Рішення № 12455524, 23.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.10 Справа№ 9/170 (10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора Львівської області, м. Львів, поданого в інтересах держави в особі - Позивача: Новороздільської міської ради Львівської області, м. Новий Розділ,

До відповідача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Про стягнення заборованості в сумі 32 096 грн. 72 коп. основного боргу з орендної плати, 11 069 грн. 66 коп. пені, 1 597 грн. 70 коп. 3% річних та судові витрати з відповідача в дохід державного бюджету України.

За участю представників:

Від прокурора: Яворський Я.Т. посвідчення № 211,

Від позивача: Яценко Я.В. довіреність № 1617/0213 від 09.11.2010р.,

Від відповідача: не прибув.

Представникам роз”яснено права та обов”язки передбачені ст. ст. 20, 22, 29 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора Львівської області, м. Львів, поданого в інтересах держави в особі Новороздільської міської ради Львівської області, м. Новий Розділ, до Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборованості в сумі 32096 грн. 72 коп. основного боргу з орендної плати, 11069 грн. 66 коп. пені, 1597 грн. 70 коп. 3% річних та судові витрати з відповідача в дохід державного бюджету України.

Ухвалою господарського суду від 27.10.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 09.11.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку ( докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 09.11.2010р. розгляд справи відкладено на 23.11.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, подали для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які вимагалися судом (копії в матеріалах справи), просять позов задовільнити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача заборованість в сумі 32096 грн. 72 коп. основного боргу з орендної плати, 11069,66 грн. пені, 1597,70 грн. 3% річних, прокурор просить стягнути з відповідача судові витрати з відповідача в дохід державного бюджету України.

Відповідач, повторно, без поважних причин повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав (не надіслав), кореспонденція направлена на адресу відповідача повертається з написом на конверті: «За зазначеною адресою не проживає»( докази в матеріалах справи).

Згідно п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році», зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

Позивач: Новороздільська міська рада Львівської області орган місцевого самоврядування, є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 26306854, місцезнаходження юридичної особи: 81652, Львівська область, місто Новий Розділ, вулиця Грушевського, будинок 24, що підтверджується Витягом з ЄДР серії АВ № 553791, виданий станом на 13.10.2010р. (докази оригінал Витягу - в матеріалах справи).

Відповідач: ОСОБА_1 є суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою (Приватним підприємцем), реєстраційний номер фізичної особи-підприємця за ЄДР: НОМЕР_1 дата державної реєстрації: 23.11.2007р., свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 видане: 23.11.2007р., місцезнаходження: АДРЕСА_1, що підтверджується оригіналом Витягу з ЄДР станом на 11.11.2010р. (докази в матеріалах справи).

В судовому засіданні встановлено, що між Новороздільською міською радою, м. Новий Розділ, та ОСОБА_1 - суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою (Приватним підприємцем), с. Юшківці, 03.01.2008р. було укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Новий Розділ (далі за текстом Договір).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписаний повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином відповідно до статті 204 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України, об»єктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об»єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об»єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб»єктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, станом на час розгляду даної справи, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Пунктом 1.1. Договору оренди передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове, платне користування нежитлове приміщення площею 174 кв.м., розміщене за адресою: м. Новий Розділ, вул. Л. Українки, 11.

Майно вважається переданим в оренду з моменту підписання Акту приймання-передачі ( п. 2.1. Договору).

Орендна плата визначена у п. 3.1. Договору, нараховується з моменту підписання акту приймання-передачі (п. 3.3.), розмір орендної плати встановлено п. 3.5. договору, коригується, щомісячно на індекс інфляції та сплачується у встановленому договором порядку та строки (Розділ 3 Договору).

Орендар зобов»язувався відповідно до п. 5.1.1. прийняти об»єкт оренди згідно акта приймання-передачі, своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.1.5.).

Однак, як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач своїх зобов»язань за даним договором в повному обсязі не виконав, не своєчасно перераховував орендну плату, заборгував перед позивачем 32096 грн. 72 коп. основного боргу з орендної плати за період з лютого 2008р. по травень 2009р. (розрахунок в матеріалах справи).

Позивач, в особі Виконавчого комітету Новороздільської міської ради, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, в досудовому порядку, надсилав Відповідачу повідомлення-вимогу про наявну заборгованість з орендної плати та вимагав її погашення та про припинення його дії (Листи-вимоги № 470/11 від 19.03.09р., № 2255/11 від 29.12.2008р.) та претензію за № 408/11 від 13.03.2009р.

Однак, зазначені Листи-вимоги та претензія залишені відповідачем без реагування.

Як випливає із умов Договору (п. 7.1.), він був укладеним з моменту його підписання до 02 січня 2011р.

Частиною першою п. 7.8. договору передбачено підстави припинення чинності договору, а частиною 2 цього пункту - підстави його дострокового розірвання.

Так, договір може бути розірвано достроково за порушення умов передбачених п. 5.4.4., п. 3.8., п. 5.2.3. договору; за рішенням суду, з інших підстав прямо передбачених законодавством України.

Позивач направив відповідачу в порядку визначеному ст. 782 ЦК України, пропозицію про розірвання договору з 18.03.2009р. з тих підстав, що відповідачем понад три місяці підряд не сплачується орендна плата за об»єкт оренди (Лист-вимога від 17.04.09р.ю за № 640/24) та клопотав про повернення об»єкта оренди шляхом підписання акта прийому-передачі (докази в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Враховуючи вищенаведене, з 01.05.2009р. зазначений договір є розірваним у зв»язку із відмовою позивача від договору найму та відповідно до п. 5.4.4., частини 2 п. 7.8. договору.

Як зазначено вище у цьому рішенні, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за період з лютого 2008р. по травень 2009р. складає 32096,72 грн.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 11 069,66 грн., яка нарахована відповідно до п. 6.1. договору, за період з травня 2008р. по липень 2009р. (Розрахунок пені в матеріалах справи).

Однак з таким розрахунком розміру пені суд погодитися не може, оскільки пеня нарахована з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. 258 ЦК України.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Отже, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування пені за травень 2008р. припинилося у листопаді 2008р., за червень 08р. у грудні 08р., за липень 2008р. у січні 2009р., за серпень 2008р. у лютому 2009р., за серпень 2008р. у березні 2009р., за вересень 2008р. у квітні 2009р., за жовтень 2008р. у травні 2009р., за листопад 2008р. у червні 2009р., за грудень 2008р. у червні 2009р., за січень 2009р. - у липні 2009р., за лютий 09р. у липні 2009р., за березень 2009р. у серпні 2009р. за квітень 2009р. - у жовтні 2009р., а з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України 25.10.2009р.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, що має місце в даному випадку, оскільки стягнення пені у розмірі 11069,66 грн. надмірно великі (збитки за даним позовом не стягуються), суд має право зменшити розмір санкцій.

Разом з тим, Позивач мав право звернутися з позовом до суду про стягнення пені у строки визначені ст. 258 ЦК України протягом одного року з моменту, коли позивач дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого майнових прав або охоронюваного законом інтересів.

Позов в частині стягнення пені нарахованої за період з травня 2008р. по липень 2009р. надіслано до господарського суду по пошті - 25.10.10р., тобто з порушенням спеціальної позовної давності, а так як, в даному випадку, позовна давність є спеціальною, застосовується судом незалежно від наявності заяви про застосування її спливу.

Крім того, як зазначено вище у цьому рішенні, нарахування пені проведено з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, відтак вимоги про стягнення пені в сумі 11069,66 грн. до задоволення не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 1597,70 грн. 3% річних, які нараховано відповідно до ст. 625 ЦК України (Розрахунок в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Суд заслухав пояснення представника прокуратури, позивача, оглянув та дослідив подані документи, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України та стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 334,94 грн. ( 1% від пропорційно задоволених позовних вимог 33694,42 грн. (32096,72 грн. + 1597,70 грн.) державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, так як Прокурор за своїми позовами увільнений від сплати судових витрат відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 4 3 4 7 , 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 85, 116 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити частково.

2.Стягнути з боржника: ОСОБА_1 - Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) (реєстраційний номер за ЄДР: НОМЕР_1 свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 видане: 23.11.2007р., місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь стягувача: органу місцевого самоврядування - Новороздільської міської ради Львівської області (п. і. 81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 24, код ЄДРПОУ 23949770 (р/р 34228000000333 в УДК у Миколаївському районі, МФО 825014) 32096 грн. 72 коп. - орендної плати та 1597 грн. 70 коп. 3% річних.

3.Стягнути з боржника: ОСОБА_1 - суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) (реєстраційний номер за ЄДР: НОМЕР_1 свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 видане: 23.11.2007р., місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України 336 грн. 94 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя