (постачальник) та Квартирно - експлуатаційним відділом, м. Полтава (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 342 (далі по тесту - Договір).

Відповідно до розділу 1 вказаного Договору постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно із додатком № 4 до Договору розрахунковим періодом вважається період з 20 числа місяця до того ж числа наступного місяця. Рахунок на оплату електричної енергії має бути сплачений споживачем протягом 10 днів від дня отримання.

Факт належного виконання умов Договору позивачем, зокрема в період із травня 2009 р. по травень 2010 р., підтверджується актами про обсяги переданої споживачу електричної енергії (копії актів за вказаний період наявні в матеріалах справи).

Також, відповідно до п. 2.2.4. Договору, перший відповідач повинен здійснити оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії". Зазначений рахунок, згідно п. 6 додатку № 4 до Договору, перший відповідач має оплатити протягом 10 днів з дня отримання.

У зв'язку із невиконанням першим відповідачем взятих на себе за Договором зобов'язань у нього утворилась заборгованість в сумі 7491,58 гривень.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно із ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного п інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно із статтями 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом перший відповідач платіжним дорученням № 1114 від 08.06.2010 р. на суму 4333,10 гривень та платіжним дорученням № 1324 від 30.06.2010 р. на суму 3158,48 гривень сплатив суму наявної заборгованості за реактивну електричну енергію в сумі 7491,58 гривень. В зв’язку з чим висновок господарського суду Полтавської області про припинення провадження у справі в частині стягнення з першого відповідача суми боргу в розмірі 7491,58 гривень на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету спору, являється законним та обґрунтованим.

Згідно пункту 5 додатку № 4 до Договору сторони домовились, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник електричної енергії проводить нарахування першому відповідачу за весь час прострочення: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. Також сума боргу за спожиту електричну енергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором законом.

В зв’язку з чим позивачем підставно нараховані першому відповідачу суми збитків від інфляції в сумі 2414,95 гривень та 3% річних в сумі 863,77 гривень, а судом обґрунтовано задоволено позов в цій частині згідно наданого позивачем розрахунку.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивачем першому відповідачу нарахована пеня в сумі 6092,58 гривень за весь час прострочення.

Місцевим господарським судом, з урахуванням положень частини 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, а також ст. 83 ГПК, було зменшено розмір пені, що підлягає стягненню з першого відповідача - КЕВ м. Полтави - до 1% відсотка від заявленої вимоги по пені, що складає 60,93 гривень. В обґрунтування такого рішення суд послався на той факт, що Квартирно-експлуатаційний відділ фінансується за рахунок видатків Державного бюджету України.

Однак погодитись з таким висновком не можна.

При прийнятті господарським судом рішення в цій частині не було враховано положень статті 258 ЦК України, згідно якої для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена скорочена позовна давність в один рік.

Згідно наданого позивачем розрахунку, нарахування пені за Договором ним проводились з 17.05.2009 року, а звернувся до суду позивач як свідчить відтиск на конверті, в якому позовна заява була направлена до суду 09.07.2010 року (а.с. 58), що свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності для стягнення пені за період з 17.05.2009р. по 09.07.2009 року. Наведені обставини, відповідно до вимог статті 267 ЦК України є підставою для відмови у позові в цій частині.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення пені за період з 17.05.2009р. по 09.07.2009 року у розмірі 1201,09грн. задоволенню не підлягають.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, а також ст. 83 ГПК передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При зменшенні штрафних санкцій, згідно статті 233 ГК повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зважаючи на наведені вище положення законодавства колегія суддів апеляційного суду вважає, що зменшення місцевим господарським судом розміру пені, що підлягає стягненню з першого відповідача - КЕВ м. Полтави - до 1% відсотка від заявленої вимоги по пені, суперечить сутності господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин та не сприятиме забезпеченню належного виконання з боку першого відповідача договірних зобов’язань, однак колегією суддів приймається до уваги як фінансування першого відповідача за рахунок видатків Державного бюджету України і погашення першим відповідачем сум основної заборгованості, так і досить незначні періоди прострочення грошового зобов’язання.

В зв’язку з наведеним колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення господарського суду в частині стягнення пені та зменшити її розмір на 30%, стягнувши з відповідача 3424,04грн. (4891,49грн.- 30%=3424,04грн.)

З урахуванням обставин справи, враховуючи те, що Договір був укладений безпосередньо першим відповідачем позивачем і те, що КЕВ м. Полтави має власний рахунок у ГУДКУ в Полтавській області судом першої інстанції правомірно відмовлено в частині вимог до другого відповідача - Міністерства оборони м. Київ.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 07.09.2010 року у справі №14/150 в частині стягнення пені підлягає зміні, а в іншій частині є законним та обґрунтованим і прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, і підстав для його скасування не вбачається. В зв’язку з наведеним апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" задовольнити частково.

Рішення господарського Полтавської області від 07.09.2010 року у справі №14/150 в частині стягнення пені змінити.

Викласти пункти 4,5 резолютивної частини рішення від 07.09.2010 року в наступній редакції:

«4. В частині стягнення пені у сумі 1201,09грн. відмовити.

5.Зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з першого відповідача –КЕВ м. Полтави до 70% від вимоги що підлягає задоволенню, що складає 3424,04грн.

Стягнути з першого відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави, вул. Сінна 36, м. Полтава, 36039 (р/р 35217006002942 в УДК Полтавської області,МФО 831019, код 08377170) на користь Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго", вул. Д. Коротченка, 7, м. Суми, 40035 (р/р 26001060500505 в СФ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 337546, код 23293513) суму пені в розмірі 3424,04грн., суму збитків від інфляції в розмірі 2414,95 грн., 3% річних в сумі 863,77 грн., суму державного мита в розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.»

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 05.11.2010 року

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.