Рішення № 12455083, 19.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/4419.11.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є.,

розглянувши справу№ 58/44 за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом управління якого є: Міністерство оборони України;

Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»

простягнення 51659,10 грн. за участю представників сторін: від позивача- Лепень О.В. від відповідача- не зявився від прокуратури- Лесько Г.Є. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Заступник військового прокурора Київського гарнізону звернувся в Господарський суд міста Києва в інтересах держави, уповноваженим органом управління якого є Міністерство оборони України, Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»про стягнення 51659,10 грн.

В обґрунтування предявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором оренди № 8/2005Головного КЕУ від 30.08.2005 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 24.09.2010 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобовязано виконати певні дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Разом з тим, враховуючи перебування судді на лікарняному, розгляд справи, призначений на 15.10.2010 р., не відбувся. За вказаних обставин суд ухвалою від 25.10.2010 р. призначив судове засідання на 03.11.2010 р.

3 листопада 2010 року заступником військового прокурора Київського гарнізону подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 92971,78 грн. заборгованості по орендній платі та 4281,22 грн. пені.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2010 р. суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 19.11.2010 р.

В судове засідання 19.11.2010 р. представники від прокуратури та від позивача зявились, підтримали позовні вимоги з урахуванням уточнень, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 19.11.2010 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно зясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30 серпня 2005 року між Міністерством оборони України, в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (Орендодавець) та ТОВ «Добробут» (Орендар) в особі Генерального директора Ліщенко Тетяни Вікторівни уклали Договір оренди № 8/2005Головного КЕУ від 30.08.2005 року (надалі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення військового містечка № 161, що знаходиться на балансі військової частини А-0231 та обліковується в Київському КЕУ, розташоване за адресою: 02089, м. Київ, Деснянський р-н, Броварське шосе; загальною площею 1209 кв.м., загальна вартість приміщень 909614,00 грн.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема, ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п. 3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України та за результатами конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2005 року) 7858,5 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п. 3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України та за результатами конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2005 року) 7858,5 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно п. 3.3 Договору орендна плата у розмірі 100 % перераховується Орендарем до спеціального фону державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок Київського КЕУ УДК м. Києва МФО 22991617 р/р 35229022000303 щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Пункт 3.5. Договору зазначає, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 5.2 Договору Орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

14 грудня 2009 року був укладений додатковий договір № 49д/ККЕУ до договору оренди від 30 серпня 2005 року № 8/2005/ГоловКЕУ до договору оренди від 30 серпня 2005 року № 8/2005/ГоловКЕУ та додатковий договір від 20.05.2010 р. № 21/ККЕУ до договору оренди від 30 серпня 2005 року № 8/2005/ГоловКЕУ.

У вказаних договорах орендодавцем було визначено Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерство оборони України, тобто всі права орендодавця перейшли до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерство оборони України.

Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. п. 3.1, 3.3, 5.2., 5.11, 5.12 Договору оренди, за використання орендованого майна, щомісячно, не пізніше 10 числа, наступного за звітним повинно сплачувати орендну плату.

Проте, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства з 01 грудня 2009 року частково не сплачувало орендну плату.

Київське КЕУ МО України неодноразово зверталось до ТОВ «Добробут»з претензіями № 303/25-1158 від 11 травня 2010 року та № 303/25-814 від 30 березня 2010, від 11.05.2010 р. № 303/25-1158 з вимогами погасити існуючу заборгованість по орендній платі.

Однак, вказані вимоги залишились без відповіді та задоволення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, не виконав своїх грошових зобовязань належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 92971,78 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 4281,22 грн. пені.

Відповідно до п. 11.3 Договору плата за надані комунальні послуги перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи положення чинного законодавства, здійснивши перерахунок розміру заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 4281,22 грн. пені.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»(03056, м. Київ, вул. Виборзька, 34/36, код 30634155) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (03186, м. Київ, вул. Ав. Антонова, 2/32, корп. 97, код 22991617) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 92971 (девяносто дві тисячі девятсот сімдесят одна) грн. 78 коп. заборгованості по орендній платі, 4281 (чотири тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 22 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»(03056, м. Київ, вул. Виборзька, 34/36, код 30634155) в доход Державного бюджету України, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 972 (девятсот сімдесят дві) грн. 53 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.Є. Блажівська Повне рішення складено: 23.11.2010 р.