Постанова № 12456634, 29.10.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2010 р. Справа № 11/77-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –Матюха Д.М.

відповідача - не з'явився.

третьої особи –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3157С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 21.07.10 у справі № 11/93-10

за позовом Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

до ТОВ "Сумське обласне підприємство парковок", м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Недригайлівська селищна рада, смт. Недригайлів

про стягнення 6 506,64 грн.

встановила:

В травні 2010 р. позивач - Державна екологічна інспекція в Сумській області, м. Суми звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача –ТОВ «Сумське обласне підприємство парковок», м. Суми на рахунок Недригайлівської селищної ради 6506,64 грн. шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок засмічення земельної ділянки, яка знаходиться на території смт. Недригайлів, Сумської області.

До участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом була залучена Недригайлівська селищна рада.

Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Зражевський Ю.О.) від 16.06.2010 р. по справі № 11/77-10 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що нормами ГПК України не передбачено можливості задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів на користь третьої особи.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення не врахував той факт, що положення Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено право органів державного управління в галузі навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів і його органів на місцях (до яких відноситься і позивач) звертатися до суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідач та третя особа в судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відзиву чи пояснення по скарзі не надали, про причини неприбуття представників не повідомили.

Враховуючи факт належного повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними в даній справі документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, позивач при зверненні до господарського суду з позовом просив суд стягнути з відповідача на рахунок Недригайлівської селищної ради для подальшого перерозподілу між бюджетами 6506,64 грн. шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок засмічення земельної ділянки, яка знаходиться на території Недригайлівської селищної ради, Сумської області. Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем природоохоронного законодавства України.

Господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що нормами ГПК України не передбачено можливості задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів на користь третьої особи.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв’язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення правомірно зазначив про неможливість стягнення з відповідача грошових коштів на користь третьої особи згідно з нормами ГПК України, проте не звернув уваги на той факт, що грошові кошти позивач просив стягнути не на користь безпосередньо Недригайлівської селищної ради, як третьої особи, а на рахунок останньої та з метою подальшого перерозподілу між бюджетами.

Разом з тим, суд також проігнорував той факт, що ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ст. 2 ГПК України передбачено, що господарський суд зокрема порушує справи за позовними заявами державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавством України.

Саме в порядку, передбаченими даними положеннями закону позивач і звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що нормами чинного законодавства України не передбачено створення та наявності у позивача, як спеціально уповноваженого органу з питань екології та природних ресурсів, спеціального рахунку, на який би останній мав змогу здійснювати стягнення збитків за порушення фізичними та юридичними особами вимог природоохоронного законодавства України, тоді як наказ Державного казначейства України № 131 від 19.12.2000 р. визначає процедури казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, в т.ч. і надходженнями грошових коштів сплачених за порушення природоохоронного законодавства України, а положеннями Закону «Про державний бюджет на 2010 рік» передбачено порядок стягнення таких коштів.

Зазначене свідчить про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відмови в позові з тих підстав, що нормами ГПК України не передбачено можливості задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів на користь третьої особи в розумінні положень ст. 27 ГПК України, та є підставою для скасування прийнятого по даній справі рішення на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Разом з тим, факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства України підтверджується наступним:

Як свідчать матеріали справи, 15.04.2010 року державним інспектором з охорони навколишн природного середовища в Сумській області Шимком О. І., за участю селищі голови Недригайлівської селищної ради Максименка Сергія Олексійовича в присутності директора ринкового комплексу ТОВ «Сумське обласне підприємство парковок»Щербак Тетяни Іванівни була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Сумське обласне підприємство парковок»з питань поводження з відходами.

В ході перевірки встановлено, що земельна ділянка в смт. Недригайлів, по вул. Комінтерна, 7 використовується відповідачем в комерційних цілях, як ринковий комплекс. В результаті здійснення торгівельної діяльності утворюються тверді побутові відходи (паперова та поліетиленова упаковка, пластикові та скляні ємкості, харчові відходи), які складаються за будівлею адміністрації ринкового комплексу. Відходи складуються несанкціоновано на земельній ділянці, без твердого покриття.

Загальна площа засміченої земельної ділянки, без твердого покриття становить 8,4 м , товщина шару відходів складає 1 м, загальний об'єм відходів становить 8,4 м3, що є порушенням ст. 17, 33 Закону України «Про відходи».

Факт засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами підтверджується матеріалами справи, а саме: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.04.2010 року, протоколом про адміністративне правопорушення № 013086, постановою про накладення адміністративного стягнення № 013086, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи Недригайлівського РВ УМВС України в Сумській області.

Розмір шкоди розраховано позивачем відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої в Міністерстві юстиції України від 25.04.2007 року № 422/13689.

Ст. 17 Закону України «Про відходи»передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів, забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах, відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення. П. 7 ст. 47 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»встановлено, що 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності надходять до спеціального фонду державного бюджету, а 70 зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування. Наказ Державного казначейства України № 131 від 19.12.2000 р. визначає процедури казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, в т.ч. і надходженнями грошових коштів сплачених за порушення природоохоронного законодавства України. За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на рахунок Недригайлівської селищної ради (для подальшого перерозподілу між бюджетами) 6506,64 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача в прибуток державного бюджету України підлягають стягненню 102 грн. держмита, 51 грн. держмита за подання апеляційної скарги та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 21.07.2010 р. по справі № 11/93-10 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство парковок»(адреса: 40022, м. Суми, вул. Тополянська, 26) на рахунок Недригайлівської селищної ради (Банк одержувача: УДК у Недригайлівському районі, одержувач коштів: місцевий бюджет Недригайлівської селищної ради 24062100, р/р 3151291700259, код ОКПО 23635155, МФО 837013) шкоду в сумі 6506,64 грн. для подальшого перерозподілу до державного і місцевого бюджетів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство парковок»(адреса: 40022, м. Суми, вул. Тополянська, 26) в прибуток державного бюджету України (Одержувач: Державний бюджет м. Суми; код 23636315; Банк отримувача: ГУДКУ у Сумській області; код банку 837013; рахунок: 31112095700002) 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство парковок»(адреса: 40022, м. Суми, вул. Тополянська, 26) в прибуток державного бюджету України (Одержувач: УДК у м. Харкові; код 24134490; Банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області; код банку 851011; рахунок: 31110095700002) 51 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Повний текст постанови підписано 29.10.2010 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.