Рішення № 12455573, 23.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.10                                                                                           Справа№ 14/156

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», м. Городок, Львівська область

про стягнення 458 063,38 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Хороз І.Б

Представники:

від позивача: не з»явився

від відповідача: не з”явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз”ясювались. Заяви про відвід судді від сторін не поступали.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», м. Городок, Львівська область про стягнення 458 063,38 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № L 2381-04/08 від 23.04.2008 року, а також – відшкодувати судові витрати по справі.

Провадження у справі порушено ухвалою від 30.09.2010 року та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 13.10.2010 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі.

12.10.10 р в канцелярію суду від позивача поступило клопотання б/н від 08 жовтня 2010 року про відкладення розгляду справи, у зв»язку з тим, що на 13.10.2010 року призначено судові засідання у господарському суді Донецької області та господарському суді Тернопільської області ( докази в підтвердження зазначених обставин долучено позивачем до клопотання). Одночасно, до зазначеного клопотання позивачем долучено : копію акту звіряння взаємних розрахунків (23.04.08.-30.04.10 р); доказ відправлення відповідачу Акту звіряння взаємних розрахунків (23.04.08.-30.04.10 р); копію акту звіряння взаємних розрахунків (01.05.10.-07.10.10).; доказ відправлення відповідачу акту звіряння взаємних розрахунків (01.05.10 .-07.10.10), що підтверджується копією накладної №229737; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Яблуневий дар»; власне письмове підтвердження, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Від відповідача клопотання по даній справі до суду не надходили.

В судове засідання 13.10.2010 року сторони явку повноважних представників не забезпечили. Від відповідача відзив на позовну заяву та витребовувані документи до суду не поступили.

За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створенням сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 13.10.10р. розгляд справи відкладався на 27.10.10р.

В судове засідання 27.10.2010 року сторони явку повноважних представників забезпечили

В судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позовну заяву з додатками: копією довідки про включення ТзОВ «Яблуневий дар»до ЄДРПОУ та копією свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «Яблуневий дар». У своєму відзиві від 26.10.10р. відповідач зазначає, що вказаний розмір заборгованості ТзОВ «Яблуневий дар»визнає в повному обсязі, причиною несвоєчасної оплати рахунків стало складне фінансове становище підприємства і що на даний час між сторонами ведуться переговори стосовно можливості реструктуризувати вказаний борг та укласти мирову угоду по даній справі.

Також відповідачем подано в судовому засіданні від 26.10.10р. № б/н клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки товариство вживає заходів щодо мирного вирішення даного спору.

Представник позивача підтвердив письмовим записом на клопотанні відповідача факт вирішення спору шляхом реструктуризації та укладення мирової угоди; клопотання відповідача підтримує.

За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для надання можливості вирішити питання щодо реструктуризації суми боргу та укладення мирової угоди по даній справі, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи вдруге.

В судовому засіданні 27.10.10р. розгляд справи повторно відкладався на 23.11.10р.

В судове засідання 23.11.10р. сторони явку повноважних представників не забезпечили.

В канцелярію господарського суду Львівської області 23.11.10р. від 22.11.10р. № б/н від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, оскільки представник, який ознайомлений з матеріалами справи Дашо А.Ю. перебуває у відрядженні у Харківській області. В додаток додано копію наказу на відрядження.

Додаткові від позивача документи, заяви тощо, станом на 23.11.2010 року до суду не надходили.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Враховуючи строки, в які повинен бути вирішеним спір у даній справі, суд не вбачає за можливе відкласти розгляд справи в черговий раз.

Сторони з заявами, клопотаннями про продовження строків вирішення спору не зверталися.

Відтак, господарський суд з урахуванням обставин даної справи не може взяти до уваги доводи відповідача , наведені у клопотанні від 22.11.10 р №б/н, у якому відповідач просить в черговий раз відкласти розгляд справи з тих мотивів, що його представник перебуває у відрядженні. При цьому господарський суд виходив також і з того, що у випадку, який наводиться у клопотанні відповідача, учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частиною першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов»язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), що, однак, не зроблено відповідачем.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлено.

Справа розглядається за правилами ГПК України, оскільки за даним спором, Позивач та Відповідач, які є юридичними особами, виступають як суб‘єкти господарювання, правовідносини, які між ними виникли із Договору фінансового лізингу № L2381-04/08 від 23.04.2008 року, який сторони уклали вільно, відповідно до норм Цивільного кодексу України, під час укладення цього договору його сторони вільно домовлялися про зміст та обсяг прав та обов‘язків за договором, зазначений договір є цивільним (господарським), а кожний суб‘єкт цього договору виступає як рівний один одного.

          Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

23.04.2008 р. між Позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”) та Відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю “Яблуневий дар”) був укладений договір фінансового лізингу № L2381-04/08 (Договір), згідно з п. 1.1 якого Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати універсальний фруктовий прес Бухер НРХ 5005і 2008р. в. в кількості 1 одиниця у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач (Лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння Відповідачу (Лізингоодержувачу), що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу.

Проте, Відповідач в порушення умов Договору, зокрема, п.п. 5.1-5.5, п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу - Додаток № 4 до Договору (надалі - Загальні умови), належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 458 063,38 гривень.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.6 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу за Договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Такі умови Договору повністю відповідають ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”.

          У відповідності до п. 3 ч.2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, п.п. 5.1, 8.1 Загальних умов фінансового лізингу, Лізингоодержувач зобов‘язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

          Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов‘язання, які виникають між суб‘єктами господарювання або між суб‘єктами господарювання і негосподарюючими суб‘єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов‘язаннями.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем по лізинговим платежам за Договором № L2381-04/08 яка підтверджена матеріалами справи, становить 458 063,38 грн. , та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.4-3,32,33,34,43 ГПК України, відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги.

Позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 13, 42, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 548, 625, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218, 232 ГК України, ст.ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

Вирішив :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Яблуневий дар”( 81500, Львівська обл.. м. Городок, вул. Львівська 274-я, ЄДРПОУ 32475074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”( 04073, м. Київ, просп. Московський,9 корп. 5, ЄДРПОУ 34480657) заборгованість за Договором фінансового лізингу № L2381-04/08 від 23.04.2008 року в сумі 458063,38 грн., 4580,63 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 25.11.10р.

Суддя