Рішення № 12455909, 22.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2010 р.Справа № 8/35-10-3919 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників сторін:

від ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” Кірющенко Д.М.,

від ДП „Одеська залізниця” Яцук Є.В.,

від ТОВ „Востокресурс” не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” до Державного підприємства „Одеська залізниця” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Востокресурс” про стягнення 1098,62 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2010 р. прийнято позовну заяву Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/35-10-3919, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 22.09.2010 р.

За правилами ст.77 ГПК України в зв’язку з неявкою представника одного з відповідачів та необхідністю отримання нових доказів у судовому засіданні 22.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 11.10.2010 р., у судовому засіданні 11.10.2010 р. –на 27.10.2010 р., у судовому засіданні 27.10.2010 р. –на 08.11.2010 р., у судовому засіданні 08.11.2010 р. –на 22.11.2010 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками представників позивача та Державного підприємства „Одеська залізниця”.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Востокресурс” не скористалось наданим ст.22 ГПК України правом на участь у судових засіданнях, а, відтак, розгляд справи здійснено за відсутності його представника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2010 р. за клопотанням Державного підприємства „Одеська залізниця” на підставі ч.3 ст.69 ГПК України продовжено строк вирішення спору до 23.11.2010 р.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 22.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Закрите акціонерне товариство „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” (далі –ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” (далі –ДП „Одеська залізниця”) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Востокресурс” (далі –ТОВ „Востокресурс”) вартості нестачі вугілля кам’яного у розмірі 1757,82 грн.

У судовому засіданні 27.10.2010 р. ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” подало заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідачів 1098,63 грн. вартості нестачі вугілля кам’яного, вказуючи, що попередня ціна позову визначена ним без урахування довідки вантажовідправника.

22.11.2010 р. ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” подано ще одну заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідачів 1098,62 грн. вартості нестачі вугілля кам’яного, зазначаючи, що попередня ціна позову з арифметичної точки зору може унеможливити розподіл вартості втраченого товару між відправником та перевізником.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” посилається на ст.ст.909,917,920,924 ЦК України, ст.ст.307,308,314 ГК України, ст.ст.2,31,32,105,110,113,114,115 Статуту залізниць України, п.п.5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказами Міністерства транспорту України, параграф 19 розд.1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, залізничну накладну від 22.07.2010 р. № 52258704, комерційний акт від 27.07.2010 р. БК 404566/15, довідку відправника вантажу від 11.10.2010 р. № 68 тощо.

ДП „Одеська залізниця” у відзиві на позов просить у задоволенні останнього в частині вимог до залізниці відмовити, оскільки відправником, силами та засобами якого здійснювалось завантаження вагону, не вжито обов’язкових за змістом п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу заходів по розрівнянню, ущільненню вугілля та нанесенню на нього захисного маркування.

ТОВ „Востокресурс” відзив на позовну заяву не подав, у зв’язку з чим розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” та ДП „Одеська залізниця”, господарський суд встановив:

22.07.2010 р. зі станції відправлення Торез Донецької залізниці ТОВ „Востокресурс” (відправник) на станцію призначення Цюрупинськ Одеської залізниці для Цюрупинського паливного складу ЗАТ „Херсоноблпаливо” (одержувач) відправлено, зокрема, вагон № 65941106 з антрацитом АС (6-13) у кількості 68980 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52258704.

Відмітки у накладній свідчать про те, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3-5 п.3,4,7,8 р.2 гл.1 дод.14 до УМВС. Вугілля марковано вапном.

26.07.2010 р. на станції Херсон складено акт загальної форми № 175, відповідно до якого: під час прибуття вагону № 65941106 в ньому виявлено рівномірне навантаження нижче верхнього бруса на 550 мм; вантаж не марковано; зліва по ходу потяга між 4,5 люками поглиблення 800 мм діаметром 1000 мм, під 7 люком поглиблення нижче загального рівня на 700 мм, шириною 1500 мм, довжиною 1000 мм; теча вантажу відсутня.

