Рішення № 12455250, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/42615.11.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ»

Простягнення 292118,87 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

від позивача:          Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1

Півень Д.О. –дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.10 р.

Алавердян Т.О. –дов. № Д07/2010/04/08-2 від 08.04.10 р.

Марковська В.В. –дов. № Д07/2009/12/31-13 від 31.12.09 р.

від відповідача:          Єсик Т.О. –дов. № 29003 від 29.03.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ»про стягнення 220697,39 грн. основного боргу, 55498,91 грн. інфляційних нарахувань та 15922,57 грн. трьох річних відсотків у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 240705 від 01.03.06 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Ухвалою суду від 03.09.10 р. було порушено провадження у справі № 37/426 та призначено її розгляд на 11.10.10 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 11.10.10 р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 03.09.10 р. та оригінали документів для огляду у судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.10.10 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для проведення розрахунків, надав усні пояснення по суті спору.

Представник позивача заперечень проти задоволення заявленого відповідачем клопотання не навів.

Враховуючи вищевикладене, судом було оголошено перерву у судовому засіданні 11.10.10 р. до 20.10.10 р. та зобов’язано: позивача надати суду довідку про надходження коштів, відповідача –надати контррозрахунок заборгованості, платіжні доручення з відміткою банку.

У судовому засіданні 20.10.10 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 03.09.10 р. та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду довідку про надходження коштів.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.10.10 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові повністю та заявив письмове клопотання про призначення судової експертизи у даній справі, яке було судом відхилено.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання відповідача.

У судовому засіданні 20.10.10 р. судом було оголошено перерву до 25.10.10 р. та зобов’язано позивача надати суду інформацію щодо розпоряджень, які застосовувались при розрахунку заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні 25.10.10 р. надав суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи з метою надати додаткові докази в справі.

Представник відповідача заперечень проти поданого позивачем клопотання не навів.

Розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив та оголосив перерву в судовому засіданні 25.10.10 р. до 10.11.10 р. та повторно зобов’язав позивача надати суду інформацію щодо розпоряджень, які застосовувались при розрахунку заборгованості.

У судовому засіданні 10.11.10 р. представник відповідача надав суду копії платіжних доручень, не засвідчених належним чином установою банку, які не були прийняті судом до розгляду, надав суду письмові доповнення до відзиву на позовну заяву, додаткові документи у справі та заявив письмове клопотання про зупинення провадження у справі № 37/426 до вирішення справ № 2а-57/09 та № 2а-851/10.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі 37/426.

Дослідивши матеріали справи № 37/426, судом було оголошено перерву у судовому засіданні 10.11.10 р. до 15.11.10 р. для вирішення клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Розглянувши зазначене клопотання, суд його відхилив з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пов’язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Відповідачем не доведено та не обґрунтовано неможливості розгляду та прийняття рішення у справі № 37/426 до вирішення справ № 2а-57/09 та № 2а-851/10.

Враховуючи вищевикладене, взаємопов’язаність зі справами № 2а-57/09 та № 2а-851/10 не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі № 37/426, у зв’язку з чим суд відхилив клопотання ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ»про зупинення провадження у даній справі.

Представник позивача у судове засідання 15.11.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.11.10 р. повторно заперечив проти позову.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ»(споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №240705 від 01.03.06 р., відповідно умов постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 240705 від 01.03.06 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 240705 від 01.03.06 р., постачальник зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобов’язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до договору № 240705 від 01.03.06 р. визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії –кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до договору № 240705 від 01.03.06 р., у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 240705 від 01.03.06 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку –по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РОС 3 –не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 240705 від 01.03.06 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) –від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 240705 від 01.03.06 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

-          на опалення –як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

-          на гаряче водопостачання –як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 240705 від 01.03.06 р., споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РОС 3 за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 240705 від 01.03.06 р., споживач щомісячно:

-          забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

-          до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії наданих ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ»відомостей дільниці споживання теплової енергії за періоди з 25.12.08 р. до 25.01.09 р., з 26.01.09 р. до 25.02.09 р., з 26.02.09 р. до 25.03.09 р., з 26.03.09 р. до 25.04.09 р., з 26.04.09 р. до 25.05.09 р., з 26.05.09 р. до 25.06.09 р., з 26.06.09 р. до 25.07.09 р., з 26.07.09 р. до 25.08.09 р., з 26.08.09 р. до 25.09.09 р., з 26.09.09 р. до 25.10.09 р., з 26.10.09 р. до 25.11.09 р., з 26.11.09 р. до 25.12.09 р., з 26.12.09 р. до 25.01.10 р., з 26.01.10 р. до 25.02.10 р., з 26.02.10 р. до 25.03.10 р., з 26.03.10 р. до 25.04.10 р., з 26.04.10 р. до 25.05.10 р., з 26.05.10 р. до 25.06.10 р., з 26.11.08 р. до 25.12.08 р., з 26.12.08 р. до 25.01.09 р.; облікові картки відповідача за період з грудня 2008 р. до липня 2010 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.12.08 р. до 01.08.2010 р. становила 893418,54 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов’язання за договором №240705 від 01.03.06 р., тоді як відповідач свої зобов’язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 672721,15 грн., у зв’язку з чим станом на 01.08.10 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 220697,39 грн.

За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ»про стягнення 220697,39 грн. основного боргу, 55498,91 грн. інфляційних нарахувань та 15922,57 грн. трьох річних відсотків у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 240705 від 01.03.06 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 240705 від 01.03.06 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

У судовому засіданні 20.10.10 р. представник позивача надав суду довідку про надходження грошових коштів за спожиту від АЕК «Київенерго»теплоенергію ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ», з якої вбачається що основний борг відповідача становить 220697,39 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 220 697,39 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ»суми основного боргу за договором № 240705 від 01.03.06 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 220697,39 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 55498,91 грн. інфляційної складової боргу та 15922,57 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 240705 від 01.03.06 р. за період з 01.12.08 р. до 01.08.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов’язані із встановленням рівня інфляції у липні 2009 р., серпні 2009 р., квітні 2010 р., травні 2010 р., червні 2010 р. та липні 2010 р. на рівні 99,9 %, 99,8 %, 99,7 %, 99,4 %, 99,6 % та 99,8 % відповідно.

У зв’язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ»за період з 01.01.2009 р. до 01.08.2010 р. підлягають 50375,60 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 240705 від 01.03.06 р. станом на 01.08.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 15922,57 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ»(04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-Б, код ЄДРПОУ 32380022) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 220 697 (двісті двадцять тисяч шістсот дев’яносто сім) грн. 39 коп. основного боргу, 50 375 (п'ятдесят тисяч триста сімдесят п’ять) грн. 60 коп. інфляційної складової боргу, 15 922 (п’ятнадцять тисяч дев’ятсот двадцять дві) грн. 57 коп. трьох річних процентів, 2 869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 96 коп. витрат по сплаті державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У позовних вимогах щодо стягнення 5123,31 грн. інфляційної складової боргу відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.          

           Суддя           Гавриловська І.О.