Рішення № 12455033, 21.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/22621.10.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі судового засідання Шаповалов А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецький рибокомбінат», м.Кіцмань

до Відповідача: Державного підприємства «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва», м.Київ

про: спонукання до примусового виконання обов’язку в натурі.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –Стратейчук В.К. (за довіреністю № 1 від 09.09.2010р.)

від Відповідача – не з’явився;

В судовому засіданні 06.10.2010р. було оголошено перерву до 21.10.2010р. на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Чернівецький рибокомбінат», м.Кіцмань (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва», м.Київ, (далі –Відповідач) про спонукання до примусового виконання обов’язку в натурі.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: статут Позивача, претензію-вимогу про повернення майна з відповідального зберігання, з доказами направлення її Відповідачу, Акт здачі-приймання до Договору відповідального зберігання № 65/08-1 від 17.12.2008р., Договір № 65/08-1 відповідального зберігання від 17.12.2008р., Договір № 65/08 на виготовлення та поставку продукції від 17.12.2008р., протокол узгодження ціни до Договору № 65/08 від 17.12.2008р., рахунок-фактуру № 65/08 від 17.12.2008р. на суму 80000,00 грн., видаткову накладну № 65/08 від 17.12.2008р. га суму 80000,00 грн., платіжне доручення № 10 від 19.12.2008р. на суму 80000,00 грн., рахунок-фактуру № СФ-00060 від 12.12.2005р. на суму 29100,00 грн., платіжне доручення від 27.12.2005р. на суму 29000,00 грн., Договір купівлі-продажу № 35 від 12.12.2005р., протокол узгодження ціни до Договору № 35 від 12.12.2005р., видаткову накладну № РН-0000005 від 29.03.2006р. на суму 16000,00 грн., видаткову накладну № РН-000024 від 25.07.2006р. на суму 13099,99 грн. та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.09.2010р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи копії наступних документів: Довідка АБ № 311575 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача, Свідоцтво про державну реєстрацію Позивача, Витяг з ЄДРПОУ станом на 08.09.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Позивача, Протокол № 2 загальних зборів Позивача від 29.06.2010р., статут Позивача,.

В судовому засіданні 10.09.2010р. від Відповідача надійшов для залучення до матеріалів справи лист на ім’я Начальника Святошинського РУГУ МВС міста Києва щодо скоєння злочину.

21.09.2010р. через канцелярію суду від Позивача надійшла заява про зміну предмету позову з доказами направлення її Відповідачу.

В судовому засіданні 06.10.2010р. від Позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2010р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Чернівецький рибокомбінат»(перетворений у Товариство з додатковою відповідальністю «Чернівецький рибокомбінат» та зареєстрований державним реєстратором Кіцманської райдержадміністрацією 05.07.2010р.) (Сторона-1) та Державним підприємством «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва»(Охоронець) був укладений Договір відповідального зберігання №65/08-1 від 17.12.2008р. (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1. Договору Сторона-1 передає на зберігання Охоронцю належне їй на праві приватної власності вільне від застави (арешту) та не обтяжене ніякими угодами майно, що перелічено в Акті здачі-приймання, який є невід’ємною частиною даного Договору (на загальну суму 80000,00 грн.), а Охоронець приймає від Сторони-1 зазначене майно та зобов’язується зберігати та піклуватися про нього, як про своє власне та повернути його в цілості.

Згідно п.2.2. Договору, зберігання майна безоплатне.

Сторона-1 вправі в будь-який час отримати майно у охоронця, а Охоронець зобов’язаний повернути його незалежно від строку зберігання. (п.2.3.Договору).

Відповідно до п.2.4 Договору Охоронець зобов’язаний вжити всіх заходів, необхідних для збереження майна.

Згідно п.2.5 Договору, Охоронець не має права користуватись переданим йому на зберігання майном.

Сторона-1 має право контролювати стан зберігання переданого майна. (п.2.6. Договору).

Як зазначено в п.3.1. Договору, зазначене майно передається на збереження з 17.12.2008р.

Даний Договір діє з моменту підписання і до повного його виконання.(п.3.2.Договору).

Відповідно до Акту здачі-приймання до Договору відповідального зберігання № 65/08-1 від 17.12.2008р., який підписаний та скраплений печатками з боку обох сторін, Позивач передав, а Відповідач прийняв на зберігання очеретокосарку типу КМА- 1 шт. на загальну суму 80000,00 грн. Акт підписаний без зауважень та заперечень з боку обох сторін.

30.07.2010р. Позивачем було направлено претензію-вимогу щодо повернення майна, яке знаходиться на зберіганні Відповідача, проте Відповідач відповіді на претензію не надав, а майно не повернув.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням зобов’язань Відповідачем, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про спонукання Відповідача до примусового виконання обов’язку за Договором в натурі.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання зобов’язань за договором відповідального зберігання.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини із зберігання.

У відповідності з діючим законодавством за договором зберігання одна сторона (Зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ст. 936 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з ч.1 ст.946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Відповідно до ст. 953 Цивільного кодексу України, зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір відповідального зберігання №65/08-1 від 17.12.2008р, є належною підставою для виникнення у останнього зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до Акту здачі-приймання до Договору відповідального зберігання № 65/08-1 від 17.12.2008р., який підписаний та скраплений печатками з боку обох сторін, Позивач передав, а Відповідач прийняв на зберігання очеретокосарку типу КМА- 1 шт. на загальну суму 80000,00 грн. Акт підписаний без зауважень та заперечень з боку обох сторін.

30.07.2010р. Позивачем було направлено претензію-вимогу щодо повернення майна, яке знаходиться на зберіганні Відповідача, проте Відповідач відповіді на претензію не надав, а майно не повернув.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги заяву Позивача про зміну предмету позову у зв’язку з тим, що фактично Позивач одночасно змінив підстави та предмет позову, що суперечить ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецький рибокомбінат», м.Кіцмань ідентифікаційний код 00476837 задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Державне підприємство «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва»повернути Товариству з додатковою відповідальністю «Чернівецький рибокомбінат» очеретокосарку типу КМА у кількості 1 шт. вартістю 80000,00 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва»на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецький рибокомбінат»компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з додатковою відповідальністю «Чернівецький рибокомбінат», м.Кіцмань, ідентифікаційний код 00476837 з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у розмірі 715,00 грн.

У судовому засіданні 21.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 12.11.2010р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева