Рішення № 12455248, 22.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/38622.11.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»

до Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-13»

про стягнення 1 340 983,52 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

від позивача: Омельченко А.А. –дов. № 296 від 01.10.10 р.

                     Сологуб В.Л. – дов. № 311 від 01.10.10 р.

від відповідача: Яроповець Л.Д. –голова правління

Биліна Р.Г. –дов. № б/н від 20.09.10 р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-13»про стягнення 1012412,02 грн. основного боргу, 237357,27 грн. інфляційних нарахувань, 46581,25 грн. трьох процентів річних та 44632,98 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 00096/4-08 від 13.02.02 р. щодо оплати послуг водопостачання та водовідведення.

Ухвалою суду від 18.08.10 р. було порушено провадження у справі № 37/386 та призначено її розгляд на 22.09.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 22.09.10 р. повідомив, що до судового засідання не підготовлений.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.09.10 р. надав суду клопотання про витребування у позивача додаткових документів у справі, а саме: письмових доказів, що підтверджують присвоєння відповідачу кодів №8-673 та 8-50673, час та підстави їх присвоєння; письмових доказів, що підтверджують повідомлення відповідача про присвоєння зазначених кодів та про перелік комунальних послуг, що надаються відповідачу за цими кодами; розрахунку основного боргу із зазначенням обсягу спожитих послуг та тарифів, за якими здійснювалось нарахування їх вартості, і нормативно-правових актів, на підставі яких застосовувались ці тарифи; доказів, що підтверджують наявність договірних відносин між сторонами щодо надавання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення води, що використовується для приготування гарячої; інформації про спосіб обліку зазначеної послуги, а у разі здійснення обліку зазначеної послуги за допомогою лічильників, то й інформацію про те, за якими лічильниками здійснюється облік, за ким зареєстровані ці лічильники, чи дотримані строки проведення перевірки цих лічильників; доказів спільного зняття показань водо лічильників, за якими здійснюється облік послуги з водопостачання та водовідведення води, що використовується для приготування гарячої, як того вимагає п. 3.1. договору № 00096/4-08 від 13.02.2002 р.

З метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи суд вищезазначені клопотання відповідача задовольнив.

У зв’язку з необхідністю витребувати докази у справі, ухвалою суду від 22.09.10 р. розгляд даної справи було відкладено на 06.10.10 р., зобов’язано: позивача –надати витребувані ухвалою суду від 18.08.10 р. документи, а також додаткові докази у справі; відповідача –відзив на позовну заяву.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача 30.09.10 р. надійшли додаткові документи у справі, 05.10.10 р. –письмові пояснення у даній справі; від відповідача –05.10.2010 р. –клопотання про застосування строків позовної давності та 06.10.2010 р. –письмовий відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 06.10.10 р. суд повідомив, що клопотання про застосування строків позовної давності буде вирішено в ході судового розгляду справи.

Представники відповідача заявили клопотання про витребування у позивача додаткових доказів у справі, а саме, доказів пред’явлення платіжних доручень з банківської установи, оригіналу додаткової угоди № 80/03/14-09 від 13.11.2009 р. та письмових пояснень, яким чином та в якому встановлено відповідачу код абонента та особового рахунку (з необхідними доказами).

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечень не навів.

Суд задовольнив клопотання відповідача, у зв’язку з чим у судовому засіданні 06.10.10 р. було оголошено перерву до 18.10.10 р. з метою витребування у позивача додаткових документів у справі.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 15.10.10 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо доказів, наданих позивачем, та клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи, яке суд задовольнив, та залучив до матеріалів справи копію акту звіряння розрахунків нарахованої щомісячної адресної допомоги між Святошинським УПСЗН та ЖБК «Обчислювач-13».

У судовому засіданні 18.10.10 р. представник позивача надав суду письмові пояснення у даній справі та клопотання про продовження строку вирішення спору, проти задоволення якого відповідач заперечив.

У зв’язку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 18.10.10 р., суд, з метою всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи, зазначене клопотання позивача задовольнив.

Приймаючи до уваги клопотання позивача про продовження строку вирішення спору, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, ухвалою від 18.10.10 р. було відкладено розгляд справи № 37/386 на 01.11.10 р. та          зобов’язано позивача надати суду докази пред’явлення платіжних доручень до банківської установи; оригінал додаткової угоди № 80/03/14-09 від 13.11.09 р.; письмові пояснення, яким чином та в якому порядку встановлено відповідачу код абонента та особового рахунку (з необхідними доказами).

25.10.10 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 01.11.10 р., від відповідача –додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 01.11.10 р. представник позивача надав письмові пояснення по справі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні 01.11.10 р. надали письмові пояснення та додаткові документи у справі.

Враховуючи вищенаведене, судом було оголошено перерву у судовому засіданні 01.11.10 р. до 22.11.10 р. о 11:10 для дослідження доказів у справі № 37/386.

У судове засідання 22.11.10 р. представник позивача не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 22.11.10 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.11.10 р. повторно просив відмовити у позові повністю, надав суду письмове клопотання про зупинення провадження у справі № 37/386 до вирішення пов’язаної з нею справи № 2а-673/10, що розглядається Шевченківським районним судом м. Києва.

