Рішення № 12455574, 24.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.10                                                                                           Справа№ 18/129 (2010)

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Датекс ЛТД", м. Львів,

до відповідача:державного підприємства "Бібрське лісове господарство", м. Бібка,

про: стягнення 15’775,61 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:Куспісь М.Ф. –довіреність №01-24/11/10 від 24.11.2010 р.,

відповідача:Ліва М.В. –довіреність №147 від 16.11.2010 р.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Датекс ЛТД" до державного підприємства "Бібрське лісове господарство" про стягнення 15’775,61 грн. Ухвалою від 09.11.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 24.11.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору підряду №071615 від 16.07.2008 р. не здійснив оплати за виконані роботи у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 11’000,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3’849,24 грн. інфляційних збитків, 926,37 грн. –3% річних.

Представник відповідача подав відзив (вх. №22496 від 22.11.2010 р.), в якому визнає основну заборгованість у сумі 11’000,00 грн., проте не погоджується із сумою нарахованих штрафних санкцій. Просить зменшити розмірі інфляційних втрат до 1’800,00 грн. та 3% річних до 300,00 грн. Крім того, просить розстрочити виконання рішення у справі, у зв’язку із неналежним фінансуванням установи з Державного бюджету України та зменшенням кількості реалізації продукції. Відповідно до балансу підприємства на 01.10.2010 р. (форма №1) кредиторська заборгованість підприємства становить 3 млн. 97 тис. грн.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №071615 від 16.07.2008 р. про (надалі –Договір). За умовами Договору виконавець (позивач у справі) зобов’язується виконати роботи із встановлення кабельної структури комп’ютерної та телефонної мережі, монтажу та встановлення внутрішньої АТС у приміщенні відповідача за адресою: Львівська область, місто Бібка, вулиця Стуса, 44. Замовник (відповідач у справі) зобов’язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Факт виконання позивачем зобов’язань за умовами Договору та прийняття цих робіт відповідачем підтверджено актом про виконання робіт №0730/15 від 30.07.2008 р. у сумі 15’608,48 грн. Зауважень та претензій щодо виконаних робіт немає.

Відповідач частково оплатив виконані роботи. Вартість виконаних, проте не оплачених робіт на час прийняття рішення становить 11’000,00 грн. Зазначену суму заборгованості сторонами узгоджено в акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2010 р. Доказів оплати суми боргу відповідач не надав, суму основного боргу визнав.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 2.2 Договору оплата виконавцю проводиться замовником по фактичних витратах після підписання сторонами акту про виконання робіт на протязі 7 банківських днів. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 11’000,00 грн. вартості виконаних підрядних робіт є обгрунтованими, доведені зібраними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення 926,37 грн. –3% річних, та 3’849,24 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Ця процесуальна норма наділяє суд повноваженням щодо зменшення суми лише неустойки (штрафу, пені). У суду відсутні повноваження зменшувати розмір інфляційних втрат та 3% річних. Суд звертає увагу відповідача на те, що норма статті 625 Цивільного кодексу України гарантує кредитору право на здійснення відповідних нарахувань (інфляційних та 3% річних).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити виконання рішення. Зважаючи на подане відповідачем клопотання та враховуючи фінансове становище відповідача, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення на 3 місяці.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 625 Цивільного кодексу України, статтями 22, 49, 78, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з державного підприємства "Бібрське лісове господарство" (адреса: вулиця Василя Стуса, будинок 44, місто Бібрка, Перемишлянський район, Львівська область, 81220; ідентифікаційний код 00992488) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Датекс ЛТД" (адреса: вулиця Грабовського, будинок 6А, місто Львів, Львівська область, 79000; ідентифікаційний код 19338693) 11’000,00 грн. основного боргу, 3’849,24 грн. інфляційних втрат, 926,37 грн. –3% річних. Розстрочити виконання рішення шляхом стягнення заборгованості рівними частинами щомісячно протягом трьох місяців.

3.          Стягнути з державного підприємства "Бібрське лісове господарство" (адреса: вулиця Василя Стуса, будинок 44, місто Бібрка, Перемишлянський район, Львівська область, 81220; ідентифікаційний код 00992488) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Датекс ЛТД" (адреса: вулиця Грабовського, будинок 6А, місто Львів, Львівська область, 79000; ідентифікаційний код 19338693) 157,76 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя