Постанова № 12456667, 01.11.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27»жовтня 2010 р.Справа № 37/317-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Слободін М.М., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача Трунова Т.Г. за довіреністю, Гайдаєнко І.С. за довіреністю

відповідача ОСОБА_3 підприємець, ОСОБА_4 за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги ТОВ "Лосеве" м. Харків (вх. № 2851 Х/3) та ФОП ОСОБА_3 (вх. № 2948 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.10 у справі № 37/317-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лосеве", м. Харків

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 98000,00 грн.

та за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лосеве", м. Харків

про стягнення 61591,35 грн.

встановила:

В листопаді 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Лосеве", м. Харків (далі позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків (далі відповідач за первісним позовом) суми в розмірі 98000,00 грн. за договором про надання послуг № 1 від 23.01.2008 року. В обґрунтування позову позивач вказував про те, що договір про надання послуг № 1 від 23 січня 2008 року, укладений між ТОВ "Лосеве" та ФОП ОСОБА_3, не містить такої істотної умови як предмет договору. Зокрема, сторони не досягли згоди відносно виду торгового павільйону, не визначили тип споруди: капітальна чи тимчасова; не визначили розміру павільйону, матеріалів, з яких повинен бути виготовлений павільйон, не визначили технічні, якісні характеристики торгового павільйону. Крім того, договір № 1 від 23.01.2008 року не містить умов відносно складу та змісту проектно-кошторисної документації; умови про те, яка із сторін зобов'язана надати проектно-кошторисну документацію; не визначає строк передання проектно-кошторисної документації. За таких обставин договір № 1 від 23.01.2008 року є неукладеним, а грошові кошти у розмірі 98000,00 грн., отримані ФОП ОСОБА_3 від ТОВ "Лосеве", є для ФОП ОСОБА_3 безпідставно набутим майном та підлягають поверненню ТОВ "Лосеве".

01.06.2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3, м. Харків (далі позивач за зустрічним позовом) звернувся з зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "Лосеве", м. Харків (далі відповідач за зустрічним позовом) 61591,35 грн. за договором про надання послуг №1 від 23.01.2008 року. В обґрунтування зустрічного позову позивач за зустрічним позовом вказував про те, що сторони узгодили характеристику павільйону в усному порядку, будь-яких розбіжностей не виникло і в березні 2008 р. ним були повністю виконані зобовязання щодо виготовлення зазначеного обєкту. Замовник від підпису акту виконаних робіт відмовився, про що складений відповідний акт із зазначенням свідків, акт виконаних робіт був підписаний підрядником в порядку ч.4 ст. 882 ЦК України. На час подання позову павільйон експлуатується замовником, однак грошові кошти за виконану роботу перераховані не в повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість замовника перед виконавцем за договором становить 55150,00 грн., на яку нараховані інфляційні, річні та пеня.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.08.10 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Аюпова Р.М., Погорелова О.В.) відмовлено у задоволенні первісного позову ТОВ "Лосеве" про стягнення з ФОП ОСОБА_3 суми в розмірі 98000,00 грн. за договором про надання послуг №1 від 23.01.08. Також відмовлено в задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_3 про стягнення з ТОВ "Лосеве" 61591,00 грн. за договором про надання послуг №1 від 23.01.08.

ТОВ "Лосеве" з зазначеним рішенням не погодилося, звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, просить дане рішення скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову, задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

ФОП ОСОБА_3 з даним рішенням також не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_3 та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи, що апеляційні скарги ТОВ "Лосеве" та ФОП ОСОБА_3 на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.10 у справі № 37/317-09 стосуються одного і того ж предмету рішення за однією справою, прийнятого по спору між тими ж сторонами, зазначені апеляційні скарги були об'єднані в одне апеляційне провадження.

ТОВ "Лосеве" надало відзив на апеляційну скаргу ( вх. № 7869 від 30.09.10 р.), в якому вважає наведені в апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_3 аргументи необґрунтованими та безпідставними, тому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду про прийняття апеляційної скарги до провадження ТОВ "Лосеве" надало пояснення, в яких зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1 про надання послуг, згідно з яким ФОП ОСОБА_3 (виконавець) зобовязався виготовити павільйон та виконати роботи по його установці, а ТОВ "Лосеве" (замовник) прийняти та оплатити роботи на умовах, зазначених у договорі. П 4.1 договору визначений строк виконання робіт, який складає 60 днів з моменту отримання виконавцем попередньої оплати. Замовником було сплачено на користь виконавця суму попередньої оплати в розмірі 98000,00 грн., але роботи виконавцем не виконані. У відповідності до ч. 2 ст. 849 ЦК України позивач за первісним позовом відмовився від договору та надіслав відповідачу за первісним позовом вимогу від 10.11.2009 року про відшкодування збитків в розмірі сплаченої попередньої оплати. Також позивач за первісним позовом зазначає, що при укладанні вищезазначеного договору сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов, а саме предмету договору, в звязку з цим та згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України такий договір вважається неукладеним, а отримана відповідачем сума є необґрунтованим збагаченням і підлягає стягненню на підставі положень ст. 1212 ЦК України.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду про прийняття апеляційної скарги до провадження ФОП ОСОБА_3 надав відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Лосеве", в якому зазначає, що між сторонами при укладанні спірного договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі щодо предмету (павільйону), в звязку з цим, на думку відповідача за первісним позовом, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо безпідставності та необґрунтованості позовних вимог ТОВ "Лосеве" в цій частині.

В ході судового засідання 06.10.2010 р. представником ФОП ОСОБА_3 зазначене місцезнаходження виготовленого павільйону на схемі господарської території ринку "Лосеве". З урахуванням того факту, що схема надана суду саме позивачем за первісним позовом, ТОВ "Лосеве", і містить дані щодо закінченого будівництвом обєкта павільйону, представник ФОП ОСОБА_3 вказував на існування беззаперечного доказу виконання останнім робіт в повному обсязі.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 06.10.2010 року ТОВ "Лосеве" 20.10.2010 року за вх. № 8599 надало пояснення щодо порядку забудови території ТОВ "Лосеве" торговими приміщеннями, щодо зведення торгового павільйону, місце розташування якого було вказано представником ФОП ОСОБА_3 в судовому засіданні 06.10.2010 року на долученій до матеріалів справи схемі торговельного майданчику ТОВ "Лосеве", та на який він посилається як на результат виконання своїх зобовязань за спірним договором і доказ узгодження місця розташування павільйону. Зокрема, представник позивача за первісним позовом зазначив, що вказаний павільйон дійсно існує і використовується ТОВ "Лосеве" в господарський діяльності, однак побудований він не ФОП ОСОБА_3, а ПСК "Харківський завод металевих конструкцій "Гефест".

На виконання ухвали апеляційного суду відповідачем за первісним позовом також надані пояснення щодо договірних взаємовідносин з ТОВ "Лосеве" та щодо відмови від підписання акту виконаних робіт по спірному договору, який є предметом спору по справі, що розглядається.

Після огляду у судовому засіданні наданого ТОВ "Лосеве" доказу схеми розташування павільйонів на господарський території ринку "Лосеве", судом встановлено, що сторони спору вірно розуміють місце розташування спірного павільйону, однак їх пояснення щодо підрядника, який його виготовив, категорично суперечать одне одному.

В судовому засіданні 20.10.2010 року було оголошено перерву до 27.10.2010 року з метою надання сторонами додаткових доказів по справі.

27.10.2010 року ТОВ "Лосеве" надало пояснення щодо наданого відповідачем за первісним позовом акту б/н від 28.03.2010 року, складеного між ФОП ОСОБА_3, бухгалтером ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Позивач за первісним позовом зазначив, що твердження ФОП ОСОБА_3 про те, що ним 28.03.2008 року був наданий до ТОВ "Лосеве" акт виконаних робіт № 1 від 25.03.2008 року, але директор ТОВ "Лосеве" відмовився від підпису без мотивування причин такої відмови, не відповідають дійсності. Доказів на підтвердження своєї заяви ТОВ «Лосеве» суду не надало.

27.10.2010 року ФОП ОСОБА_3 надав суду лист ПСК "Харківський завод металевих конструкцій Гефест", завірений підписом керівника і відбитком печатки, з додатком копії схеми № 1, на якій позначено зеленим маркером павільйон, який будувався ПСК "Харківський завод металевих конструкцій Гефест" та червоним маркером павільйони, які не будувались ПСК "Харківський завод металевих конструкцій Гефест" для ТОВ "Лосеве", копію договору № 45.П.10 про постачання продукції з копією додатка № 1 до договору постачання № 45.П.10 від 03.10.2007 року. Зі змісту цих доказів витікає, що павільйон, який за твердженням ТОВ «Лосеве»виготовив ПСК "Харківський завод металевих конструкцій Гефест", останній не виготовляв і не встановлював. На думку колегії суддів, позивач за первісним позовом не міг не знати про цей факт, а представник позивача не міг добросовісно помилятися в цьому питанні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги та пояснень до них, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача за первісним позовом підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу позивача за первісним позовом слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Колегією суддів в ході розгляду справи встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини: 23.01.2008 року між сторонами було укладено договір про надання послуг №1, згідно з яким виконавець (ФОП ОСОБА_3.) прийняв на себе зобов'язання виготовити павільйон та виконати роботи по його установці, а замовник - прийняти та оплатити роботи на умовах, зазначених в договорі.

Пунктом 2.1. договору передбачено те, що виконавець зобов'язується виготовити та встановити павільйон.

Пунктом 2.2.3. договору встановлено, що по закінченню виконання робіт сторони укладають акт виконаних робіт. Підписання акту свідчить про виконання ФОП ОСОБА_3 у повному обсязі та в належній якості умов, передбачених у п.п.2.1. договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що у відповідності з договором виконавець надає рахунок на сплату в сумі 153150,00 грн., у тому числі ПДВ - 25525,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору замовник здійснює передплату за договором в сумі 50 % на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання договору.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що сплата винагороди, передбаченої в п. 3.1. договору, виконується у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно п. 4.1. договору строк виконання робіт складає 60 робочих днів з моменту отримання виконавцем попередньої оплати.

На виконання договору ТОВ "Лосеве" було сплачено на користь ФОП ОСОБА_3 в період з січня по березень 2008 р. 98000,00 грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями.

28.03.2008 р. ФОП ОСОБА_3 та бухгалтером ОСОБА_5 і гр. ОСОБА_6 був складений акт про відмову директора ТОВ «Лосеве»від прийняття виконання за угодою - підписання акту виконаних робіт.

Після цього акт виконаних робіт був підписаний ФОП ОСОБА_3 в односторонньому порядку.

Аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Так, колегія суддів не може погодитися з висновком місцевого господарського суду про те, що даний договір за своїм змістом не є договором будівельного підряду і, оцінюючи істотні умови укладеного між сторонами договору (предмет договору, права і обовязки сторін, порядок обліку робіт, приймання-передачі підрядних робіт), приходить до висновку про те, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Згідно зі ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

У звязку з цим не є такою, що ґрунтується на законі, позиція ТОВ "Лосеве" про те, що виготовлення павільйону шляхом монтажу готових металоконструкцій не є будівельною діяльністю, оскільки така позиція не відповідає визначенню ст. 875 ЦК України.

Аналізуючи твердження позивача за первісним позовом щодо відсутності у договорі сторін суттєвих умов, що свідчить про неукладеність цієї угоди, колегія суддів встановила наступне.

Сторони угоди досягли згоди щодо її предмету, який визначений п. 1 як павільйон. Відсутність в угоді даних про індивідуальні характеристики павільйону, виходячи з принципу свободи договору та приписів ст. 627 ЦК України означає, що сторони залишили ці характеристики на розсуд виконавця або узгодили в усній формі, що не тягне за собою недійсність угоди у звязку з недодержанням її форми та її неукладеність.

Цьому висновку колегії суддів кореспондує позиція ФОП ОСОБА_3 щодо усного узгодження місця розташування та характеристик павільйону, яке відбулося перед початком виконання будівельних робіт.

Крім того, колегія суддів зазначає, що правові підстави вважати, що угода між сторонами неукладена, по справі відсутні.

Обґрунтовуючи свою позицію, представник ТОВ "Лосеве" послався на ч. 8 ст. 181 ГК України, відповідно до якої, у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Проте з цим висновком погодитися не можна з таких підстав.

Матеріалами справи доведено та підтверджується сторонами у справі, що спірний договір сторонами виконувався. Відповідно до платіжних доручень, що наведені віще, ТОВ «Лосеве»перерахувало ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі, що перевищує обумовлений п. 3.2. договору аванс в розмірі 50% договору, що не дає підстав вважати договір №1 від 23.01.2008 р. неукладеним.

Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин ч. 8 ст. 181 ГК України, відповідно до приписів якої визначення договору як неукладеного (такого, що не відбувся) може мати місце тільки на стадії укладання господарського договору і в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання цього договору сторонами.

За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що посилання позивача за первісним позовом на те, що договір про надання послуг № 1 від 23.01.2008 року є неукладеним, та те, що грошові кошти у розмірі 98000,00 грн., отримані ФОП ОСОБА_3 від ТОВ "Лосеве", є безпідставно набутим майном, не можуть бути прийняти судом до уваги, а позовні вимоги за первісним позовом є необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим місцевим господарським судом було правомірно відмовлено в їх задоволенні.

Щодо зустрічних позовних вимог колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову як необґрунтованого.

Так, в ході розгляду спору був підтверджений факт виготовлення і встановлення павільйону на господарський території ТОВ "Лосеве", а також факт використання його ТОВ "Лосеве" для здійснення господарської діяльності і відповідність цього павільйону предмету, зазначеному в п. 1 договору сторін від 23.01.2008 р.

Додатково наданими сторонами доказами підтверджена неправдивість позиції позивача за первісним позовом "Лосеве" і спростовано твердження про те, що зазначений на схемі павільйон був виготовлений не ФОП ОСОБА_3, а ПСК "Харківський завод металевих конструкцій Гефест".

Таким чином, на підставі сукупності досліджених по справі доказів, колегія суддів доходить про висновку про виконання ФОП ОСОБА_3 своїх обовязків за договором щодо виготовлення та встановлення павільйону.

Оцінюючи обставини підписання акту виконаних робіт в односторонньому порядку, колегія суддів зазначає, що договір сторін не передбачає порядку приймання виконаних робіт, тому в даному випадку застосовується загальний порядок, передбачений законодавством.

Порядок передання та прийняття робіт врегульований статтею 882 ЦК України, пунктами 4, 6 якої передбачено, що обовязок прийняття виконаної роботи покладений на замовника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, дії ФОП ОСОБА_3 щодо складення акту відмови директора ТОВ "Лосеве" від підпису, що свідчить про безпідставну відмову від прийняття результату виконаних робіт, та підписання акту виконаних робіт одноособово, відповідно до положень ч.4 ст. 882 ЦК України, повністю відповідають приписам законодавства.

Колегія суддів зазначає, що акт від 28.03.2008 р. про відмову ТОВ "Лосеве" від прийняття робіт позивачем за первісним позовом не оскаржувався, аналогічно позивачем за первісним позовом не подавався позов про визнання недійсним акту виконаних робіт від 25.03.2008 р., що свідчить про відсутність підстав ставити під сумнів факт виконання робіт ФОП ОСОБА_3

Враховуючи положення ст. 629, 526 ЦК України щодо обовязковості виконання зобовязання, яке виникло на підставі договору, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість тверджень позивача за зустрічним позовом щодо наявності грошового зобовязання ТОВ "Лосеве", а саме боргу за договором в розмірі 55150 грн., який є різницею між ціною виконаних робіт, встановленою договором у розмірі 153150,00 грн., та частково сплаченими за роботу коштами в розмірі 98000,00 грн.

Крім того, відповідно до п.5.5. договору №1 від 23.01.2008 р. в разі невиконання замовником своїх грошових зобовязань, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно до наведеного у справі розрахунку, який відповідає приписам закону, сума пені складає 39644, 72 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до наданого розрахунку, правильність якого перевірена судом, сума інфляційних та трьох відсотків річних складає 1896,44 грн. та 580, 19 грн. відповідно.

Загальна сума боргу ТОВ "Лосеве" перед ФОП ОСОБА_3, таким чином, складає 61591, 35 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про скасування оскаржуваного рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, наявність правових підстав та належних доказів для задоволення зустрічного позову у повному обсязі та стягненні з ТОВ "Лосеве" на користь ФОП ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 61591,35 грн.

Керуючись статтями 33, 43, 99, п. 2 статті 103, п. 1,4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лосеве" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2010 р. у справі № 37/317-09 в частині відмови в задоволенні вимог зустрічного позову ФОП ОСОБА_3 скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лосеве" (61007 м. Харків пр. Московський, 274 Код 23471067 рахунок 26007052301768 в від. № 46 ХГРУ Приватбанк в м. Харкові МФО 351533) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (61064 АДРЕСА_1 Код НОМЕР_1 рахунок НОМЕР_2 в ХГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" в м. Харкові МФО 351533) 61591,35 грн. боргу, 615, 92 грн. витрат по сплаті держмита за подання позову, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 307,96 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

В іншій частині (в частині відмови у задоволенні вимог первісного позову) рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2010 р. у справі № 37/317-09 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Я.Погребняк

суддя М.М. Слободін

суддя О.В.Шевель

повний текст постанови підписано 29 жовтня 2010 року