Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" листопада 2010 р.Справа № 24/129-10-4332 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційне впроваджувальне підприємство ІнноВіннпром";
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "УКРХЛІББУД";
про стягнення 24 222,91 грн.
Суддя Оборотова О.Ю.
Представники:
Від позивача: Гончаренко О.В. на підставі довіреності від 01.06.2010 р.;
Від відповідача: Палічук С.О. –голова правління;
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційне впроваджувальне підприємство ІнноВіннпром" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "УКРХЛІББУД" про стягнення 24 222,91 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.10.2010 р. порушено провадження у справі № 24/129-10-4332.
У судовому засіданні 22.10.2010 р. представником відповідача надано відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає частково.
У судовому засіданні 22.11.2010 р. після видалення судді до нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, заслухавши представників сторін, - суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційне впроваджувальне підприємство ІнноВіннпром" (Виконавіець) та Відкритим акціонерним товариством "УКРХЛІББУД" (Замовник) було укладено Договір № 26-2009 від 10.06.2009 р.
Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт: „Поставка обладнання, монтаж та пусконаладка системи термометрії”.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що договірна ціна всіх робіт та обладнання по даному договору становить 63999,60 грн.
Окрім того, 21.09.2009 р. сторонами укладено Додаткове погодження №1 до Договору № 26-2009 у якому узгоджено, що виконавець зобов’язується провести ремонт та перемонтаж термопідвісок вартістю 9530,00 грн.
Виконавець виконав усі взяті на себе зобов’язання по Договору на суму 73529,60 грн., що підтверджуються: 1. Актом виконаних робіт згідно Договору № 26-2009 з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 06.11.2009 р. на загальну суму 35040,00 грн.; 2. Актом виконаних робіт згідно Договору № 26-2009 з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 06.11.2009 р. на суму 9530,00 грн.; 3. Накладною № 40/09 згідно Договору № 26-2009 від 06.11.2009 р. на суму 28959,60 грн. Усі зазначені документи підписані повноважними представниками сторін за Договором та скріплені печатками.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи виписок з банку Відповідач з Позивачем розрахувався лише частково, а саме: 15.06.2009 р. –17887,80 грн.; 17.07.2009 р. –5000 грн., 31.07.2009 р. –20000 грн.; 19.01.2010 р. –10000 грн.
Таким чином у Замовника перед Виконавцем утворився борг за Договором № 26-2009 у розмірі 20641,80 грн.
Оскільки Відповідач не розрахувався в повній мірі за Договором № 26-2009 Позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію № 39 від 10.06.2010 р., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія поштової квитанції № 9364 від 11.06.2010 р. та Претензію № 78 від 19.08.2010 р., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія поштової квитанції № 1481 від 19.08.2010 р. У даних претензіях Позивач звертався до Відповідача з проханням сплатити заборгованість, що утворилась за Договором № 26-2009 у розмірі 20641,80 грн.
У відповідь на Претензію Позивача № 78 від 19.08.2010 р. Відповідач направив Лист № 36 від 30.08.2010 р. з якого вбачається, що Відповідач визнає факт наявності в них заборгованості за Договором № 26-2009 та гарантує з 05.09.2010 р. надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційне впроваджувальне підприємство ІнноВіннпром" графік погашення заборгованості.
Однак, на момент подання позовної заяви, заборгованість Відповідача за Договором № 26-2009 не змінилась, жодних проплат ними зроблено не було, графіку погашення заборгованості також не надано Позивачу, що і змусило Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційне впроваджувальне підприємство ІнноВіннпром" звернутись до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "УКРХЛІББУД".
Своїми діями відповідач порушив вимоги не лише Договору, але й ст. 525 ЦК України, якою встановлено заборону односторонньої відмови від виконання зобов'язань.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання зобов’язані виконувати господарські зобов’язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, ретельно дослідивши додані до позовної заяви документи суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми основного боргу за Договором № 26-2009 у розмірі 20641,80 грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних у сумі 699,01 грн. та пеню у розмірі 2882,10 грн.
Щодо стягнення пені у розмірі 2882,10 грн. слід зазначити, що ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 285 ЦК України позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а згідно вимогам до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Окрім того, п. 3.3. Договору № 26-2009 передбачено, що за порушення термінів оплати, передбачених у п.2.2. даного Договору, замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені.
Таким чином вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 2882,10 грн. на думку суду цілком обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 3% річних у сумі 699,01 грн. слід зазначити, що згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних у сумі 699,01 грн. на думку суду цілком обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо наданого відповідачем відзиву слід зазначити наступне, викладені у ньому обставини судом до уваги не приймаються, оскільки у своєму відзиві Відповідач просить суд урахувати Договір № 87-Пл/04 від 08.11.2004 р. однак, на думку суду Договір № 87-Пл/04 від 08.11.2004 р. не має жодного відношення до обставин, що розглядаються у рамках справи № 24/129-10-4332, оскільки сторони у даному договорі ТОВ „ІнноВінн+” та ВАТ "УКРХЛІББУД".
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 50, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційне впроваджувальне підприємство ІнноВіннпром" до Відкритого акціонерного товариства "УКРХЛІББУД" про стягнення 24 222,91 грн. –задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "УКРХЛІББУД" (65026, м. Одеса, пров. Каретний, 18/14, код ЄДРПОУ 00952982, п/р № 26001314559 в АБ „Південний”, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційне впроваджувальне підприємство ІнноВіннпром" (21011, м. Вінниця, вул. Київська, 14, код ЄДРПОУ 31743529, п/р 26009017411426 Філія Укрексімбанку м. Вінниця, МФО 302429) заборгованість у розмірі 24222,91 грн., що складається з 20641,80 грн. – основного боргу, 2882,10 грн. пені та 699,01 грн - 3% річних за невиконання договірних зобов’язань;
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "УКРХЛІББУД" (65026, м. Одеса, пров. Каретний, 18/14, код ЄДРПОУ 00952982, п/р № 26001314559 в АБ „Південний”, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційне впроваджувальне підприємство ІнноВіннпром" (21011, м. Вінниця, вул. Київська, 14, код ЄДРПОУ 31743529, п/р 26009017411426 Філія Укрексімбанку м. Вінниця, МФО 302429) витрати по сплаті державного мита у розмірі 242,23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2010 р.
Суддя
Судове рішення № 12455896, Господарський суд Одеської області було прийнято 22.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 24/129-10-4332. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: