Рішення № 12455302, 17.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/47417.11.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Київської філії «Сіті»

До 1.Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто»

Про стягнення 27912,26 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін, що приймали участь в судових засіданнях:

від позивача - Гресько О.П. предст. (дов. у справі);

від відповідача - 1: не зявився;

від відповідача -2: Сапсай В.М. предст. (дов. у справі).

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні17.11.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про стягнення: з відповідача 1 загалом 24990,00 грн., а з відповідача 2 2922,26 грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 було порушено провадження у справі № 47/474, розгляд якої призначено на 27.10.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2010, розгляд справи, в звязку з неявкою представника відповідача - 1, було відкладено на 17.11.2010.

В судовому засіданні 17.11.2010 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до Полісу добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0253246 від 11.10.2008, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 27439,26 грн., а також позивачем здійснено затрати в розмірі 390,00 грн. за проведення експертного дослідження транспортного засобу та 83,00 грн. за надання розширеної довідки ДАІ, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідачів, як до осіб, які відповідальні за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи яка є працівником відповідача-2 та керувала транспортним засобом, що належить відповідачу-2, цивільно-правова відповідальність якого (як особи, що експлуатує забезпечений транспортний засіб на законних підставах) застрахована у відповідача - 1, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Відповідач -1своїх представників в судове засідання 17.11.2010 - не направив, вимог ухвали суду від 27.10.2010 не виконав, про проведення судового засідання 17.11.2010 був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у позові, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Відповідач-2 своїх представників в судове засідання 17.11.2010 - не направив, про проведення судового засідання 17.11.2010 був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Але в судовому засіданні 27.10.2010 представник відповідача-2 заявлені щодо нього вимоги визнав у повному обсязі.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2008 року між позивачем ВАТ УСК «Дженералі гарант», як страховиком та ОСОБА_1, як страхувальником, було укладено поліс добровільного страхування транспортного засобу №19G-0253246, згідно умов якого обєктом страхування є транспортний засіб марки Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2.

Умовами договору сторонами було погоджено, що до переліку страхових ризиків включено зокрема дорожньо-транспортні пригоди.

Згідно полісу №ВС/2507801 від 19.07.2008, між відповідачем 1 - ЗАТ «Страхова компанія «Галактика», як страховиком та відповідачем -2 ТОВ «Ярославь-Авто», як страхувальником, було укладено договір обовязкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 19.07.2008 по 18.07.2009, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 25500,00 грн., франшиза - 510,00 грн., забезпечений транспортний засіб автомобіль марки ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно довідки Києво-Святошинського РУ ГУ МВС України в Київській області від 20.02.2009 № 316, 18.02.2009 на а/д Київ-Бишів на 12 км., сталася ДТП (зіткнення) за участю застрахованого автомобіля марки Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 (власника ТЗ) та автомобіля ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1., під керуванням водія ОСОБА_2., що належить ТОВ «Ярославь-Авто», внаслідок якого відбулось пошкодження автомобілів.

Відповідно до Наказу №10-к від 02.02.2009 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто»гр. ОСОБА_2. прийнято на роботу на посаду водія.

Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2009 у справі 3-940/09, гр. ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.

Відповідно до Звіту про оцінку майна № 419, складеного оцінювачем ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон»Половинчаком О.А. на замовлення позивача, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки DaewooLanos, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 27654,69 грн.

Згідно страхового акту № 69412 від 25.03.2009, пошкодження транспортного засобу марки DaewooLanos, державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП, яке сталося 18.02.2009 на а/д Київ-Бишів на 12 км., за участю застрахованого автомобіля марки DaewooLanos, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 (власника ТЗ) та автомобіля ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2., що належить ТОВ «Ярославь-Авто», визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 27439,26 грн.

Відповідно до платіжних доручень №3004 від 23.06.2009, №3094 від 25.06.2009, позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 27439,26 грн. та 83,00 грн. на користь АТ «Автоцентр на Кільцевій»з призначенням платежу «Страхове відшкодування згідно страхового акту № 69412 ».

Відповідно до платіжного доручення №3094 від 25.06.2009 позивачем було здійснено оплату в сумі 390,00 грн. на користь ТОВ «Експерно-асистуюча компанія Легіон»з призначенням платежу «за проведення експертизи ОСОБА_1 згідно страхового акту № 69412».

Відповідно до регресної вимоги за вих.№ 828/69412 від 22.03.2010, позивач звернувся до відповідача -1 з вимогою про сплату 27912,26 грн. виплаченого позивачем страхового відшкодування. відповідачем -1, вказана вимога була отримана 26.03.2010, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №16560813 від 22.03.2010.

Відповідно до регресної вимоги за вих. № 829/69412 від 22.03.2010, позивач звернувся до відповідача -2 з вимогою про сплату 27912,26 грн. виплаченого позивачем страхового відшкодування. Відповідачем -2, вказана вимога була отримана 24.03.2010, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №16560821 від 22.03.2010.

Згідно з відповіддю відповідача-2 на вимогу позивача про оплату відшкодування в порядку регресу, відповідач-2 повідомив, що з такою вимогою позивач повинен звертатися до страховика ЗАТ «Страхова компанія «Галактика», як до особи, яка відповідальна за відшкодування збитків, оскільки 19.07.2008 між ЗАТ «Страхова компанія «Галактика», як страховиком та ТОВ «Ярославь-Авто», як страхувальником, було укладено поліс обовязкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/2507801, забезпечений транспортний засіб автомобіль марки ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_1.

П. 3 ч. 2 статті 11 цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України визначено. що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1166 ч. 1 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обовязків

Згідно з розясненнями, викладеними зокрема у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 року, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до п.15.1 ст. 15 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» договори обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоровю третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов полісу добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0253246 від 11.10.2008 перерахував страхове відшкодування в розмірі 27439,26 грн., а також здійснив витрати в сумі 83,00 грн., за отримання розширеної довідки ДАІ та 390,00 грн. за проведення екерної оцінки забезпеченого транспортного засобу - Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2, який було пошкоджено внаслідок ДТП за участю застрахованого автомобіля марки DaewooLanos, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 (власника ТЗ) та автомобіля ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2. (який на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем-2), що належить ТОВ «Ярославь-Авто».

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вищезазначене ДТП визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 69412від 25.03.2009 та здійснено відповідну виплату страхового відшкодування в сумі 27439,26 грн.

Також, враховуючи те, що відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2009 у справі 3-940/09, водія ОСОБА_2., який на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем 2, цивільно-правова відповідальність якого (як особи, що експлуатує забезпечений транспортний засіб на законних підставах) застрахована у відповідача - 1, визнано винним у вчиненому правопорушенні та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України,ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідачів, щодо відшкодування останніми понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, а оскільки страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача-1 в розмірі 24990,00 грн. недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди то відповідач -2 у відповідності з вимогами ст.1194 Цивільного кодексу України зобовязаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення в порядку регресу з відповідача -1 - 24990,00 грн. виплаченого страхового відшкодування, а з відповідача-2 - 2922,26 грн. - є обґрунтованими та законними, були доведені позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути в порядку регресу з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»(код ЄДРПОУ 30026143, місцезнаходження: 03115 м. Київ, вул. Котельникова,23) на користьВідкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»(код ЄДРПОУ 16467237, місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп., а також 249(двісті сорок девять) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути в порядку регресу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто»(код ЄДРПОУ 32159460, місцезнаходження: 01042 м. Київ, бульв. Дружби Народів, 9) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»(код ЄДРПОУ 16467237, місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 2922 (дві тисячі девятсот двадцять дві) грн. 26 коп., а також 29(двадцять девять) грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита та 24 (двадцять чотири) грн.71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення 22.11.2010