Постанова № 12456687, 02.11.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2010 р. Справа № 9/26

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя Такмаков Ю.В. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивач Василець С.О. (дов. б/н від 14.10.2010р.)

відповідач - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Агросервіс", с. Чаньків, Хмельницька область (вх. № 2681 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 15.06.10 р. у справі № 9/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Агросервіс", с. Водочки, Хмельницька область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Полтава

про стягнення 116 731,82 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з відповідача 116731,82 грн. боргу, у тому числі 86986, 00 грн. збитків, 15831,45 грн. інфляційних, 3914,37 грн. річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.06.2010 р. у справі № 9/26 (суддя Тимошенко К.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю за недоведеністю позивачем факту порушення відповідачем своїх зобовязань за спірними договорами, а також відсутністю підстав для стягнення з відповідача збитків, штрафу, інфляційних та річних за неналежне виконання договорів підряду.

Позивач, з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 15 червня 2010 року по справі № 9/26 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо відшкодування на його користь збитків внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань в сумі здійснення товариством передплати по договорах - 86986,00 грн. В обґрунтування викладених вимог посилається на те, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань підтверджується матеріалами справи; вважає, що у нього є всі правові підстави вимагати від відповідача відшкодування збитків у відповідності з положеннями ст..ст. 610, 612, ст. 849 Цивільного кодексу України; звертає увагу на те, що відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не надано жодних пояснень щодо предмету спору, в тому числі обґрунтованих причин невиконання умов Договорів.

Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.

18 жовтня 2010 року до суду апеляційної інстанції від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки вона не має можливості брати участь у судовому засіданні в звязку з відрядженням до м. Києва. На підтвердження викладених обставин відповідачем надана копія наказу про направлення у відрядження.

З урахуванням наданого відповідачем клопотання ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 року розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладено.

Відповідач правове та документальне обґрунтування своєї позиції по справі не надав, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги в судовому засіданні 28 жовтня 2010 року не скористався, докази його повідомлення про час та місце судового засідання знаходяться в матеріалах справи..

Колегія суддів, беручи до уваги наявність в справі доказів належного повідомлення сторін про розгляд справи, з огляду на те, що явка сторін не визнана обовязковою, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Звертаючись до господарського суду позивач в обґрунтування позову посилався на те, що в 2008 році між ТОВ "Поділля-Агросервіс" (Замовник) і ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) були укладені договори підряду на виконання сільськогосподарських робіт від 21.02.2008 №08-02-21/ПА-Б та від 02.04.2008 №08-04-02/ПА-Б (Договори), згідно умов яких Виконавець (відповідач) зобовязувався на свій ризик виконати роботу в сільському господарстві за завданням замовника (позивача), а Замовник зобовязувався прийняти та оплатити виконану роботу.

Як свідчать матеріалами справи відповідно до п. 3.3. договору № 08-02-21/ПА-Б, замовник здійснює попередню оплату в рахунок виконаних робіт в сумі: 14% від вартості робіт, які будуть виконані в 2008 році, а саме: 60000 грн. протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного договору. Згідно п. 3.3. договору № 08-04-02/ПА-Б, замовник здійснює попередню оплату в рахунок виконаних робіт в сумі: 14% від вартості робіт, які будуть виконані в 2008 році, а саме: 70000 грн. протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного договору.

Позивач на виконання п. 3.3. договору № 08-02-21/ПА-Б та п. 3.3. договору № 08-04-02/ПА-Б здійснив попередню оплату в рахунок виконаних робіт в сумі 60000 грн. та 70000 грн. відповідно, що підтверджується платіжними дорученнями № 63 від 25.02.2008р. та № 04-51 від 17.04.2008р.

Відповідач виконував для позивача сільськогосподарські роботи, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (т. 1, а.с. 18-22). Всього згідно наданих актів вартість виконаних відповідачем сільськогосподарських робіт склала 154710,00 грн. Крім попередньої оплати по договорах позивач сплатив відповідачу за виконані роботи 111696,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 147 від 12.03.2008р. (т. 1, а.с. 16).

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що всього по договорах позивач перерахував відповідачу 241696,00 грн. В свою чергу відповідач надав послуг лише на 154710,00 грн.

Як зазначив позивач, відповідач станом на 01.07.2008р. не завершив сільськогосподарські роботи у визначених договором підряду № 08-04-02/ПА-Б обсягах, договірні зобовязання не виконав, чим завдав суттєвих збитків позивачу. В звязку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача збитки в сумі 86986,00 грн., посилаючись на ст. 612 Цивільного кодексу України, ч. 3 якої передбачено: якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків - та на ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Крім того, на підставі п. 4.1 договору позивач просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 10000,00 грн. за порушення строків виконання робіт по договору підряду № 08-04-02/ПА-Б від 02.04.2008р., а також інфляційне збільшення збитків в сумі 15831,45 грн. та три відсотки річних за неправомірне користування коштами в сумі 3914,37 грн., нараховані у відповідності зі ст. 625 ЦК України.

