Рішення № 12455470, 19.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.10                                                                                           Справа№ 30/172(10)

за позовом: ПП Фірма “Будремсервіс”, м.Львів

до відповідача: Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Львівська міська рада, м.Львів

про стягнення 291847,37 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача – Цімко П.О

від відповідача –Фоміч М.С

Суть спору:

Позов заявлено ПП Фірма “Будремсервіс”, м.Львів до Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів третя особа: Львівська міська рада, м.Львів про стягнення 291847,37 грн., з них: 248621,00 грн. основного боргу, 13916,33 грн. інфляційних втрат, 24099,21 грн. пені, 5210,83 грн. -3% річних.

Ухвалою суду від 03.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.09.2010р.

Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, розгляд справи відкладався ухвалами суду від 15.10.2010р, 12.11.2010р. В судовому засіданні 18.11.2010р. оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав відповідно до уточнених (збільшених) позовних вимог. В судовому засіданні 19.11.2010р. подав додаткові пояснення на заперечення відповідача, з якого вбачається що у змісті додаткової угоди №2 від 30.12.2009р. відсутні будь-які дані про відсутність поступлених коштів та пропозицій про відтермінування відповідачем оплати фактично виконаних та прийнятих робіт на суму 248621,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання з”явився, проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позов та в доповненнях до відзиву. Ствердив, що фінансування робіт згідно договору підряду №21 від 01.10.2009р. здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, на рахунки Управління капітального будівництва протягом 2009-2010р. кошти не надходили. Крім того, пояснив, що додаткова угода №2 до договору №21 від 01.10.2009р. підписана сторонами 30.12.2009р., встановлює, що у зв»язку з затримкою фінансування виконаних робіт, сторони внесли зміни до п.2.1 Ціна договору., а відтак генпідрядник був належно повідомлений про відсутність фінансування по даному об»єкту і зокрема по оплаті за виконані роботи. Зазначив, що при нарахуванні позивачем пені, не враховано обмеження встановлені п.4.1.9 договору. В позові просить відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, вимоги ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

01.10.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №21 на завершення реконструкції спортивного і актового залів та заміна вікон СШ №42 по вулиці Каштанова,9 у м.Львові. Відповідно до договору, позивач зобов»язувався власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до вимог проектно-кошторисної документації, виконати роботи на об»єкті реконструкції, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до вимог п.2.1. договору, загальна вартість робіт, згідно кошторису складає 401600,00 грн.

30.12.2009р. додатковою угодою №2 сторони внесли в п.2 «Ціна договору»наступні зміни, а саме: Договірна ціна на момент укладання договору є твердою і становить 401600,00 грн. Вартість робіт згідно твердої договірної ціни, які підлягають виконанню в 2009р. складає 248621,00 грн. Вартість робіт, які підлягають виконанню в 2010р. за договором складає 152979,00 грн.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На підставі п.4.2.9 договору, замовник зобов»язується оплатити прийняті виконані роботи в межах бюджетних призначень.

Відповідно до п.4.1.9 договору, замовник має право відтермінувати проведення оплати за виконані роботи, згідно підписаних актів на термін до шести місяців у випадку відсутності поступлення коштів на рахунок замовника по об»єкту, про що має повідомити генпідрядника протягом 10 днів з моменту настання оплати.

Згідно п.5.3 договору, розрахунки проводяться тільки за фактично виконані роботи після підписання замовником представлених генпідрядником актів виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, шляхом проміжних платежів протягом 3-ох місяців.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач свої зобов”язання виконав в повному обсязі, що підтверджено довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та підписаним актом виконаних підрядних робіт за листопад 2009р. (в матеріалах справи). Однак, відповідачем оплата не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 248621,00 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків станом на 01.01.2010р. (в матеріалах справи). Дану обставину відповідач не заперечував.

Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.6.2 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно заяви про збільшення позовних вимог становить 24099,21 грн. та підлягає стягненню.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до поданого позивачем уточнення позовних вимог, інфляційні втрати становлять 13916,33 грн., 3% річних- 5210,83 грн. та підлягають до задоволення.

Посилання відповідача на ту обставину, що фінансування Управління здійснюється за рахунок коштів міського бюджету та відсутність прострочення виконання грошового зобов»язання, не спростовує позовних вимог, оскільки згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ст.193 ГК України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається. Укладений між сторонами даного спору договір № 21 має обов”язкову силу і є підставою виникнення цивільно-правового зобов”язання через права та обов”язки його учасників, визначені умовами договору. Згідно укладеного договору на відповідача покладено певний цивільно- правовий обов”язок (вчинення певних дій) на користь кредитора- ПП Фірма «Будремсервіс».

Отже, факт надходження бюджетних коштів з міського бюджету на рахунок відповідача не є тією обставиною, яка відповідно до умов договору породжує для відповідача обов»язок здійснити розрахунок за виконані та прийняті без зауважень роботи або звільняє відповідача від визначеного договором підряду зобов»язання розрахуватись за виконані на його замовлення роботи. Такою обставиною сторони визначили факт підписання акту приймання-виконання підрядних робіт та довідку про вартість виконаних підрядних робіт.

Пунктом 4.1.9 договору встановлено, що замовник має право відтермінувати проведення оплати за виконані роботи, згідно підписаних актів виконаних робіт на термін до шести місяців у випадку відсутності поступлення коштів на рахунок замовника по об»єкту, про що повідомить генпідрядника протягом 10 днів з моменту настання терміну оплати. Однак, доказів направлення повідомлень, що стосувались би порядку розрахунків чи їх відтермінування, згідно п. 4.1.9 договору, відповідач суду не представив. Укладена сторонами спору додаткова угода №2 від 30.12.2009р. про внесення змін до п. 2 розділу «Ціна договору», на яку посилається відповідач, не стосується відтермінування проведення оплати. Загальна ціна договору не змінилась та становить 401600,00 грн., сторони лише розподілили ціну робіт, що мають бути виконані у 2009р. та 2010р. Зокрема, вартість робіт згідно твердої договірної ціни, які підлягають виконанню в 2009р. складає 248621,00 грн. –фактична заборгованість, що є предметом позовних вимог та вартість робіт, які підлягають виконанню в 2010р. за договором - 152979,00 грн. Решта умов договору залишились без змін, в т.ч. умови та порядок розрахунків за фактично виконані роботи.

Згідно п.5.3 договору, відповідач зобов»язаний оплатити виконані роботи протягом 3-х місяців з моменту їх прийняття. Як вбачається з матеріалів справ, акт прийняття підрядних робіт та довідка про вартість виконаних робіт підписана сторонами 27.11.2009р., а відтак починаючи з 01.03.2010р. відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов»язання, внаслідок чого настали правові наслідки, передбачені законом та договором: сплата пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи наведене, позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення відповідно до поданого уточнення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 526, 598, 625, 837 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів, вул. Горбачевського, 10 (р/р 35425053002050 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 04056049) на користь приватного підприємства фірма «Будремсервіс», м.Львів, вул. Зелена, 105 (р/р 26006615085172 у ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 325019, код ЄДРПОУ 30705875) –248621,00 грн. основного боргу, 13916,33 грн. інфляційних нарахувань, 24099,21 грн. пені, 5210,83 грн. -3% річних, 2918,47 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Рішення складено 23.11.2010р.