Рішення № 12454742, 23.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.10 р.                     Справа № 41/195                               

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Краматорського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі:

1.          Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк

2.          Ярівської селищної ради, м. Святогірськ

до відповідача: Фермерського господарства „Рубін”, с. Кримки

про стягнення 774 грн. збитків, заподіяних знищенням лісової підстилки

При участі представників:

від позивача 1: Руденко А.О. – довіреність від 11.01.2010 №02-4051

від позивача 2: Руденко П.Б. – довіреність від 22.11.2010 року

від відповідача: Коровченко С.О. - голова

в засіданні брали участь: прокурор Пурік М.О. – посвідчення № 3525

СУТЬ СПОРУ:

Краматорський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк та Ярівської селищної ради, м.Святогірськ до Фермерського господарства „Рубін”, с. Кримки про стягнення 6180 грн. збитків, заподіяних знищенням лісової підстилки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що в кварталі 152 виділу 7 Святогірського ПНДВ відповідачем знято поверхневий шар, чим знищено лісову підстилку, що є порушенням п. 3 ст. 67, ст. 73 Лісового кодексу України, ст. 7, 8, 21 Закону України „Про природно-заповідний фонд України”, п. 4.2. угоди про спільну рекреаційну діяльність, та чим заподіяно шкоду державі в розмірі 6180 грн., яка розрахована на підставі „Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства у межах території та об’єктів природно-заповідного фонду України”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 року за № 521.

Позивачем-1 позовні вимоги прокурора підтримано та письмово пояснено суду, що вірне застосування при розрахунку розміру шкоди або п. 9 додатку 1, або додатку 5 „Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства у межах території та об’єктів природно-заповідного фонду України”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 року за № 521, залежить від встановлення обставини, чи підпадає діяльність із планування робіт з ґрунтовим покровом земель під термін „розорювання”.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що при здійсненні розрахунку збитку, було помилково застосовано додаток № 5 Постанови КМУ від 21.04.1998 року за № 521, оскільки відповідачем не здійснювалось збирання лісової підстилки та вивезення її з лісу. Відповідач вважає, що він своїми діями ушкодив території землі площею 0,0258 га та нанесений ним збиток повинен бути розрахований згідно пункту 9 додатку 1 наведеної Постанови КМУ, та сума збитку повинна складати 774 грн.

Відповідачем надано суду розрахунок збитку, проведений на підставі пункту 9 додатку1 Постанови КМУ „Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об’єктів природно-заповідного фонду України”, згідно якого сума збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок знищення лісової підстилки, складає 774 грн.

Прокурор та представники позивачів, які були присутні у судовому засіданні, погодились з думкою відповідача щодо застосування пункту 9 додатку 1 „Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства у межах території та об’єктів природно-заповідного фонду України”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 року за № 521. Прокурором та позивачами пояснено суду, що наданий відповідачем розрахунок суми збитків, згідно якого розмір збитку складає 774 грн. є таким, що здійснений вірно.

Письмовою заявою від 23.11.2010 року прокурором та позивачем-1 зменшено позовні вимоги та остаточними вимогами є стягнення з відповідача збитків в розмірі 774 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

01.03.2010 року між Національним природним парком „Святі Гори” (далі за договором - Адміністрація) та Головою фермерського господарства „Рубін” (далі за договором - Користувач) було укладено угоду про рекреаційну діяльність № 13, предметом якої є спільна діяльність Адміністрації та Користувача, що здійснюється в Святогірському ПНДВ на загальній площі 5,5 га, у тому числі: озеро площею 1,2 га (кв. 152, в 13, площа 1 га, кв. 160 в 2, площа 0,2 га) та у лісовому масиві (в кв. 152 в. 7 та кв. 160 в.1; в.3 площа 4,3 га) в формі надання рекреаційних послуг та екскурсійно-туристичної діяльності.

Пунктом 4.2. наведеної угоди визначено обов’язок Користувача проводити рекреаційну діяльність без заподіяння шкоди природним комплексам та порушення екологічної рівноваги з дотриманням встановленого природоохоронного режиму та правил протипожежної безпеки.

22.09.2010 року державним інспектором відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Північному регіону відповідно до ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” на вимогу Краматорської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 20.09.2010 року № 491926 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Національного природного парку „Святі Гори”, про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 15/2-40 від 22.09.2010 року (далі – акт перевірки).

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що адміністрацією НПП „Святі Гори” було укладено угоду № 13 від 01.03.2010 року з фермерським господарством „Рубін” про рекреаційну діяльність в формі надання рекреаційних послуг та екскурсійно-туристичної діяльності, обпа площа земельної ділянки – 5,5 га, в середині земельної ділянки розташовано водний об’єкт, озеро площею 1,2 га. На місцевості виявлено пошкодження природної підстилки лісового масиву в кв. 152, виділ 7, площею 618 кв.м., пошкодження лісового покрову вимірюється влаштуванням під’їзду до водного об’єкту та отримано шляхом проведення планувальних робіт.