Слід зазначити, що під час розгляду справи відповідачем пояснень щодо суті спору не надано, про що також зазначено в рішенні господарського суду Полтавської області від 15.06.2010 року (т. 1, а.с. 11).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції послався на те, що позивач не надав доказів відмови від договорів підряду, а також не довів, що надав виконавцю (відповідачу) всю необхідну інформацію та документи щодо місцезнаходження полів, на яких мали виконуватися сільськогосподарські роботи, отже не забезпечив можливість виконання відповідачем своїх зобовязань. В звязку з чим суд першої інстанції зробив висновок, що позивач не виконав свої зобовязання, в результаті чого позбавив відповідача можливості виконати свої зобовязання, а відтак немає підстав застосовувати положення ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Крім того, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що оскільки згідно наданих позивачем доказів сторони не визначали в договорі № 08-02-21/ПА-Б від 21.02.2008р. чи в додатку до нього які саме роботи відповідач повинен виконати, отже предмет договору, який згідно ст. 180 ГК України є істотною умовою договору, сторонами не визначений. Тому, виходячи з наданих позивачем доказів суд першої інстанції визнав вказаний договір неукладеним, а вимогу позивача про стягнення збитків, завданих невиконанням вказаного договору необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, оскільки неукладений договір не породжує будь-яких прав та обовязків сторін.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків та штрафу за неналежне виконання договорів підряду, а також інфляційних та річних.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції у повному обсязі, оскільки господарським судом Полтавської області не були зясовані усі обставини справи із застосуванням змагальності та дослідження доказів, невірно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є хибними, не підтверджуються достовірними доказами; при формуванні висновків рішення судом не взято до уваги вимоги ст. ст. 32-34 ГПК України, відповідно до яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, за якою сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а також невірно застосовані норми матеріального права, зокрема ст..849 ЦК України, та не застосовані до даних правовідносин ст. ст. 526, 538, 610, ч. 1 ст. 611, ст.. 612 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення даного господарського спору.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Як свідчать матеріали справи за умовами п.2.1 Договору №08-04-02/ПА-Б від 02.04.2008 р. та додатком №1 до нього відповідач взяв на себе зобов'язання власним екіпажем та власною сільськогосподарською технікою здійснити комплексний обробіток ґрунту, обприскування посівів зернових культур на полях замовника загальною площею в 10000 га у період з квітня по червень 2008 року, а також по закінченні етапів робіт оформити двосторонній акт здачі-приймання виконаних робіт і передати його замовнику для підписання.

В свою чергу, позивач перерахував на банківський рахунок виконавця попередню оплату в сумі 130 000 грн. в рахунок виконаних робіт, що відмічено у рішенні суду. Окрім попередньої оплати, після підписання актів приймання-передачі етапів виконаних робіт позивач здійснював і поточну оплату послуг відповідача, що також підтверджується матеріалами справи - на суму 111696,00 грн.

Як зазначив позивач, після укладення Договорів виявилося, що виконавець взагалі не мав ані власної техніки, ані досвіду роботи для виконання поставлених завдань, ані власного екіпажа, відповідач виконував роботи, передбачені договорами підряду повільно та неякісно. Станом на 01.07.2008 року відповідач не завершив сільськогосподарські роботи у визначених Договором № 08-04-02/ПА-Б обсягах, договірних зобовязань не виконав.

У рішенні господарського суду вказано про те, що позивач не надав суду акти про фактичний розмір та стан площ, на яких будуть проводитися роботи, про що вказано в п.6.1 Договорів і це стало причиною невиконання умов Договорів з боку відповідача.

Але, колегія суддів вважає, що такі твердження суду є помилковими з огляду на наступне.

З пункту 6.1 Договорів вбачається, що до початку робіт сторони складають акт про фактичний розмір та стан площ, на яких будуть проводитися роботи. В акті обов'язково вказується наявність/відсутність бур'янів та сторонніх предметів на полі (межові знаки, агротехнічні споруди, каміння тощо).

Отже, складання акту є обов'язком обох сторін по договорах, а не лише позивача. Як вбачається з матеріалів справи, сторони його фактично не складали.

Але, в матеріалах справи знаходяться підписані сторонами акти приймання-передачі етапів виконаних робіт від 16.05.2008 №3 на суму 93100,00 грн., від 16.05.2008 №4 на суму 51660,00 грн., від 16.05.2008 №5 на суму 4700,00 грн., від 16.05.2008 №6 на суму 4500,00 грн., від 18.05.2008 №8 на суму 750,00 грн., а всього на суму 154710,00 грн.

Отже, є очевидним, що виконавець не зміг би здійснити такі роботи і скласти відповідні акти, як це і передбачено п.2.1 Договорів, якщо б фактичний розмір та стан площ, на яких будуть проводитися роботи, йому був невідомий.

