Рішення № 12455031, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/28411.11.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Зручна подорож», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн», м. Київ

про: стягнення 55 144, 00 грн.

за участю:

представника Позивача Яременко С.С. - (за довір. №б/н від 06.09.2010р.);

представника Відповідача не зявились

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Зручна подорож», м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн», м. Київ (далі Відповідач) про стягнення 55 144,00 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Витяг з ЄДРПОУ станом на 30.08.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Договір № 05237 на реалізацію туристичних послуг від 02.04.2010р., Договір № 22/06-02 на туристичне обслуговування від 22.06.2010р., замовлення № 1097127, підтвердження, рахунок-фактуру № СФт-010822 від 22.06.2010р. на суму 24512,00 грн., квитанцію № 66691000712991278079749 від 02.07.2010р. на суму 24512,00 грн., квитанцію № 66691000712991278079749 від 02.07.2010р. на суму 8,00 грн., Претензію від 09.07.2010р. щодо повернення сплачених коштів, замовлення № 762496 від 12.07.2010р., рахунок-фактуру № 762496 від 13.07.2010р. на суму 30064, 00 грн., Договір № 22/06-01 на туристичне обслуговування від 22.06.2010р., підтвердження бронювання, підтвердження, рахунок-фактуру № СФт-010823 від 22.06.2010р. на суму 29472,00 грн., квитанцію № 66691000712991278079748 від 02.07.2010р. на суму 29472,00 грн., квитанцію № 66691000712991278079749 від 02.07.2010р. на суму 8,00 грн., претензію від 09.07.2010р. щодо повернення сплачених коштів, замовлення № 762506 від 12.07.2010р., рахунок-фактуру № 762506 від 13.07.2010р. на суму 25080,00 грн., платіжне доручення № 294 від 20.07.2010р. на суму 55144,00 грн., лист Відповідача від 09.07.2010р., лист Позивача № 5 від 09.07.2010р. щодо повернення грошових коштів, статутні документи Позивача та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225, 297 Господарського кодексу України, ст. 20 Закону України «Про туризм», ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності, ст.ст.1,12, 22,84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.10.2010р. представник Позивача надав клопотання про розподіл судових витрат, а саме стягнення з Відповідача витрат повязаних із оплатою послуг адвоката у сумі 4800,00 грн., та надав для залучення до матеріалів справи наступні документи: Договір № 102/ін-с про надання юридичних послуг від 06.09.2010р., Додаток № 1 до Договору № 102/ін.-с про надання юридичних послуг від 06.09.2010р., рахунок № 1/102 від 09.09.2010р. на суму 4000,00 грн., платіжне доручення № 37 від 22.09.2010р. на суму 4000, 00 грн., платіжне доручення № 39 від 05.10.2010р. на суму 800,00 грн., свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 3016/10 Горяєвої Олександри Сергіївни, трудовий контракт між працівником та фізичною особою від 09.07.2010р.

В судовому засіданні 11.11.2010р. Позивачем було надано клопотання про розподіл судових витрат, а саме стягнення з Відповідача витрат, повязаних із оплатою послуг адвоката у сумі 5600,00грн. та надав для залучення до матеріалів справи рахунок № 3/102 від 08.11.2010р на суму 800,00 грн., та копію платіжного доручення № 57 від 09.11.2010р. на суму 800,00 грн., довідку Головного управління державного казначейства України у м.Києві, клопотання про направлення кореспонденції за іншою адресою.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція отримана Відповідачем, про що свідчить відмітка «вручено», яка міститься на повідомленні про вручення поштового відправлення, яке додано да матеріалів справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2010р. між Приватним підприємством «Зручна подорож»(Позивач), визначеним у якості Турагента, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн»(Відповідач), визначеним у якості Туроператора, був укладений Договір № 05237 на реалізацію туристичних послуг (надалі Договір).

Відповідно 2.1 Договору визначено, що Турагент (Позивач) зобов'язувався за дорученням та від імені Туроператора (Відповідача), за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого Туроператором Турпродукту і укладати договори на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

Згідно п.1.5 Договору термін Турпродукт, який наведений в даному Договорі, має наступне значення: це розроблений Туроператором комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві послуги. Такими послугами в складі Турпродукту можуть бути: послуги з авіаперевезення, та/або послуги з трансферу автомобілем чи автобусом до готелю та у зворотньому напрямку, а/або готельні послуги, та/або екскурсійні послуги, та/або страхові послуги, та/або додаткові послуги (оренда автомобіля, та/або послуги VIP-залів аеропортів, та/або додаткові екскурсійні послуги, та/або послуги гідів-перекладачів, та/або послуги спортивних інструкторів, та/або послуги провідників та/або інші послуги). Склад Турпродукту визначається Турагентом в Замовленні та підтверджується Туроператором в Підтвердженні замовлення.

