Постанова № 12456633, 29.10.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2010 р. Справа № 11/93-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –Матюха Д.М.

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3159С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 21.07.10 у справі № 11/93-10

за позовом Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

до Селянського (фермерського) господарства "Воля", м. Буринь

про стягнення 2661 грн. -

встановила:

В травні 2010 р. позивач - Державна екологічна інспекція в Сумській області, м. Суми звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача –Селянського (фермерського) господарства «Воля», м. Буринь на рахунок Дяківської селищної ради, для подальшого перерозподілу між бюджетами 2661 грн. шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок засмічення земельної ділянки, яка знаходиться на території Дяківської сільської ради, Сумської області.

Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Зражевський Ю.О.) від 21.07.2010 р. по справі № 11/93-10 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що нормами ГПК України не передбачено можливості задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів на користь особи, яка не є стороною по справі.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення не врахував той факт, що положеннями Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено право органів державного управління в галузі навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів і його органів на місцях (до яких відноситься і позивач) звертатися до суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, відзиву чи пояснення по скарзі не надав, про причини неприбуття представника не повідомив.

Враховуючи факт належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними в даній справі документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, позивач при зверненні до господарського суду з позовом просив суд стягнути з відповідача на рахунок Дяківської селищної ради для подальшого перерозподілу між бюджетами 2661 грн. шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок засмічення земельної ділянки, яка знаходиться на території Дяківської сільської ради, Сумської області. Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем природоохоронного законодавства України.

Господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що нормами ГПК України не передбачено можливості задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів на користь особи, яка не є стороною по справі.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв’язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення правомірно зазначив про неможливість стягнення з відповідача грошових коштів на користь особи, яка не є стороною по справі, проте не звернув уваги на той факт, що грошові кошти позивач просив стягнути не на користь безпосередньо Дяківської сільської ради, а на рахунок останньої та з метою подальшого перерозподілу між бюджетами.

Разом з тим, суд також проігнорував той факт, що ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ст. 2 ГПК України передбачено, що господарський суд зокрема порушує справи за позовними заявами державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавством України.

Саме в порядку, передбаченими даними положеннями закону позивач і звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що нормами чинного законодавства України не передбачено створення та наявності у позивача, як спеціально уповноваженого органу з питань екології та природних ресурсів, спеціального рахунку, на який би останній мав змогу здійснювати стягнення збитків за порушення фізичними та юридичними особами вимог природоохоронного законодавства України, тоді як наказ Державного казначейства України № 131 від 19.12.2000 р. визначає процедури казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, в т.ч. і надходженнями грошових коштів сплачених за порушення природоохоронного законодавства України, а положеннями Закону «Про державний бюджет на 2010 рік»передбачено порядок стягнення таких коштів.

Зазначене свідчить про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відмови в позові з тих підстав, що нормами ГПК України не передбачено можливості задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів на користь особи, яка не залучена до участі в справі, та є підставою для скасування прийнятого по даній справі рішення на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України

Разом з тим, факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства України підтверджується наступним:

Як свідчать матеріали справи, 27.04.2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Сумській області Приходько І.О., із залученням помічника санітарного лікаря Буринської районної санітарно-епідеміологічної станції Салогубової Т.Б., в присутності сільського голови Дяківської сільської ради Мороз В.П., проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Дяківською сільською радою. Під час перевірки виявлено несанкціоноване звалище твердих побутових відходів в с. Дяківка по вул. Жовтневій та встановлено той факт, що несанкціоноване звалище твердих побутових відходів на території зазначеної сільської ради загальною площею 40 м, утворилося внаслідок господарської діяльності СФГ «Воля», що є порушенням ст.ст. 91, 95, 96 Земельного кодексу України.

Факт здійснення незаконного засмічення підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.04.2010 р., розрахунком розміру шкоди, планом-схемою засмічення земельної ділянки, протоколом про порушення санітарних норм, та не спростовується самим відповідачем, що підтверджується поясненнями голови СФГ «Воля»від 29.04.2010 р.

Розмір шкоди розраховано позивачем відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої в Міністерстві юстиції України від 25.04.2007 року № 422/13689.

Ст. 17 Закону України «Про відходи»передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів, забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах, відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення. П. 7 ст. 47 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»встановлено, що 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності надходять до спеціального фонду державного бюджету, а 70 зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування. Наказ Державного казначейства України № 131 від 19.12.2000 р. визначає процедури казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, в т.ч. і надходженнями грошових коштів сплачених за порушення природоохоронного законодавства України. За таких позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на рахунок Дяківської сільської ради (для подальшого перерозподілу між бюджетами) 2661 грн. шкоди, заподіяної держави внаслідок порушення природоохоронного законодавства підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача в прибуток державного бюджету України підлягають стягненню 102 грн. держмита, 51 грн. держмита за подання апеляційної скарги та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 21.07.2010 р. по справі № 11/93-10 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Воля»(адреса: 41700, Сумська область, Буринський район, м. Буринь, вул. Ковпака, 9; код 21129703) на рахунок Дяківської сільської ради (код. 24062100; одержувач коштів –місцевий бюджет Дяківської сільської ради р/р 31514921700075, ОКПО 23635066, МФО 837013, УДК у Буринському районі) шкоду в сумі 2661 грн. для подальшого перерозподілу до державного і місцевого бюджетів.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Воля»(адреса: 41700, Сумська область, Буринський район, м. Буринь, вул. Ковпака, 9; код 21129703) в прибуток державного бюджету України (Одержувач: Державний бюджет м. Суми; код 23636315; Банк отримувача: ГУДКУ у Сумській області; код банку 837013; рахунок: 31112095700002) 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Воля»(адреса: 41700, Сумська область, Буринський район, м. Буринь, вул. Ковпака, 9; код 21129703) в прибуток державного бюджету України (Одержувач: УДК у м. Харкові; код 24134490; Банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області; код банку 851011; рахунок: 31110095700002) 51 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Повний текст постанови підписано 29.10.2010 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.