29.09.2010 року державним інспектором Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області проведено позапланову перевірку з питання додержання вимог земельного законодавства Національним природним парком „Святі Гори”, результати якої викладені в акті перевірки від 29.09.2010 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що адміністрацією НПП „Святі Гори” було укладено угоду № 13 від 01.03.2010 року між НПП „Святі Гори” та головою фермерського господарства „Рубін” на земельній ділянці загальною площею 5,5 га в Святогірському ПНДВ НПП „Святі Гори”, квартал 152, виділ 7; на наведеній земельній ділянці на площі 0,0618 га проведені роботи по розплануванню території, під час яких головою фермерського господарства „Рубін” за допомогою працівників фермерського господарства із залученням трактора пошкоджено верхній ґрунтовий покрив для організації під’їздного шляху до озера та розрито 12 ям для встановлення металевих стовпів, що свідчить про зняття верхнього шару ґрунту та його перенесення в межах даної земельної ділянки. Дозвіл на зняття верхнього шару гнуту, чи будь-яка інша дозвільна документація на проведення земляних робіт не надавалась.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані: забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей; забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; здійснювати відтворення лісів; забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах; здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень; раціонально використовувати лісові ділянки.

Відповідно до ст. 73 Лісового кодексу України до побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету. Нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства можуть бути передбачені й інші види побічних лісових користувань. Побічні лісові користування повинні здійснюватися без заподіяння шкоди лісу.

Частиною 3 статті 7 Закону України „Про природно-заповідний фонд України” визначено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 21 цього ж закону на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням. В межах зони регульованої рекреації проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство,мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку (ч. 2 ст. 21 Закону України „Про природно-заповідний фонд України”).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом відповідачем у межах природно-заповідного фонду було пошкоджено природну підстилку лісового масиву, чим порушено вимоги ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 64, 73 Лісового кодексу України, ст. 21 Закону України „Про природно-заповідний фонд України”, та що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 15/2-40 від 22.09.2010 року.

Відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Як зазначалось, відповідачем надано суду розрахунок збитку, проведений на підставі пункту 9 додатку1 Постанови КМУ „Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об’єктів природно-заповідного фонду України”, згідно якого сума збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок знищення лісової підстилки, складає 774 грн.

Прокурор та представники позивачів, які були присутні у судовому засіданні, погодились з думкою відповідача щодо застосування „Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства у межах території та об’єктів природно-заповідного фонду України”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 року за № 521, а саме, необхідністю застосування у даному випадку, при здійсненні розрахунку заподіяних державі збитків, пункту 9 додатку 1 наведених Такс.

Відповідно до п. 9 додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 року N 521 „Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України” відшкодування за пошкодження лісовкритих земель і територій зелених насаджень у межах природно-заповідного фонду шляхом забруднення хімічними речовинами,пально-мастильними матеріалами, промисловими, сільськогосподарськими, комунально-побутовими стоками чи відходами, зміни гідрологічного режиму (затоплення, осушення), підпалу, незаконного розорювання нараховується з розрахунку 30 тис. гривень - у степовій зоні, 25 тис. гривень - в інших зонах за один гектар пошкоджених угідь.

Судом встановлено, що розрахунок шкоди, наданий відповідачем та здійснений із застосуванням наведеної норми, згідно з яким розмір шкоди, заподіяної відповідачем державі внаслідок знищення лісової підстилки, складає 774 грн., є таким, що здійснено у відповідності до чинного законодавства України.

Крім того, як зазначалось, прокурором та позивачами пояснено суду, що наданий відповідачем розрахунок суми збитків, згідно якого розмір збитку складає 774 грн. є таким, що здійснений вірно.

Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов’язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Доказів відшкодування відповідачем збитків в сумі 774грн., заявлених прокурором до стягнення, відповідачем до матеріалів справи не представлено.

В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З огляду на викладене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 47, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 64, 86, 105 Лісового кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Краматорського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі до Державної екологічної інспекції в Донецькій області та Ярівської селищної ради до Фермерського господарства „Рубін” про стягнення 774 грн. збитків, заподіяних знищенням лісової підстилки – задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства „Рубін” (84410, с. Кримки, р/р 2600330098, МФО 394385, Ощадбанк 2870 м. Красний Лиман, ЄДРПОУ 24810330) на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету Ярівської селищної ради 774 грн. збитків, заподіяних знищенням лісової підстилки.

Стягнути з Фермерського господарства „Рубін” (84410, с. Кримки, р/р 2600330098, МФО 394385, Ощадбанк 2870 м. Красний Лиман, ЄДРПОУ 24810330) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 102,00 грн.

Стягнути з Фермерського господарства „Рубін” (84410, с. Кримки, р/р 2600330098, МФО 394385, Ощадбанк 2870 м. Красний Лиман, ЄДРПОУ 24810330) на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Суддя