Відповідно до п. 3.1.3 Договору сторони узгодили, що при наявності у Туроператора можливості надати Турпродукт на реалізацію та при дотриманні Турагентом умов, встановлених п.3.2.6 Договору, Туроператор після направлення Підтвердження Замовлення забезпечує замовлення усіх видів послуг, що входять у Турпродукт.

Пунктом 3.1.4 Договору передбачено, що відповідно до Замовлення Турагента, підтвердженого Туроператором, та на підставі забезпеченого замовлення послуг, які входять до складу Турпродукту, Туроператор надає Турпродукт на реалізацію шляхом оформлення та передачі представнику Турагента документів, які необхідні для споживання Турпродукту (авіаквитків, та /або страхових полісів, та/або рахунку-фактури, та/або інших документів, визначених Туроператором залежно від складу Турпродукту).

Відповідно до п.3.2.3 Договору Турагент зобовязаний здійснювати переказ Туроператору вартості Турпродукту в порядку та в строк, що встановлені п.5.1 Договору, та незалежно від розміру, строку фактичного одержання Турагентом такої вартості від туриста чи іншої особи та незалежно від факту реалізації Турагентом Турпродукту.

Пунктом 5.1 Договору передбачено порядок розрахунків, а саме: Турагент (позивач) здійснює повну оплату замовленого Турпродукту за відрахуванням винагороди Турагента, передбаченої пунктом 5.3 Договору, відповідно до виставленого Туроператором (відповідачем) рахунку-фактури чи повідомлення Туроператора протягом трьох банківських днів з дня їх отримання Турагентом.

22. 06.2010р. між Позивачем та туристами було укладено Договори на туристичне обслуговування, а саме договір №22/06-01, та договір № 22/06-02.

Так, за договором на туристичне обслуговування № 22/06-01 від 22.06.2010 р. туристом ОСОБА_1 було доручено Позивачеві за рахунок Туриста надати посередницькі послуги з реалізації Турпродукту, а саме: комплексу туристичних послуг по перебуванню туристів в Туреччині м. Кемер з 21.07.2010 р. по 28.07.2010 р. в 5-ти зірковому готелі RIXOS SUNGATE.

За договором на туристичне обслуговування № 22/06-02 від 22.06.2010 р. туристом ОСОБА_2 було доручено Позивачеві за рахунок Туриста надати посередницькі послуги з реалізації Турпродукту, а саме: комплексу туристичних послуг по перебуванню туристів в Турції м. Кемер з 21.07.2010 р. по 28.07.2010 р. в 5-ти зірковому готелі RIXOS SUNGATE.

В порядку ст. 10 Агентського договору Позивачем Відповідачеві було направлено замовлення № 1097128 та № 11097127 на реалізацію Турпродукту за договорами № 22/06-01 та №22/06-02 від 22.06.2010 р. відповідно.

Відповідачем Позивачеві було надано підтвердження замовлених останнім туристичних послуг за договорами № 22/06-01 та №22/06-02 від 22.06.2010 р. та виставлено рахунки - фактури № СФт-010822 від 22.06.2010 р. на суму 24 512,00 грн. і № СФт-010823 від 22.06.2010 р. на суму 29 472,00 грн.

На виконання умов Агентського договору Позивачем було повністю перераховано Відповідачеві вартість послуг останнього, обумовлених Агентським договором, згідно з виставленими Відповідачем рахунками - фактурами на загальну суму 53 984,00 грн., що підтверджується квитанціями № 66691000712991278079749 від 02.07.2010 р. та №66691000712991278079748 від 02.07.2010 р.

В порушення вимог Агентського договору Відповідач не надав туристичні послуги згідно з замовленнями № 1097128 та № 11097127.

Листом від 09.07.2010 р. Відповідач повідомив про призупинення своєї діяльності та анулювання всіх замовлень в напрямку Туреччини в зв'язку з фінансовими труднощами, однак, на вимогу Позивача та туристів ОСОБА_1, ОСОБА_2 перераховані йому кошти у сумі 53 984,00 грн. за анульовані замовлення № 1097128 та № 11097127 не повернув.

Враховуючи ненадання Відповідачем туристам за замовленнями № 1097128 та № 11097127 туристичних послуг, Позивач з метою дотримання Ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності, а також з метою належного виконання укладених з туристами договорів №22/06-02 та № 22/06-02 від 22.06.2010 р. змушений був в короткі строки звернутися до іншого туроператора, що підтверджується замовленнями № 762506 і № 762496 від 12.07.2010 р.

За вказаними замовленнями на виконання договорів № 22/06-02 та № 22/06-02 від 22.06.2010 р. новому туроператору були сплачені власні кошти Позивача у розмірі 55144,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 294 від 20.07.2010 р.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що Позивач свої зобовязання за спірним договором виконав належним чином.

Відповідно до пункту 3.1.4 Договору визначено, що відповідно до Замовлення Турагента, підтвердженого Туроператором, та на підставі забезпеченого замовлення послуг, які входять до складу Турпродукту, Туроператор надає Турпродукт на реалізацію шляхом оформлення та передачі представнику Турагента документів, які необхідні для споживання Турпродукту (авіаквитків, та /або страхових полісів, та/або рахунку-фактури, та/або інших документів, визначених Туроператором залежно від складу Турпродукту).

Також, відповідно до п. 4.9 Договору передбачено, що протягом 2 (двох) робочих днів Туроператор зобов'язаний надати Турпродукт на реалізацію шляхом оформлення та передачі представнику Турагента документів, які необхідні для споживання Турпродукту (авіаквитків, та/або страхових полісів, та/або рахунку-фактури, та/або інших документів, визначених Туроператором залежно від складу Турпродукту).

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач не передав позивачу оплачені останнім згідно рахунків фактур Турпродукти, чим порушив умови п.п. 3.1.4, 4.9 Договору. Доказів на підтвердження протилежного Відповідач суду не надав.

Позивач, з метою врегулювання договірних відносин, 09.07.2010 р. звернувся до Відповідача з претензію №5, відповідно до якої просив повернути перераховані на рахунок відповідача кошти.

Станом на час звернення Позивача з позовом до суду Відповідач грошові кошти у загальній сумі 55 144,00 грн. Позивачу не повернув.

На підставі викладеного, враховуючи те, що Відповідач свої зобовязання за договором не виконав, перераховані Позивачем кошти в сумі 55 144,00 грн. не повернув, Позивач просить суд стягнути з Відповідача грошові кошти у наведеній сумі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі укладений договір про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов`язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обовязок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобовязання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частин першої і другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальне поняття "збитки" складається із двох складових: 1) витрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі. В даному випадку мова йдеться про ті фактичні витрати, які вже зроблені особою. 2) Витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; вини.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що Відповідач в судове засідання не з”явився, належних і допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем не надав, зокрема, Відповідач не надав суду доказів виконання ним своїх зобовязань за Договором № 05237 на реалізацію туристичних послуг від 02.04.2010 р., а тому господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 55 144,00 грн. збитків нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача витрат на адвокатські послуги в сумі 5 600,00 грн., то суд вважає, що вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

У звязку з неналежним виконанням зобовязання Відповідачем з метою відновлення свого порушеного права позивач поніс додаткові витрати на оплату послуг адвоката, який взяв участь у судових засіданнях.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем (замовник) та адвокатом Горяєвою Олександрою Сергієвною (адвокат), підтверджуються договором №102/ін.-с про надання юридичних послуг. (далі Договір).

Згідно п.1.5. Договору, тариф оплати однієї години роботи Адвоката та/або його помічника встановлюється у 800,00 грн.

Відповідно до п.1.7. Додатку № 1 до Договору сторони домовились, що перший платіж за Договором, який включає в себе надання послуг, а також підготовки тексту позовної заяви та здійснення дій щодо її належного оформлення та подання до господарського суду міста Києва складає 4000,00 грн.

Відповідно до п.1.8.Договору, участь адвоката/його помічника у судових засіданнях оплачується за тарифом у одну годину не залежно від фактичної тривалості судового засідання. Участь у судовому засіданні оплачується у вигляді 100%-ої передоплати, а у випадку відкладення розгляду справи (його перенесення) поверненню не підлягає.

Сплата позивачем адвокатських послуг за зазначеним договором підтверджується платіжними дорученнями № 37 від 22.09.2010р. на суму 4000,00грн., № 39 від 05.10.2010р. на суму 800,00грн., № 57 від 09.11.2010р. на суму 800,00грн.

Одночасно, для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.

За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №3016/10 на ім`я Горяєвої Олександри Сергіївни.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". До таких правовідносин слід також застосовувати і Правила адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом № 6/VI від 12.10.1999 р., які на підставі статей 15, 16 Закону України "Про адвокатуру" є нормативно-правовим актом і обовязкові для виконання.

Пунктом 2 ст. 33 Правил встановлено принцип “розумного обґрунтування” розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з розміру витрат на правову допомогу за договором № 102/ін.-с про надання правової допомоги по господарській справі в сумі 5600,00 коп., враховуючи ст.12 Закону України „Про адвокатуру”, ст.627 Цивільного кодексу України, складність справи, суд робить висновок, що вартість наданих послуг доведена відповідними документами, а тому, на думку суду, підлягає стягненню в розмірі 5 600,00 грн.

Судові витрати покладаються на Відповідача у разі повного задоволення позовних вимог, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Зручна подорож»задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн», м.Київ, ідентифікаційний код 36387940 на користь Приватного Підприємства «Зручна подорож», м.Київ, ідентифікаційний код 34775642 основиний борг у сумі 55144,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн», м.Київ, ідентифікаційний код 36387940 на користь Приватного Підприємства «Зручна подорож», м.Київ, ідентифікаційний код 34775642 витрати по сплаті державного мита в розмірі 551,44 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн., витрати на правову допомогу у розмірі 5600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 16.11.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева