Рішення № 12456278, 23.11.2010, Господарський суд Чернігівської області

23.11.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 телефон 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

18 листопада 2010р. справа №14/128

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»,

вул.Комсомольська,55б, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Бахмацької районної організації Народної Партії,

вул.Жовтнева,42, м. Бахмач

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бахмацька районна рада, м. Бахмач, вул.Жовтнева,42

Про стягнення 5611грн. 08коп.

                                                   Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: 09.11.10р. та 18.11.10р. Березинець О.В. юрисконсульт, довіреність №7 від 31.12.2009р.

Від відповідача: 09.11.10р. та 18.11.10р. Матіско М.І. представник, довіреність №1 від 07.10.2010р.

Від третьої особи: 09.11.10р. –не з’явився, 18.11.10р. - Пальчиковська Т.В. консультант голови районної ради, довіреність №01-06/218 від 17.11.10р.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні з 09.11.10р. по 18.11.2010р. перерви на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2796,71грн. за надані послуги згідно договору №44-0078 від 09.09.09р. за період з грудня 2009р. по серпень 2010р., 2677,54грн. пені за період з 02.01.10р. по 09.08.10р., 41,51грн. три проценти річних за період з 02.01.10р. по 01.09.10р., 95,32грн. втрат від інфляції за період з 02.01.10р. по 31.03.10р. та за серпень 2010р.

Згідно ухвали суду від 01.10.10р., суд керуючись ст.27 Господарського процесуального кодексу України та приймаючи до уваги, що рішення з даного спору може вплинути на права та обов’язки щодо однієї із сторін, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бахмацьку районну раду ( м. Бахмач, вул.Жовтнева,42).

У відзиві на позовну заяву вих.№54 від 07.10.10р. відповідач проти позову заперечував посилаючись на подання 20.02.09р. заявки на укладання договору, в якій зазначалася загальна площа 24кв.м, опалювальна площа 12кв.м, на надходження 09.09.09р. від позивача договору №44-0078 на опалення приміщення, у п.1.3 якого вказано вартість опалення за 24кв.м. Відповідач стверджує про направлення 09.09.09р. позивачу протоколу розбіжностей, в якому зазначалося, що заміри температури необхідно робити в кабінеті №24 (12кв.м.) і в залі (12кв.м.), та про направлення позивачу 05.10.09р. додатку до договору, в якому внесено доповнення в п.1.3: «Оплата буде проводитися при умові, якщо температура в кабінеті і залі буде вищою за +180С, в разі невиконання оплата не буде проводитися». Відповідач у відзиві посилається на направлення 28.01.10р. позивачу Акт-претензію, в якому вказано, що температура в кабінеті +150С, в залі нижче +100С і просив направити представника для складання Акту-претензії, що 10.02.10р. відповідач повторно вимагав направлення позивачем представника для заміру температури. Відповідач повідомляє, що 23.02.10р. від позивача прибула комісія, яка зафіксувала температуру в кабінеті +190С, заміри температури в залі не проводилися, що в акті обстеження не було поставлено ні дату, ні температуру загальної площі, що заміри температури проводилися з грубими порушеннями. У відзиві відповідач також зазначив, що 26.02.10р., 07.04.10р. та 16.05.10р. ним направлялися листи до позивача про розірвання договору на постачання теплової енергії, що позивач у листі, який відповідач отримав 29.06.10р., повідомив про неможливість розірвання договору.

У поданій заяві від 14.10.2010р. про уточнення до позову позивач зазначив про те, що в грудні 2009р. відповідачу були здійснені донарахування за послуги надані в жовтні та листопаді 2009р., а саме за опалення в сумі 374,48грн. (без урахування ПДВ) та за абонентську плату у сумі 171,61грн. (без урахування ПДВ), і вказані донарахування відображені в рахунку за грудень 2009р. в графі «Розрахунок повернень (доборів) виконані користувачем», у зв’язку з чим період заборгованості відповідача має бути з жовтня 2009р. по серпень 2010р. включно. У поданій заяві позивач просив стягнути з відповідача заборгованості за надані послуги за період з жовтня 2009р. по серпень 2010р. включно у сумі 2796,71грн., пені у сумі 2677,54грн., 3% річних в сумі 41,51грн., втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 95,32грн., витрат по сплаті держмита в сумі 102,00грн. та 236,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд прийняв письмові уточнення позивача до позовної заяви, оскільки це не суперечить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси, а також є правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

У поданому письмовому поясненні від 14.10.10р. позивач повідомляє про те, що споживачем-2 Бахмацькою районною радою розрахунки за постачання теплової енергії по договору №44-0078 від 09.09.2009р. не здійснювалися, та наведено пояснення стосовно проведених нарахувань відповідачу за надані послуги у жовтні-грудні 2009р.

У письмовому поясненні від 26.10.10р. позивач зазначив, що згідно п.2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05р. №630 опалювальною площею будинку є загальна площа (об’єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об’єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт, що факт надання неякісних послуг має бути підтверджений відповідними документами, які мають складатися в певній формі та порядку, визначеному нормами діючого законодавства в сфері теплопостачання, що посилання відповідача на акт-претензію від 08.02.10р. не можу бути взято до уваги, оскільки такий акт не надсилався на адресу ВАТ «Облтеплокомуненерго»для розгляду та надання відповіді у порядку визначеному законодавством. Позивач стверджує, що договір на постачання теплової енергії №44-0078 від 09.09.08р. не розривався в порядку, визначеному в самому договорі, додаткових угод щодо розірвання договору не укладалося, відсутнє будь-яке рішення суду щодо розірвання договору. Крім того, позивач зазначив, що відповідно до Правил та ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»акт-претензія складається за результатами перевірки якісних показників надання послуг, а не є формою виклику представника виробника послуг для перевірки якості надання послуг, що відповідач в порушення вимог законодавства саме актом-претензією викликав позивача для перевірки якості послуг, що 23.02.10р. була направлена комісія до приміщення відповідача, якою було встановлено, що температура теплоносія на вводі в будинок по вул.Жовтнева,42, м. Бахмач відповідає температурному графіку, радіатори опалення гарячі, температура повітря в приміщенні відповідача +19оС, що від підпису даного акту відповідач відмовився не пояснюючи причин, а інших звернень відповідача до ВАТ «Облтеплокомуненерго»з приводу перевірки кількісних, якісних показників надання послуг з теплопостачання не було, також відсутні будь-які відомості щодо реєстрації повідомлень відповідача в Журналі реєстрації заявок споживачів щодо направлення представників позивача на об’єкт відповідача, складання актів перевірки. Також позивач повідомив про встановлення 16.03.10р. Бахмацькою районною радою приладу обліку теплової енергії за адресою м. Бахмач, вул.Жовтнева,42, та враховуючи, що відповідач займає не всю будівлю нарахування за приладом обліку здійснювалося у відповідності до п.5.3 договору пропорційно займаній площі, яка складає 0,71% від загальної площі будівлі, що під час укладання договору на постачання теплової енергії №44-0078 від 09.09.09р. від відповідача не надходив протокол розбіжностей в порядку визначеному Господарським кодексом України, в самому договорі не зазначено, що він підписаний з протоколом розбіжностей з боку відповідача, також від відповідача не надходило ніяких додатків до договору крім тих, що надані суду і посилання відповідача на направлення на адресу позивача протоколу розбіжностей та додатку до договору є безпідставними.

Представник позивача в судовому засіданні 09.11.10р. надав пояснення, в якому повідомив, що в 2009р. від відповідача не надходило на адресу позивача заяв про відмову від договору в порядку п.11.1, що в 2010р. ВАТ «Облтеплокомуненерго»надіслало відповідачу лист №2248 від 05.10.10р. про розірвання договору №44-0078 від 09.09.08р. в порядку п.11.1 договору, що враховуючи умови договору акти про надання послуг відповідачеві надсилалися простою кореспонденцією, які відповідачем жодного разу не повернуті на адресу ВАТ «Облтеплокомуненерго». Позивач вказує на те, що умовами договору не передбачено оплату наданих послуг лише після отримання чи підписання акту про надання послуг або будь-якого іншого документу, що механізм проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості для нежитлових приміщень діючим законодавством України не передбачений, що Порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, який затверджений постановою КМУ від 17.02.10р. №151, діє з 01.03.10р. та передбачає здійснення перерахунку лише в житлових приміщеннях і лише за відсутності квартирних та будинкових засобів обліку теплової енергії, що до 01.03.10р. порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення був передбачений Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.05р. №630.

Третя особа в листі, якій надійшов по факсу до суду 13.10.10р., у поясненні №02-06/205 від 25.10.10р. та №01-06/213 від 02.11.10р. повідомляє, що Бахмацька районна організація Народної Партії уклала договір оренди приміщення на 24 кв.м з Бахмацькою районною радою від 27.12.06р., згідно якого відповідач сплачує щомісячно за оренду приміщення 84,63грн., та згідно п.8 договору оренди відповідач бере на себе зобов’язання сплачувати витрати за користування центральним опаленням по договору, що 09.09.09р. був укладений відповідачем з ВАТ «Облетеплокомуненерго»договір на постачання теплової енергії та відповідно до якого, відповідач зобов’язаний самостійно перераховувати кошти за постачання теплової енергії до ВАТ «Облтеплокомуненерго». Третя особа повідомляє, що орендоване відповідачем приміщення віднесене до опалювальної площі будинку.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояснення №06-21/223 від 17.11.10р., в якому зазначив, що Бахмацькою районною радою укладено договір з ВАТ «Облтеплокомуенерго»від 07.10.09р. на постачання теплової енергії, згідно якого третьою особою щомісячно до встановлення лічильника і після проводилась оплата відповідно до виставлених рахунків за послуги, що Бахмацька районна організація Народної Партії оплату за послуги теплопостачання проводила самостійно відповідно до п.3.2.21 договору №44-0078 на постачання теплової енергії від 09.09.09р.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 228197, станом на 12.10.2010р. в реєстрі значиться Бахмацька районна організація Народної Партії, ідентифікаційний код 26107824, місцезнаходження вул. Жовтнева,42, м. Бахмач.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання»діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватися суб’єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договору оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ч.1 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

          Комунальні послуги відповідно до визначення, наведеного в ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною чи гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

          У відповідності до ст.11, ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплатити кошти.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Загальний порядок укладення господарських договорів наведений у статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до частини 4 вказаної статті за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.09.09 року між ВАТ «Облтеплокомуненерго»(виробник), Бахмацькою районною організацією Народної Партії (споживач-1) та Бахмацькою районною радою (споживач-2) укладено договір №44-0078 на постачання теплової енергії, якій не містить застереження щодо складання будь-якою із сторін протоколу розбіжностей.

Твердження відповідача про направлення на адресу позивача протоколу розбіжностей до договору №44-0078 від 09.09.09р. судом не приймається, оскільки відповідачем не подано доказів направлення (вручення) позивачу протоколу розбіжностей, а також не подано відповідачем доказів укладення з позивачем договору №44-0078 від 09.09.09р. з протоколом розбіжностей.

Відповідно до п.1.1. договору виробник (позивач по справі) бере на себе зобов’язання виробляти, транспортувати та постачати споживачам теплову енергію у вигляді опалення, а споживачі зобов’язуються солідарно сплачувати за надані послуги за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачені договором.

Відповідно до ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За умовами пункту 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу для об’єктів перерахованих у додатку №1, який є невід’ємною частиною договору на опалення, гаряче водопостачання та технологічні потреби.

Між постачальником та споживачами-1, -2 укладено додаток № 1 до договору №44-0078 від 09.09.09р., в якому сторонами було визначено, що опалювальні об’єкти знаходяться в м. Бахмач, вул.Жовтнева,42, опалювальна площа –24кв.м. Додатком № 3 до договору визначена сторонами річна потреба теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання.

Третьою особою до матеріалів справи подано копію договору від 27.12.06р. на оренду приміщень адміністративного будинку по вул. Жовтнева,42, який підписаний між Бахмацькою районною радою (орендодавець) та Бахмацькою районною організацією Народної Партії (орендар), у п.1 якого вказано, що орендодавець на підставі рішення районної ради від 04.02.2003р. передав, а орендар прийняв в орендне користування приміщення у адміністративному будинку по вул. Жовтневій,42, м. Бахмач, 2-й поверх –кабінет №24 загальною площею 24кв.м. У письмовому поясненні поданому суду третя особа вказує, з посиланням на план-схему приміщення, про передачу відповідачу приміщення, яке віднесене до опалювальної площі будинку, та про розрахунок площі орендованого відповідачем приміщення відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району.

Згідно п.8 договору від 27.12.06р. орендар зобов’язався оплачувати фактичні витрати за користування комунальними послугами –водою, каналізацією, електричною енергією, центральним опаленням і т.д. по договорам з підприємствами –постачальниками.

У пункті 1 договору оренди від 27.12.06р. приміщень адміністративного будинку по вул. Жовтнева,42, копію якого подано до матеріалів справи відповідачем, вказано про передачу в оренду приміщень 2-й поверх –кабінет №24 - 12кв.м., 1-й поверх –зал 12 кв.м., окрім того, у п.4 договору містяться виправлення, не узгодженні з орендодавцем.

Ні відповідач, ні третя особа не надали суду акт приймання-передачі орендованого згідно договору від 27.12.06р. приміщення. Відповідачем не подано доказів оренди приміщень 2-й поверх –кабінет №24 - 12кв.м., 1-й поверх –зал 12 кв.м.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. за №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у пункті 1 яких вказано, що вони регулюють відносини між суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі –виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі –споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги). Згідно п.2 вказаних Правил опалювальна площа (об’єкт) будинку –загальна площа (об’єкт) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об’єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт.

Відповідачем не подано доказів, як б спростовували твердження позивача і третьої особи, щодо передачі відповідачу в оренду приміщення –24кв.м , яке віднесене до опалювальної площі будинку.

У п.1.2 договору сторони обумовили, що тарифи на послуги на момент укладання договору становлять (з урахуванням ПДВ) опалення 374,65грн./1Гкал, 12,35грн./1кв.м в опалювальний період, 4,75грн./1кв.м абонентська палата щомісячно протягом року. Тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи є обов’язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.

Згідно п.1.3 договору розмір щомісячної плати по договору (загальна вартість послуг) на момент укладання договору становить (з урахуванням ПДВ) протягом опалювального періоду 410,4грн., у тому числі за опалення 410,4грн. (вартість за 24,0кв.м+абонентська палата за 24,0кв.м). У разі наявності (встановлення) приладів обліку теплової енергії або водолічильника остаточна вартість послуг визначається наступним чином: за опалення –з урахуванням показань приладів обліку та вартості 1 Гкал + абонентська плата за 24,0кв.м. Абонентська плата в опалювальний період нараховується незалежно від наявності чи відсутності приладів обліку теплової енергії - протягом міжопалювального періоду 114грн., у тому числі абонентська плата в сумі 114грн. (за 24,0кв.м). Абонентська плата в міжопалювальний період нараховується незалежно від наявності чи відсутності приладів обліку теплової енергії. Також у п.1.3 договору сторони обумовили, що розмір щомісячної плати по цьому договору змінюється без укладення додаткових угод за умови зміни, в установленому законодавством порядку, тарифів/двоставкових тарифів.

Тарифи на послуги теплопостачання затверджені рішенням Виконавчого комітету Бахмацької міськради №208 від 30.09.09р. «Про погодження тарифів на послуги теплопостачання в м. Бахмач», яке було опубліковано в газеті «Голос присемів’я» від 07.10.09р.

Згідно розпорядження виконавчого комітету Бахмацької міськради №119 від 14.10.09р. «Про початок опалювального сезону 2009-2010 років»розпочато опалювальний сезон з 15 жовтня 2009 року. Відповідно до розпорядження виконавчого комітету Бахмацької міськради №143 від 13.04.10р. «Про закінчення опалювального сезону 2009-2010 років»14 квітня 2010 року завершено опалювальний сезон.

Сторони в пункті п.8.1 договору обумовили, що розбіжності та спори між сторонами, пов’язані з виконанням, зміною та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами, укладанням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу.

Відповідно до п.12.4 договору всі зміни та доповнення до договору, а також зміни договірних величин (зміна опалювальної площі, зміна або виключення з додатку №2 об’єктів теплопостачання, зміна обсягів підігріву води і таке інше), прийняті в порядку п.8.1. цього договору, оформлюються додатковими угодами.

Відповідачем до матеріалів справи надано копію Додатку від 05.10.09р. до договору №44-0078 від 09.09.09р., відповідно до якого відповідач вносить доповнення до п.1.3. договору: а) плата за постачання теплової енергії буде проводитися при умові, що температура в залі першого поверху площею 12кв.м та в кабінеті №24 другого поверху буде не менше 180С. В разі невиконання температурного режиму оплата не буде проводитися; б) при зміні тарифів за постачання теплової енергії в обов’язковому порядку потрібно укладати додатковий договір; в) тариф за послуги теплопостачання –8грн. 1м.кв., абонплата 4грн. 1м.кв.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів регулюється ст. 188 Господарського кодексу України. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не подано доказів направлення позивачу додатку від 05.10.09р. до договору; на час розгляду справи в суді запропонований відповідачем додаток до договору позивачем не прийнятий, а також відповідачем не передано спір на вирішення суду.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідачем не дотримано порядку внесення змін до договору, матеріалами справи не підтверджується внесення сторонами змін до договору №44-0078 від 09.09.09р. у відповідності до приписів ст.188 Господарського процесуального кодексу України, а тому договір №44-0078 на постачання теплової енергії діє в редакції, яка підписана сторонами,скріплена їх печатками.

Згідно ст.40 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, споживач зобов’язаний повідомити теплопостачальну організацію про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору.

За домовленістю сторін у п.11.1 договору встановлено, що договір діє до 10.10.09р. включно, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього терміну його дії на наступний річний термін, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної із сторін не надійшло заяви про відмову від нього.

Як свідчить зміст листів №10 від 26.02.10р., який направлений відповідачем на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією 26.02.010р. фіскальний чек №3714, та №17 від 07.04.10р., відповідач у зв’язку з невиконанням позивачем умов договору №44-0078 від 09.09.09р., просив позивача розірвати вказаний договір та відключити кабінет №24 площею 12кв.м від опалення.

26.05.10р. відповідач направив позивачу лист №30 від 26.05.10р., в якому повідомляє про розірвання договору з 26.02.10р. та про повернення рахунків за квітень і травень 2010р. На підтвердження направлення вказаного листа відповідачем надано копію фіскального чеку №7544 від 26.05.10р.

У відповіді №1197 від 14.06.10р. на лист відповідача №30 від 26.05.10р. позивач зазначив, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, та договір №44-0078 від 09.09.09р. не було розірвано за взаємною згодою сторін, рішення суду щодо розірвання договору відсутнє та просив відповідача виконати умови договору щодо оплати за отриману теплову енергію.

29.06.10р. відповідач направив позивачу лист, в якому наполягав на розірванні договору №44-0078 від 09.09.09р. та зазначив про невиконання позивачем своїх зобов’язань по вказаному договору. У листі №1595 від 04.08.10р. позивач повідомив, що його позиція щодо порушених питань в листі відповідача від 29.06.10р. викладена у листі №1194 від 14.06.10р.

Сторони у п.11.2 договору обумовили, що договір припиняє свою дію у випадках: 1) взаємної згоди сторін щодо його припинення; 2) відповідно до п.10.4 та п.11.1 договору; 3) за рішенням господарського суду; 4) ліквідація сторін або однієї із сторін без відносин правонаступництва; 5) змін власника об’єкту теплоспоживання після укладення договору з новим власником.

Відповідно до п.11.4 договору в разі припинення дії договору в порядку п.11.2, а також в будь-яких інших випадках дострокового розірвання останнього, споживачі зобов’язані сплатити вартість (яка визначається у відповідності до ставок, передбачених тарифом) отриманої теплової енергії, а також всі інші платежі, передбачені тарифом, які він мав би сплатити в між опалювальний період в разі дії договору до дати, визначеної згідно п.11.1. Даний пункт застосовується сторонами при застосуванні при розрахунках за теплову енергію в установленому порядку двоставкових тарифів.

Аналіз змісту звернень відповідача до позивача та дій відповідача щодо розірвання договору №44-0078 від 09.09.09р. свідчить про те, що відповідачем також не дотримано встановленого ст. 188 Господарського кодексу України порядку розірвання господарського договору, що відповідач не звертався до суду для вирішення спору про розірвання договору та відповідач не подавав заяву про відмову від договору в порядку передбаченому п.11.1 договору, а тому твердження відповідача про розірвання укладеного з позивачем договору №44-0078 від 09.09.09р. є безпідставними і судом не приймаються.

Відповідачем подано заяву за №58 від 28.10.10р., яка направлена на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією фіскальний чек №4231 від 28.10.10р., про відмову від договору згідно п.11.1 у зв’язку із закінченням терміну дії договору №44-0078 від 09.09.09р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач раніше, а саме 05.10.10р. за №2248 направив відповідачу повідомлення про припинення дії договору №44-0078 від 09.09.09р. на підставі п.11.1 та підпункту 2 пункту 11.2 у зв’язку із поданням позивачем заяви про відмову від договору.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що 10.10.2010р. припинив свою дію договір №44-0078 від 09.09.2009р. на постачання теплової енергії на підставі п.11.1 та підпункту 2 пункту 11.2 у зв’язку із поданням позивачем заяви про відмову від договору.

Враховуючи умови договору та реалізовуючи своє право вимоги виконання зобов’язання, передбачене ст.543 Цивільного кодексу України, позивач виставляв рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії –споживачу-1, а саме Бахмацькій районній організації Народної Партії. Так позивачем виставлені відповідачу рахунки №44-0078 від 31.12.09р. на суму 1065,71грн., №44-0078 від 31.01.10р. на суму 410,40грн., №44-0078 від 28.02.10р. на суму 410,40грн., №44-0078 від 31.03.10р. на суму 257,42грн., №44-0078 від 30.04.10р. на суму 196,78грн., №44-0078 від 31.05.10р. на суму 114,00грн., №44-0078 від 30.06.10р. на суму 114,00грн., №44-0078 від 31.07.10р. на суму 114,00грн., №44-0078 від 31.08.10р. на суму 114,00грн. (а.с.15-23).

Згідно п.6.1. договору розрахунки за надані послуги споживачі здійснюють щомісячно у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виробника у відповідності до всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами договору. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.

Відповідно до п.6.2 договору розрахунки за теплову енергію здійснюються за такими розрахунковими одиницями: на опалення: за 1Гкал –при наявності приладів обліку теплової енергії, згідно з їх показаннями; за 1 кв.м опалювальної площі –при відсутності приладів обліку та при розрахунках по інших платежах/ставках, передбачених тарифом.

Відповідно до 6.4. договору розрахунки споживачів з виробником за надані послуги здійснюються щомісячно згідно з показаннями приладів обліку або при відсутності приладів обліку, розрахунковим методом у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами договору. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця.

У пункті 6.5. договору сторони встановили, що розрахунки за надані послуги здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами договору.

Згідно п.3.2.3 договору споживачі зобов’язані виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

За умовами п.3.2.21 договору споживачі теплової енергії солідарно зобов’язуються щомісячно в терміни передбачені цим договором здійснювати розрахунки за надані послуги у відповідності до всіх платежів/ставок та порядку оплати, передбачених затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами цього договору.

Згідно ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»споживач має право на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів.

Відповідно до п.3.1.4 договору споживачі мають право перевіряти кількісні та якісні показники надання послуг (тиск води, температуру гарячої води, температуру повітря у приміщеннях тощо) у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до п. 4.2.1 договору виробник зобов’язується постачати теплову енергію для об’єктів споживачів в обсязі, передбаченому додатками №1, 3 з коригуванням на фактичну температуру зовнішнього повітря.

Стаття 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлює порядок перевірки, контролю споживача за одержанням своєчасних, відповідної якості житлово-комунальних послуг та оформлення претензій і вимог до виконавців та виробників таких послуг. Зокрема, у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з’явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складаються споживачем та представником виконавця та скріплюється їхніми підписами. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.

У пункті п.8.1.1. договору сторони встановили, що у разі порушення виробником умов договору споживачі письмово викликають представника виробника для складання та підписання Акту-претензії споживачів, в якому зазначаються строки, види порушень кількісних і якісних показників послуг тощо. Акт-претензія складається споживачами та уповноваженим представником виробника і скріплюється їх підписами та печатками (за наявності). Представник виробника бере участь у складанні Акту-претензії не пізніше ніж через три доби після надходження виклику. Виробник може відмовити споживачам у задоволенні його претензії щодо відхилення кількісних і якісних показників послуг на підставі показань реєстраційних технічних засобів, атестованих і опломбованих відповідними органами Держспоживстандарту або на підставі правильності показань засобів обліку води і теплової енергії.

Згідно ч.6 п. 39 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, споживач має право у разі порушення енергопостачальною організацією умов договору викликати її представника для складення та підписання акта, у якому зазначаються строки, види порушень тощо.

Згідно п.4.2.3 договору виробник зобов’язується у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, а також зниження їх якості здійснювати перерахунок розміру плати згідно з діючим законодавством України в сфері теплопостачання.

Відповідно до п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05р. № 630 (далі –Правила), споживач має право на: зменшення плати у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, встановленому цими Правилами.

Як стверджує відповідач, та не заперечує позивач, на адресу останнього було направлено Акт-претензію від 28.01.10р. до договору №44-0078, в якій відповідач повідомляє про низьку температуру в приміщеннях та просить направити представника позивача для складання акту-претензії.

Посилання позивача на ту обставину, що акт-претензія не є формою виклику представника виробника послуг для перевірки якості надання послуг, не заслуговують на увагу, оскільки діючим законодавством не встановлено певної (типової) письмової форми повідомлення виконавця (виробника) послуг у разі неналежного надання або ненадання послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовує позивач, останній в порушення п.8.1.1 договору в трьох денний строк з моменту надходження виклику відповідача не направив свого представника для складання акту-претензії.

Комісією позивача була проведена перевірка тільки 23.02.2010р., про що складено акт від 23.02.10р. за підписами цієї комісії, в якому вказано, що температура в приміщенні відповідача 190С, що балансоутримувач, який є споживачем по договору №44-0078 від 09.09.09р., не здійснює належні роботи по підготовці і профілактиці опалювальної системи що пред’явлення претензії до ВАТ «Облтеплокомуненерго» можливе тільки після усунення суттєвих недоліків Бахмацькою районною радою. Слід зазначити, що балансоутримувач, який є споживачем по договору №44-0078 від 09.09.09р., до участі у складанні акту від 23.02.2010р. позивачем не запрошувався.

Згідно п.38 Правил, у разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Як свідчать матеріали справи, комісією у складі керівника секретаріату Бахмацької районної організації Народної партії, голови райкому профспілки АПК Бахмацького району, начальника відділення ВДФ в Бахмацькому районі був складений Акт-претензія від 08.02.10р. про те, що ВАТ «Облтеплокомуненерго»постійно не виконує договірних зобов’язань по постачанню теплової енергії в приміщення районної ради де знаходиться офіс відповідача, що температура повітря в офісі була нижче 150С при температурі повітря -150С на вулиці, що температура в залі на першому поверсі 100С.

Позивач заперечує факт отримання від відповідача акта-претензії від 08.02.10р.

З огляду на приписи п.38 Правил, суд доходить висновку, що акт-претензія від 08.02.10р. є дійсним.

Згідно пунктів 40-42 Правил, в редакції яка діяла станом на 08.02.10р., розмір плати за надані послуги може бути зменшений у разі, коли якісні показники надання послуг не відповідають установленим вимогам, підставою для проведення перерахунку розміру плати за надання послуг є акт-претензія, та у разі надання послуг неналежної якості, розмір плати за них підлягає зменшенню.

Відповідно до додатку №1 «Вимоги щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення»до Правил ( в редакції станом на 08.02.10р.) проводиться зменшення плати за надані послуги з централізованого опалення при відхиленні показників –фактична температура в приміщенні нижча нормативної (температура повітря в житлових приміщеннях, за умови їх утеплення, відповідає діючим нормам і правилам –18град.С, у наріжних кімнатах –20град.С), - на 5 відсотків за кожний градус відхилення від 18 град.С до 12 град.С у житлових приміщеннях (у наріжних кімнатах –від 20град. С до 14 град.С) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення); при температурі в житлових приміщеннях нижче 12 град.С. (у наріжних кімнатах –нижче 14 град.С) плата за централізоване опалення не справляється. При двоставкових тарифах перерахунку за ненадані чи неякісно надані послуги справляється лише плата за фактично спожитий об’єм теплової енергії (умовно-змінна частина тарифу).

Оскільки, згідно рахунку №44-0078 від 28.02.2010р. умовно-змінна частина тарифу становить 296,40грн., зменшення температури у приміщенні відповідача 08.02.10р. (згідно акта-претензії від 08.02.10р.) відбулося на 3 град.С порівняно з нормативним 18 град.С, суд доходить висновку, що плата за надані послуги з централізованого опалення підлягає зменшенню на 01грн.48коп., тобто до оплати відповідачем підлягає послуга за лютий 2010р. у сумі 294,92грн. (умовно-змінна частина тарифу) та абонентська плата у сумі 114,00грн.

Позивачем направлено відповідачу претензію №660-Т від 02.02.10р. про сплату відповідачем заборгованості по договору №44-0078 від 09.09.09р. з урахуванням пені на суму 1800,22грн.

У відповіді на претензію №5 від 10.02.10р. відповідач заперечував проти вимог позивача, зазначив, що згідно договору температура в приміщенні повинна бути не менше +180С, але в опалювальний період температура повітря була нижче +100С, та повідомив про направлення по факсу Акту-претензії від 28.01.10р. та додатку до договору від 05.10.09р.

Відповідач стверджує про одночасне направлення позивачу рекомендованою кореспонденцією 10.02.10р., і відповідно про отримання позивачем 12.02.10р. (поштове повідомлення №129642) та реєстрацію за вхідним №387, відзиву на претензію за вих.№5 від 10.02.10р. та листа вих.№6 від 10.02.10р. про виклик представника позивача для встановлення виконання договору №44-0078 від 09.09.09р. по опаленню приміщення Бахмацької районної організації Народної Партії по вул.Жовтневій,42, м. Бахмач.

В судовому засіданні 09.11.10р. судом оглянуто Книгу реєстрації вхідної документації по ВАТ «Облтеплокомуненерго»за період з 04.01.10р. по 25.05.10р., де за №387 на сторінці 31 зареєстровано 12.02.10р. відзив на претензію №660-Т від 02.02.10р. по №5 від 10.02.10р. дог.№44-0078 від Бахмацької організації Народної Партії. В Книзі реєстрації вхідної кореспонденції відсутня реєстрація листа-виклику відповідача за вих.№6 від 10.02.10р. Опис вкладення при відправці 10.02.10р. кореспонденції на адресу позивача відсутній.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність беззаперечних доказів про направлення відповідачем за вих.№6 від 10.02.10р. виклику про направлення представників позивача.

Відповідач стверджує про направлення простою кореспонденцією позивачу листа від 17.10.09р. про виклик представника позивача для заміру температури; листа від 18.11.09р., в якому повідомляється про відсутність належного тепла та не проведення у зв’язку з цим оплат за жовтень-листопад 2009р.; претензії від 10.03.10р., в якій повідомляється про не оформлення належним чином комісією позивача 23.02.10р. акту перевірки температури в приміщенні, про відсутність у березні місяці належного температурного режиму, про відмову проведення оплати за березень 2010р. та про розторгнення договору з 26.02.2010р.; претензії від 24.04.10р., в якій повідомляється про температуру нижче норми та про відмову від оплати; претензії від 15.12.2009р. №28, в якій повідомляється про відсутність тепла та відмову проводити оплату за грудень.

Позивач заперечує факт надходження від відповідача вище перелічених листів та претензій.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Правило про належність доказів є обов’язковим для суб’єктів доказування. Належність доказів є мірою, що визначає залучення до процесу в конкретній справі належних доказів.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем не подано у розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України належних та допустимих доказів на підтвердження направлення позивачу вище вказаних спірних листів та претензій, не доведено дотримання Правил в частині наявності належних доказів, які б підтверджували факт не виконання позивачем умов договору №44-0078 від 09.09.09р.

Інші документи, які б свідчили про невиконання позивачем температурного режиму в орендованому відповідачем приміщенні - в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, за надані послуги згідно договору №44-0078 від 09.09.09р. за період з грудня 2009р. по серпень 2010р. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача борг в сумі 2795,23грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 41,51грн. три проценти річних за період з 02.01.10р. по 01.09.10р., 95,32грн. втрат від інфляції за період з 02.01.10р. по 31.03.10р. та за серпень 2010р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Дослідивши подані позивачем розрахунки, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляції підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 3% річних в сумі 41,48грн. за період з 02.01.10р. по 01.09.10р., в частині стягнення інфляції в сумі 95,29грн. за період з 02.01.10р. по 31.03.10р. та за серпень 2010р., виходячи з фактичної суми боргу відповідача перед позивачем.

Згідно ст.25 Закону України «Про теплопостачання»у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

У ст.1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

          За приписами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 7.3.3. договору сторони встановили, що споживачі несуть солідарну відповідальність за порушення порядку розрахунків, передбаченого п.6.5 договору –сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 2677,54грн. пені за період з 02.01.10р. по 09.08.10р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, приймаючи до уваги, що відповідач зобов’язаний провести розрахунок за отримані послуги з теплопостачання у жовтні 2009р. у сумі 244,91грн. - у строк до 01.11.2009р., у листопаді 2009р. у сумі 410,40грн. –у строк до 01.12.2009р., у грудні 2009р. у сумі 410,40грн. –у строк до 01.01.2010р., у січні 2010р. у сумі 410,40грн. –у строк до 01.02.2010р., а також враховуючи фактичний розмір заборгованості відповідача у сумі 2795,23грн. суд дійшов висновку, що позивачем при нарахуванні пені допущені помилки, не враховані приписи ч.6 ст.232 Господарського кодексу України і проведені нарахування пені після спливу шестимісячного терміну, а тому пеня підлягає нарахуванню в сумі 2531,29грн.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

          Відповідно до ст.14 Закону України «Про політичні партії в Україні»політичні партії є неприбутковими організаціями.

Враховуючи обставини справи і наявний між сторонами спір, щодо якості надання послуг з теплопостачання, а також те, що три відсотки річних в сумі 41,48грн., 95,29грн. втрат від інфляції, які суд визнав обґрунтованими до стягнення, частково компенсують збитки позивача у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд, відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе зменшити розмір пені на 90%, а тому пеня підлягає стягненню у сумі 506,26грн. В решті стягнення пені відмовити.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання своєчасно не виконав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 2795,23грн., в частині стягнення пені в сумі 506,26грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 41,48грн., в частині стягнення втрат від інфляції в сумі 95,29грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 102,00грн. та 229,78грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 188, 193, 216, 230, 232, 275 Господарського кодексу України, Законом України «Про теплопостачання», ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Бахмацької районної організації Народної Партії (вул.Жовтнева,42, м. Бахмач, р/р 26005051460315 у ЧФ «Приватбанк»МФО 353586, код 26107824) на користь Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»(вул.Комсомольська,55/б, м. Чернігів, р/р 26004300000976 в ВАТ банк «Демарк»м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 2795грн.23коп. боргу, 506грн. 26коп. пені, 41грн.48коп. три проценти річних, 95грн.29коп. втрат від інфляції, 102грн.00коп. державного мита та 229грн.78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                               Н.Ю. Книш

          Повне рішення складено 22.11.2010р.