Рішення № 12455240, 18.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/10318.11.10

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА УКРАЇНА»

До: Приватного акціонерного товариства «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна»

Про:                     стягнення 11616457,66 грн.

                                                                                          Суддя: Шевченко Е.О.          

Представники сторін:

від позивача:                              Мусієнко П.М. –дов. № 000/15-10 від 01.09.2010 р.

від відповідача:                    Чорний О.А. –дов. № 1-Ю/2010 від 15.02.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА УКРАЇНА»(далі по тексту позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна»(далі по тексту відповідач) про стягнення 11616457,66 гривень, а також про стягнення з відповідача судових витрат.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. порушено провадження у справі № 21/103, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.11.2010 р.

          Розглянувши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА УКРАЇНА»(довіритель) та Приватним акціонерним товариством «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна»(до внесення змін до назви –Закрите акціонерне товариство «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна», повірений) 01.09.2005 року був укладений Договір доручення № 000-05-326 згідно якого позивач доручив, відповідач взяв на себе зобов’язання вчинити від імені та за рахунок позивача юридичні та інші дії, спрямовані на забезпечення будівництва та комерційної експлуатації позивачем мережі автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС) на території України (п. 1.1)

          До Договору доручення № 000-05-326 було також укладено наступну додаткову угоду:

- додаткова угода № 1 від 19.12.2008 р. про наступне: 1. Пункт 6.1 Договору викласти у наступній редакції:

«6.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2011 р. Кожна зі сторін має право в будь-який час достроково відмовитися від цього договору, попередивши іншу сторону за 10 (десять) робочих днів».

У відповідності до умов Договору (п. п 1.3.3, 1.3.8, 1.3.13) для виконання доручення відповідачу довірялося зокрема, вчиняти дії по оплаті за рахунок та від імені позивача:

-          послуг організацій з розроблення бізнес-плану відповідної тематики;

-          вартості придбаних земельних ділянок та/або оренду земельних ділянок для будівництва та комерційної експлуатації АГНКС;

-          вартості придбаних АГНКС.

Згідно п.1.4 Договору платежі обумовлені п.1.3 цього Договору, здійснюються відповідачем за письмовою згодою позивача.

          14.12.2005 р. позивачем було перераховано на користь відповідача 11761793 (одинадцять мільйонів сімсот шістдесят одна тисяча сімсот дев’яносто три) грн. 75 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 697.

Згідно ч.1 стаття 1006 Цивільного кодексу України повірений зобов’язаний:

1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;

2) після виконання його доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;

3) негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

Таким чином, відповідач на виконання Договору повинен був вчинити дії та здійснити платежі.

Відповідно до ч. 2 статті 1008 Цивільного кодексу України довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

          Оскільки відповідач на виконання Договору ніяких дій не вчиняв, жодних платежів не здійснював, керуючись п. 6.1 Договору позивач звернувся до відповідача з листом вих. № I/10-216/I від 10.09.2010 р. в якому повідомив про свою відмову від Договору № 000-05-326 та вимагав в строк до 13 жовтня 2010 р. повернути отримані для виконання Договору № 000-05-326 від 01.08.2005 р. кошти в сумі 11761793 (одинадцять мільйонів сімсот шістдесят одна тисяча сімсот дев’яносто три) грн. 75 коп.          

Так, відповідачем було повернуто частину грошових коштів в сумі 145336 (сто сорок п’ять тисяч триста тридцять шість) грн. 09 коп., а саме:

Банківська виписка док. № 129 від 13.10.2010 р. - 105 251,59 грн.,

док. № 139 від 20.10.2010 р. –40084,50 грн.

Судом встановлено, що відповідач частково виконав вимогу позивача, щодо повернення отриманих для виконання Договору № 000-05-326 коштів.

Таким чином, відповідач не повернув перераховані позивачем кошти у сумі 11616457,66 грн., як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ «ТЕК«ІТЕРА УКРАЇНА» та ЗАТ «Ітера Україна»за період з 01.10.10 по 31.10.10.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

          Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем Договору № 000-05-326 від 01.08.2005 р позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

          Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно з ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Торгівельна-енергетична компанія «Ітера Україна»(01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 2, код ЄДРПОУ 20005465, п/р 260070130572 в ЗАТ «БАНК НРБ» м. Києва, МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА УКРАЇНА»(01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 2, код ЄДРПОУ 32668118, п/р 260073283201 в АБ «Енергобанк», МФО 300272 та на інших рахунках виявлених державним виконавцем в ході виконання рішення) 11616 457(одинадцять мільйонів шістсот шістнадцять тисяч чотириста п’ятдесят сім) гривень 66 коп., суму витрат по сплаті держмита в розмірі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) гривень 00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп.

3.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Е.О. Шевченко