Рішення № 12454864, 22.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.10 Справа № 4/34/10

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69065 м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2А)

до відповідача Благодійного фонду “Джерело допомоги” (69000 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 81-А)

про стягнення 4 308,13 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді

Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Гасумян М.М.

За участю представників:

Від позивача –Михайлова О.В, довіреність №2566/27-18 від 14.06.2010р.;

Від відповідача –не з’явився;

          27.09.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Благодійного фонду “Джерело допомоги”, м. Запоріжжя про стягнення 4 308,13 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді.

Ухвалою від 27.09.2010р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 20.10.2010 р. Ухвалою суду від 20.10.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 22.11.2010р.

          В судовому засіданні 22.11.2010 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

          Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530 ЦК України та ст., ст. 193, 276 ГК України і полягають в тому, що 01.12.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100787, за умовами якого позивач зобов’язався відпустити відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов’язався прийняти та сплатити вартість спожитої теплової енергії за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Відповідно до Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. Мала, 3 в м. Запоріжжі. На виконання умов Договору позивачем надавалися відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії, так з січня 2009р. по березень 2009р., травень 2009 р., з вересня 2009 р. і включно по серпень 2010 р. позивачем поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 4409,99 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії. На підставі цього відповідачу були виставлені рахунки на оплату послуг по постачанню теплової енергії за спірний період на загальну на суму 4409,99 грн. Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії відповідачем у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.7.2 Договору вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за спірний період. Заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачем була сплачена частково 29.06.2020р. в розмірі 95,86 грн. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 100787 від 01.12.2007 р. зобов’язання та вимоги чинного законодавства. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 4308,13 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100787 від 01.12.2007р.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

В судовому засіданні позивачем надана суду Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 256648 станом на 05.11.2010 р., згідно з якою адресою Благодійного фонду “Джерело допомоги” (код ЄДРПОУ 26012986) є: 69000 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 81-А, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 27.09.2010 р. про порушення провадження у справі № 4/34/10, яка направлялася на адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв’язку: “ За закінченням терміну зберігання ”, а ухвала суду від 20.10.2010 р. про відкладення розглядуу справи № 4/34/10, яка направлялася на адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв’язку: “Не знайден”.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 4/34/10.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.12.2007 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (позивачем) та Благодійним фондом “Джерело допомоги” (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100787 (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобов’язався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору.

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що Договір набуває чинності з 01.12.2007р. і діє до 01.12.2008р. та відповідно до п. 10.4 вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна сторона за місяць до закінчення терміну дії данного договору не заявила про розірвання договору.

Відповідно до Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100787 постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. Мала, 3 в м. Запоріжжі.

У відповідності до положень розділу 6 Договору підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахункових період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 –6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов’язаний до 20 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії на потреби опалення, що відпускається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 15626,77 грн. з ПДВ.

Крім того, Додатком № 1 до Договору сторони узгодили обсяги та порядок передачі теплової енергії для опалення, встановивши, що теплова енергія в гарячій воді на потреби опалення відпускається позивачем відповідачу таким чином: в І-у кварталі в січні, лютому та березні; в ІІ-у кварталі –в квітні, в травні та червні; в ІІІ-у кварталі – у липні, серпні та вересні; в ІV-у кварталі –в жовтні, листопаді та грудні.

Згідно додатку № 5 до Договору, сторони дійшли згоди, що розрахунки з відповідачем за відпущену позивачем теплову енергію здійснюються відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 317 від 23.08.2007 р.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору з січня 2009р. по березень 2009р., травень 2009 р., з вересня 2009 р. і включно по серпень 2010 р. позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 4403 грн. 99 коп. грн., а саме: у 2009р.: січень –1989,01 грн., лютий – 149,29 грн., березень –876,71 грн., травень –78,13 грн., вересень –78,13 грн., листопад –134,63 грн., грудень –219.68 грн.; у 2010 р.: січень –280,00 грн., лютий –241,36 грн., березень –181,96 грн., квітень –78,13 грн., травень –90,77 грн., червень –90,77 грн., липень –90,77 грн., серпень – 123,23 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені Акти приймання-передачі теплової енергії відповідачем у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.7.2 Договору вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

У зв’язку із цим, враховуючи приписи п., п. 6.1 –6.6 Договору, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг з січня 2009р. по березень 2009р., травень 2009 р., з вересня 2009 р. і включно по серпень 2010 р. на суму 4403,99 грн. з ПДВ.

Зазначені рахунки були направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару.

          Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з січня 2009р. по березень 2009р., травень 2009 р., з вересня 2009 р. і включно по серпень 2010 р.станом на час вирішення справи в судовому засіданні в повному обсязі не перерахував.

Заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачем була сплачена частково 29.06.2020р. в розмірі 95,86 грн.

Станом на час звернення до суду з даною позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становила 4308,13 грн.

          Отже, відповідач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100787 від 01.12.2007р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг в повному обсязі не довів.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач плату за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді за січнь 2009р. по березень 2009р., травень 2009 р., з вересня 2009 р. і включно по серпень 2010 р. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 4308,13 грн. підтверджується матеріалами справи.

          Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 4308,13 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100787 від 01.12.2007 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Благодійного фонду “Джерело допомоги” (69000 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 81-А, код ЄДОРПОУ 26012986, р/р № 26009304828001 в ЗРУ КБ Приватбанк, МФО 313399) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустрілбанк” , МФО 313849) 4 308 (чотири тисячі триста вісім) грн. 13 коп. вартості поставленої теплової енергії, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

          Суддя                               Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “25” листопада 2010 р.