Розглянувши зазначене клопотання суд його відхилив з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пов’язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються , не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Відповідачем не доведено та необґрунтовано неможливість розгляду та прийняття рішення у справі № 37/386 до вирішення справ № 2а-673/10.

Враховуючи вищевикладене, взаємопов’язаність зі справою № 2а-673/10 не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі № 37/386, у зв’язку з чим суд відхилив клопотання Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-13»про зупинення провадження у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Обчислювач-13»(абонент) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 00096/4-08 від 13.02.02 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов’язується розраховуватися за зазначені послуги згідно умов договору та правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 р. № 65.

У відповідності до п. 3.1. договору № 00096/4-08 від 13.02.02 р., кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водо лічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водо лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об’ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Згідно з п. 3.2. вищевказаного договору, якщо водо лічильники тимчасово знято представником постачальника, або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водо лічильників. У разі роботи водо лічильників менше 2-х місяців, кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водо лічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водо лічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Відповідно до п. 3.3. договору № 00096/4-08 від 13.02.02 р., кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водо лічильника та інших способів визначення об’ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Згідно з п. п. 3.4. та 3.6. договору № 00096/4-08 від 13.02.02 р., абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади, у п’ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи; постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента; щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього договору; оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника; оплата може проводитись шляхом передачі векселя та іншими способами не забороненими чинними нормативними актами.

Згідно з ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Позивач пояснив суду, що ним сумлінно виконуються покладені на нього договором № 00096/4-08 від 13.02.02 р. і чинним законодавством обов’язки, однак відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання щодо повної, своєчасної та систематичної оплати спожитих ним послуг з водопостачання та водовідведення.

Таким чином, позивачем стверджується, що за період з 01.07.06 р. до 01.07.10 р. відповідачу було надано послуг на суму 1135423,68 грн., а сплачено ним (з урахуванням авізо, перерахунків та знижки) за зазначений період 123011,66 грн., в зв’язку з чим у ЖБК «Обчислювач-13»виникла заборгованість перед ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»у розмірі 1012412,02 грн.

За таких обставин ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до ЖБК «Обчислювач-13»про стягнення 1012412,02 грн. основного боргу, 237357,27 грн. інфляційних нарахувань, 46581,25 грн. трьох процентів річних та 44632,98 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 00096/4-08 від 13.02.02 р. щодо оплати послуг водопостачання та водовідведення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо наданих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 00096/4-08 від 13.02.02 р. від відповідача не надходило, тоді як відповідач за отримані послуги розрахунок здійснив не в повному обсязі.

30.09.10 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшов розгорнутий розрахунок позовних вимог станом на 01.07.10 р., у відповідності до якого заборгованість відповідача за спірний період з 01.07.06 р. до 01.07.10 р. за холодне водопостачання та водовідведення становить 517305,31 грн. та за водопостачання для підігріву 495039,44 грн.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у розгорнутому розрахунку, суду не надав.

Слід зазначити, що умовами договору № 00096/4-08 від 13.02.02 р. не передбачено надання послуг з гарячого водопостачання, як і постачання води для підігріву, у зв’язку з чим в задоволенні вимог позивача щодо стягнення 495039,44 грн. за гаряче водопостачання суд відмовляє.

Стосовно позовних вимог щодо холодного водопостачання та водовідведення за спірний період судом було встановлено, що згідно з розгорнутим розрахунком позивача обґрунтованим та доведеним є борг в частині стягнення за період з 14.08.07 р. до 01.07.10 р. в розмірі 462653,33 грн., який підлягає задоволенню.

При цьому борг в сумі 54651,98 грн. за період з січня 2007 р. до серпня 2007 р. не підлягає стягненню в зв’язку з тим, що за позовною вимогою в цій частині сплинув термін позовної давності, оскільки позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з даним позовом 13.08.10 р., а відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності.

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»просило також стягнути з ЖБК «Обчислювач-13»237357,27 грн. інфляційних нарахувань, 46581,25 грн. трьох процентів річних та 44632,98 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 00096/4-08 від 13.02.02 р. щодо оплати послуг водопостачання та водовідведення.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2. договору № 00096/4-08 від 13.02.02 р., за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

З огляду на те, що позивач не надав суду належних доказів сплати відповідачем спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 00096/4-08 від 13.02.02 р., в зв’язку з чим встановити періоди та розміри помісячної заборгованості відповідача за невиконання грошового зобов’язання за даним договором не є можливим, то за таких обставин, суд визнає розрахунки позивача щодо стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи наведе, суд відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 237357,27 грн. інфляційних нарахувань, 46581,25 грн. трьох процентів річних та 44632,98 грн. пені.

Враховуючи вищенаведене, позов ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»до Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-13»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 257, 258, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-13»(03179, м. Київ, вул. Академіка Палладіна, 7/60, код ЄДРПОУ 22893139) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 462653 (чотириста шістдесят дві тисячі шістсот п’ятдесят три) грн. 33 коп. основного боргу, 4 626 (чотири тисячі шістсот двадцять шість) грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 81 (вісімдесят одну) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.