27.07.2010 р. на станції Херсон складено акт № 7 про технічний стан вагону, згідно із яким вагон № 65941106 справний, втрата вантажу неможлива.

Того ж дня складено комерційний акт БК 404566/15, яким встановлено, що у вагоні № 65941106: по документу значиться вантаж –антрацит, завантажений нижче бортів, у твердому стані, нетто 68980 кг; фактично виявилось вугілля, нетто 66600 кг, різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 2380 кг; навантаження у вагоні рівномірне, нижче верхнього бруса на 550 мм; зліва по ходу потяга між 4,5 люками поглиблення 800 мм діаметром 1000 мм, під 7 люком поглиблення нижче загального рівня на 700 мм, шириною 1500 мм, довжиною 1000 мм; вантаж не марковано; люки та двері закриті щільно; теча відсутня; вантажовідправником порушено ППВ ч.1 р.15 п.6 та ТУ р.2 параграфи 9-12; вагон прибув у комерційному та технічному відношеннях справним.

Після складання акту про технічний стан вагону та комерційного акту вантаж направлено до місця призначення, видано його одержувачу.

В подальшому вантажоодержувач звернувся до господарського суду Одеської області з уточненою позовною заявою про стягнення з відправника та перевізника вартості втраченої під час перевезення продукції у розмірі 1098,62 грн. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу визначена як 1690,2 кг; вартість вантажу 650,00 грн. з ПДВ за 1 тону встановлена по довідці вантажовідправника від 11.10.2010 р. № 68).

Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна від 22.07.2010 р. № 52258704 свідчить про укладення між ТОВ „Востокресурс” (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця” (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо”.

Зі змісту залізничної накладної вбачається, що завантаження вантажу у вагон № 65941106 здійснювалося відправником, який за змістом ч.3 ст.308 ГК України, ч.1 ст.918 ЦК України, ст.32 Статуту залізниць України зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

Як зазначено вище, відмітки у залізничній накладній вказують на те, що: вантаж завантажений у вагон засобами відправника навалом; вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3-5 п.3,4,7,8 р.2 гл.1 дод.14 до УМВС; вугілля марковано вапном.

Відмітки у накладній суперечать відомостям акту загальної форми та комерційного акту, відповідно до яких: вантаж не марковано; вантажовідправником порушено ППВ ч.1 р.15 п.6 та ТУ р.2 параграфи 9-12 (в наданих на виконання ухвали суду від 22.09.2010 р. письмових поясненнях представник залізниці уточнив зміст допущених відправником порушень, відзначивши, що ТОВ „Востокресурс” навантажило у вагони відкритого типу дрібні фракції вугілля без вжиття заходів щодо запобігання їхньому видуванню або просипанню під час перевезення, в т.ч. не нанесло захисне маркування, покриття плівкою чи інше закріплення верхнього шару вантажу).

Відповідно до параграфу 19 р.1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Пунктом 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній; залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній; упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів...

З метою з’ясування того факту, чи проводив перевізник перевірку дотримання відправником умов навантаження та закріплення вантажу, ухвалами господарського суду від 27.10.2010 р. та 08.11.2010 р. запропоновано ДП „Одеська залізниця” надати вагонні листи або інші документи, оформлені за наслідками перевірки її працівниками дотримання Правил навантаження відправником вантажу у вагони відкритого типу.

В судовому засіданні 22.11.2010 р. представник залізниці пояснив, що вагонні листи на теперішній час за вказівкою заступника генерального директора Укрзалізниці не оформлюються, а докази складання інших документів відсутні.

За таких обставин, господарський суд вказує, що перевізник не перевірив правильність завантаження у вагон відкритого типу та заповнення залізничної накладної, проте ані Статутом залізниць України, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не встановлено відповідальність перевізника або звільнення від неї відправника за пошкодження вантажу, який перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла або не перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу.

При цьому згідно із ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах, псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; залізниця зобов’язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу; в усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми; порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п.16 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855 (із змінами), у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування –протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції...

Пунктом 17 цих же Правил встановлено, що начальник Дирекції на скаргу про відмову від складання комерційного акта (акта загальної форми) або про неправильне його оформлення повинен дати мотивовану відповідь по суті скарги: стосовно швидкопсувних вантажів –протягом доби, а стосовно інших вантажів –не пізніше триденного терміну після отримання скарги. У разі обґрунтованості скарги начальник Дирекції дає розпорядження про складання комерційного акта (акта загальної форми) або про переоформлення акта...

Отже, ст.129 Статуту залізниць України визначено комерційний акт або акт загальної форми тими документами, в яких фіксуються підстави для притягнення до матеріальної відповідальності контрагентів за договором залізничного перевезення. В разі, якщо одержувач не погоджується з викладеною в комерційному акті інформацією, він має право подати письмову скаргу в порядку п.16 Правил складання актів (стаття 129 Статуту).

Враховуючи наведене та відсутність доказів переоформлення комерційного акту від 27.07.2010 р. БК 404566/15 в зв’язку з поданням ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” скарги в порядку п.16 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), господарський суд вважає, що наявним у справі комерційним актом підтверджується недотримання відправником умов транспортабельності вантажу, які могли спричинити втрату товару в процесі перевезення, тому відправника слід притягнути до цивільно-правової відповідальності за допущені ним порушення.

Одночасно необхідно зауважити, що ч.1 ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

В ст.111 Статуту залізниць України перелічені випадки, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Акт загальної форми від 26.07.2010 р. № 175 та комерційний акт від 27.07.2010 р. БК 404566/15 з даними відносно поглиблень на поверхні вугілля можуть підтверджувати те, що недостача у вагоні № 65941106 є результатом втрати вантажу під час перевезення.

В п.3.1 роз’яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами) закріплено, що відповідно до ст.909 ЦК України та ст.307 ГК України, ст.110 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу залізниця зобов’язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало...

За текстами акту про технічний стан вагону від 27.07.2010 р. № 7 та комерційного акту від тієї ж дати БК 404566/15 навантаження відправником здійснювалось у справний у комерційному та технічному відношенні вагон, а, отже, втрата вантажу у причинно-наслідковому зв’язку зі станом вагону не перебуває.

З урахуванням того, що ДП „Одеська залізниця” не наведено будь-яких доказів відсутності її вини, в т.ч. часткової, у втраті вугілля під час перевезення, тобто не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, відповідальність за втрату слід покласти також й на перевізника вантажу.

Підсумовуючи наведене, господарський суд відзначає, що, з огляду на встановлення судом обопільної вини у втраті вантажу та об’єктивну неможливість вирахування точної кількості втраченого товару внаслідок винних дій кожного з відповідачів, позов підлягає задоволенню шляхом стягнення грошових коштів з відправника та перевізника в рівних частинах, а саме по 549,31 грн. з кожного, виходячи з уточненого розрахунку до позовної заяви, складеного з дотриманням діючого законодавства, зокрема, змісту ст.114 Статуту залізниць України щодо відшкодування дійсної вартості втраченого вантажу та урахуванням норми природної втрати, довідки вантажовідправника від 11.10.2010 р. № 68, яка є належним доказом ціни товару за правилами ст.115 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код 01071315) на користь Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” (73000, м. Херсон, вул. Маяковського, 9; код 01883094) 549/п’ятсот сорок дев’ять/грн. 31 коп. вартості недостачі товару, 51/п’ятдесят одна/грн. 00 коп. державного мита та 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Востокресурс” (86600, Донецька обл., м. Торез, пр. Гагаріна,19; код 32366953) на користь Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” (73000, м. Херсон, вул. Маяковського, 9; код 01883094) 549/п’ятсот сорок дев’ять/грн. 31 коп. вартості недостачі товару, 51/п’ятдесят одна/грн. 00 коп. державного мита та 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 24.11.2010р.

Суддя