Та й з боку замовника було б абсолютно нелогічним перерахувати передплату і здійснювати поточні розрахунки в сумі 241696,00 грн. для виконавця робіт (платіжні доручення від 25.02.2008 №63 на суму 60 000 грн., від 17.04.2008 №04-51 на суму 70 000 грн., від 12.03.2008 №147 на суму 111 696 грн.), а потім не надати йому інформацію про місцезнаходження полів і залишити землі необробленими, тим самим спричинивши собі значні збитки.

Відповідно до ч.2 ст.538 ЦК України сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Але ніяких претензій, зауважень, повідомлень, тощо, змістом яких було б попередження замовника про неможливість здійснення виконавцем робіт по договорах, зокрема через неотримання інформації про місцезнаходження полів, неможливість їх оброблення по причині не проведення зачистки, виконавець у передбачений договорами і законом спосіб до замовника не висував, не повідомляв, у розумний строк не направляв.

До того ж згідно з п.4.5 Договорів вбачається, що всі факти порушення Договорів фіксуються сторонами в актах виконаних робіт. У випадку відмови однієї із сторін від підписання такого акту виконаних робіт, інша сторона залучає незалежну третю сторону (у кількості двох представників) для засвідчення факту відмови від підписання вищезазначеного акту.

Матеріалами справи підтверджено, що Актів відповідного змісту виконавець не складав і для замовника не надавав. Тобто, насправді ніяких перепон до виконання поставлених замовником завдань у виконавця не було.

Колегія суддів також звертає увагу, що місцевий господарський суд своїми ухвалами від 25.03.2010 року, від 22.04.2010 року, від 26.05.2010 року по даній справі тричі зобов'язував відповідача в разі незгоди з доводами позивача і стягуваної за позовом суми надати для суду обґрунтований контррозрахунок, забезпечити проведення звірки стягуваної суми, скласти акт звірки, подати відповідні докази тощо.

Однак, всі наведені ухвали господарського суду Полтавської області відповідачем були повністю проігноровані, їх вимоги не виконані, надісланий позивачем на адресу відповідача акт звірки залишився відповідачем без відповіді . Як відмічено в судовому рішенні «відповідач проти позову заперечує повністю, вважає його необгрунтованим та безпідставним»і одночасно «не зміг надати суду жодних пояснень щодо предмету спору»(абз.4, 5 стор.1 описової частини Рішення).

Відповідно до ч.2 ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ч.І, 3 ст.22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже. за відсутності жодних пояснень відповідача щодо предмету спору, в тому числі обґрунтованих, підтверджених доказами причин невиконання умов Договорів, судом першої інстанції у рішенні по справі зроблено безпідставний висновок про те, що відповідач був позбавлений можливості виконати свої зобовязання за Договорами внаслідок не виконання позивачем своїх зобов'язань, що суперечить вимогам ст.ст. 32, 34 ГПК України.

Посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на те, що позивачем не доведено факту відмови від договорів колегія суддів вважає таким, що не грунтується на положеннях ст. 32 ГПК України та не має відношення до даного господарського спору, предметом якого є неналежне виконання зобовязання і прострочення його виконння з боку відповідача.

Колегія суддів враховує той факт, що відповідач в призначені судові засідання апеляційної інстанції двічі не зявився, не надав мотивований відзив на апеляційну скаргу та ніяким чином не обґрунтував свою позицію по суті спору.

Таким чином, неналежне виконання договірних зобов'язань по Договорах спричинено виключно діями (бездіяльністю) ФОП ОСОБА_2, відповідачем зворотного не доведено.

Отже, факт сплати позивачем грошових коштів відповідачу в розмірі 241696,00 грн. та виконання останнім робіт на суму 15470,00 грн. підтверджується матеріалами справи, тому основний борг відповідача перед позивачем становить 86986,00 грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ст.ст.610, 612 ЦК України).

Згідно ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовним має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

З урахуванням викладеного, колегія суддів визнає, що у позивача є всі правові підстави вимагати від відповідача сплати на його користь збитків внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань в сумі здійснення передплати по договорах - 86986,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача санкцій, то слід визначити, що суд першої інстанції в даній частині правомірно відмовив в їх стягненні, оскільки відповідач не мав грошового зобовязання.

Отже, позивачем на підтвердження позовних вимог та обставин, викладених в апеляційній скарзі, надані належні документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать про правомірність позовних вимог, тоді як відповідачем не надано жодних аргументованих доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у звязку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позову в сумі 86986,00 грн. з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Агросервіс", с. Чаньків, Хмельницька область задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 15.06.2010 року по справі № 9/26 в частині відмови у задоволенні позову в сумі 86986,00 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Агросервіс" (31334, Хмельницька область. Хмельницький район, с. Водички, вул. Подільська, 5, ідентифікаційний код 31412668) 1304,79 грн. витрати по сплаті державного мита.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Головуючий суддя

Суддя Такмаков Ю.В.

Суддя Барбашова С.В.

Повний текст постанови підписано 02 листопада 2010 року