Рішення № 12455428, 12.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.10 Справа№ 19/89

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави- Міністерства оборони України в особі:

Позивача: ДП “Львівське будівельно-монтажне управління”, м.Львів;

До Відповідача: ЗАТ “Галичина”,м.Радехів, Львівської обл.;

Про: стягнення 87177,73грн.

За зустрічним позовом: ЗАТ “Галичина”, м.Радехів, Львівської обл.;

До відповідача (позивача за первинним позовом): ДП “Львівське будівельно-монтажне управління”, м.Львів;

Про: тлумачення умов Договору за правилами тлумачення змісту правочину та визнання Договору удаваним правочином

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представників Сторін:

Прокурор: Майорчак В.М.- старший помічник прокурора.

Позивача: Фрусенко А.О.-предст. (дов.№27/2010 від 29.06.2010р.);

Відповідача: Ільїнська О.Л.- предст. (дов. від 06.01.2010р.);

Представникам позивача та відповідача, які взяли участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Військовою прокуратурою Львівського гарнізону в інтересах держави- Міністерства оборони України в особі Позивача: ДП “Львівське будівельно-монтажне управління”, м.Львів до відповідача: ЗАТ “Галичина”,м.Радехів, Львівської обл. про стягнення 87177,73грн. та за зустрічною позовною заявою ЗАТ “Галичина”, м.Радехів, Львівської обл. до відповідача (позивача за первинним позовом): ДП “Львівське будівельно-монтажне управління”, м.Львів про тлумачення умов Договору за правилами тлумачення змісту правочину та визнання Договору удаваним правочином.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 01.06.2010р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 29.06.2010р. і зобов'язано прокурора та сторін у справі долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Судовий розгляд справи неодноразово відкладався, про що свідчать відповідні ухвали суду, які знаходяться в матеріалах справи.

Предствником відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою): ЗАТ “Галичина”,м.Радехів, Львівської обл. 08.07.2010р. в судове засідання подано Відзив (вх. № канц. 13016 від 08.07.2010р.).

14.07.2010р. представником відповідача подано Зустрічну позовну заяву.

В судове засідання 15.07.2010р. прокурором подано Заяву про уточнення позовних вимог (вх. № канц. 13450 від 15.07.2010р.), якою було збільшено суму позовних вимог до 205864,06грн. заборгованості за весь фактичний час зберігання майна згідно розрахунку відображеному в бухгалтерській довідці (копія якої знаходиться в матеріалах справи).

В судове засідання 28.07.2010р. представником відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) подано Відзив на позов з врахуванням уточнення позовних вимог (вх. № канц. 14265 від 28.07.2010р.).

Представником позивача (відповідача за зустрічною позовною заявою): ДП “Львівське будівельно-монтажне управління”, м.Львів в судове засідання 28.07.2010р. подано Відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № канц. 14325 від 28.07.2010р.).

Предствником відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою): ЗАТ “Галичина”,м.Радехів, Львівської обл. 06.10.2010р. в судове засідання подано Доповнення до відзиву (вх. № канц. 19128 від 06.10.2010р.).

Розглянувши матеріали справи, докуметни подані військовим прокурором позивачем та відповідачем, заслухавши доводи і заперечення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд при прийнятті рішення виходив з наступного:

В поданому Військовим прокурором Львівського гарнізону Клопотанні позивач змінив підставу позову із зазначенням обставин, на яких ґрунтуються відповідні нові вимоги, а саме: відмовляється від стягнення грошових коштів з підстав невиконання Договору від 01.03.2006р. № 3 на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей і просить стягнути з відповідача за первісним позовом грошові кошти за фактичне використання нерухомого державного майна на позадоговірній основі приміщень будівлі, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Мечнікова, 39а.

З огляду на викладене, суд не розглядає первісні вимоги позивача про стягнення з ЗАТ “Галичина” 205864,06грн. з підстав невиконання Договору від 01.03.2006р. №3 на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей.

З тих же підстав не підлягають розгляду у даному провадженні вимоги зустрічного позову ЗАТ “Галичина” про витлумачення умов Договору №3 від 01 березня 2006р. на відповідальне зберігання за правилами тлумачення змісту правочину та про визнання Договору №3 від 01 березня 2006р. на відповідальне зберігання удаваним правочином, а саме: таким, що був вчинений сторонами для приховання іншого правочину договору оренди, який вони насправді вчинили.

Господарським судом Львівської області розглянута справа №1/1201-15/389 за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі ДП “Львівське будівельно-монтажне управління” до ЗАТ “Галичина” про звільнення приміщень по вул. Мечнікова, 39а у м.Львові та стягнення заборгованості за орендної плати в сумі 130850,14грн., та Зустрічним позовом ЗАТ “Галичина” до ДП “ЛБМУ” про визнання Договору оренди пролонгованим та спонукання укласти договір оренди нежитлових приміщень на нових умовах.

Як встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 11.03.2008р. у вищеназваній справі, яке набрало законної сили, згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2010р.; а також вбачається з матеріалів даної справи, у липні 2006 року на вимогу Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Західному регіоні від 13.05.2006р. №79/2-1781 Контрольно-ревізійним відділом та відділом з питань оренди РВ ФДМУ у Львівській області була проведена перевірка з питань дотримання законності при передачі в оренду державного нерухомого майна Державним підприємством "Львівське будівельно-монтажне управління".

За результатами цієї перевірки було встановлено, що по закінченні договорів оренди посадовими особами ДП “Львівське будівельно-монтажне управління” не забезпечено переукладення договорів оренди з Фондом державного майна, його регіональними відділеннями, а відповідні приміщення, (в тому числі, і будівля по вул. Мечнікова, 39а), передавались юридичним та фізичним особам на умовах договорів зберігання, предметом укладених ДП “ЛБМУ” договорів зберігання є нежитлові приміщення за певною адресою та певної площі.

На час перевірки приміщення по вул. Мечнікова, 39а у м.Львові (за винятком двох приміщень на 1-ому поверсі площею 13,2 кв.м. і 45,5 кв.м.) використовувалось ЗАТ “Галичина” під офіс.

Укладені Договори зберігання були визнані такими, що не відповідають вимогам законодавства; РВ ФДМУ у Львівській області зобовязало підприємство “Львівське БМУ” забезпечити приведення договірних відносин по використанню нерухомого майна- нежитлових приміщень (в тому числі, і по вул. Мечнікова, 39 а), у відповідність до вимог чинного законодавства.

Викладені обставини також знайшли своє відображення в Акті ревізії окремих питань фінансової та господарської діяльності ДП “ЛБМУ”, проведеної начальником групи контролю в сфері будівництва та послуг Територіального Західного КРУ Контрольно-ревізйного департаменту Міноборони України в період з 10 вересня по 21 вересня 2007 року.

На підставі названого Акту Військовим прокурором Львівського гарнізону в інтересах ДП “ЛБМУ” було заявлено позовні вимоги у справі № 1/1201-15/389 про стягнення з ЗАТ “Галичина” заборгованості за період з червня 2006 року по вересень 2007 року в сумі 130850,14грн.,в тому числі: 38321,95грн.- заборгованості за Договором зберігання №3 від 01.03.2006р., і 92528,19грн.- недоплати орендної плати, встановленої на підставі проведеної позивачем у вересні 2006р. експертної оцінки згаданих вище приміщень, у задоволенні яких рішенням суду, (яке набрало законної сили), було відмовлено.

В рішенні суду у названій справі задзначено, що, оскільки Договір №3 від 01.03.2006р. на відповідальне зберігання вищевказаною перевіркою був розцінений як такий, що спрямований на ухилення від встановленої процедури передачі нерухомого державного майна в оренду, позивач листами №264 від 11.08.2006р. та № 306 від 12.10.2006р. повідомив відповідача про необхідність звільнити спірні приміщення.

Позивачем листом від 11.08.2006р. за №264 також було рекомендовано Товариству “Галичина” терміново підготувати відповідні документи з метою укладення договору оренди зазначених приміщень. На виконання вимог цього листа відповідачем для приведення договірних відносин по використанню спірних приміщень у відповідність до вимог чинного законодавства була проведена оцінка приміщень станом на 31.07.2006р. і становила 1057900,00грн., без ПДВ.

Не погоджуючись з названою оцінкою, позивач здійснив оцінку спірних приміщень станом на 01.09.2006р., яка становила 2009250,00грн. без ПДВ. Проте, ця оцінка, на підставі якої відповідно до Акта ревізії КРУ визначена ціна позову у справі № 1/1201-15/389 , була відхилена судом як недійсна і невідповідна.

З іншого боку, відповідач за первісним позовом 17.01.2007р. звернувся з заявою-пропозицією за №25 до Регіонального відділення ФДМУ у Львівській області та до ДП “Львівське БМУ” на укладення Договору оренди на приміщення за адресою: м.Львів, вул. Мечнікова, 39а терміном на три роки. До названої заяви-пропозиції відповідно до вимог Закону України “Про оренду державного та комунального майна” був доданий для РВ ФДМУ у Львівській області пакет документів для укладення договору оренди, розроблених і наданих ДП “Львівське БМУ” в серпні 2006р., в тому числі, і експертна оцінка будівлі станом на 31.07.2006р.

Зважаючи на вищевикладені обставини, а також враховуючи те, що позивач не здійснив заходів погодження оцінки державного майна з власником РВ ФДМ України у Львівській області, в рішенні суду у справі № 1/1201-15/389, встановлено, що зростання ринкової вартості будівлі не тягне за собою автоматичного покладення обовязку по оплаті додаткових коштів, не передбачених договором. Для покладення такого обовязку не передбачено правових підстав, визначених у Законі, зокрема, у ст.11 Цивільного Кодексу України.

Судом у названій справі встановлено, що норми ст.623 ГК України, ст.ст. 22, 623 ЦК України, (відшкодування збитків, упущеної вигоди), як правова підстава стягнення заборгованості, не може бути застосована у даних правовідносинах сторін, оскільки відсутні передбачені законом умови, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.

Однак, незважаючи на те, що сторони не здійснили заходів щодо погодження з РВ ФДМ України у Львівській області оцінки будівлі, (як станом на 31.07.2006р., так і станом на 01.09.2006р.) і не забезпечили укладення (переукладення) договору оренди спірних приміщень, ЗАТ “Галичина” продовжувало використовувати приміщення під офіс за весь спірний період. Цей факт підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується відповідачем.

При цьому, відповідач за первісним позовом продовжував сплачувати відповідну плату, яка була узгоджена сторонами і встановлена ними у Договорі оренди № 42 від 30.01.2003р. приміщень площею 245,5кв.м. другого поверху будівлі по вул. Мечнікова,39а у м.Львові.

Також відповідач за первинним позовом, відшкододував витрати позивача на утримання орендованого нерухомого майна, згідно з Договором від 30.01.2003р. у розмірі 284,40грн. щомісячно, сплачував до державного бюджету 70% від встановленої орендної плати за користування приміщеннями. До того ж, відповідач сплачував відповідно до рахунків позивача плату за зберігання, всього за період з червня 2006 року до січня 2007 року в сумі 12088,08грн., та самостійно оплачував вартість спожитих газу природного, електричної енергії та води згідно укладених з постачальниками договорів.

Як вбачається з рішення суду у справі №1/1201-15/389, відповідачу було відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання Договору оренди №42 від 30.01.2003р. приміщень площею 245,5кв.м. другого поверху будівлі по вул. Мечнікова, 39а у м.Львові пролонгованим, цей Договір припинив свою дію 30.01.2006р., нового та\чи іншого договору на оренду спірних приміщень укладено не було. Доказів зворотнього відповідачем суду не надано.

Отже, дійсними обставинами справи і наявними доказами підтверджено, що позивач за первинним позовом з 31.01.2006р. фактично використовував на правах оренди приміщення по вул. Мечнікова, 39а у м.Львові першого поверху площею 290,3кв.м. без достатньої правової підстави; приміщення другого поверху площею 245,5 кв.м. на підставі та за ціною Договору оренди №42 від 30.01.2003р., який втратив чинність.

За нормами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потер пілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана по вернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли під става, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Названа правова норма передбачає можливість виникнення позадоговірних зобов'язань, зокрема, внаслідок безпідставного набуття майна за рахунок іншої особи.

За правовим змістом вказаної статті, умовами виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного набуття майна є: збіль шення майна у однієї особи; втрата майна іншою особою; причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; відсут ність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи.

Змістом даних зобов'язань є право кредитора (потерпілої особи) вимагати від боржника повернення безпідставно отриманого або збереженого майна і обов'язок боржника викона ти цю вимогу й повернути безпідставно одержане майно.

Положення глави 83ЦК України “Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави” застосовуються незалежно від того, чи безпідставне на буття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Із вказаного можна зробити висновок про те, що у тих випадках, коли безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, провина остан нього правового значення не має, на відміну від зобов'язань, що виникають внаслідок завдання шкоди, які передбачені главою 82 ЦК України.

Частина 3 названої статті передбачає конкретні випадки застосування положень глави 83 ЦК України, в тому числі, вказуючи, що норми останньої застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що відповідачем за первинним позовом заподіяно матеріальну шкоду позивачу у вигляді використання на правах оренди без достатньої правової підстави нерухомого державного майна (приміщень першого поверху по вул. Мечнікова, 39а у м.Львові) за рахунок позивача.

Таким чином, розрахунок боргу за даним позовом має бути проведений за площу приміщень 1-го поверху, оскільки за користування приміщеннями 2-ого поверху сплачувалась орендна плата балансоутримувачу та до бюджету за розцінками попереднього Договору оренди № 42 від 30.01.2003р., (як це встановлено судами у вищезгаданій справі і визнано таким, що відповідає нормам чинного законодавства).

Згідно із ч.2 п.1 ст.762 ЦК України якщо розмір плати за користування майном не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст.11 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, оцінка обєкту оренди здійснюється за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

В силу приписів преюдиціальності доказів, визначених ст. 35 ГПК України, експертний висновок про оцінку приміщень по вул.Мечнікова, 39а у м.Львові станом на 01.09.2006р. не може бути використаний при підрахунку заборгованості у даній справі.

Проте, оскільки постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 1/1201-15/389 дії відповідача щодо скерування до РВ ФДМ України у Львівській області дійсного на час звернення Звіту про експертну оцінку спірних приміщень станом на 31.07.2006р., а також проекту розрахунку орендної плати за базовий місяць за встановленою формою, розцінені як згода відповідача з цією оцінкою та його намір погодити цю оцінку з власником майна та балансоутримувачем, суд вбачає підставним використати оцінку приміщень станом на 31.07.2006р. при визначенні розміру заборгованості у даній справі.

Відповідно до п.8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. за №786, (з наступними змінами і доповненнями), у разі оренди нерухомого майна розмір річної орендної плати визначається за формулою:

О пл. = Вп х Сор,

де: Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки,грн.; Сор орендна ставка, визначена згідно з додатком N 2.

Згідно з додатком №2 (строка 6 п.11) до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 “Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, (чинної на момент проведення оцінки майна), орендна ставка за розміщення офісних приміщень складала 15%.

Пунктом 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна ввстановлено, що у разі, коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується: за нерухоме майно державних підприємств, організацій 70% орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

Відповідно до експертного Звіту оцінки приміщень за адресою: м.Львів, вул.Мечнікова, 39а, проведеною АТ Львівський проектно-конструкторський технологічний інститут “Лісдеревопром”, ринкова вартість цих приміщень площею 522,6кв.м, (згідно з даними Технічного паспорту вся площа 535,8кв.м, за оцінкою експерта при обмірі встановлено зменшення площі за рахунок зроблених відповідачем перегородок), станом на 31.07.2006р. становила 1057900,00грн., без ПДВ.

Таким чином, шкода, заподіяна відповідачем за первинним позовом позивачу у вигляді використання на правах оренди без достатньої правової підстави нерухомого державного майна за рахунок позивача, розрахована судом, виходячи з наступних показників:

1. Вартість обєкта оренди площею 522,6кв.м. без ПДВ складала -1057900,00грн.;

2. Використана площа складала - 494, 7 кв.м., (тобто площа за даними Технічного паспорту за мінусом площі котельні з електрощитом на 1-ому поверсі); ідентично визначена площа у позовній заяві позивача і в договорі №3 від 01.03.2006р. на відповідальне зберігання; а також встановлено рішенням суду у справі № 1/1201-15/389.;

3. Місячна орендна плата без ПДВ складає: 13223,75грн., що розрахована за формулою: В.о. * 15% / 100% / 12 міс., де: В.о. вартість обєкта, 15% - коефіцієнт за Методикою для цільового призначення під офіс;

4. Місячна орендна плата за 1 метр квадратний площі обєкта без ПДВ: 25,30грн., (13223,75грн./ 522,6 кв.м);

5. Місячна орендна плата за 1 метр квадратний площі обєкта з ПДВ: 30,36грн., в тому числі, що підлягає сплаті ДП “Львівське будівельно-монтажне управління” складає: 9,11грн., (30% від усієї);

6. Місячна орендна плата за використану площу складає: 8813,51грн. (290,3 кв.м (площа першого поверху будівлі) * 30, 36 грн.);

7. Розмір місячної орендної плати, яка підлягає оплаті на користь балансоутримувача: ДП “Львівське будівельно-монтажне управління” складає 2644,05грн., (30% від усієї суми);

8. Період, за який підлягає оплаті сума за використання приміщень - з червня 2007р. по травень 2009р. 24 місяці (7 місяців 2007р., 12 місяців 2008р., 5 місяців 2009р.).

Зважаючи на заяву відповідача у Відзиві від 13.07.2010р. за № вих. 13/07-02, суд на підставі ч.3 ст.267 ЦК України при розгляді даної справи застосовує загальну позовну давність.

Посилання позивача за первинним позовом на те, що строк позовної давності не пропущений, оскільки його слід рахувати від дня набрання рішенням господарського суду Львівської області законної сили у справі № 1/1201-15/389, суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечить вимогам встановлення та обчислення позовної давності, визначеним статтями 260 і 261 ЦК України. Причини пропуску строку позовної давності позивачем не вказані, заява про відновлення строку до суду не подана.

Враховуючи викладене, підлягало до стягнення за вищевідзначений період:

63457,27грн. = (2644,05грн * 24 місяці)

Так, відповідно до первинних документів, долучених сторонами до даної справи відповідачем сплачено на користь позивача за підставою оренда і відшкодування експлуатаційних витрат стосовно приміщень другого поверху, всього: 29934,45грн. за період - червень 2007р. по січень 2009р.

Недоплата за спірний період за використання другого поверху будівлі склала: 5661,80грн. (1141,05грн. (оренда) + 284,40грн. (відшкодування експлуатаційних витрат) = 1425,45грн. * 4 місяці (лютий-травень 2009 року).

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог частково, а саме стягнути з відповідача 69159,07грн.

Зустрічні позовні вимоги суд визнав безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, пропорційно задоволеним позовним вимогам, керуючись ст.49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги за первинною позовною заявою задоволити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Галичина” (80200, Львівська обл., м.Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120, р/р 260072613 в АКБ “Львів”, м.Львова, МФО 325268, ЗКПО 25553579) на користь Державного підприємства “Львівське бкдівельно монтажне управління”(79059, м.Львів, вул. Творча, 11, р/р 26002202868100 в ПТУ АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005, ЗКПО 08420865, ІПН 084298613076, свідоцтво №18175604) 69159,07грн.- основного боргу.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Галичина” (80200, Львівська обл., м.Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120, р/р 260072613 в АКБ “Львів”, м.Львова, МФО 325268, ЗКПО 25553579) в дохід державного бюджету 691,60грн.- витрат на оплату державного мита та 236,00грн.- витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В задоволені позовних вимог зустрічної позовної заяви відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя