Рішення № 12455898, 22.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2010 р.Справа № 24/120-10-4130 за позовом: Приватного акціонерного товариства "ОТІС";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал-Будінвест";

про стягнення 48 831,25 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

Представники:

від позивача: Самойленко М.Л. на підставі довіреності від 02.08.2010 р.;

Мацюк В.В. на підставі довіреності № 56 від 02.08.2010 р.;

від відповідача: не з’явився;

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "ОТІС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал-Будінвест" про стягнення 48 831,25 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2010 р. порушено провадження у справі № 24/120-10-4130.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 22.11.2010 р. після видалення судді до нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, заслухавши представників сторін, - суд встановив:

Між Закритим акціонерним товариством "ОТІС", яке з 22.07.2010 р. перейменовано в Приватне акціонерне товариство «ОТІС»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адмірал-Будінвест»14.05.2004 р. було укладено Договір на монтажно-налагоджувальні роботи ліфтового обладнання № 5060МН.

Згідно з Договором Позивач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по монтажу та наладці ліфтів в/п 400 кг на 10 зуп., кількістю чотири одиниці (секції Е, Ж, И, К житлового будинку № 2 по вул. Палубній, 2, в м. Одесі). В свою чергу Відповідач зобов'язався сплатити вартість виконаних робіт, за ціною, визначеною Договором.

Загальна вартість Договору з ПДВ, згідно укладеною сторонами додатковою угодою № 1 від 28.08.06 г. р. складає 168 960 грн.

Відповідно до п.п. 2.5 - 2.7 Договору розрахунки за Договором повинні були здійснюватися наступним чином. Протягом 5-ти днів з моменту підписання Договору Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника аванс в розмірі 10% вартості робіт, 50% вартості робіт Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника після прийому обладнання та будівельної частини. Подальші розрахунки - 40% вартості монтажно-налагоджувальних робіт Замовник перераховує протягом 5 (п'яти) банківських днів, на підставі акта (форми КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками Сторін.

В травні 2007 року були виконані роботи з монтажу ліфтового обладнання на суму 122 828,40 грн., про що підписаний уповноваженими представниками сторін акт виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) та довідка про вартість виконаних робіт (ф.КБ-3).

16.10.2007 р. Відповідач оплатив за монтаж ліфтового обладнання в сумі 122 828,40 грн. про що свідчать виписки з банку про надходження коштів на рахунок Позивача.

В вересні 2008 року було закінчені всі пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання на об'єкті Відповідача та підписані уповноваженими представниками сторін акт виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) та довідка про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) на суму 46 131,60 грн.

14.01.2010 р. Відповідачу була направлена претензія № 30-юр. з нагадуванням про оплату заборгованості в сумі 46 131,60 грн. 10.05.2010 р. від Відповідача надійшов гарантійний лист № 02/10/03, в якому він гарантував оплату існуючої заборгованості протягом 2-го кварталу 2010 р.

Однак, на момент звернення Позивача з даною позовною заявою до господарського суду відповідач не сплатив суму заборгованості.

Своїми діями відповідач порушив вимоги не лише Договору, але й ст. 525 ЦК України, якою встановлено заборону односторонньої відмови від виконання зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання зобов’язані виконувати господарські зобов’язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, ретельно дослідивши додані до позовної заяви документи суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми основного боргу за Договором на монтажно-налагоджувальні роботи ліфтового обладнання № 5060МН від 14.05.2004 р. у розмірі 46131,60 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних у сумі 2699,65 грн. за період з 28.09.2008 р. по 09.09.2010 р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних у сумі 2699,65 грн. на думку суду цілком обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 50, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ОТІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал-Будінвест" про стягнення 48 831,25 грн. –задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал-Будінвест" (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 15, код ЄДРПОУ 32521628, п/р № 26000237711 в ВАТ „Морський Транспортний Банк”, МФО 328168) на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 37, код ЄДРПОУ 14357579, п/р 26002151865500 в АТ „УкрСиббанк”, МФО 351005) заборгованість у розмірі 48 831,25 грн., що складається з 46131,60 грн. –основного боргу та 2699,65 грн. 3% річних за невиконання договірних зобов’язань;

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал-Будінвест" (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 15, код ЄДРПОУ 32521628, п/р № 26000237711 в ВАТ „Морський Транспортний Банк”, МФО 328168) на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 37, код ЄДРПОУ 14357579, п/р 26002151865500 в АТ „УкрСиббанк”, МФО 351005) витрати по сплаті державного мита у розмірі 488,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2010 р.

Суддя