Постанова № 12456637, 29.10.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2010 р. Справа № 64/161-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –Тищенко Т.А.

відповідача –Лелюк В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 2941Х/3-7 на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.10 по справі № 64/161-10

за позовом ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до ТОВ "Донецькенергомережпроект", м. Харків

про стягнення 28820,85 грн. -

встановила:

В квітні 2010 р. позивач - Відкрите акціонерне товариство "ЕПК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькенергомережпроект", м. Харків 18600,69 грн. пені та 10220,16 грн. штрафу, з посиланням на те, що відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо передачі позивачу робочого проекту за укладеним між сторонами договором підряду № 1172/09 від 13.07.2009 р.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Добреля Н.С.) від 26.08.2010 р. по справі № 64/161-10 позов задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто штраф у розмірі 10220,16грн., 18600,69 грн. пені, 288,21 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване з посиланням на прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання щодо передачі позивачу робочого проекту у встановлений строк за укладеним між сторонами договором підряду № 1172/09 від 13.07.2009 р.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення безпідставно не взяв до уваги той факт що позивач в обґрунтування своїх вимог не надав суду жодного доказу передачі відповідачу технічного завдання на проектування, без якого відповідач не міг виконати спірний робочий проект.

Разом з тим, відповідач також зазначає, що навіть якщо врахувати факт передачі позивачем відповідачу технічного завдання, то воно відповідно до листа позивача від 18.03.2010 р. за вих. № 1985, неодноразово доповнювалося та уточнювалося останнім 30.07.09 р., 26.08.09 р. та 17.09.09 р., внаслідок чого відповідач фактично не міг закінчити роботи за договором підряду у встановлений строк. При цьому, відповідач також зазначає, що позивач неодноразово уточнюючи технічне завдання, всупереч вимогам п. 4.2 договору, не звертався до відповідача з вимогами про укладання відповідних додаткових угод.

Крім того, відповідач також вважає безпідставними висновки суду про невиконання та не передання відповідачем позивачу відповідного робочого проекту у встановлений строк. Про зазначене, на думку відповідача, свідчить зокрема його супровідний лист вих. № 1057 від 18.09.2009 р. з візами представника позивача про його отримання, згідно з яким відповідачем передані позивачу робочий проект з додатками, акт здачі-приймання робіт № ОУ-0000004 від 10.09.2009 р., тощо. Про зазначені обставини, на думку відповідача, також свідчить листування сторін.

Разом з тим, відповідач зазначає про невиконання позивачем вимог п. 4.8 договору щодо складання двохстороннього акту з переліком необхідних доробок та строків їх усунення. Зазначені дії позивача відповідач з посиланням на ч. 6 ст. 853 ЦК України кваліфікує як затягування процесу узгодження та ухилення від прийняття робочого проекту, та на цій підставі вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не заперечував факту отримання від позивача необхідної технічної документації, а сам відповідач жодного разу не звертався до позивача з цього приводу та висловився про отримання документації в листі від 19.05.09 р.

Щодо листів від 30.07.2009 р., від 26.08.2009 р., 17.09.2009 р., то відповідач зазначає, що за ними позивач виключно надавав за вимогою відповідача необхідну йому інформацію, проте не змінював технічних умов.

Крім того, позивач спростовує доводи відповідача стосовно передачі робочого проекту та прийняття його позивачем, зазначаючи що сам факт його передачі не свідчить про належне його виконання та прийняття позивачем, про що останній повідомив відповідача належним чином за відповідними листами, зокрема від 05.01.2010 р., тощо. При цьому, позивач зазначає, що робочий проект відповідно до умов договору та технічного завдання у встановлений строк відповідач так і не виконав, незважаючи на неодноразові його переробляння та усунення недоліків.

Факт не складання двохстороннього акту з переліком необхідних доробок та строків їх усунення позивач не вважає таким, що спростовує відповідальність відповідача за прострочення виконання своїх зобов’язань.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 13.07.2009 р. між сторонами укладено договір підряду № 1172/09 від 13.07.2009 р. відповідно до умов якого виконавець (відповідач) зобов'язується за завданням замовника (позивач) виконати робочий проект реконструкції підстанції "Межева 110", а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу і сплатити її на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору). Виконавець здійснює роботи, передбачені п. 1.1. Договору згідно технічних завдань, погоджених замовником (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, визначена вартість робіт, яка становить 102201,60 грн. разом з ПДВ.

Строк виконання робіт встановлений пунктом 3.1. Договору - 60 календарних днів з моменту підписання Договору, тобто до 12 вересня 2009 року.

Згідно з п. 4.5 договору, передача, оформленої в установленому порядку проектно-кошторисної документації здійснюється супроводжувальними документами виконавця.

Відповідно до п. 4-5. договору, передача, оформленої в установленому порядку проектно-кошторисної документації здійснюється супроводжувальними документами виконавця. По закінченню робіт виконавець надає замовнику акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації з доданням до нього комплекту проектної, кошторисної, та іншої документації, передбаченої технічним завданням і умовами договору, а паперовому та електронному вигляді.

Як свідчать матеріали справи, в процесі виконання робіт за договором відповідач неодноразово звертався до позивача з листами щодо уточнення та доповнення технічного завдання на виконання робочого проекту, зокрема листами від 24.07.2009 р., від 11.08.2009 р., від 07.09.2009 р.

У відповідь позивач листами від 30.07.2009 р., від 26.08.2009 р., та від 17.09.2009 р. додатково повідомляв відповідачу необхідні технічні умови.

Згідно з супровідним листом № 1057 від 10.09.2009 р. відповідач на виконання умов договору передав позивачу робочий проект реконструкції ПС «Мережева-110»з додатками, зокрема актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000004 від 10.09.09 р. та ін. Даний лист отримано позивачем 14.10.09 р., про що свідчить відповідна віза представника останнього на згаданому листі.

Відповідно до п. 4.6 договору, замовник протягом 15 днів з дня отримання документації і акту здачі-приймання виконання робіт зобов’язаний направити виконавцю підписаний акту здачі-приймання або відмову від приймання робіт.

П. 4.8 договору передбачено, що у випадку обґрунтованої відмови Замовника, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок, строків їх виконання.

Доказів підписання вказаного акту здачі-приймання робіт та направлення його у встановлений строк відповідачу, або мотивованої відмови від прийняття робіт та складання відповідного акту матеріали справи не містять.

Разом з тим, з листів позивача від 05.01.2010 р. за вих. № 44 та відповідача від 26.01.2010 р. за вих. №5-1, вбачається, що позивач має зауваження щодо проекту, розробленого відповідачем, а виконавець частково погоджується із зауваженнями замовника та обіцяє внести корективи до проектної документації.

Далі, позивач за листом від 18.03.2010 р. повідомив відповідача про те, що він має зауваження до виготовленого та скорегованого відповідачем проекту.

Як зазначає позивач, відповідач його вимог щодо перероблення робочого проекту не виконав. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про відшкодування штрафних санкцій.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд при винесення оскаржуваного рішення крім іншого виходив з того, що відповідач прострочив виконання свого зобов’язання щодо передачі позивачу робочого проекту у встановлений строк за укладеним між сторонами договором підряду № 1172/09 від 13.07.2009 р., до 12 вересня 2009 року. Саме з вказаної дати суд нараховував до стягнення з відповідача штрафні санкції та нарахував їх за період до звернення позивача до суду з позовом по даній справі, при цьому, виходячи з того, що доказів виконання робочого проекту та прийняття його позивачем відповідач суду не надав.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, і хоча судом правовідносинам, що склалися між сторонами в певній частині була надана належна правова оцінка, однак при цьому суд безпідставно дійшов висновку щодо строку нарахування штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача, в зв’язку з чим, прийняте по справі рішення підлягає частковому скасуванню.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п. 4-5. договору, передача, оформленої в установленому порядку проектно-кошторисної документації здійснюється супроводжувальними документами виконавця. По закінченню робіт виконавець надає замовнику акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації з доданням до нього комплекту проектної, кошторисної, та іншої документації, передбаченої технічним завданням і умовами договору, а паперовому та електронному вигляді.

Суд першої інстанції безпідставно проігнорував факт передачі відповідачем позивачу за листом № 1057 від 10.09.2009 р. робочого проекту реконструкції ПС «Мережева-110»з додатками, зокрема актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000004 від 10.09.09 р. Відповідач вказаний робочий проект отримав 14.10.2010 р., про що свідчить віза представника позивача про отримання на зазначеному супровідному листі, та подальше листування сторін з приводу виконання відповідачем робочого проекту. В судовому засіданні представник відповідача вказаний факт не заперечував (протокол судового засідання від 25.10.2010 р. по даній справі).

Зазначені обставини самі по собі спростовують будь-які доводи відповідача стосовно не передання йому позивачем технічного завдання. Крім того, зазначені обставини відповідачем всупереч вимогам ст. 33-34 ГПК України належними доказами не підтверджені.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач відповідно до умов договору був зобов’язаний виконати робочий проект до 12.09.2009 року, проте передав його лише 14.10.2010 р., він прострочив виконання своїх зобов’язань за договором з 12.09.2009 р. по 14.10.2010 р. Зазначений факт відповідачем не спростовується, про що свідчить його власний відзив на позовну заяву (а.с. 61-62).

Посилання позивача та суду першої інстанції при винесенні рішення стосовно неналежного виконання відповідачем робочого проекту та ненадання доказів його виконання на момент винесення рішення є безпідставними та спростовується зокрема тим, що позивач отримавши робочий проект всупереч вимогам п. п. 4.6, 4.8 договору не надіслав у встановлений строк мотивованої відмови від прийняття робіт, та не звертався до відповідача з вимогами про складання акту з переліком необхідних доробок, строків їх виконання тощо.

П. 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, посилання позивача про прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань після 14.10.2010 р. є безпідставними.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Розділом 5 Договору встановлена відповідальність Сторін. Зокрема, у разі невиконання робіт, порушення термінів виконання робіт відповідно до умов цього Договору з вини виконавця, виконавець сплачує замовнику за кожен день прострочення неустойку (пеню) у розмірі 0,1 % від загальної вартості робіт. При простроченні виконання (невиконанні робіт) більше 30 календарних днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 % загальної вартості робіт (п. 5.3. Договору).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено Законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи помилковість нарахування судом до стягнення з відповідача пені за період з 14.10.2010 р., відповідне рішення господарського в частині стягнення 15330,24 грн. пені підлягає скасуванню, а позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Разом з тим враховуючи доведеність позивачем факту прострочення відповідачем зобов’язання щодо передачі робочого проекту з 12.09.2009 р. по 14.10.2010 р., рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3270,45 грн. пені, а так само 10220,16 грн. штрафу підлягає залишенню без змін.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України з позивача на користь відповідач підлягають стягненню 67,45 грн. держмита по скарзі.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для часткового його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2010 р. по справі № 64/161-10 в частині стягнення 15330,24 грн. пені скасувати, та в позові в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 23359034, в тому числі з р/р 26001060244477 у ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькенергомережпроект" (61001, м. Харків, вул. Молодої Гвардії, 15/17, код ЄДРПОУ 35586363, у тому числі на р/р 260058118769901 в 1-му Кіровському відділенні ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) 67,45 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Повний текст постанови підписано 29.10.2010 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.